Рішення

від 29.10.2020 по справі 922/2033/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2033/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кисет" (62458, Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул.Фрунзе, 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона і Технології К" (61058, м.Харків, вул. Данилевського, буд. 12, кв. 22) про стягнення коштів за участю представників:

позивача -Бекузаров Р. Е., адвокат;

відповідача- Защук В. В., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кисет" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона і Технології К" в якій просить суд стягнути з останнього 199 348, 60 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч триста сорок вісім гривень 60 коп.) в рахунок відшкодування матеріальних збитків., з яких 97552 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 65 коп. - збитки, завдані неналежним виконанням договірних зобов`язань 4 квітня 2020 р. та 101 796, 60 (сто одна тисяча сімсот дев`яносто шість гривень 60 коп.) - збитки, завдані неналежним виконанням договірних зобов`язань 12 квітня 2020 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Охорона і Технології К на користь 50 000, 00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування моральних (немайнових) збитків.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1402 про взяття під охорону шляхом спостереження за допомогою пульту централізованого спостереження ТОВ Охорона і Технології К за станом засобів сигналізації, що встановлена на об`єктах Замовника, з виїздом групи реагування при надходженні сигналу Тривога та їх технічне обслуговування .

В якості правових підстав позову вказує на норми статей 20, 173-175, 193, 216-218 ГК України, статті 11-16, 258, 509, 611,1166ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2033/20. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "28" липня 2020 року о 11:30 год.

21.07.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона і Технології К", через канцелярію суду (вх.№16757) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти заявлених позовних вимог, зокрема , вказує на те, що зобов`язання у сторін даного договору виникли саме із договору спостереження, а тому правовідносини, що виникли регулюються лише в межах істотних умов договору, які чітко встановили, якщо є Виконавця - наступає матеріальна відповідальність у розмірі 10000,0грн.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування шкоди у сумі 50 000 грн., відповідач зазначає, що вказана вимога є повністю необгрунтованою безпідставною та незаконною, оскільки позивач посилається на зупинення діяльності підприємства, напруження у колективі ті надаючи при цьому жодного належного та допустимого доказу обставин та зв`язку із вищеописаними подіями щодо цього.

Протокольною ухвалою суду від 28.07.2020 року, на підставі ст. 42, ст. 183, ст.177, ст. 232 ГПК України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 02.09. 2020 року о(б) 11:00 год.

В порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про дату та час наступного підготовчого засідання ухвалами суду від 28.07.2020.

28.07.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кисет", через канцелярію суду (вх.№17219) надійшла відповідь на відзив , в якому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зокрема, посилається на зміст п. 6.4. Договору 1402, відповідно, до якого зняття залишків матеріальних цінностей повинно бути проведено терміново, по прибутті представників сторін на місце події. Оскільки вказані події щодо крадіжки з охоронюваного об`єкту відбувалися у нічний час, то вочевидь є зрозумілим, що позивач не мав можливості забезпечити подання саме письмової заявки Відповідачу для участі його представника в інвентаризації ТМЦ.

Разом з тим, позивач вказує, що обидва акти інвентаризації від 04.04.2020р. та від 12.04.2020р., з боку виконавця (відповідача) підписано Мироненко О.М.. тобто особою, що як директор Відповідача укладав та підписував вищевказаний Договір №1402.Підпис уповноваженої особи на вказаних актах інвентаризації утверджує факт участі представника відповідача при його складанні.

Також позивач зазначає , що у своїй відповіді на адресу позивача №9 від 23.04.2020р., відповідач ніяким чином не заперечував та не посилався на невідповідність актів інвентаризації, що були йому направлені 14.04.2020р листами №№ 100 та 101, умовам вищевказаного Договору №1402.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2020 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "29" вересня 2020 р. 10:30 .

Протокольною ухвалою суду від 29.09.2020 року, на підставі ст. 216 ГПК України відкладено судове засідання на 12.10. 2020 року о(б) 14:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2020 року, на підставі ст. 216 ГПК України відкладено судове засідання на 28.10 2020 року о(б) 12:00 год.

В судовому засіданні 28.10.2020 року оголошено перерву до 29.10.2020 року, на підставі ст.216 ГПК України, про що занесено в протокол судового засідання від 28.10.2020 року.

28.10.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона і Технології К", через канцелярію суду (вх.№25120) надійшли додаткові пояснення стосовно заявлених позивачем позовних вимог, вказані пояснення долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.10.2020р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

29.10.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кисет", через канцелярію суду (вх.№25204) надійшли додаткові пояснення щодо доказів наданих відповідачем, вказані пояснення долучені до матеріалів справи.

