Рішення

від 27.10.2020 по справі 580/2957/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року справа № 580/2957/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Макаренко А.В.,

представника позивача - Подплєтьонного С.С. (згідно з ордером),

представника відповідача-1 - Коваля Д.П. (у порядку самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративний позов Громадської організації Ошукані українці до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади, Сигнаївської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, встановлення наявності компетенції,

УСТАНОВИВ:

31.07.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Громадської організації "Ошукані українці" (18001, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, буд.20, оф.307; код ЄДРПОУ 43472306) (далі - позивач) до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади (20603, Черкаська обл., Шполянський р-н., м. Шпола, вул. Лозуватська, 59; код ЄДРПОУ 04061576) (далі - відповідач 1), Сигнаївської сільської ради (20615, Черкаська обл., Шполянський р-н., с. Сигнаївка; код ЄДРПОУ 26324266) (далі - відповідач 2) про:

визнання протиправним і скасування рішення від 30.01.2020 №51-1/VIII відповідача 1 "Про добровільне приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади";

визнання протиправним та скасування рішення від 31.01.2020 №35-6/VII відповідача 2 "Про добровільне приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади";

встановлення наявності передбаченої Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" компетенції представницького органу місцевого самоврядування територіальної громади відповідача 2.

В обґрунтування позову зазначено, що оспорювані рішення прийняті всупереч вимог ч.10 ст.46 Закону України від 23.07.2020 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" з порушенням порядку громадського обговорення.

Ухвалою від 11.08.2020 суд відкрив загальне позовне провадження у справі.

28.08.2020 відповідач 1 подав суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що права позивача у вказних спірних правовідносинах не порушені. 03.09.2020 від відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив з проханням у задоволенні позову відмовити з аналогічних підстав.

04.09.2020 та 07.09.2020 позивач надав суду відповідь на відзиви, зазначивши, що звернувся до суду для захисту прав ОСОБА_1 - мешканця села Сигнаївка, чиє звернення до нього стало приводом для звернення з вищевказаним позовом. Акцентовано увагу на тому, що відзиви не містять спростувань викладених у позовній заяві обставин.

Під час підготовчого провадження суд задовольнив клопотання позивача щодо витребування у відповідачів доказів, допиту в якості свідка ОСОБА_1 , а також відмовив у задоволенні його клопотання про залучення вказаної фізичної особи в якості третьої особи на стороні позивача. Крім того суд долучив всі надані сторонами документи в якості доказів.

Заслухавши сторін, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З відомостей у ЄДРПОУ суд установив.

Відповідач 1 зареєстрований як юридична особа з 21.05.1997 ( ОСОБА_2 11.11.2015 - керівник).

Відповідач 2 у стані припинення з 06.02.2020, запис №10201270010000205 (внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. ОСОБА_1 (Дострокове припинення повноважень сільського голови за власним бажанням з 24.12.2019. (Рішення сесії Сигнаївської сільської ради від 24.12.2019 № 33-1/VII)) - керівник відповідача 2, а Кучковська Людмила Миколаївна має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо згідно статті 42 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР) - представник ОСОБА_2 - голова комісії з припинення.

Позивач зареєстрований як юридична особа з 24.01.2020. Відповідно до п.1.1 розділу 1 його Статуту, затвердженого рішенням установчих зборів засновників протоколом №1, позивач є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб. Крім того, згідно з п.3.1 розділу 3 його основною метою є сприяння у розбудові правової держави і становленню громадянського суспільства на засадах верховенства права, захисту конституційних та міжнародно визнаних прав, свобод та законних інтересів громадян та членів Організації, надання правової допомоги, забезпечення виборчих прав, а також задоволення та захист їх економічних, соціальних, культурних, правових та інших суспільних інтересів.

З грудня 2019 року відповідачі проводили організаційні заходи щодо створення об`єднаної територіальної громади.

Зокрема, з протоколу громадського обговорення ініціативи членів територіальної громади с.Сигнаївка від 24.12.2019, що проходило з 13год. 00хв. до 18год. 00хв. в присутності 333осіб, за участі запрошених представників с.Мар`янівка, голів сіл Надточіївка ( ОСОБА_3 ) та Бурти ( ОСОБА_5 ), голови наглядової ради групи компаній ЛНЗ ОСОБА_9, директора ПрАТ ЛНЗ ОСОБА_10, суд встановив.

