Ухвала

від 02.11.2020 по справі 926/4729/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 926/4729/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс",

на рішення Господарського Чернівецької області

(головуючий - Дутка В.В., судді - Миронюк С.О., Швець М.В.)

від 06.12.2019,

на постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Кордюк Г.Т., судді - Крачук Н.М., Плотніцький Б.Д.)

від 21.09.2020,

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані",

3. ОСОБА_2 ,

про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування записів про реєстрацію змін до установчих документів,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2020 ТОВ "Торгово-комерційна фірма "Зевс" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі №926/4729/16 до суду касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

В обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження скаржник посилається на пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зауважує, що з огляду на приписи пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, недослідження зібраних у справі доказів може бути підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Посилаючись у касаційній скарзі на те, що суд не дослідив зібраних у справі доказів, скаржник зазначив, що висновок Верховного суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній (п. 3 ч. 2 ст.287 ГПК України).

Проте, суд зауважує, що скаржнику необхідно надати письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, а саме зазначити норму права (пункт, абзац, частина тощо) щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення цієї справи.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі №926/4729/16 без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу.

Керуючись статтями 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі №926/4729/16 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Л. Стратієнко