29.10.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона і Технології К", через канцелярію суду (вх.№25120) надійшла заява щодо відшкодування судових витрат.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи достатність часу наданого учасникам судового процесу для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 29.10.2020р. відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідачів суд встановив наступне.

14 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КИСЕТ (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Охорона і Технології К (далі - Виконавець) був укладений Договір № 1402 про взяття під охорону шляхом спостереження за допомогою пульту централізованого спостереження ТОВ Охорона і Технології К за станом засобів сигналізації, що встановлена на об`єктах Замовника, з виїздом групи реагування при надходженні сигналу Тривога та їх технічне обслуговування (далі - Договір).

17.07.2017 року сторони уклали додаткову угоду №1 до основного договору, у відповідності ідо якої додаток №1 було доповнено новими об`єктами, один з яких є приміщення магазину №589 Кисет (торгівельна зала, приміщення магазину), що розташований за адресою Харківська обл., м. Куп`янськ, пр. Конституції 58А.

Відповідно до Додатку №1/2 до цього Договору, об`єктом охорони та спостереження є приміщення магазину №589 Кисет (торгівельна зала, приміщення магазину), що розташований за адресою Харківська обл., м. Куп`янськ, пр. Конституції 58А.

Розділом другим , сторонами визначено предмет договору, а саме:

2.1. За цим Договором "Виконавець" здійснює в інтересах "Замовника":

2.1.1. Спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, додаткове доблокування, замін та поставка обладнання, ремонт елементів сигналізації, що встановлена на об`єктах "Замовника", перелік т, адреси яких зазначені у Дислокації (додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору.

2.1.2.У разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації об`єкта, забезпечує виїзд груп; реагування для встановлення причин його надходження.

2.2. "Виконавець" надає послуги за даним Договором з моменту здачі сигналізації, що встановлена на об`єкті під спостереження і до моменту зняття її з-під спостереження в межах часу, визначеної Дислокацією.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Приписами частини першої статті 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п.4.1. договору виконавець зобов`язаний :

4.1.1. Здійснювати спостереження за станом сигналізації, встановленої на об`єкті у визнане Договором період;

4.1.2. У разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації негайно направити на об`єкт ГТ

для встановлення причин її спрацювання. Час прибуття групи на Об`єкт з моменту отримання сигналу становить не більше 5 (п`ять) хвилин. *

4.1.3. Здійснювати технічне обслуговування сигналізації, встановленої на об`єктах "Замовника";

4.1.4. Ліквідовувати несправності сигналізації, які можуть бути усунуті безпосередньо за місцем їх знаходження, у технічно можливий термін після отримання письмової (або по телефону) заявки від "Замовника";

4.1.5. Визначити відповідальну особу для взаємовідносин з "Замовником" з питань надання послуг: Шевцов В.І. - інженер-інспектор тел. 050-402-87-99.

Відповідно до п.4.2. договору замовник зобов`язаний :

4.2.1. Суворо дотримуватись правил користування сигналізацією, умов та порядку здачі під спостереження та зняття з-під спостереження сигналізації об`єкта, що визначаються Інструкцією про порядок приймання під спостереження (зняття з-під спостереження) сигналізації встановленої на об`єкті (додаток 4 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору;

4.2.2. Грошові кошти (крім розмінної монети у сумі, що не перевищує 500 гривень), повинні зберігатися у сейфах або металевих шафах (ящиках). Не допускати зберігання грошових коштів понад встановлені законодавством ліміти.

4.2.3. Визначити зі складу працівників "Замовника" осіб, які уповноважені на здавання сигналізації під спостереження та її зняття з-під спостереження, проведення перевірки її працездатності (далі - уповноважена особа), а також письмово повідомити "Виконавця" під час підписання цього Договору про персональний склад цих осіб, а саме: їх прізвище, ім`я та по батькові, посади, домашні адреси та телефони. У випадку змін у складі зазначених осіб - негайно письмово повідомляти про це "Виконавця";

4.2.4. Під час охорони, з метою своєчасного перезакриття об`єкта, забезпечити постійний телефонний зв`язок з відповідальними особами.

4.2.5. Забезпечити прибуття на об`єкт уповноваженої особи "Замовника" протягом двох годин після її інформування про спрацювання сигналізації на об`єкті, з дозволу та у присутності якої ГР проходить у приміщення об`єкта, щоб здійснити його огляд та особисто переконатися в причинах спрацювання сигналізації.

4.2.6. У разі неприбуття уповноваженої особи "Замовника" на протязі двох годин з моменту її інформування про спрацювання сигналізації "Виконавець" не несе майнової відповідальності за збереження цінностей "Замовника

4.2.7. Своєчасно здавати сигналізацію під спостереження, а також знімати її з-під спостереження згідно з Інструкцією про порядок приймання під спостереження (зняття з-під спостереження) сигналізації, що встановлена на об`єкті;

4.2.8. Під час охорони, з метою своєчасного огляду та встановлення причин надходження сигналу Тривогу забезпечити повний доступ ГР до всіх заблокованих охоронною сигналізацією конструкцій та елементів периметру об`єкту.

4.2.9. У випадку виявлення слідів проникнення на об`єкт негайно сповістити Виконавця та залучити уповноважених ним осіб для обстеження об`єкта.

4.2.10. У випадку виявлення непрацездатності сигналізації або її окремих елементів, порушення цілісності приміщень (дверей, вікон, замків, стін), негайно повідомляти про це "Виконавця" та не залишати об`єкт до усунення несправності;

4.2.11. Вживати заходів до своєчасного ремонту ліній телефонного зв`язку та мережі електроживлення, до яких підключена сигналізація;

4.2.12. У термін, не менше ніж за 5 діб письмово повідомляти "Виконавця" про початок проведення ремонту на об`єктах, що обладнані сигналізацією, а також про виконання інших заходів, внаслідок чого може виникнути необхідність зміни характеру або режиму спостереження;

4.2.13. Забезпечити доступ уповноважених на те працівників "Виконавця" до встановленої на об`єкті сигналізації;

Не допускати сторонніх осіб для здійснення технічного обслуговування і ремонту сигналізації.

4.2.14. Не допускати сторонніх осіб для здійснення технічного обслуговування і ремонту сигналізації. Технічне обслуговування і ремонт сигналізації повинно здійснюватись виключно фахівцями "Виконавця"

4.2.15. Визначити відповідальну особу для взаємовідносин з виконавцем з питань надання послуг : Гармата В. Г.

Отже договір передбачає обов`язок відповідача здійснити комплекс дій щодо захисту і збереження майна позивача: обслуговування систем тривожної і охоронної сигналізації, встановлених на об`єкті, спостереження за ними та вжиття заходів по затриманню сторонніх осіб на об`єкті, де спрацювала сигналізація, протидії злочинним посяганням останніх на майно позивача.

Згідно з пунктом 6.1.2 договору відповідач несе майнову відповідальність за збереження майна Замовника , що знаходиться на об`єктах, обладнаних охоронною сигналізацією, що знаходяться під спостереженням але на суму не більше 10000,00 (десять тисяч грн. 00 коп.) грн.

за умов :

а) Крадіжки майна "Замовника" з об`єкта у період спостереження;

б) Знищення або псування майна "Замовника" на об`єкті у період його спостереження стороннім особами, які проникли на об`єкт.

Розділом сьомим сторонами передбачено умови звільнення виконавця від відповідальності , а саме:

7.1. "Виконавець" звільняється від відповідальності за збитки, допущені при відсутності вини у їх спричиненні, у тому числі за :

7.1.1. Майнові збитки, що заподіяні:

а) стихійним лихом;

б) при масових порушеннях громадського порядку;

в) злочинцем всередині об`єкта, якщо він проник на цей об`єкт до моменту прийому майна під охорону;

г) знищенням або пошкодженням майна, що охороняється (у т.ч. грошових коштів), сторонніми особами, які проникли на об`єкт у випадках, вказаних у п.п. "а","б" цього пункту;

д) пошкодженням третіми особами конструктивних елементів об`єкта "Замовника" (стін, підлоги, стелі, дверей, вікон тощо).