Зміст порядку денного: 1.Громадське обговорення щодо внесення змін до Порядку проведення громадського обговорення щодо добровільного об`єднання (приєднання) територіальної громади с.Сигнаївка. 2. Громадське обговорення ініціативи членів територіальної громади с.Сигнаївка щодо добровільного приєднання територіальної громади с.Сигнаївка до Шполянськогої міської об`єднаної територіальної громади.

Щодо пункту 1 порядку денного слухали головуючу, яка запропонувала викласти в новій редакції за типовою формою, наданою Міністерством розвитку громад та територій, Порядок проведення громадських обговорень щодо добровільного об`єднання (приєднання) територіальної громади с.Сигнаївка. Рекомендувати сільському голові та депутатам сільської ради негайно відкрити позачергову сесію Сигнаївської сільської ради та внести зміни до вказаного Порядку. "За" проголосувало 320 осіб.

Щодо пункту 2 порядку денного проходило обговорення щодо вказаного приєднання та за наслідком ухвалено рішення, кількістю 330голосів осіб, підтримати ініціативу членів територіальної громади с.Сигнаївка щодо добровільного приєднання до Шполянської міської територіальної громади та рекомендовано сесії сільської ради надати згоду на таке добровільне приєднання.

У протоколі засідання відповідача 2 від 24.12.2019 зазначено, що із 14 обраних депутатів сільської ради взяли участь у роботі 33-ї позачергової сесії 9 осіб у І пленарному засіданні та 10 - у ІІ пленарному засіданні. Порядок денний складався з питань: про дострокове припинення повноважень сільського голови; про внесення змін до Порядку проведення громадського обговорення щодо добровільного об`єднання (приєднання) територіальної громади с.Сигнаївка; про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади с.Сигнаївка Шполянського району Черкаської області до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади.

24.12.2019 відповідач 2 ухвалив рішення:

№33-2/VII з метою врегулювання процедури проведення громадського обговорення з питань добровільного об`єднання територіальних громад, керуючись ч.4 ст.5 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено викласти додаток до рішення від 25.10.2018 №24-1/VII "Порядок проведення громадського обговорення щодо добровільного об`єднання (приєднання) територіальної громади с.Сигнаївка" в новій редакції та застосувати його для добровільного приєднання до Шполянської міської ОТГ 24.12.2019;

№33-3/VII відповідно до ч.3 ст.8-1 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", розглянувши ініціативу членів територіальної громади с.Сигнаївка та враховуючи результати громадського обговорення цієї ініціативи, вирішив надати згоду на добровільне приєднання територіальної громади с.Сигнаївка до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Шполянського району Черкаської області, а секретарю звернутися до неї з пропозицією про таке добровільне приєднання.

З протоколу тридцять п`ятої позачергової сесії сільської ради відповідача 2 від 30.01.2020 суд встановив. Із обраних 14 депутатів сільської ради взяли участь у роботі вказаної сесії 14 осіб. Також запрошено 2 особи. Згідно з порядком денним розглядалися питання: надання дозволу громадянам с.Сигнаївка на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі в приватну власність земельної ділянки та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність; про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для передачі у власність громадянам с.Сигнаївка; про вилучення з користування ОСОБА_6 земельної ділянки; про встановлення секретареві сільської ради надбавки за високі досягнення у праці, надання дозволу щодо виплати матеріальних допомог та премії на 2020рік; про добровільне приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської ОТГ; про затвердження Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти Сигнаївської сільської ради Шполянського району Черкаської області на 2020рік.

30.01.2020 відповідач 2 ухвалив оскаржуване рішення №35-6/VII відповідно до ст.ст.8-2, 8-3 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", врахувавши висновок Черкаської обласної державної адміністрації щодо відповідності проекту рішення "Про добровільне приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади" Конституції та Законам України, яким вирішив приєднати територіальну громаду села Сигнаївка Сигнаївської сільської ради до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади Шполянського району Черкаської області з центром у місті Шпола. Також визначено, що правонаступником всього майна, прав та обов`язків сільської ради є Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади, затверджено План організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади, підписаний секретарем сільської ради Л.М.Кучковською.

Вказаним Планом визначено після отримання висновку Черкаської обласної державної адміністрації щодо відповідності Конституції та Законам України проекту рішення винести на розгляд сесії Шполянської міської ради та Сигнаївської сільської ради рішення "Про добровільне приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади". Також внести зміни до статуту Шполянської міської ОТГ. Провести реорганізацію Сигнаївської сільської ради, її виконавчого комітету. Розробити план працевлаштування осіб, які внаслідок об`єднання можуть втратити робочі місця. Провести інвентаризацію власності.

