Рішення
від 19.10.2020 по справі 915/1912/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року Справа № 915/1912/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, вул. Івана Виговського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213 (код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави

до відповідача Первомайської міської ради Миколаївської області, вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213 (код ЄДРПОУ 35926170)

до відповідача Приватного підприємства "Лора", вул. Пластова, 1, м. Львів, 79056 (код ЄДРПОУ 25399865)

про визнання незаконним та скасування пунктів рішень та рішення міської ради, визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів в Державному реєстрі речових прав, зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Григорян Е.Р., прокурор (службове посвідчення № 056931 від 25.08.2020);

від відповідача Первомайської міської ради: Пригара В.П., довіреність № 4998/03.01-27 від 27.07.2020 року;

від відповідача ПП "Лора": Покора І.Є, адвокат.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати пункт 4 рішення Первомайської міської ради № 12 від 27.08.2013, яким ПП "Лора" надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,2889 га, переданої в користування на умовах оренди для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7, в м. Первомайську;

- визнати незаконним та скасувати пункт 15 рішення Первомайської міської ради № 5 від 27.09.2013, яким ПП "Лора" затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки та зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,2889 га з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005 для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7;

- визнати недійсним договір оренди землі від 23.10.2013, укладений між Первомайською міською радою та ПП "Лора", на підставі якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005 площею 0,2889 га по вул. Київській, 7, в м. Первомайськ;

- визнати незаконним та скасувати рішення Первомайської міської ради № 27 від 25.04.2019, яким затверджено виготовлену ПП "Лора" технічну документацію щодо поділу земельної ділянки на дві земельних ділянки площею 0,0736 га та 0,2153 га;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 25725985 від 11.04.2018 про реєстрацію за ПП "Лора" права власності на автозаправний комплекс з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, який складається з будівлі АЗС, двох навісів, площадки для розміщення паливно-роздавальних колонок № 1-3, КТП № 4, резервуару-накопичувача води № 5, дизель-генератору № 6, по вул. Київська, 7а, в м. Первомайськ;

- зобов`язати ПП "Лора" повернути територіальній громаді м. Первомайськ в особі Первомайської міської ради земельну ділянку площею 0,2119 га з кадастровим номером 4810400000:02:026:0018, вартістю 943 124, 52 грн., по вул. Київській, 7, у м. Первомайську в придатному для використанні стані, шляхом знесення об`єкту нерухомості - АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, який складається з будівлі АЗС, двох навісів, площадки для розміщення паливно-роздавальних колонок № 1-3, КТП № 4, резервуару-накопичувача води № 5, дизель-генератору № 6.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 24.09.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2019 року частково задоволено заяву вх. № 13895/19 від 02.09.2019 року Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області про забезпечення позову. Вжито заходи до забезпечення позову у справі № 915/1912/19, а саме: накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2889 га з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005, яка розташована за адресою вул. Київська, 7, в м. Первомайську, та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками). В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

В судовому засіданні 24.09.2019 року оголошено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 22.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.10.2019 року поновлено відповідачу ПП "Лора" пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.10.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 12.11.2019 року.

В судовому засіданні 12.11.2019 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче судове засідання на 19.11.2019.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 915/1912/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 17.12.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019 року зупинено провадження у даній справі № 915/1912/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справах № 912/2385/18.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.09.2020 року поновлено провадження у справі № 915/1912/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 01.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 року відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 19.10.2020 року.

В судовому засіданні 19.10.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція прокуратури.

Прокуратура зазначає, що предметом спору є вимога про визнання незаконним та скасування пунктів рішень та рішення міської ради, визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів в Державному реєстрі речових прав, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Підставою позову прокуратурою зазначено обставини щодо порушень законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень міської ради, якими змінено цільове призначення земельної ділянки, та в подальшому надано в оренду відповідачу ПП "Лора" земельну ділянку. Прокуратурою зазначено, що підлягає визнанню незаконним й рішення міської ради про затвердження технічної документації про поділ земельної ділянки, оскільки останнє прийнято на підставі незаконних рішень ради. Розміщення АЗК суперечить вимогам містобудівного законодавства, порушує права належного власника (розпорядника) - територіальної громади м. Первомайськ в особі Первомайської міської ради, що є підставою для відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення незаконно збудованого АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів по вул. Київська, 7а, в м. Первомайськ.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 16, 21, 203, 215, 216, 236, 321, 346, 1212 ЦК України, ст. 13, 19 Конституції України, ст. 12, 20, 123, 152, 186 ЗК України, ст. 48 Закону України "Про охорону земель", ст. 17 Закону України "Про основи містобудування", ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 1 Закону України "Про будівельні норми".

2. Правова позиція (заперечення) відповідача Первомайської міської ради.