е) недотримання Замовником правил протипожежної безпеки;

ж) аварії побутових комунікацій на об`єкті, виходу з ладу телефонних ліній та комунікацій енергопостачання до яких підключена сигналізація;

з) спричинення збитків внаслідок дій Виконавця в умовах необхідної оборони або крайньої необхідності;

и) невиконання Замовником письмових рекомендацій Виконавця щодо охорони об`єкта, що спричинило неможливість виконання Виконавцем зобов`язань за договором та допущенням збитків;

і) порушення уповноваженими особами Замовника Інструкції про порядок здавання об`єктів під охорону та порядок зняття їх з під охорони;

к) розкрадання грошових коштів чи інших цінностей, а також зброї та боєприпасів, отрут, наркотичних речовин, залишених на об`єкті, в обсягах та розмірах більших, ніж ті, які Замовник був вправі тримати на об`єкті, а також у випадку, коли вони, незалежно від обсягів та розмірів, не були залишенні в сейфі, або металевій шафі (ящику);

л) розкрадання із вітрин виставлених товарів і виробів,

м) у зв`язку з не включенням або не здаванням Замовником сигналізації під спостереження;

н) неповідомлення Виконавця про порушення цілісності об`єктів;

о) неповідомлення "Замовником" "Виконавцю" про несправність сигналізації на об`єкті;

п) у випадку пожежі;

р) діями "Замовника", що спричинили обмеження зони дії сигналізації;

с) розголошенням "Замовником" стороннім особам пультових кодів чи системи охорони об`єкта, що стало умовою здійснення крадіжки;

т) проникненням на об`єкт через місця, від обладнання яких технічними засобами Замовник відмовився, що стало умовою крадіжки (Додаток 2).

7.1.2. За збереження майна в разі спрацювання виключно засобів тривожної сигналізації.

7.1.3. За збитки яких зазнав "Замовник", якщо особу, яка їх спричинила, затримано на місці події.

7.1.4. У разі прострочення строку оплати "Замовником" в установлений цим договором термін: до закінчення поточного місяця.

7.1.5. У разі неприбуття уповноваженої особи "Замовника" на протязі двох годин з моменту її інформування про спрацювання сигналізації.

Виконавець звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено Замовником самостійно, без уповноважених представників Виконавця, при відсутності письмового повідомлення Замовника (вручається під розписку), про час визначення Замовником розмірів збитків та зняття залишків товарно- матеріальних цінностей.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг охорони.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2020 року на Об`єкті Замовника, розташованому за адресою: м. Куп`янськ, пр. Конституції, 58-А у період його охорони (з 03.04.2020 р. 21-30 год. по 03-12 год. 04.04.2020 р.) невідомою особою було пошкоджено віконне скло та здійснено крадіжку товару, розмір збитків яких складає 97552 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят два) гривні 65 кой. (товар - 97552,65грн.), що підтверджує актом інвентаризації від 04.04.2020 р.

12 квітня 2020 року на Об`єкті Замовника, розташованому за адресою: м. Куп`янськ, пр.Конституції, 58-А, у період його охорони, о 02.26, сторонньою особою було знято вітринний склопакет та здійснено крадіжку товару. Розмір збитків Замовника становить 101 796, 60 (сто одна тисяча сімсот дев`яносто шість гривень 60 коп.), що підтверджує актом інвентаризації від 12.04.2020р.

За результатами виявлених правопорушень було відкрито кримінальні провадження № 120202203700000713 із правовою кваліфікацією за ч. З ст. 185 КК України від 04.04.2020 та № 120202203700000773 із правовою кваліфікацією за ч З ст. 185 КК України від 12.04.2020 р.

Натомість, як 4 квітня 2020 р, так і 12 квітня 2020 р. група реагування не прибула до об`єктів завчасно, протягом встановленого договором часу, а відтак внаслідок неналежного виконання ТОВ Охорона і Технології К пункту 4.1.2 Договору, ТОВ КИСЕТ зазнало збитків.

Вищезгадані обставини можуть бути підтверджені відеозаписом місця події, та фактом визнання таких обставин відповідачем.

З метою врегулювання ситуації в досудовому порядку, ТОВ КИСЕТ направило повідомлення про спричинення збитків та претензію про відшкодування збитків, завданих порушенням ТОВ Охорона і Технології К умов Договору.

В подальшому, ТОВ КИСЕТ отримало відповідь на звернення стосовно відшкодування збитків, завданих крадіжкою та порушенням договірних зобов`язань ТОВ Охорона і Технології К , які мали місце 4 квітня 2020 р. та 12 квітня 2020 р. за адресою: м. Куп`янськ, пр. Конституції, 58-А.

Позивач вказує , що зі змісту отриманої відповіді вбачається, що ТОВ Охорона і Технології К визнає факт несвоєчасного прибуття до об`єкту за адресою: м. Куп`янськ, пр. Конституції, 58-А., як 4 квітня, так і 12 квітня та надало згоду на відшкодування збитків в добровільному порядку в розмірі, передбаченому п. 6.1.2 Договору, а саме не більше 10 000, 00 грн.

Однак , як вказує позивач у відповіді на відзив, лише після відкриття провадження у справі за цим позовом, тобто за спливом певного часу, Відповідач почав висувати заперечення щодо розміру заподіяних крадіжкою збитків та й підтвердження бухгалтерськими документами щодо належності викраденого майна Позивачу.

Як стверджує позивач, викрадення вищезазначеного майна відбулося внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, у зв`язку з чим просить стягнути цю суму з відповідача як завдані збитки.

Як вбачається із службового розслідування від 24 квітня 2020 року, проведеного директором ТОВ Охорона і Технології К Якубовським С.С., до моменту крадіжки, що здійснена 04 квітня 2020 року, Замовником запропонованих заходів щодо технічного стану об`єкту здійснено не було, що стало наслідком безперешкодного проникнення злочинця у приміщення магазину. Окрім цього, із службового розслідування

вбачається, що на момент крадіжки, яка трапилася 12 квітня 2020 року, вікно через яке здійснено проникнення, було закрите лише ДСП із середини, а скла вставлено не було. Даний факт також підтверджується пояснення охоронника групи реагування ОСОБА_1 .

Підпунктом 4.2.2. п. 4.2. Розділу 4 Договору Обов`язки Сторін встановлено обов`язок Замовника грошові кошти (крім розмінної монети у сумі, що не перевищує 500 гривень), зберігати у сейфах або металевих шафах (ящиках), а також не допускати зберігання грошових коштів понад встановлені законодавством ліміти.

Як вбачається із службового розслідування від 24 квітня 2020 року, проведеного директором ТОВ Охорона і Технології К Якубовським С.С., коли на об`єкт приїхала відповідальна особа 12 квітня 2020 року, то спільно з слідчо-оперативною групою поліції було проведено детальний огляд магазину. В результаті було встановлено, що проникнення в магазин здійснено через вікно. Зловмисник викрав тютюнові вироби, горілчані вироби та металеву скриньку 30x30 см, яку було прикручено саморізами до стінки прилавку і в якій знаходилося 15 000 грн.

Замовником не виконано свій обов`язок, визначений підпунктом 4.2.2. п. 4.2. Договору, оскільки металева скринька, в якій зберігалися кошти була прикріплена до стінки стола із листа ДСП, а не до стіни чи підлоги.

На підставі викладеного було зроблено наступний висновок, що головними причинами крадіжки є:

Замовник не виконав заходи щодо укріплення технічного стану магазину, які були запропоновані Виконавцем в Відомості про недоліки в оснащенні засобами сигналізації об`єктів (Додаток №14 до Договору) і проникнення до приміщення магазину відбулося через вікно, яке не було заблоковано відповідними технічними засобами: Замовник не встановив з внутрішньої сторони вікна металеві грати, вікно не було засклене, а після крадіжки 04.04.2020 закрито плитою ДСП з внутрішньої сторони, яку зловмисник ударом ноги просто вибив.

Відповідно п. 4.2.2. ст. 4.2. Договору Замовник зобов`язаний грошові кошти (крім розмінної монети у сумі, що не перевищує 500 грн.), зберігати у сейфах або металевих шафах (ящиках). Не допускається зберігання грошових коштів понад встановлені законодавством ліміти (наказ про встановлений ліміт каси Замовник не надав). Але Замовником порушено вимоги Додатку №14 до Договору ("Відомості про недоліки в оснащенні засобами сигналізації об`єктів") у відповідності до якого йому було запропоновано: на час охорони об`єкту матеріальні цінності повинні зберігатися в закритих на замок, прикріплених до підлоги або стіни металевих шафах або сейфах, а він відмовився. Під час спільного огляду відповідальної особи і СОГ поліції встановлено, що зловмисник окрім товару викрав металеву скриньку 30*30 см., яку було прикручено саморізами до стінки прилавку (ДСП) і в якій знаходилося гроші (сума викрадених грошей 12854 грн. вказані в позиції №1340 АКТУ про проведення інвентаризації у магазині ТОВ КИСЕТ від 12.04.2020, як ГРОШОВІ КОШТИ ).

2. Відповідно п. 6.1.2. ст. 6.1. Договору: Виконавець несе майнову відповідальність за збереження майна Замовника , що знаходиться на об`єктах, обладнаних охоронною сигналізацією, що знаходиться під спостереженням але на : уму не більше 10000 грн. за умов: а), крадіжки майна Замовника з об`єкту у період спостереження; б), знищення або псування майна Замовника на об`єкті у період його спостереження сторонніми особами, які проникли на об`єкт.