30.01.2020 Черкаська обласна державна адміністрація винесла розпорядження №52, яким затвердила свій висновок про відповідність Конституції та законам України проектів рішень про добровільне приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади Шполянського району . У вказаному висновку зазначено про розгляд: рішення відповідача 2 від 25.10.2018 №24-1/VII "Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення щодо добровільного об`єднання (приєднання) територіальної громади с.Сигнаївка"; ініціатива членів територіальної громади села Сигнаївка щодо добровільного приєднання територіальної громади від 17.12.2019; розпорядження Сигнаївського сільського голови від 20.12.2019 №45 "Про проведення громадського обговорення"; рішення відповідача 2 від 24.12.2019 №33-2/VII "Про внесення змін до Порядку проведення громадського обговорення (приєднання) територіальної громади с.Сигнаївка"; протокол громадського обговорення ініціативи членів територіальної громади с.Сигнаївка щодо вказаного добровільного приєднання від 24.12.2019; рішення відповідача 2 від 24.12.2019 №33-3/VII "Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади с.Сигнаївка Шполянського району Черкаської області до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади"; рішення відповідача 1 від 09.01.2020 №48-5/VIII "Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади" ; рішення відповідача 2 від 10.01.2020 №34-1/VII "Про схвалення проекту рішення сільської ради "Про добровільне об`єднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади" ; рішення відповідача 1 від 14.01.2020 №49-1/VIII "Про схвалення проекту рішення міської ради "Про добровільне приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади" .

31.01.2020 відповідач 1 ухвалив оскаржуване рішення №51-1/VIII , яким, посилаючись на ст.8-2, 8-3 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" і висновок Черкаської обласної державної адміністрації, вирішив приєднати територіальну громаду села Сигнаївка Сигнаївської сільської ради до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади Шполянського району Черкаської області з центром у місті Шпола. Також визначив, що є правонаступником всього майна, прав та обов`язків сільської ради. Затвердив план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади, підписаний секретарем міської ради ОСОБА_7 .

Згідно зі вказаним Планом вирішено після отримання висновку Черкаської обласної державної адміністрації винести на розгляд сесії Шполянської міської ради та Сигнаївської сільської ради рішення "Про добровільне приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади". Також внести зміни до Статуту відповідача 2. Провести реорганізацію Сигнаївської сільської ради та її виконавчого комітету. Розробити план працевлаштування осіб, які внаслідок об`єднання можуть втратити робочі місця. Провести інвентаризацію власності.

06.05.2020 Кабінет Міністрів України розпорядженням №54-р затвердив Перспективний План формування територій громад Черкаської області , який передбачає, що Сигнаївська територіальна громада Шполянського району повинна ввійти до Шполянської (код н/п 7125710100), яка вважається спроможною, з центром у місті Шпола.

09.07.2020 до позивача звернувся ОСОБА_1 (не є його членом) письмовою заявою. У ній вказав, що ознайомившись із постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №23400/4969/18, отримав надію на відновлення справедливості. Тому повідомив позивачу, що 19.12.2019 до нього надійшла пропозиція ініціативної групи жителів села Сигнаївка про добровільне приєднання територіальної громади до Шполянської міської ради ОТГ. Він видав розпорядження про призначення відкритої зустрічі жителів громади з керівництвом Шполянської міської ради ОТГ на 24.12.2019 в приміщенні Сигнаївського сільського Будинку культури, після якої проводилося би опитування шляхом підписних листів у жителів своїх округів. Вказане керівництво не з`явилося. Натомість під керівництвом групи компаній ЛНЗ звезено жителів села Бурти, Надточіївка та інших, невідомих осіб, які заблокували двері виходів. Депутат Шполянської районної ради ОСОБА_8 , повідомила вимогу щодо проведення позачергової сесії для приєднання Сигнаївки до Шполянської міської ради ОТГ. Повідомивши, що такий порядок не відповідає вимогам закону, ОСОБА_1 після отриманих погроз зачитав на сесії заяву про складання своїх повноважень, як сільського голови. Під тиском депутатів змусили провести сесію до першої години ночі та підтримати рішення про зміну порядку громадського обговорення, а також про приєднання вказаного села до Шполянськї міської ради ОТГ, порушивши законодавство з питань місцевого самоврядування та добровільного об`єднання (приєднання) громад.

Тому попросив позивача захистити законність в питанні добровільного приєднання територіальної громади с.Сигнаївка до Шполянської ОТГ та враховуючи вказані порушення звернутися до суду про визнання протиправними та скасування рішення Сигнаївської сільської ради щодо добровільного приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської ради ОТГ та відповідного рішення Шполянської міської ради ОТГ. (Зазначену інформацію підтвердив ОСОБА_1 суду під час допиту в якості свідка)

Зважаючи на викладене, позивач звернувся зі вказаним вище позовом.

Оцінюючи заявлені спірні правовідносини суд врахував вимоги ст.19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад, регулює Закон України 5 лютого 2015 року №157-VIII "Про добровільне об`єднання територіальних громад" (далі - ЗУ №157-VIII, в редакції на час прийняття виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями ст.4 ЗУ №157-VIII добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов:

1) у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;

2) територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися;

3) об`єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області;

4) при прийнятті рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об`єднаної територіальної громади;

5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об`єднання;

6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області .

Адміністративним центром об`єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об`єднаної територіальної громади.

Добровільне об`єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості.

Найменування об`єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.

Оскаржувані рішення відповідають перспективному плану, затвердженому вказаному вище розпорядженню Уряду України від 06.05.2020 №54-р, що є чинним на час вирішення спору.

Порядок добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад врегульований нормами Розділу II-1 вказаного Закону.

Відповідно до вимог ст.8-1 ЗУ №157-VIII добровільно приєднатися до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону, має право суміжна сільська, селищна територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об`єднаної територіальної громади .

Ініціаторами добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади можуть бути суб`єкти, визначені частиною першою статті 5 цього Закону.

Сільський, селищний голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади та її громадське обговорення , яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади.

Сільський, селищний голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади надсилає пропозицію до сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади, до якої є намір приєднатися .

Сільська, селищна, міська рада об`єднаної територіальної громади на наступній сесії розглядає пропозицію щодо ініціювання добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади та за результатами розгляду приймає рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади або про відмову в наданні такої згоди .

Отже, територіальна громада має право приєднатися до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною, якщо вона є суміжною та входить до неї згідно з перспективним планом формування територій громад відповідної області. Процедура приєднання передбачає у т.ч. етапи: ініціювання приєднання, вивчення пропозицій об`єднання, громадське обговорення такої ініціативи, розгляд на сесії щодо надання згоди на відповідне приєднання, розгляд її об`єднаною територіальною громадою та прийняття нею рішення про згоду або відмову в такому приєднанні.

Згідно з ч.1 ст.5 ЗУ №157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути:

1) сільський, селищний, міський голова;

2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;

3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи ;

4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Отже, для належної правової оцінки дотримання процедури ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад має значення суб`єкт такої ініціативи. У заявлених спірних правовідносинах таким суб`єктом є члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи, що підтверджується згаданим вище протоколом від 24.12.2019.

Відповідно до ст.9 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - ЗУ №280/97-ВР) члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов`язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

Згідно з вимогами ст.13 ЗУ №280/97-ВР територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень про об`єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об`єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них, з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами, а також прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом, згідно з пунктами 21, 41 і 47 ч.1 ст. 26 ЗУ №280/97-ВР.

Порядок підготовки проекту рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади визначений ст.8-2 ЗУ №157-VIII.

Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною сільською, селищною, міською радою об`єднаної територіальної громади рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади вживає заходів для підготовки проекту рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади.

Проекти рішень про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади повинні, зокрема, містити :

1) найменування територіальної громади, яка має намір приєднатися, із зазначенням відповідних населених пунктів;

2) найменування об`єднаної територіальної громади, до складу якої є намір приєднатися;

3) план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади.

Питання про схвалення проекту рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їхній розгляд .

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

У разі відповідності проекту рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради на наступній сесії приймають рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади.

У разі встановлення невідповідності проекту рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання.

У разі прийняття сільською, селищною радою рішення про приєднання до об`єднаної територіальної громади голова сільської, селищної об`єднаної територіальної громади звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася, в установленому законом порядку.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади у разі його відповідності висновку, передбаченому частиною п`ятою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася.

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади.

Отже, законом встановлені вимоги до змісту, процедури та строків для ухвалення рішення щодо приєднання до об`єднаної територіальної громади. Таке рішення повинне бути схвалене не пізніше 30-дня з дня внесення його на розгляд сесії відповідної ради. Громадське обговорення передбачене законом виключно щодо рішення суб`єкта ініціювання про приєднання відповідної територіальної громади та не передбачене для остаточних рішень громад після отримання позитивного висновку відповідної обласної державної адміністрації.

