Постанова

від 15.02.2021 по справі 926/1825/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2021 р. Справа №926/1825/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Желіка М.Б.

Скрипчук О.С.

розглянув без виклику сторін у спрощеному провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 17.11.2020 за № 2400-0802-7/32169

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.11.2020 (повний текст рішення складено 03.11.2020, суддя Гушилик С.М.)

у справі № 926/1825/20

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, м. Чернівці

до відповідача Виробничого кооперативу "Маяк", м.Новодністровськ,Чернівецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , м-н Сонячний, Сокирянський район, Чернівецька область

про стягнення суми 4827,91 грн., яка виникла внаслідок подання недостовірних даних

12 серпня 2020 року до Господарського суду Чернівецької області звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з позовною заявою до відповідача Виробничого кооперативу "Маяк" про стягнення коштів у сумі 4827,91 грн., що становлять переплату виплаченої громадянці ОСОБА_1 пенсії внаслідок надання відповідачем недостовірних даних про заробітну плату громадянина ОСОБА_2 .

Позов обґрунтовано тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області по пенсійній справі ОСОБА_2 проведено звірку довідок про заробітну плату №19 від 17.12.2008 року за період роботи з 01.01.1989 року по 13.12.1999 року, за наслідками якої встановлено, що вказані дані в довідці про заробітну плату №19 від 17.12.2008 року не відповідають даним зазначеним в особових рахунках за період з 01.01.1992 року по 31.12.1999 року, що призвело до завищення сум заробітної плати. Внаслідок подання Виробничим кооперативом "Маяк" недостовірних даним про заробітну плату при оформлені пенсії у громадянина ОСОБА_2 виникла переплата пенсії в сумі 4827,91 грн. за період з 24.12.2008 року по 31.07.2019 року, яку позивач просить стягнути з відповідача, який надав недостовірні дані з посиланням на Порядок повернення сум пенсій виплачених надміру та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення та статтю 1166 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.09.2020 до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу ОСОБА_1 (а.с. 36-38).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.11.2020 в позові у даній справі було відмовлено (а.с. 81-84).

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення і нарахування пенсії приймається саме органами Пенсійного фонду та саме на працівників цих органів покладено обов`язок перевірити такі документи та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі, тому матеріальна шкода, стягнення якої є предметом спору у даній справі, виникла внаслідок неправомірних дій саме позивача, адже саме ним було прийнято рішення про призначення пенсії ОСОБА_2 , встановлено її розмір та проведено безпосередні виплати грошових коштів. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даній справі позивачем не доведено наявність всіх елементів цивільного правопорушення, а саме - причинно-наслідкового зв`язку між видачею довідок із невірними даними та завданням шкоди у вигляді переплати пенсії, оскільки остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення і нарахування пенсії приймається саме органами Пенсійного фонду та саме на працівників цих органів покладено обов`язок перевірити такі документи, нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі. Суд послався при цьому на аналогічну правову позицію, що була викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №917/1860/17.

Не погодившись з даним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку з огляду на нез`ясування судом обставин справи та неправильне застосування ним норм матеріального права, у зв`язку з чим просив вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити.

У своїй апеляційній скарзі скаржник послався на наступне:

1) судом першої інстанції не взято до уваги, що законодавчими актами не передбачений обов`язок Пенсійного фонду перевіряти достовірність відомостей, зазначених у документах, які надаються для призначення пенсій, а лише право перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість видачі документів, представлених для призначення (перерахунку) пенсії. В свою чергу за приписами ч.2 ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення саме підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її;

2) відповідач не заперечує того факту, що суми заробітної плати громадянина ОСОБА_2 , викладені у довідці, що була покладена в основу для визначення розміру пенсійних виплат вказаної особи, містять недостовірні дані;