Окрім умов, за яких Виконавець несе майнову відповідальність за збе реження майна Замовника (п. 6.1.2. ст. 6.1. Договору) в Договорі також пропи сано дії, які зобов`язаний виконати Замовник , щоб така відповідальність настала:

3.1. Відповідно п. 4.2.5. ст. 4.2. Договору уповноважена особа Замовника , яка протягом 2-х годин після її інформування про спрацювання сигналізації зобов`язана прибути на об`єкт, дозволяє у її присутності ГР пройти у приміщення об`єкта, щоб здійснити його огляд та особисто переконатися в причинах спрацювання сигналізації .

В даному випадку наряд ГМР до приміщення магазину, для його огляду та встановлення причин спрацівок, допущений не був.

Відповідно п. 5.1.3. ст. 5.1. Договору: Виконавець має право прий мати участь у роботі комісії в складі уповноважених представників Замовника та Виконавця при обстеженні об`єкту з метою встановлення причин спрацювання сигналізації;... встановлення розмірів майнових збитків, спричинених Замовнику через неналежне виконання Виконавцем зобов`язань по Договору.

Замовник порушив таке право Виконавця і не дозволив його представ нику обстежити магазин з метою встановлення причин спрацювання сигналізації (ГМР не допустили до приміщення магазину).

Стаття 6.2. та 6.4. Договору зобов`язує Виконавця при наявності письмової заяви "Замовника" про заподіяні збитки направити своїх представників для участі у визначенні розміру цих збитків та зняття залишків товарно-матеріаль них цінностей: При наявності письмової заяви Замовника про заподіяні збитки внаслідок невиконання Виконавцем своїх зобов`язань, уповноважені представ ники Виконавця зобов`язані (в обов`язковому порядку) брати участь у визначенні розміру цих збитків та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку Замовника на день події. Зняття залишків матеріальних цінностей повинно бути проведено терміново по прибутті представників сторін на місце події . Замовник не направив Виконавцю письмову Заяву, яка вручається під підпис, відповідно до ст. 6.2. та ст. 6.4. Договору, Замовник не запросив представника Виконавця до роботи у складі інвентаризаційної комісії, як того вимагає ст. 6.2. та ст. 6.4. Договору.

Відповідно ст. 6.3. Договору: Відшкодування Замовнику заподіяних з вини Виконавця збитків здійснюється, Виконавцем за власною ініціативою або за рішенням суду, що набрало законної сили. Розмір збитків має бути підтверджений відповідними документами і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, складеними за участю Виконавця та звіреними з бухгалтерськими даними Замовника . До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна, розмір зниження в ціні пошкоджених товарно- матеріальних цінностей або витрати, проведені на відновлення . Замовник порушив вимоги ст. 6.3. Договору і провів інвентаризацію викрадених товарів без участі представників Виконавця , що є обов`язковою мірою, тому надісланий АКТ не має юридичної сили.

Під час вивчення АКТУ про проведення інвентаризації у магазині ТОВ КИСЕТ було встановлено, що інвентаризацію провели 12.04.20 в день крадіжки, а дані про надходження товару та залишки товарно-матеріальних цінностей в розділі ЧИСЕЛЬНІСТЬ ФАКТИЧНА і ПО ОБЛІКУ взяли станом на 04.04.2020 .

В ст. 7.1. Договору прописані умови за яких Виконавець звільняється від відповідальності за збитки, допущені при відсутності вини у їх спричиненні, у тому числі:

Пункт 7.1.1. ст. 7.1. майнові збитки, що заподіяні: т). проникнення на об`єкт через місця, від обладнання яких технічними засобами охорони "Замовник" відмовився, що стало умовою крадіжки (Додаток №14). Замовником порушено вимоги Відомості про недоліки в оснащенні засобами сигналізації об`єктів Замовник відмовився від запропонованих заходів щодо технічного стану об`єк ту: на час охорони об`єкту матеріальні цінності повинні зберігатися в закритих на замок, прикріплених до підлоги або стіни металевих шафах або сейфах; замінити пошкоджене скло на вікнах; замінити пошкоджений штапик та закріпити скло належним чином; встановити з внутрішньої сторони вікон металеві грати.