Відповідачем подано суду відзив на позов (вх. № 14635/19 від 17.09.2019 року). Відповідач просив суд в позові відмовити, у зв`язку з пропущеним строком позовної давності.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив наступне:

- відповідачем ПП Лора на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2012 року придбано об`єкт незавершеного будівництва адміністративну будівлю по вул. Київській, 7 у м. Первомайську, у зв`язку з чим рішенням ради № 9 від 22.02.2013 року на підставі ст. 120, 134 ЗК України відповідачу ПП Лора передано у користування на умовах оренди земельну ділянку для обслуговування незавершеного будівництва (цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови), на підставі якого укладено договір оренди землі від 03.07.2013 року терміном на 10 років;

- ч. 4 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, заборонено зміну цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування та/або детальному плану території;

- Схема розвитку міста не є ні планом зонування, ні детальним планом території. Її положення є схематичними і відображають категорію територій (землі житлової та громадської забудови і землі промисловості). Розміщення АЗС можливе на землях житлової та громадської забудови за умови дотримання ДБН;

- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення повністю відповідає вимогам чинного земельного законодавства, встановленим нормам і правилам;

- строк позовної давності прокуратурою пропущено, оскільки згідно вимог прокуратури від 17.04.2013, від 13.09.2013 Первомайською міською радою та її виконавчим комітетом щомісяця надсилаються до прокуратури всі копії рішень (том 1, арк. 140-142). Відповідач, посилаючись на приписи ст. 257, 261 ЦК України, просить суд застосувати строк позовної давності, вказуючи, що на адресу прокуратури також направлено і оскаржувані рішення ради ще у 2013 році.

Заперечення обґрунтовано приписами ст. 10, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 120, 134 ЗК України, п. 7.55 ДБН Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92** , ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

3. Правова позиція (заперечення) відповідача ПП Лора .

У відзиві на позовну заяву (вх. 14991/19 від 24.09.2019 року) та доповненнях до відзиву (вх. № 15887/19 від 11.10.2019 року) відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає наступне:

- відповідач зазначає, що прокурором жодним чином не обґрунтовано порушень інтересів держави, а відповідно і підстав для представництва таких інтересів;

- посилаючись на ст. 257, 261, 267 ЦК України та практику Великої Палати Верховного Суду відповідач вважає, що строк позовної давності для звернення з даним позовом сплив;

- щодо визнання незаконним та скасування пунктів рішень Первомайської міської ради від 27.08.2013 року та від 27.09.2013 року відповідач зазначає, що прийняття зазначених рішень міською радою, так само як і розроблення і погодження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки відбувалось у повній відповідності з вимогами чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства;

- станом на час прийняття міською радою оскаржуваних рішень 2013 року на території міста Первомайська не було затверджено ані плану зонування, ані детального плану території, а в якості генерального плану застосовувалась Схема територіального розвитку м. Первомайська;

- посилання прокурора на те, що Схемою територіального розвитку міста Первомайська на місці земельної ділянки передбачалось розміщення поліклініки, є такими, що не відповідають дійсності та протирічать приписам законодавства, оскільки законодавством, що діяло на момент прийняття Схеми територіального розвитку м. Первомайська, не передбачалось, що в подібних схемах може та/або повинно бути визначено чітке розташування окремих об`єктів інфраструктури (наприклад, поліклініки або АЗК);

- станом на дати прийняття оскаржуваних рішень 2013 року Схема територіального розвитку міста Первомайська, затверджена рішенням міської ради від 23.05.1996 р. № 10, виконувала роль Генерального плану міста, а будь-якої іншої містобудівної документації, зокрема плану зонування або детального плану території, затверджено не було (ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності );

- щодо листів Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації відповідач вказує, що управління не уповноважене надавати відповіді щодо передбачення планування території відповідно до Схеми територіального розвитку міста, а тим більше щодо можливості будівництва АЗК на земельній ділянці. Зазначеною інформацією згідно з законодавством володіє та може розпоряджатись тільки орган місцевого самоврядування - Первомайська міська рада Миколаївської області;

- щодо договору оренди відповідач, посилаючись на ст. 124-126 ЗК України, зазначає, що договір оренди був укладений в установленому законом порядку, так само як і право користування зазначеною земельною ділянкою у ПП Лора виникло в повній відповідності до вимог чинного законодавства;

- щодо будівництва АЗС на земельній ділянці відповідач вказує, ПП ЛОРА як замовником будівництва повністю дотримано встановлений законодавством порядок проектування та будівництва АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, а також державної реєстрації права власності на нього, будівництво АЗК відбувалось на земельній ділянці з відповідним цільовим та функціональним призначенням, що підтверджує відповідність такого будівництва нормам законодавства, державним будівельним та санітарним нормам, а також містобудівній документації, отже, будь-які підстави для скасування запису про право власності ПП ЛОРА на зазначений об`єкт нерухомості відсутні;

- відповідач зазначає, що вимога позивача про скасування тільки запису про реєстрацію права власності є незаконною, а спосіб захисту, обраний позивачем в цій частині позовних вимог, не є належним способом захисту прав, що передбачений чинним законодавством як спосіб захисту прав. Посилаючись на приписи Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідач вказує, що скасування запису про реєстрацію права власності можливе тільки за умови одночасного скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності;

- щодо визнання незаконним та скасування рішення щодо поділу земельної ділянки відповідач зазначає, що рішення щодо поділу земельної ділянки прийнято у повній відповідності до норм чинного законодавства та з дотриманням відповідної процедури (ст. 79-1, 186, 122 ЗК України);

- щодо вимог про повернення земельної ділянки та знесення АЗК відповідачем зазначено, що ПП ЛОРА набуло права користування та користується вказаною земельною ділянкою на достатніх та належних правових підставах. Крім того, земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, а Первомайська міська рада Миколаївської області отримує орендну плату за Договором оренди, таким чином, в розрізі даного спору не можна стверджувати і про набуття права оренди земельною ділянкою за рахунок іншої особи (потерпілого). До того ж, сама Первомайська міська рада Миколаївської області не визнає себе потерпілою в рамках правовідносин, що склались. Враховуючи викладене, немає жодних підстав для застосування ст. 1212 ЦК України в межах правовідносин, що стосуються даного судового спору.

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 41, 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 12, 79-1, 83, 122-126, 152, 186, 186-1 ЗК України, ст. 10, 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 257, 261, 267, 321, 328, 331, 1212 ЦК України, ст. 1, 18, 19, 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 2, 18, 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , практикою Верховного Суду та практикою Європейського Суду з прав людини.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

1. Обставини справи щодо набуття у власність ПП Лора об`єкта незавершеного будівництва.

26.10.2012 року між ПП СОЮЗАВТОЦЕНТР (продавець) та ПП ЛОРА (покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, адмінбудівлі, відповідно до умов п. 1.1 якого продавець передав, а покупець прийняв у власність об`єкт незавершеного будівництва, адмінбудівлю, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Київська, буд. №7 (сім) (том 1, арк. 24-25).

Об`єкт продажу розташований на земельній ділянці загального площею 0,2839 га (нуль цілих дві тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять десятитисячних гектара), кадастровий номер земельної ділянки - 4810400000:02:026:0005, з цільовим призначенням: для обслуговування незавершеного будівництва - приміщення адмінбудівлі, що розташована за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Київська, 7 (сім).

Право власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2012 зареєстровано Первомайським МБТІ 14.11.2012 (реєстраційний номер об`єкта 16336876), що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 14.11.2012 (том 1, арк. 101).

2. Обставини справи щодо оформлення ПП Лора права користування земельною ділянкою (оренди).

Пунктом 3 рішення Первомайської міської ради № 9 від 22.02.2013 року Про надання і вилучення земельних ділянок юридичній особі ПП Лора затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування незавершеного будівництва - приміщення адмінбудівлі по вул. Київська, 7 (рішення міської ради Про надання дозволів на розробку технічної документації щодо оформлення права користування земельними ділянками від 25.12.2012 року № 16).

Передано юридичній особі ПП Лора за умови виконання п. 3.1 цього рішення у користування на умовах оренди строком на 10 років земельну ділянку площею 0,2889 га для обслуговування незавершеного будівництва - приміщення адмінбудівлі по вул. Київська, 7, кадастровий номер земельної ділянки 4810400000:02:026:0005 (том 1, арк. 26-29).

02.07.2013 року між Первомайською міською радою (орендодавець) та ПП Лора (орендар) укладено договір оренди землі (том 1, арк. 30-33), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для обслуговування незавершеного будівництва - приміщення адмінбудівлі, на підставі рішення Первомайської міської ради від 22.02.2013 року № 9, яка знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Київська, 7 (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2, 3, 4 договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,2889 га, у тому числі під будинками та спорудами - 0,0515 га, прибудинкова територія (двір) - 0,2374 га.

Кадастровий номер земельної ділянки: 4810400000:02:026:0005.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: адмінбудівля, інші об`єкти інфраструктури землевпорядною документацією не обумовлені.

Договір укладено строком на 10 років (п. 8 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування незавершеного будівництва - приміщення адмінбудівлі. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.14) (п. 15, 16 договору).

На орендовану земельну ділянку встановлено наступні обмеження:

правові - зміна цільового призначення земельної ділянки тільки за проектом землеустрою (п. 26 договору).

Категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

03.07.2013 проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (підстава виникнення - договір оренди землі від 02.07.2013), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (том 1, арк. 100).

3. Обставини справи щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Пунктом 4 рішення Первомайської міської ради № 12 твід 27.08.2013 року Про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичній особі Приватному підприємству Лора надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,2889 га переданої в користування на умовах оренди для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7 (том 1, арк. 43).

Виконавцем ПП Геліос-Л за замовленням відповідача ПП Лора 17.09.2013 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення (том 1, арк. 94-105). Так, земельна ділянка, цільове призначення якої змінюється, проектується за рахунок земель житлової та громадської забудови, наданих у користування на умовах оренди ПП Лора . Даним проектом відповідно до ст. 20, 123, 124 ЗК України передбачено зміну цільового призначення земельної ділянки, наданої у користування на умовах оренди ПП Лора з для обслуговування незавершеного будівництва - приміщення адмінбудівлі на для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу .

Так, відповідно до Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 17.09.2013 (том 1, арк. 97) Управління Держземагенства у Первомайському районі повідомило, що земельна ділянка, на яку розроблятиметься проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення має наступні параметри, зокрема:

- категорія земель, із яких планується відведення: землі житлової та громадської забудови;

- цільове використання землі та його код (згідно КВЦПЗ): для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код 03.14);

- класифікація угідь згідно форми 6-зем: землі громадського призначення (графа 43).

Проект землеустрою погоджено:

- Управлінням містобудування, архітектури комунальної власності та земельних питань Первомайської міської ради (висновок № 546/04.041-15 від 13.09.2013, відповідно до якого Управління погодило проект земеустрою та встановила обмеження містобудівного характеру - забезпечення вільного доступу для прокладання нових, ремонту та обслуговування існуючих інженерних мереж в межах ділянки) (том 1, арк. 104);

- Управлінням Держземагенства у Первомайському районі Миколаївської області (висновок № 2258 від 17.09.2013) (том 1, арк. 105).

Пунктом 15 рішення Первомайської міської ради № 5 від 27.09.2013 року Про надання і вилучення земельних ділянок юридичній особі Приватному підприємству Лора затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7 (рішення Первомайської міської ради „Про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" від 27.08.2013 року № 12).