3) таким чином, у спірних правовідносинах наявні всі чотири складові цивільного правопорушення для відшкодування шкоди в порядку статті 1166 Цивільного кодексу України, а саме; наявність шкоди у вигляді переплати пенсії за період з 24.12.2008 по 31.07.2019 у заявленому до стягнення розмірі, протиправна поведінка заподіювача шкоди у вигляді надання довідки, що містить недостовірну інформацію і була підставою для нарахування спірної суми, що в свою чергу є причинним зв`язком між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, та вини відповідача у вигляді видачі такої довідки. При цьому, аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №904/6742/17, від 16.06.2020 у справі №756/6984/16-а, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 925/257/19 та постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2016 у справі №925/1185/15.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою було відкрито, а розгляд справи постановлено здійснювати без виклику сторін в порядку ч. 10 ст. 270 ГПК України. Цією ж ухвалою відповідача та третю особу було зобов`язано подати відзиви на апеляційну скаргу позивача.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що на момент призначення пенсії ОСОБА_2 працівниками Управління Пенсійного фонду проводились перевірки достовірності відомостей про нарахування заробітної плати керуючись порядком призначення страхових виплат та соціальної допомоги. Відповідач не заперечував проведення перевірок, при цьому надавав всі необхідні первинні документи з 2008 по 2018 роки. Водночас, повідомлення про виявлені розбіжності даних, зазначених у виданих довідках про середню зарплату, Пенсійним фондом не надавались. Причину проведення додаткової звірки 01.02.2019 первинних документів, відповідності даних заробітної плати, що були надані для нарахування пенсії ОСОБА_2 працівниками Головного управління Пенсійного фонду пояснено, як уточнення даних. Крім того, відповідач зазначає, що Фізична особа ОСОБА_1 ніякого відношення до Виробничого кооперативу Маяк немає.

Третя особа - ОСОБА_1 надала суду письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких оскаржуване рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити. Зокрема зазначає, що місцевий господарський суд залишив поза увагою те, що законодавчими актами не передбачений обов`язок Пенсійного Фонду здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у документах, а лише наявне право здійснювати перевірку в необхідних випадках. Третя особа стверджує, що позивач протиправно здійснив стягнення заборгованості в розмірі 4827,91 грн. не з відповідача, який видав недостовірну довідку від 17.12.2008 № 19, а з пенсії ОСОБА_1 , яка до складання довідки про заробітну плату ніякого відношення не має. Просить звернути увагу суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 904/6742/17, якою підтримано позицію, що стягнення надмірно нарахованої та виплаченої пенсії слід проводити з вини відповідача, так як він наніс державі шкоду у вигляді видачі такої довідки із недостовірними даними.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує пенсію, у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

Для призначення пенсії ОСОБА_2 надав довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 19 від 17.12.2008 року, за період з 1989 року по 1999 рік, що була видана Виробничим кооперативом Маяк (а.с. 5).

На виконання Порядку проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №19-1 від 03.09.2018, позивачем проводилася інвентаризація пенсійних справ одержувачів пенсій. Відповідно до п.6 розділу ІІ вказаного Порядку, за довідками, виданими починаючи з 01.01.1992, за якими в помісячному розрахунку розмір заробітної плати або сума доходу перевищує 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум, проводилася перевірка обґрунтованості їх видачі та відповідності зазначених у них сум заробітної плати (доходу) первинним документам, якщо в пенсійній справі відсутні матеріали такої перевірки.

В ході проведення інвентаризації пенсійних справ було виявлено, що коефіцієнт заробітної плати громадянина ОСОБА_2 перевищує 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум і через відсутність матеріалів відповідної перевірки у пенсійній справі виникла необхідність здійснити перевірку обґрунтованості видачі та відповідності первинним документам сум заробітної плати (доходу), зазначених у довідці № 19 від 17.12.2008.

01.02.2019 року, відділом контрольно-перевірочної роботи управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснено перевірку достовірності довідки про заробіток для обчислення пенсії №19 від 17.12.2008 року за період роботи з січня 1992 року по грудень 1999 року про, що складено довідку №130 (а.с. 28).

За результатами проведеної звірки встановлено розбіжності даних первинних документів з даними довідки про заробітну плату №19 від 17.12.2008 року за період роботи з січня 1992 року по грудень 1999 року, а саме виявлено завищення заробітної плати в сумі 183,57437 грн.

На підставі довідки №130 від 01.02.2019 року про відповідність даних первинних документів даним довідки про заробітну плату, наданої для призначення (перерахунку) пенсій, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області 01.02.2020 року надано нову довідку №4 про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_2 , відповідно до якої заробітна плата, яка враховується при обчислені пенсії, склала 4302,91000 грн. (а.с. 30).

Позивач стверджує, що внаслідок подання відповідачем недостовірних даних про заробітну плату при оформлені пенсії, у гр. ОСОБА_2 виникла переплата пенсії в сумі 4827,91 грн. за період з 24.12.2008 по 31.07.2019, що є підставою для відшкодування відповідачем позивачу збитків у вказаному розмірі.

29.07.2019 позивач прийняв рішення №143173-03 про утримання надміру виплачених сум пенсій, за змістом якого сума переплати пенсії у розмірі 4827,91 грн., яка утворилась за період з 24.12.2008 по 31.07.2019, підлягає поверненню ОСОБА_1 . При цьому позивачем вирішено у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення, утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.09.2019 до повного погашення (а.с. 16).