Відповідно п. 7.1.6 ст. 7.1. Договору Виконавець звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено Замовником самостійно, без уповноважених представників Виконавця , при відсутності письмового повідом лення Замовника (вручається під розписку), про час визначення Замовником розмірів збитків та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей. г

Акт про проведення інвентаризації складено юридично некоректно, так як в ньому не вказано:

- наказ про проведення інвентаризації з зазначенням причин її проведення;

- хто призначається Голова комісії її членами та вказуються інші особи, які будуть приймати в ній участь (представник Виконавця);

- що АКТ підписує Голова комісії і всі її члени.

Замовник вніс до АКТУ перелік викрадених товарів, які було викра дено з вітрини (такі товари були), а за такі товари відповідно вимог п. 7.1.1. ст. 7.1. (буква Л ) Договору ( Виконавець звільняється від відповідальності, якщо товар і вироби було викрадено з вітрини ).

Надані відповідачем докази на підтвердження своїх заперечень, зокрема: дані висновку за матеріалами службового розслідування на претензію замовника охоронних послуг ТОВ КИСЕТ ОСОБА_2 щодо не професійних дій нарядів ПЦС та ГМР ТОВ Охорона і Технології К , що привели до крадіжки 12 квітня 2020 року з магазину КИСЕТ , що в м. Куп`янськ, пр-т Конституції, 58А, пояснень службових осіб наряду ГМР, співробітників та керівництва Товариства, підтверджують належне виконання відповідачем комплексу необхідних дій, передбачених договором, законодавством і можливих за таких обставин.

Стаття 1 Закону України Про охоронну діяльність визначає термін охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна належних йому повноважень стосовно нього.

Нормами ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії не переробної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

При цьому суд зазначає, що відповідачем неналежно виконано вимоги підпунктів 4.2.2. п. 4.2. Розділу 4 Договору "Обов`язки "Сторін" встановлено обов`язок Замовника грошові кошти (крім розмінної монети у сумі, що не перевищує 500 гривень), зберігати у сейфах або металевих (ящиках), а також не допускати зберігання грошових коштів встановлені законодавством ліміти.

Так, згідно до п. 1.4 додатку № 4 до договору № 1402 від 14 липня 2017 року, уповноважені особи Замовника несуть відповідальність, зокрема, за відповідність стану технічної укріпленості існуючим вимогам.

Відповідно до Додатку №2/1 за додатковою угодою № 1 від 08 серпня 2017 року до договору № 1402 від 14 липня 2017 року Відомості про недоліки в оснащенні засобами сигналізації об`єктів , Замовник відмовився від обладнання сигналізацією вразливих місць можливого проникнення на об`єкт, запропонованих Виконавцем , а саме: під час перевірки технічного стану встановлено Магазин №589: вікна мають ушкодження; скло на вікні над вхідними дверима зліва має тріщину на всю ширину; скло на вікні фасаду правої сторони розміром близько 200x200 см має тріщину на всю ширину; у вікні торгової зали правої сторони відсутній фрагмент скла розміром 10x20 см; на всіх вікнах скло закріплене штапиком з зовнішньої сторони; штапик з часом зруйнувався; а в деяких місцях відсутній зовсім, що дає змогу безперешкодно вийняти скло; грати на вікнах відсутні. Водночас, запропонованими заходами щодо технічного стану об`єкту стали: на час охорони об`єкту матеріальні цінності повинні зберігатися в закритих на замок, прикріплених до підлоги або стіни металевих шафах або сейфах; замінити пошкоджене скло у вікнах; замінити пошкоджений штапик та закріпити скло належним чином; встановити з внутрішньої сторони вікон металеві грати.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини з надання послуг з охорони об`єкта.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двосторонньо зобов`язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов`язками. На виконавця покладено обов`язок надати послугу і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов`язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця.

За умовами правочину відповідач зобов`язався надавати позивачу послуги з централізованого спостереження, реагування та обслуговування систем тривожної і охоронної сигналізації, встановлених на об`єкті, в якому знаходиться майно, що належить замовнику, а позивач у свою чергу зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих відповідачем послуг.

Загальні умови виконання зобов`язання закріплені в ст. 526 ЦК України: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 ГК України.

За твердженням позивача неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором яке, зокрема полягає в незабезпеченні негайного виїзду працівників відповідача на об`єкт стало однією з основних передумов крадіжки та відповідно призвело до понесення позивачем збитків. Судом з`ясовано, що такі твердження позивача не підкріплені достатніми належними та допустимими доказами, за своєю суттю є припущеннями, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Стаття 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав визначає відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями, виходячи зі змісту ст. 217 ГК України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно - господарські та адміністративно - господарські санкції.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

При цьому, відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи;

- шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру;

- причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками;

- вини особи, яка заподіяла шкоду.

Отже для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто протиправна дія є причиною, а шкода наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

За фактом проникнення було відкрито кримінальні провадження № 120202203700000713 із правовою кваліфікацією за ч. З ст. КК України від 04.04.2020 та № 120202203700000773 із правовою кваліфікацією за ч. З ст. 185 КК України від 12.04.2020 р.

Проте, за юридичним складом, для стягнення збитків необхідна наявність одночасно з цією обставиною також інших елементів, зокрема протиправність поведінки правопорушника та причинний зв`язок між протиправними діями відповідача та завданими позивачу збитками.

У відповідності до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 906 ЦК України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання з відшкодування шкоди, збитків є деліктним зобов`язанням.

Окрім того, презумпція вини має на увазі те, що особа буде вважатися винною у завданні збитків, поки вона не доведе, що вони завданні не з її вини, але це при умові, що позивачем доведено наявність самого цивільного правопорушення і усіх елементів складу цього правопорушення належними, допустимими, достовірними і вірогідними доказами, які передбаченні законом.

У даному випадку суд не вбачає у діях відповідача протиправної поведінки, що призвела до шкідливих результатів щодо прав та охоронюваних інтересів позивача, хоча мають місце факти несвоєчасного прибуття до об`єкта охорони не з вини відповідача та неналежного повідомлення останнім позивача та органів внутрішніх справ щодо проникнення до будівлі, що охороняється.

Розмір завданих збитків у розмірі 199 348, 60 грн. (сто дев`яносто дев`ять триста сорок вісім гривень 60 коп.), позивач підтверджує актами про ведення інвентаризації у магазині ТОВ КИСЕТ за адресою м. Куп`янськ, Конституції 58-а від 04.04.2020р. на суму 97552 та від 12.04.2020р. на суму 101 796, 60 відповідно, які, згідно з вимогами п. 6.4 Договору складені за участю представника Виконавця.

Разом із тим, докази, подані позивачем на обґрунтування позовних вимог, а саме на підтвердження факту завдання йому збитків та їх розміру, на думку суду, не є належними, оскільки позивач не надав суду копії або оригінали саме зазначених актів як доказу, а надав копи листів, які не являються актами, оскільки містять адресата, календарні дати оформлення, які не відповідають календарним датам складання актів, на які посилається позивач.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У сукупності наявні матеріали справи дають підстави для висновку, що позивачем за вимогами про стягнення 199 348, 60 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч триста сорок вісім гривень 60 коп.) в рахунок відшкодування матеріальних збитків., з яких 97552 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 65 коп. - збитки, завдані неналежним виконанням договірних зобов`язань 4 квітня 2020 р. та 101 796, 60 (сто одна тисяча сімсот дев`яносто шість гривень 60 коп.) - збитки, завдані неналежним виконанням договірних зобов`язань 12 квітня 2020 р. не доведено обов`язкових умов, наявність яких дає право на відшкодування збитків, а саме: наявності збитків і їх розміру, протиправної поведінки відповідача (вини) та причинного зв`язку між протиправними діями відповідача та завданими позивачу збитками, тому підстави для задоволення цієї позовної вимоги відсутні.

Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кисет" про стягнення 199 348, 60 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч триста сорок вісім гривень 60 коп.) в рахунок відшкодування матеріальних збитків., з яких 97552 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 65 коп. - збитки, завдані неналежним виконанням договірних зобов`язань 4 квітня 2020 р. та 101 796, 60 (сто одна тисяча сімсот дев`яносто шість гривень 60 коп.) - збитки, завдані неналежним виконанням договірних зобов`язань 12 квітня 2020 р. задоволенню не підлягає.

Згідно положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Звертаючись до суду, позивач не довів належними і допустимими доказами факт завдання йому майнової шкоди ( збитків), завданої неналежним виконанням договірних зобов`язань 12 квітня 2020 р.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені.

Разом із тим, порушення прав позивача. не знайшло свого підтвердження за результатами розгляду даної справи, в зв`язку з чим підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 грн - відсутні.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кисет" (62458, Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Фрунзе, 1код ЄДРПОУ 33561090).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона і Технології К" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 12, кв. 22,код ЄДРПОУ 35588638) .

Повне рішення складено "03" листопада 2020 р.

Суддя О.О. Присяжнюк