З приводу доводів позивача про порушення оскаржуваними рішеннями вимог ч.10 ст.46 ЗУ №280/97-ВР суд врахував.

Згідно з ч.10 ст.46 ЗУ №280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Тобто вказана норма передбачає присічні строки для виконання обов`язку довести до відома депутатів і населення рішення про скликання сесії ради.

У заявлених спірних правовідносинах не доведено належними та допустимими доказами порушення строків доведення до відома депутатів і населення відповідачів про скликання сесій, на яких прийняті оскаржувані рішення. Відповідно до згаданого вище протоколу засідання сесії відповідача 2 від 30.01.2020 у її роботі брали участь 14 депутатів, що відповідає всій кількості обраних. Відповідно, з дати обговорення ініціативи членів територіальної громади відповідача 2 - 24.12.2019 до дати ухвалення оскаржуваного рішення - 30.01.2020 пройшла достатня тривалість часу, з урахуванням вимог ст.8-2 ЗУ №157-VIII.

Оскільки рішення, ухвалені щодо змін порядку громадського обговорення відповідача-2 та за його безпосереднім наслідком, не заявлені предметом спору, суд не уповноважений відповідно до вимог ст.9 КАС України надавати їм оцінку, а відповідні доводи щодо їх незаконності є непідтвердженими належними та допустимими доказами.

У заявлених спірних правовідносинах оскаржувані рішення відповідають вказаним вимогам ст.8-2 ЗУ №157-VIII щодо змісту та порядку ухвалення. Черкаська обласна державна адміністрація затвердила згаданий вище висновок про відповідність проекту рішення відповідача 2 вимогам Конституції України та законам України, що не оспорений та чинний на час вирішення спору.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЗУ №157-VIII Кабінет Міністрів України може визнати об`єднану територіальну громаду спроможною, за умови її утворення в порядку, визначеному розділом II цього Закону, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області як адміністративного центру об`єднаної територіальної громади, а також якщо кількість населення об`єднаної територіальної громади становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої об`єднаної територіальної громади відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з вимогами ст.11 ЗУ №157-VIII перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.

Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації .

Перспективний План формування територій громад Черкаської області затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 травня 2020 року №541-р і передбачає, що Сигнаївська територіальна громада Шполянського району повинна ввійти до Шполянської (код н/п 7125710100), що вважається спроможною, з центром у місті Шпола. Станом на час звернення позивача зі вказаним позовом це розпорядження Уряду є чинним та не оскаржене, а отже, підлягає виконанню. Тому заявлений позивачем спосіб судового захисту не є ефективним, бо не забезпечить відновлення стверджуваного права.

Доводи відповідачів про відсутність порушеного права позивача у заявлених спірних правовідносинах є обґрунтованими з таких підстав.

Оскільки спір стосується рішень, якими вирішено адміністративний устрій територіальних громад, мета позову стосується саме їх законних інтересів.

Відповідно до ст.6 ЗУ №280/97-ВР первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст.8 ЗУ №280/97-ВР загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.

Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Сільські, селищні, міські ради відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ №280/97-ВР є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільський, селищний, міський голова відповідно до п.1 ч.4 ст.42 ЗУ №280/97-ВР забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади. Згідно з п.14 ч.4 вказаної статті Закону представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства

Крім того відповідно до п.15 ч.4 ст. 42 ЗУ №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.

На час звернення ОСОБА_1 заявою до позивача у ЄДРПОУ щодо відповідача-2 внесений запис про дострокове за власним бажанням припинення ним повноважень сільського голови з 24.12.2019.

Згідно з ч.2 ст.42 ЗУ №280/97-ВР у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" або Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

Повноваження сільського, селищного, міського голови згідно з п.1 ч.1 ст.79 ЗУ №280/97-ВР вважаються достроково припиненими у разі його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови.

Згідно з ч.2 ст.79 ЗУ №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Відповідно до п.1 ч.11 ст.79 ЗУ №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої цієї статті, - з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

Отже, твердження позивача, що оскаржувані рішення порушують права ОСОБА_1 , не обґрунтовані.

У рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013 зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.1 Закону України від 22 березня 2012 року №4572-VI Про громадські об`єднання (далі - ЗУ №4572-VI) громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Відомості про мету (цілі) та напрями діяльності громадського об`єднання має містити його статут (ст.11 ЗУ №4572-VI).

