Рішення
від 02.11.2020 по справі 926/1825/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

02 листопада 2020 року Справа № 926/1825/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю секретаря судового засідання Чупрун М.М. розглянувши справу №926/1825/20

За позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м.Чернівці, пл. Центральна, 3)

До відповідача Виробничого кооперативу "Маяк" (60236, м.Новодністровськ, Сокирянський р-н., Чернівецька обл.)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Про стягнення суми 4827,91 грн, яка виникла внаслідок подання недостовірних даних

За участю представників сторін:

Від позивача: Скрипник М.В. - юрисконсульт (наказ №93-о від 06.03.19р), Кімчинська М.Г. - заст. нач. відділу (наказ №95-о від 07.03.19р.)

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: Чайка С.В. - представник (дов. від 16.09.20р.).)

СУТЬ СПОРУ: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Виробничого кооперативу "Маяк" про стягнення суми 4827,91 грн, яка виникла внаслідок подання недостовірних даних.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що на виконання порядку проведення у 2018 - 2019 роках інвентаризації пенсійних справ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №19 - 1 від 03.09.2018 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1077/32529 від 19.09.2018 року було проведено інвентаризацію пенсійних справ одержувачів, а саме: звірки достовірності видачі довідок про заробітну плату. По пенсійній справі ОСОБА_2 проведено звірку довідок про заробітну плату №19 від 17.12.2008 року за період роботи з 01.01.1989 року по 13.12.1999 року. За наслідками проведеної перевірки встановлено, що вказані дані в довідці про заробітну плату №19 від 17.12.2008 року не відповідають даним зазначеним в особових рахунках за період з 01.01.1992 року по 31.12.1999 року, що призвело до завищення сум заробітної плати. Внаслідок подання ВК "Маяк" недостовірних даним про заробітну плати при оформлені пенсії у громадянина ОСОБА_2 виникла переплата пенсії в сумі 4827,91 грн за період з 24.12.2008 року по 31.07.2019 року, яку позивач просить стягнути з відповідача, який надав недостовірні дані.

12.08.2020 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду зареєстровані матеріали позовної заяви за вх.№1825.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 13.08.2020 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

28.08.2020 року на адресу Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, запропоновано відповідачу подати свої заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також подати відзив на позовну заяву, розгляд справи призначено на 22.09.2020 року. Цією ж ухвалою суду залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізичну особу ОСОБА_1 .

22.09.2020 року уповноважений представник третьої особи через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав письмові пояснення стосовно позовної заяви (вх.№2704) в яких останній просить суд задовольнити позовні вимоги з огляду на те, що переплата виникла внаслідок подання недостовірних даних Виробничим кооперативом "Маяк".

Ухвалою суду від 22.09.2020 року у зв`язку з неявкою відповідача відкладено розгляд справи на 20.10.2020 року, а також здійснено повідомлення відповідача про розгляд даної справи - шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року відкладено розгляд справи по суті на 02.11.2020 року.

Представників позивача та третьої особи про розгляд справи повідомлено безпосередньо у судовому засіданні під розписку, а відповідача шляхом направлення ухвали суду в порядку ст.120 ГПК України.

26.10.2020 року позивачем через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подано для долучення копію розпорядження №143173 від 30.12.2008 року про призначення пенсії(вх.№3089).

Присутні у судовому засіданні, 02.11.2020 року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Уповноважений представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не заперечував проти задоволення позовних вимог, при цьому відмітив, що відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження по справі №926/1825/20 а також відмітив те, що всі документи які містяться в матеріалах справи та були досліджені судом направлялись відповідачу за його адресою, що свідчить про його належне повідомлення про даний спір.

Відповідач або уповноважений ним представник, 02.11.2020 року не з`явився, окрім того попередні судові засіданні відбулись за його відсутності у зв`язку із його нез`явленням, причини не з`явлення суду не відомі, при цьому судом встановлено, що ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: 60236, м.Новодністровськ, Сокирянський р-н., Чернівецька обл ., яка зазначена у витязі з ЄДРПОУ. Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою та отримана відповідачем, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, своїх пояснень, чи будь-яких клопотань.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання проводиться за його відсутності і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, яка визначає особливості розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання будь - якої із сторін про розгляд даної справи з викликом сторін суду не надходило. Судом з власної ініціативи розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Тому, враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого уповноваженого представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В :

На обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - Управління) перебуває громадянка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 , яка відповідно до розпорядження №143173 від 30.12.2008 року отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням даних довідки про заробітну плату №19 від 17.12.2008 року за період роботи з січня 1992 року по грудень 1999 року.

На виконання наказу Пенсійного фонду України №169 від 12.10.2018 року "Про проведення інвентаризації пенсійних справ відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України №19-1 від 03.09.2018 року "Про проведення інвентаризації пенсійних справ", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №1077/32529 від 19.09.2018 року, з метою перевірки правильності призначення та виплати пенсій, управлінням проводилась інвентаризація пенсійних справ одержувачів пенсій.