У зв`язку з наявною переплатою у розмірі 4827,91 грн. Головним управлінням Фонду з метою врегулювання спору та погашення переплати в досудовому порядку, направлено ряд листів (19.02.2020р., 24.03.2020р., 31.03.2020р.) та претензій (№0231 від 24.05.2020 року, №0933 від 10.08.2020 року) до гр. ОСОБА_1 (а.с. 46-50).

З матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 приймались заходи про доведення ГУ ПФУ у Чернівецькій області відсутності її вини у поданні недостовірних даних про заробітну плату, що підтверджується листами від 08.10.2019 року та від 29.11.2019 року, а також пропозицією від 25.09.2019 року про врегулювання спору без подання позову до суду (а.с. 42-44). Отже, гр. ОСОБА_1 відмовилась відшкодовувати переплату так як вважає, що переплата виникла не з її вини.

29.01.2020 Головним управлінням Пенсійного Фонду направлено Виробничому кооперативу Маяк претензію про відшкодування надміру виплачених коштів в добровільному порядку. У зв`язку із відсутністю реагування (сплата, відмова від сплати) Головним управлінням 11.03.2020 повторно надіслано відповідачу претензію про повернення переплати пенсії, яка відповідачем залишена без відповіді (а.с. 33, 34).

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми переплаченої пенсії. Підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії відповідача, що призвели до наслідків у вигляді переплат пенсії у сумі 4827,91 грн. Правовими підставами позову є норми статтей 22, 1166 ЦК України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, положеннями ч.ч. 1, 2 якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача збитків/шкоди є причиною, а збитки/шкода, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відповідно до ч. 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частиною 1 статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" унормовано, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

За приписами статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно з п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, який діяв на момент звернення та призначення пенсії гр. ОСОБА_2 , при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, орган, що призначає пенсію, контролює і перевіряє правильність всіх документів, що подаються та відповідно у разі обґрунтованих сумнівів має право вимагати як від підприємств, установ та організацій, так і від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. При цьому працівники цих органів Законом зобов`язані перевірити такі документів та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що немає причинного зв`язку між фактом видачі відповідачем довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.12.2008 року та надмірною виплатою сум пенсій в розмірі 4827,91 грн., оскільки остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення і нарахування пенсії приймалося саме органами Пенсійного фонду та саме на працівників цих органів покладено обов`язок перевірити такі документи та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі.

Правова позиція щодо відсутності причинного зв`язку у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №917/1860/17, яка обґрунтовано була взята до уваги місцевим господарським судом при вирішенні даного спору.

При цьому, колегія суддів відхиляє покликання скаржника на низку інших судових рішень.

Так, постанова Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №904/6742/17 не підлягає врахуванню з огляду на те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №756/6984/16-а не підлягає врахуванню з огляду на те, що предметом адміністративного спору у вказаній справі є вимога про визнання протиправними дій Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з приводу встановлення факту переплати пенсії та утримання такої переплати за рахунок виплати пенсії фізичної особи. Правова позиція, викладена у вказаній постанові, стосується того, що в жодному випадку суми переплат не можуть бути стягнуті з пенсіонера у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.

Посилання скаржника на правові позиції, викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 925/257/19 та постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2016 у справі №925/1185/15 відхиляються колегією суддів, оскільки постанови судів апеляційної інстанції та постанови Вищого господарського суду України не є джерелом права, а також, відповідно до чинного ГПК України, не застосовуються при вирішенні спорів.

Враховуючи недоведення позивачем всіх елементів, необхідних для застосування до відповідача деліктної відповідальності, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення переплаченої пенсії з відповідача.

Окрім того, як було зазначено вище, станом на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та власного рішення №143173-03 від 29.07.2019, починаючи з 01.09.2019 щомісячно утримує частину пенсії ОСОБА_1 в розмірі 20% пенсії з метою погашення надміру виплачених сум пенсій. Тобто, позивач скористався відповідним правовим механізмом для захисту своїх прав, що передбачений чинним законодавством та станом на даний час продовжує утримувати кошти за рахунок пенсії гр. ОСОБА_1 з метою усунення надміру виплачених сум пенсії. Доказів про те, що рішення позивача №143173-03 від 29.07.2019 було оспорено чи визнано недійсним, матеріали даної справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.11.2020 у справі №926/1825/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови складено 17.02.2021.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя М.Б. Желік

суддя О.С. Скрипчук