Змінено юридичній особі Приватному підприємству Лора за умови виконання п. 15.1. цього рішення цільове призначення орендованої земельної ділянки площею 0,2889 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7; кадастровий номер земельної ділянки 4810400000:02:026:0005 (том 1, арк. 44).

23.10.2013 року між Первомайською міською радою (орендодавець) та ПП Лора (орендар) укладено договір оренди землі (том 1, арк. 34-36), відповідно до умов п. 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу, на підставі рішення Первомайської міської ради від 27.09.2013 року № 5, яка знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Київська, 7.

Кадастровий номер земельної ділянки: 4810400000:02:026:0005.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: -------.

Відповідно до п. 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу.

Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04).

Категорія земель - землі транспорту.

Договір укладено строком на 10 років (п. 8 договору).

До договору між сторонами складено та підписано додаток № 1 Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності , план земельної ділянки, кадастровий план, Акт встановлення в натурі і погодження меж земельної ділянки, Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, Акт приймання-передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 23.10.2013 року (том 1, арк. 37-42).

Як вбачається з Кадастрового плану земельної ділянки загальною площею 0,2889 га кадастровий номер 4810400000:02:026:0005 код цільового призначення земельної ділянки J.12.04 (том 1, арк. 39).

23.10.2013 в Державному реєстрі речових прав зареєстровано зміни характеристик об`єкта нерухомого майна, а саме зміну цільового призначення земельної ділянки загальною площею 0,2889 га кадастровий номер 4810400000:02:026:0005, а також зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 23.10.2013 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95620748104) (том 1, арк. 64-74).

4. Обставини справи щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005.

У зв`язку із завершенням будівництва і здачею в експлуатацію АЗК на підставі клопотання ПП Лора від 11.12.2018 (том 1, арк. 54) пунктом 1 рішення Первомайської міської ради № 22 від 27.12.2018 року Про поділ земельної ділянки по вул. Київська, 7 надано дозвіл юридичній особі Приватному підприємству Лора на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,2889 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7, наданої у користування на умовах оренди ПП Лора (договір оренди землі 23.10.2013, номер запису про інше речове право 3023489, кадастровий номер земельної ділянки 4810400000:02:026:0005, а саме:

- земельна ділянка площею 0, 0736 га;

- земельна ділянка площею 0, 2153 га (том 1, арк. 56).

Пунктами 1, 2, 3, 5 рішення Первомайської міської ради № 27 від 25.04.2019 року Про поділ земельної ділянки по вул. Київська, 7 :

- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,2889 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7, наданої у користування на умовах оренди ПП Лора ;

- передано юридичній особі ПП Лора за умови виконання п. 4 цього рішення у користування на умовах оренди строком на 10 років земельну ділянку площею 0, 0770 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7, кадастровий номер земельної ділянки 4810400000:02:026:0017;

- передано юридичній особі ПП Лора за умови виконання п. 4 цього рішення у користування на умовах оренди строком на 10 років земельну ділянку площею 0, 2119 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7, кадастровий номер земельної ділянки 4810400000:02:026:0018;

- припинено договір оренди землі від 23.10.2013 (номер запису про інше речове право 3023489), укладений між Первомайською міською радою та ПП Лора у зв`язку з поділом земельної ділянки (том 1, арк. 58).

Дві новосформовані земельні ділянки з кадастровим номером 4810400000:02:026:0017 площею 0, 0770 га та з кадастровим номером 4810400000:02:026:0018 площею 0, 2119 га 22.02.2019 року зареєстровано в ДЗК, що підтверджується витягами з ДЗК про земельну ділянку (том 1, арк. 76-81). Цільове призначення двох вищевказаних земельних ділянок: 12.04. Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання: для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу.

Станом на 08.07.2019 договори оренди не підписано (лист виконавчого комітету Первомайської міської ради від 08.07.2019) (том 1, арк. 57).

5. Обставини справи щодо містобудівної документації.

Рішенням Первомайської міської ради народних депутатів № 10 від 23.05.1996 Про затвердження генерального плану міста Первомайська за результатами розгляду схеми територіального розвитку міста до 2015 року вирішено затвердити Схему територіального розвитку міста, розроблену Українським державним проектно-виробничим об`єднанням Діпромісто , як генеральний план м. Первомайська. Виконкому міської ради народних депутатів доручено проводити забудову міста зі схемою територіального розвитку (том 1, арк. 45).

Рішенням Первомайської міської ради № 20 від 28.03.2013 Про актуалізацію містобудівної документації міста Первомайська міська рада вирішила використовувати в роботі існуючу Схему територіального розвитку міста Первомайська, затверджену рішенням міської ради від 23.05.1996 № 10 як Генеральний план міста до завершення робіт по розробленню та затвердженню Генерального плану міста Первомайська з 01.01.2013. Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин (том 1, арк. 46).

Відповідно до інформації:

- Миколаївської обласної державної адміністрації (лист від 15.03.2019) станом на 23.10.2013 при відведенні в оренду земельних ділянок необхідно було керуватись Схемою територіального розвитку міста Первомайська. В районі вул. Київської, № 7 Схемою територіального розвитку міста Первомайська передбачено розміщення поліклініки, відповідно до цього вбачається, що розміщення автозаправного комплексу не відповідало закладеним зазначеним документацією рішенням (том 1, арк. 48);

- Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації (листи від 24.05.2019, від 12.07.2019) відповідно до Схеми територіального розвитку земельна ділянка в районі вул. Київської, № 7 розташована на території одноповерхової садибної забудови, на якій передбачено розміщення поліклініки, відповідно до цього вбачається, що будівництво автозаправного комплексу на вказаній території не передбачено; зміна цільового призначення земельної ділянки не відповідає проектним рішенням, закладеним Схемою територіального розвитку (том 1, арк. 49-50; том 2, арк. 134-136);

- Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації (лист від 13.05.2019) відповідно до генерального плану та плану зонування м. Первомайськ, затвердженого рішенням Первомайської міської ради від 16.10.2015 № 2, землі врайоні вул. Київської, № 7 передбачені як території громадських центрів обслуговування, зона адміністративного ядра громадського центру (Г-Ця). Відповідно до пояснювальної записки до генерального плану м. Первомайськ, Г-Ця - зона адміністративного ядра громадського центру виділена з метою збереження ділового характеру адміністративної частини громадського центру обслуговування шляхом забезпечення умов для переважного розміщення об`єктів адміністративного, ділового, культурно-просвітницького призначення. (том 1, арк. 59-60);

- виконавчого комітету Первомайської міської ради (лист від 16.11.2017 від 31.08.2018) план зонування території міста затверджений у складі Генерального плану м. Первомайськ рішенням міської ради від 16.10.2015 № 2. До прийняття вищевказаного рішення, призначення землі визначалось відповідно до Схеми територіального розвитку міста, затвердженої рішенням міської ради від 23.05.1996 № 10, як генплан міста Первомайськ, відповідно до якої земельна ділянка розташована на території одноповерхової садибної забудови.

Відповідно до викопіювання зі Схеми територіального розвитку міста та фрагменту Схеми використання земельної ділянки земельна ділянка в районі вул. Київської, № 7 розташована на території одноповерхової садибної забудови, на якій передбачено розміщення поліклініки (том 1, арк. 51-52, 82-86).

6. Обставини справи щодо здійснення ПП Лора об`єкта будівництва.

15.11.2013 року ПП Лора було отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Київська, 7, в м. Первомайськ Миколаївської області для будівництва, експлуатації та обслуговування АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, які були видані управлінням містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань Первомайської міської ради (том 1, арк. 222).

В порядку, передбаченому ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , була проведена експертиза проекту будівництва, експлуатації та обслуговування АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів по вул. Київська, 7 в м, Первомайськ, Миколаївської області, в результаті якої було отримано позитивний експертний звіт № 20-0142-13 від 14.04.2014 року щодо розгляду проектної документації (том 1, арк. 223).

17.06.2014 року ПП Лора було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115141680188 для будівництва, експлуатації та обслуговування АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів по вул. Київська, 7 в м. Первомайськ, Миколаївської області, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (том 1, арк. 224-225).

19.12.2017 КП Первомайське МБТІ проведена технічна інвентаризація громадського будинку (комплексу нежитлових будівель по вул. Київській, 7) та складено технічний паспорт (том 1, арк. 90-91).

26.12.2017 року було оформлено Акт готовності об`єкта до експлуатації за підписами замовника будівництва, генерального проектувальника, генерального підрядника будівництва, головного інженера проекту та інженера технічного нагляду . Згідно цим Актом закінчений будівництвом об`єкт визнаний готовим до експлуатації (том 1, арк. 226-229).

29.12.2017 року ПП Лора було отримано Сертифікат серії ІУ № 163173631734, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації (том 1, арк. 230).

Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради № 43 від 12.01.2018 автозаправочному комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, будівництво якого розпочато ПП "Лора" на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, зареєстрованого в ДАБІ України від 17.06.2014 за № ІУ 115141680188, на земельній ділянці площею 0,2889 га по вул. Київській, 7; кадастровий номер земельної ділянки 4810400000:02:026:0005, якою користується замовник відповідно до договору оренди землі від 23.10.2013 року, без номера присвоєно адресу вул. Київська, 7а (том 1, арк. 47).

Зазначені обставини і стали підставою для звернення прокуратури до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування пунктів рішень органу місцевого самоврядування про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до п. 4 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 по справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Відповідно до ст. 19 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 20 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до абз. 1-4 ч. 1 ст. 123 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 3 ст. 123 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування (постанова КАС ВС від 24.09.2020 № 352/2482/19 (К/9901/20620/20).

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом (постанова ВП ВС від 17 жовтня 2018 року (№ 380/624/16-ц).

Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 123 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 123 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ч. 10 ст. 123 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 13 ст. 123 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 186-1 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до ч. 6, абз. 5 ч. 7 ст. 186-1 ЗК України (в редакції від 27.07.2013) підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 48 Закону України Про охорону земель (в редакції від 09.12.2012, яка діяла на час прийняття вищевказаних рішень ради) територіальний розвиток житлової та громадської забудови в межах населених пунктів, а також спорудження об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури здійснюються з урахуванням вимог раціонального використання земель.

Розміщення і будівництво об`єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи користування, у тому числі на умовах оренди, земельною ділянкою, у порядку, передбаченому законом.

Визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб та спорудження конкретних об`єктів здійснюються на підставі затвердженої містобудівної документації, документації із землеустрою, схем планування територій переважно на землях несільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. 7.55 ДБН Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92** , затверджених наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 № 44, АЗС за умови дотримання санітарно-гігієнічних, екологічних, протипожежних та інших нормативних вимог можуть проектуватися також як автозаправні комплекси (далі - АЗК) з приміщеннями і окремими об`єктами сервісного обслуговування водіїв і транспортних засобів: для роздрібної торгівлі, швидкого харчування, технічного обслуговування, миття і змащування автомобілів.

У населених пунктах АЗС, АЗК слід розміщувати на земельних ділянках, планувально відокремлених від кварталів житлової та громадської забудови, з урахуванням загальної потреби в залежності від рівня автомобілізації населеного пункту, інтенсивності руху та споживчого попиту. Вибір типу АЗС для конкретного місця розташування слід проводити в залежності від потужності та технологічних рішень, згідно з класифікацією, наведеною у таблиці 7.8*, а також з урахуванням містобудівних обмежень і вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 7.59 ДБН 360-92 розміщення АЗС повинне здійснюватись на ділянках, передбачених для їх будівництва відповідною містобудівною документацією. В інших випадках, у разі відсутності або після завершення розрахункового терміну дії цих документів вибір земельної ділянки та погодження місця розташування АЗС здійснюється у відповідності з вимогами чинного законодавства на підставі містобудівного обґрунтування розміщення об`єкта, погодженого і затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про основи містобудування (в редакції від 18.11.2012, яка діяла на час прийняття рішень ради) містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки обгрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013, яка діяла на час прийняття вищевказаних рішень ради) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної

ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до абз. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013) генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до ч. 10 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013) генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013) план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013) план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно- транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013) план зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання. План зонування території не підлягає експертизі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013) детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013) детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Відповідно до ч. 5, 8, 10 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013) детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013) зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013) у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Відповідно до п. 6 Розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.07.2013) до 1 січня 2013 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

Законом України Про внесення змін до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок від 19.09.2013 № 606-VII доповнено пункт 6 Розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності викладено в новій редакції та доповнено пунктом 6-1.

Так, відповідно до п. 6, п. 6.-1 Розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції Закону від 19.09.2013 606-VII) до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

Встановити, що дія частин третьої та четвертої статті 24 цього Закону до 1 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Первомайської міської ради народних депутатів № 10 від 23.05.1996 затверджено Схему територіального розвитку міста як генеральний план м. Первомайська, а виконкому міської ради народних депутатів доручено проводити забудову міста згідно зі схемою територіального розвитку (том 1, арк. 45). Рішенням Первомайської міської ради № 20 від 28.03.2013 Про актуалізацію містобудівної документації міста Первомайська міська рада вирішила використовувати в роботі існуючу Схему територіального розвитку міста Первомайська, затверджену рішенням міської ради від 23.05.1996 № 10 як Генеральний план міста до завершення робіт по розробленню та затвердженню Генерального плану міста Первомайська з 01.01.2013. Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин (том 1, арк. 46).

Доказів скасування вищевказаних рішень міської ради суду не подано. Отже, останні є обов`язковими до виконання в силу положень ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , відповідно до якої акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як вбачається зі Схеми територіального розвитку (викопіювання зі схеми) земельна ділянка в районі вул. Київської, № 7 розташована на території одноповерхової садибної забудови. Згідно з експлікацією, зазначеною до цієї Схеми, під номером 20 в районі зазначеної земельної ділянки передбачено розміщенню поліклініки. Схемою не передбачається окремого переліку об`єктів, які допускається будувати на території одноповерхової садибної забудови відповідно до чого розміщення будь-яких інших об`єктів на даній території не передбачено. Схемою територіального розвитку будівництво автозаправного комплексу на вищезазначеній території не передбачено. Викопіювання зі Схеми наявне в справі (том 1, арк. 82-86; том 2, арк. 134-136).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про порушення Первомайською міською радою вимог законодавства під час прийняття оскаржуваних рішень про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення та затвердження вказаного проекту, а саме положень ч. 3, 13 ст. 123 ЗК України, ч. 2, 4 ст. 48 Закону України Про охорону земель , ч. 3, 4 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, яка діяла на час прийняття рішення про надання дозволу на складання проекту відведення), п. 7.55, 7.59 ДБН Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92** , оскільки під час прийняття оскаржуваних рішень міською радою не враховано вимоги містобудівної документації, якою на час прийняття рішень була Схема розвитку м. Первомайська, що свідчить про невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Враховуючи вищевикладене, в цій частині позову позовні вимоги є обґрунтованими.

2. Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1, 2, п. в ч. 3 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 2.24 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з`ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється. З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Оскільки оспорюваний договір оренди землі від 23.10.2013 укладено між Первомайською міською радою та ПП Лора на підставі оскаржуваного рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення, то в цій частині позову позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі (ст. 215 ЦК України), у зв`язку з невідповідністю останнього вимогам ст. 203 ЦК України, є обгрунтованою.

3. Щодо застосування строку позовної давності до позовних вимог про визнання незаконним та скасування пунктів рішень органу місцевого самоврядування про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, а також про визнання недійсним договору оренди.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Велика палата Верховного Суду в постанові від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц підтримала наступну правову позицію: Європейський суд з прав людини у справі Dacia S.R.L. проти Молдови від 18 березня 2008 року (Dacia S.R.L. v. Мо1с1оуа,заява № 3052/04) встановив, що припис Цивільного кодексу Молдови, згідно з яким позовна давність не поширювалася на позови державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння інших організацій чи громадян сам по собі суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки у справі не було надано жодних аргументів на обгрунтування чому державні організації у цих випадках мають бути звільнені від обов`язку додержуватися установлених строків давності, котрі б в аналогічних ситуаціях перешкодили розгляду позовів, поданих приватними особами чи компаніями. Це, на думку Європейського суду з прав людини, потенційно може призводити до руйнування багатьох усталених правовідносин і надає дискримінаційну перевагу державі без будь-якої переконливої підстави (§ 76). Європейський суд з прав людини констатував, що зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або повинні були б стати остаточними, якби строк позовної давності було застосовано без дискримінації на користь держави, є несумісним із принципом правової визначеності (§ 77) .

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами довідалася та могла довідатися у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статтею 74 цього Кодексу (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (постанова ВП ВС від 26.11.2019 по справі № 914/3224/16).

І в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справі № 362/44/17; пункт 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року по справі № 911/3680/17).

Держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 зі справи N 910/3723/14 та постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 911/2168/17).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п. 5.43, п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року по справі № 911/3680/17).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України Про прокуратуру (в редакції від 09.06.2013) предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про прокуратуру (в редакції від 09.06.2013) перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України Про прокуратуру (в редакції від 09.06.2013) при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема. витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів.

Відповідно до п. 3, п. 3.1, п. 7, п. 9, п. 9.1 наказу Генеральної прокуратури України від 07.11.2012 № 3гн Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів з метою забезпечення належної організації нагляду за додержанням і застосуванням законів та підвищення його ефективності, керуючись статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", заступникам Генерального прокурора України, Головному управлінню захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту, Головному управлінню представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень, Головному управлінню нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, Головному управлінню міжнародно-правового співробітництва, управлінню захисту прав і свобод дітей, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованим прокурорам (на правах обласних), прокурорам міст з районним поділом, міським, районним, міжрайонним та іншим прирівняним до них прокурорам наказано забезпечити належний нагляд за додержанням і застосуванням законів, а саме:

- забезпечити нагляд за додержанням і застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами державного нагляду (контролю) та управління, військовими частинами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, фізичними особами - підприємцями, посадовими особами та громадянами.

- не рідше одного разу на місяць відповідним прокурорам вивчати законність актів, які видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

- перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів організовувати та проводити за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, матеріалами контролюючих органів, повідомленнями у засобах масової інформації та за власною ініціативою;

- до початку перевірки витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази, інші документи, одержувати інформації про стан законності та заходи щодо її забезпечення.

- активно використовувати право доступу до відповідних інформаційних баз даних державних органів. Опрацьовувати інформацію, яка міститься в автоматизованих, інформаційних, інформаційно-аналітичних, інформаційно-пошукових спеціалізованих системах, банках і базах даних, реєстрах (інформаційні бази даних) державних органів.

Відповідач Первомайська міська рада зазначає, що оскаржувані рішення ради були направлені на адресу прокуратури ще в вересні 2013 року.

Відповідач ПП Лора зазначає, що в ЗМІ було опубліковано заяву про екологічні наслідки та заяву про наміри, що дозволяє стверджувати про обізнаність прокуратури зі здійснення будівництва АЗК.

Прокурор зазначає, що оскаржувані рішення ради ним не отримано. Подані відповідачем супровідні листи не містять інформації щодо направлення саме тих рішень, які є предметом оскарження у даній справі. В силу особливостей порушення, допущені при укладенні договору оренди земельної ділянки, не могли бути виявлені без проведення відповідної перевірки з метою комплексного та всебічного опрацювання законності вчинення такого правочину. Факт опублікування у газеті Вісник Первомайська заяви про екологічні наслідки та заяви про наміри забудови не вказує, на думку прокурора, на наявність у прокурора можливості довідатись про порушення вимог містобудівного законодавства. Такі факти створюють видимість законності вчинення певних дій, що виключає можливість їх об`єктивного сприйняття у якості підтвердження порушень містобудівного законодавства.

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що 17.04.2013 року Первомайською міжрайонною прокуратурою Миколаївської області направлено на адресу Первомайського міського голови вимогу № (15-25)1461 вих-13, в якій прокурор вимагав в термін до 22.04.2013 року надати до Первомайської міжрайонної прокуратури Миколаївської області копії рішень, прийнятих Первомайською міською радою та її виконкомом протягом березня 2013 року (том 1, арк. 142).

13.09.2013 року Первомайською міжрайонною прокуратурою Миколаївської області направлено на адресу голови Первомайської міської ради вимогу в порядку ст. 8, 20 Закону України Про прокуратуру № (15-25) 3517 вих-13, в якій прокурор вимагав надати в строк до 23.09.2013 року до Первомайської міжрайонної прокуратури, зокрема, копії рішень сесії Первомайської міської ради, рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради та розпорядження міського голови, які було прийнято у серпні-вересні 2013 року (том 1, арк. 141).

В матеріалах справи міститься лист № 4971/03-26 від 03.09.2013 року за підписом міського голови Л.Г. Дромашко, адресований Первомайській міжрайонній прокуратурі Миколаївської області, в якому зазначено, що виконавчий комітет Первомайської міської ради на вимогу від 17.04.2013 року № 1461 надає копії рішень міської ради та виконавчого комітету, прийнятих протягом серпня 2013 року (то м1, арк. 140).

Факт отримання прокуратурою 04.09.2013 року супровідного листа та зазначених рішень підтверджується журналом обліку видачі копій рішень міської ради, виконавчого комітету, розпоряджень міського голови та листів (том 2, арк. 111-112).

Судом також встановлено, що 07.12.2013 року в газеті Вісник Первомайська (яка на той період була офіційною міською громадсько-політичною газетою) було опубліковано Заяву про наміри та Заяву про екологічні наслідки діяльності щодо будівництва АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів по вул. Київській, 7 у м. Первомайськ Миколаївської області (том 2, арк. 179-180).

Враховуючи вищевикладене, а також вищевказану судову практику ВП ВС, суд дійшов висновку, що оскільки прокурор звернувся до суду із даним позовом в інтересах територіальної громади м. Первомайськ, інтереси якої представляє Первомайська міська рада, то відлік строку позовної давності слід розпочинати з дня прийняття оскаржуваних рішень міською радою, тобто з 27.08.2013 та з 27.09.2013 відповідно. Аналогічно й строк позовної давності до вимоги про недійсність укладеного між Первомайською міською радою та ПП Лора слід обчислювати з 23.10.2013 (дата укладення).

Таким чином, прокурор повинен був або принаймні мав можливість довідатись про наявність оскаржуваних рішень від 27.08.2013 року та 27.09.2013 року також і в грудні 2013 року, оскільки про будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів по вул. Київській, 7 у м. Первомайськ Миколаївської області завчасно також публікувалось в офіційних місцевих ЗМІ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про пропуск строку позовної давності та відсутність обставин, що вказували б на поважність причин пропущення позовної давності.

В частині позову про визнання незаконним та скасування пунктів рішень органу місцевого самоврядування про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, а також про визнання недійсним договору оренди землі судом відмовлено, у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

4. Щодо вимоги про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 79-1 ЗК України (в редакції від 07.02.2019) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 5-6 ст. 79-1 ЗК України (в редакції від 07.02.2019) формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ч. 12 ст. 186 ЗК України (в редакції від 07.02.2019) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується:

у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

у разі поділу, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем;

у разі поділу, об`єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується замовником.

Відповідно до ч. 1, п. й ч. 2 ст. 25 Закону України Про землеустрій (в редакції від 01.01.2019) документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Види документації із землеустрою: технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про землеустрій (в редакції від 01.01.2019) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Підставою незаконності рішення органу місцевого самоврядування про поділ земельної ділянки прокурором зазначено, що останнє прийнято на підставі оскаржуваних пунктів рішень міської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки та договору оренди землі, у зв`язку з чим на підставі ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152, 153 ЗК України, ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні також підлягає визнанню незаконним.

Враховуючи, що судом відмовлено в частині позову про визнання незаконним рішення ради про зміну цільового призначення землі та укладення договору оренди, а інших підстав незаконності рішення ради про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки прокурором не наведено, в цій частині позову судом також відмовлено.

5. Щодо вимоги про скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно та зобов`язання ПП Лора повернути територіальній громаді земельну ділянку в придатному до використання стані шляхом знесення об`єкту нерухомості.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до абз. 1-3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Право власності на об`єкт нерухомого майна АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів 11.04.2018 зареєстровано за ПП Лора в Державному реєстрі речових прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1531158248104) (том 1, арк. 64-74). Підставою виникнення права власності зазначено: технічний паспорт б/н, виданий ТзОВ Одеське регіональне БТІ , рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради № 43 від 12.01.2018, сертифікат ДАБІ серії ІУ № 163173631734 від 29.12.2017.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування запису про реєстрацію права власності (належний спосіб захисту відповідно до змін у законі - скасування державної реєстрації прав), оскільки не скасовано, не визнано недійсними документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію таких прав.

Враховуючи, що позовна вимога про повернення територіальній громаді земельної ділянки в придатному до використання стані шляхом знесення об`єкту нерухомості є похідною від вищевказаних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, суд дійшов висновку про відмову в цій частині позову.

V. СКАСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2019 частково задоволено заяву вх. № 13895/19 від 02.09.2019 року Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області про забезпечення позову.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2889 га з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005, яка розташована за адресою вул. Київська, 7, в м. Первомайську, та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками).

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 року ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2019 р. у справі № 915/1912/19 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції:

1. Частково задовольнити заяву вх. № 13895/19 від 02.09.2019 року Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області про забезпечення позову.

2. Вжити заходи до забезпечення позову у справі № 915/1912/19, а саме:

накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2889 га з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005, яка розташована за адресою вул. Київська, 7, в м. Первомайську, та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками);

заборонити Приватному підприємству "Лора" (код ЄДРПОУ 25399865) вчиняти із земельними ділянками з кадастровими номерами 4810400000:02:026:0005, 4810400000:02:026:0017, 4810400000:02:026:0018 дії, спрямовані на зміну цільового призначення цих земельних ділянок, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них.

3. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити. .

Відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 10 ст. 145 ГПК України в такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи відмову в позові, суд, керуючись приписами ч. 9 ст. 145 ГПК України, дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2019 (в редакції постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 року) по даній справі № 915/1912/19.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 23 751, 87 грн. покладається на прокуратуру.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ГПК України рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

В судовому засіданні 19.10.2020 (до закінчення судових дебатів) представником відповідача ПП Лора подано суду заяву про надання можливості подати докази на підтвердження розміру судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати та встановлення відповідачу ПП "Лора" строку на подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2019 року по даній справі № 915/1912/19.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 03.11.2020 на 13:00.

Повідомити учасників справи про призначення судового засідання по справі.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Миколаївської області за адресою: вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 (поверх 9).

Встановити відповідачу ПП "Лора" строк на подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат до 26 жовтня 2020 року (включно).

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 30.10.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш


Суд	Господарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення	19.10.2020
Оприлюднено	04.11.2020
Номер документу	92586944
Судочинство	Господарське

Демешин О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.10.2020 по справі 915/1912/19ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —915/1912/19

Рішення
від 19.10.2020 по справі 915/1912/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