Статтями 1 та 21 ЗУ №4572-VI громадським організаціям надано право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами. При цьому, право громадських організацій на звернення до суду із відповідними позовами у розумінні пункту другого частини першої статті 21 ЗУ №4572-VI є загальною прерогативою та обмежено певними категоріями правовідносин, з якими безпосередньо пов`язана статутна діяльність громадських організацій, та законодавством, яке безпосередньо регулює відповідні правовідносини.

Закон України Про громадські об`єднання не передбачає право громадських об`єднань на звернення до суду за захистом інтересів інших осіб, у тому числі і засновників таких об`єднань, органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Відсутні такі положення і в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні". Правові підстави для звернення громадських організацій до адміністративного суду за захистом суспільних інтересів або спільних інтересів територіальної громади, у правовідносинах, що пов`язані зі створенням об`єднаних територіальних громад, чинним законодавством наразі не визначені.

Оскільки оскаржувані рішення не регулюють правовідносин, що стосуються діяльності позивача, та виникли вони в часі до створення позивача (за півроку), суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не порушують його прав чи охоронюваних законом інтересів.

У заявлено спорі не доведено, що правовий інтерес позивача відповідає правовому інтересу територіальних громад, рішення органів місцевого самоврядування яких він оспорює.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово акцентує увагу, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).

ЄСПЛ у деяких справах за участю громадських організацій зазначає, що у випадках коли предметом розгляду є у значній мірі захист спільних інтересів, "спір", порушений асоціацією, має розглядатись в контексті статті 6 § 1 Конвенції (справа "Л`Ераблієр А.С.Б.Л. проти Бельгії" (L'Erabliиre A.S.B.L. v. Belgium) від 24 лютого 2009 року, справа "Національна група інформації та протидії заводу "Мелокс" - Група "Ні заводу "Мелокс" та змішаному оксидному паливу" проти Франції (Collectif national d'information et d'opposition а l'usine Melox - Collectif Stop Melox et Mox v. France №75218/01, 28.03.2006).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі №18-рп/2004 термін порушене право , який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним (благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним); у позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим, тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику; порушений суб`єктом владних повноважень.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було конкретним, персоналізованим і обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Проаналізувавши вказані норми КАС ВС у постанові від 28 серпня 2020 року у справі №431/4716/17 дійшов висновку, що ради, а не окремі депутати, згідно зі статтею 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України, а, отже, й наділені у передбачених законодавством випадках правом на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади. Положеннями статей 2, 15 Закону України Про статус депутатів місцевих рад регламентовано право депутата місцевої ради порушувати питання про перевірку діяльності виконавчих органів ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, брати участь у здійсненні контролю за виконанням рішень ради. Право депутата на звернення до відповідних органів державної влади у випадку виявлення порушень законодавства України також може бути реалізовано відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян". Натомість право захищати інтереси територіальної громади в суді може бути реалізоване шляхом представництва.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються індивідуально-виражені права позивача.

Водночас право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові . Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №687/1539/16-а, від 4 лютого 2020 року у справі №320/7969/17 та від 24 квітня 2020 року у справі №766/7173/17.

Згідно з ч.2 ст.264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.169 Цивільного кодексу України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набувають і здійснюють цивільні права або обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції встановленої законом.

Враховуючи, що оскаржувані рішення не вирішують індивідуально-виражені права позивача, позивач не є суб`єктом правовідносин, які склалися в результаті їх прийняття, вони не можуть порушувати його прав, свобод чи інтересів.

Тому суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішеного спору, понесені позивачем судові витрати відповідно до ст.139 КАС України не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного Громадської організації Ошукані українці (18001, м.Черкаси, вул.Остафія Дашковича, буд.20, оф.307; код ЄДРПОУ 43472306) до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади (20603, Черкаська обл., Шполянський р-н., м.Шпола, вул.Лозуватська, 59; код ЄДРПОУ 04061576), Сигнаївської сільської ради (20615, Черкаська обл., Шполянський р-н., с.Сигнаївка; код ЄДРПОУ 26324266) про визнання протиправними та скасування рішень від 30.01.2020 №51-1/VIII Про добровільне приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади та від 31.01.2020 №35-6/VII Про добровільне приєднання територіальної громади села Сигнаївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади , встановлення наявності передбаченої Законом України Про місцеве самоврядування в Україні компетенції представницького органу місцевого самоврядування територіальної громади Сигнаївської сільської ради.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з дня підписання повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.10.2020.