Ухвала

від 03.11.2020 по справі 916/2953/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"03" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2953/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія «БМ-ГРУП» про забезпечення позову /вх. № 2-3992/20 від 02.11.2020 року/ у справі № 916/2953/20

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія «БМ-ГРУП» /ЄДРПОУ 37146545, адреса реєстрації - 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 53, адреса листування - 02095, м. Київ, Дніпровська набережна, 33/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-СПОРТ» /ЄДРПОУ 41009848, адреса - 65101, м. Одеса, вул. Інглезі, 6-В, оф. 4/

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 462 095,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

15.10.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія «БМ-ГРУП» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3058/20/ до товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-СПОРТ» про стягнення заборгованості за договором поставки № 28/10 від 28.10.2019 року у розмірі 462 095,20 грн., з яких: 457 779,02 грн. - сума основного боргу із штрафними санкціями станом на 09.09.2020 року; 3451,05 грн. - пеня з 10.09.2020 року по 12.10.2020 року); 865,13 грн. - відсотки річних за 33 дні з 10.09.2020 року по 12.10.2020 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 28/10 від 28.10.2019 року в частині оплати.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 202, 205, 509, 526, 549, 610-611, 625-626, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 222, 230 ГК України.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2953/20; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

02.11.2020 року через канцелярію на адресу суду надійшла заява позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія «БМ-ГРУП» про забезпечення позову /вх. № 2-3992/20/, в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти відповідача у сумі 462 095,20 грн.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що відповідач жодним чином не реагує на листи та дії позивача, спрямовані на добровільне виконання ним взятих на себе зобов`язань за договором. Позивач зазначає, що має обґрунтоване припущення стосовно ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частиною 4 ст. 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9).

Судом встановлено, що предметом справи є стягнення коштів за договором поставки № 28/10 від 28.10.2019 року у розмірі 462 095,20 грн.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, всупереч положенням статей 74, 136 Господарського процесуального кодексу України заява позивача про забезпечення позову базується лише на власних припущеннях.

Суд зауважує, що факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань за спірним договором не може бути підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов`язань відповідачем є предметом спору, що потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

З урахуванням вказаного, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія «БМ-ГРУП» про забезпечення позову /вх. № 2-3992/20 від 02.11.2020 року/ у справі № 916/2953/20.

Керуючись ст. ст. 136, 137 , ч. 8 ст. 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у повному обсязі в задоволенні заяви позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія «БМ-ГРУП» про забезпечення позову /вх. № 2-3992/20 від 02.11.2020 року/ у справі № 916/2953/20.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.11.2020 року.

Ухвала набрала законної сили 03.11.2020 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.

Суддя Н.Д. Петренко