01.02.2019 року, відділом контрольно-перевірочної роботи управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснено перевірку достовірності довідки про заробіток для обчислення пенсії №19 від 17.12.2008 року за період роботи з січня 1992 року по грудень 1999 року про, що складено довідку №130.

За результатами проведеної звірки встановлено розбіжності даних первинних документів з даними довідки про заробітну плату №19 від 17.12.2008 року за період роботи з січня 1992 року по грудень 1999 року, а саме виявлено завищення заробітної плати в сумі 183, 57437 грн.

На підставі довідки №130 від 01.02.2019 року про відповідність даних первинних документів даним довідки про заробітну плату, наданої для призначення (перерахунку) пенсій, управління 01.02.2020 року надало нову довідку №4 про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_2 , відповідно до якої заробітна плата, яка враховується при обчислені пенсії, склала 4302,91000,00 грн.

Наслідком надання підприємством недостовірних даних про заробітну плату при оформлені пенсії у громадянина ОСОБА_2 виникла переплата в сумі 4827,91 грн за період з 24.12.2008 року по 31.07.2019 року, що є підставою для відшкодування відповідачем позивачу збитків у вказаному розмірі.

У зв`язку з наявною переплатою у розмірі 4827,91 грн Головним управлінням Фонду з метою врегулювання спору та погашення переплати в досудовому порядку, направлено ряд листів (19.02.2020р., 24.03.2020р., 31.03.2020р.) та претензій (№0231 від 24.05.2020 року, №0933 від 10.08.2020 року) до громадянки ОСОБА_1 .

Громадянкою ОСОБА_1 приймались заходи про доведення ГУ ПФУ у Чернівецькій області відсутності її вини у поданні недостовірних даних про заробітню плату, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами від 08.10.2019 року та від 29.11.2019 року, а також пропозицією від 25.10.2019 року. Отже, громадянка ОСОБА_1 відмовилась відшкодовувати переплату так як вважає, що вона виникла не з її вини.

29.01.2020 року Головне управління Фонду з метою врегулювання спору та погашення переплати в досудовому порядку, направлено до ВК "Маяк" претензію №2400 - 0802 - 8/2671 про відшкодування надмірно виплачених коштів. Однак, ВК "Маяк" вказану претензію залишило без відповіді, що зумовило повторне звернення з претензією, проте відповіді або переплати в добровільному порядку на дату подання позовної заяви не надходило.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, положеннями частин 1, 2 якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

В той же час, відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно з пунктом 16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, орган, що призначає пенсію, контролює і перевіряє правильність всіх документів, що подаються та відповідно у разі обґрунтованих сумнівів має право вимагати як від підприємств, установ та організацій, так і від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. При цьому працівники цих органів Законом зобов`язані перевірити такі документів та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі.

Аналогічна правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 917/1860/17.

З приводу посилання позивача на те, що законом передбачено право перевірки обґрунтованості видачі документів, необхідних для обчислення пенсії, суд зазначає, що саме на орган, який призначив пенсію, було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи відповідного органу не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії, проте зазначеного не зробили.

Таким чином, суд вважає, що матеріальна шкода виникла внаслідок неправомірних дій позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, адже саме ним було прийнято рішення про призначення пенсії ОСОБА_2 , встановлений її розмір та проведена безпосередня виплата грошових коштів. Посадові особи позивача не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії, проте зазначеного не зробили.

Таким чином, у даній справі позивачем не доведено наявність всіх елементів цивільного правопорушення, а саме - причинно-наслідкового зв`язку між видачею довідок із невірними даними та завданням шкоди у вигляді переплати пенсії, оскільки остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення і нарахування пенсії приймається саме органами Пенсійного фонду та саме на працівників цих органів покладено обов`язок перевірити такі документи та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі.

Вказані обставини виключають застосування до відповідача деліктної відповідальності.

Враховуючи не доведення позивачем всіх елементів, необхідних для застосування до відповідача деліктної відповідальності, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення переплаченої пенсії.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення з відповідача переплати пенсії у загальному розмірі 4827,91 грн. у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп. покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 194, 219, 232, 233, 238, 240 - 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш ИВ :

В задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м.Чернівці, пл. Центральна, 3, код 40329345) до Виробничого кооперативу "Маяк" (60236, м.Новодністровськ, Сокирянський р-н., Чернівецька обл., код 14270463) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ФО ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення суми 4827,91 грн, яка виникла внаслідок подання недостовірних даних - відмовити.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено 03.11.2020 року

Суддя С.М. Гушилик

СудГосподарський суд Чернівецької області
Дата ухвалення рішення02.11.2020
Оприлюднено04.11.2020
Номер документу92587523
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —926/1825/20

Постанова від 15.02.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Ухвала від 15.12.2020

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Ухвала від 25.11.2020

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Рішення від 02.11.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Гушилик Світлана Миколаївна

Ухвала від 20.10.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Гушилик Світлана Миколаївна

Ухвала від 22.09.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Гушилик Світлана Миколаївна

Ухвала від 03.09.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Гушилик Світлана Миколаївна

Ухвала від 13.08.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Гушилик Світлана Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні