Постанова

від 03.11.2020 по справі 200/4260/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року справа №200/4260/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Компанієць І.Д.,

суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,

представників позивача Іванова О.В., Жиренкова В.О.,

представника відповідача Помалюк І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року в справі №200/4260/20-а (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Добропільське сортонасінницьке підприємство" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) Головного управління ДПС у Донецькій області №18834/10/05-99-32-02 від 03.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.02.2020 подав до відповідача заяву на одержання ліцензії на право зберігання пального, до якої було додано визначений законодавством пакет документів, необхідних для видачі такої ліцензії.

Однак, 03.03.2020 відповідачем прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального, яке є безпідставним, необґрунтованим, незаконним та підлягає скасуванню. Податковим органом неналежно досліджені подані позивачем документи.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) Головного управління ДПС у Донецькій області №18834/10/05-99-32-02 від 03.03.2020.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Позивач подав заяву на одержання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) у місці зберігання пального, розташованого за адресою: Донецька область, Добропільський район, с.Завидо-Кудашеве, вул. Донецька, буд. 49.

Однак, згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС України, у ТОВ "Добропільське сортонасінницьке підприємство" відсутні об`єкти оподаткування за вказаною адресою.

В зв`язку з цим ГУ ДПС у Донецькій області повідомило платника, що невнесення до інформаційних баз даних ДПС відомостей про вищевказаний об`єкт оподаткування технічно унеможливив опрацювання заяви позивача на видачу відповідної ліцензії.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, зазначили про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Позивач - ТОВ "Добропільське сортонасінницьке підприємство" включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 02776029), місцезнаходження: 87537, Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Леніна, буд. 163, оф. 5 (а.с. 13-15).

13.02.2020 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Донецькій області заяву на одержання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання): Донецька область, Добропільський р-н., с.Завидо-Кудашеве, вул.Донецька, буд.49 (а.с.5)

Позивачем до матеріалів справи надано копії: заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) від 13.02.2020; платіжного доручення №5816 від 12.02.2020 про сплату за ліцензію на право зберігання пального; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ГУ ДПС в Донецькій області 18.02.2020 штрих-код 8500404995717; конверту з відправленням рішення про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального від 03.03.2020 №18834/10/05-99-32-02; витягу з сайту Укрпошти, як підтвердження отримання спірного рішення 23.03.2020; витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.09.2009, яким підтверджується право власності на автозаправну станцію зі стоянкою для тракторів за ТОВ "ДСП" адреса: Донецька область, Добропільській район, с.Завидо-Кудашеве, вул.Донецька, буд.49; рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.07.2009 по справі №2-2143/2009, яким визнано за ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство право власності на нерухоме майно, зокрема, на будівлю автозаправної станції зі стоянкою для тракторів (вул. Донецька, 49, с. Завидо-Кудашеве, Добропільський район Донецької області); висновку експертизи №40567667.-09.-00117.2019 від 02.07.2019 за результатом експертного обстеження резервуару сталевого горизонтального №1 об`ємом 50 метрів кубічних, розташованого за адресою: 85038, Донецька область, Добропільській район, с.Завидо-Кудашеве, вул.Донецька, буд.49; висновку експертизи №40567667.-09.-00118.2019 від 02.07.2019 за результатом експертного обстеження резервуару сталевого горизонтального №2 об`ємом 5 метрів кубічних, розташованого за адресою: 85038, Донецька область, Добропільській район, с.Завидо-Кудашеве, вул.Донецька, буд.49; висновку експертизи №40567667.-09.-0116.2020 від 11.03.2020 за результатом експертного обстеження резервуару сталевого горизонтального №3 об`ємом 5 метрів кубічних, розташованого за адресою: 85038, Донецька область, Добропільській район, с.Завидо-Кудашеве, вул.Донецька, буд.49 (а.с. 5-8,11-12,16-50).

03.03.2020 відповідачем прийнято рішення №18834/10/05-99-32-02 про відмову позивачу у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) з тих підстав, що під час опрацювання заяви та поданих разом з заявою документів позивача на одержання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) у місці зберігання пального, розташованого за адресою: Донецька область, Добропільський район, с.Завидо-Кудашеве, вул. Донецька, буд. 49, встановлено, що за відомостями інформаційних баз даних ДПС України у ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство відсутні об`єкти оподаткування за зазначеною адресою.

Враховуючи ненадання визначених ст.15 Закону №481 документів (їх завірених копій), керуючись ч.2 ст.19, ст.68 Конституції України, Закону №222, Головне управління ДПС у Донецькій області відмовило ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) згідно з поданою заявою за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Завидо-Кудашеве, вул. Донецька, буд. 49.

Позивача проінформовано, що відмова у видачі ліцензії не позбавляє ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство права на повторне звернення з заявою та документами (їх завіреними копіями, оформленими відповідно до вимог закону №481 (а.с. 9-10).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що позивачем вчинено належні дії для отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання), отже відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову у видачі відповідної ліцензії.

Оцінка суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481)

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків та зборів від 23.11.2018 №2628 - VIII внесені зміни до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №481/95-ВР від 19.12.1995, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, зазначені зміни набули чинності з 01.07.2019.

Положеннями пункту 6 частини першої статті 1 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 №222 (далі - Закон №222) визначено, що ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров`я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону №222 ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону №481/95 - ВР.

Постановою Кабінету Міністрів України №609 від 05.08.2015 Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України територіальні органи ДПС визначено органом ліцензування господарської діяльності зі зберігання пального.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

На підставі статті 15 Закону №481 у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Згідно статті 1 Закону №481 місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Як визначено статтею 15 Закону №481 ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до пункту 43 статті 15 Закону №481 при цьому суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємкостей, що використовуються для зберігання пального.

Аналіз наведених норм свідчить, що для отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання взагалі не потрібно подавати копії документів, передбачених ст.15 Закону №481, достатньо подати заяву на отримання такої ліцензії, в якій визначити необхідну інформацію.

Як свідчать матеріали справи позивачем подано до податкового органу заяву від 13.02.2020 на отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання), в якій зазначено, що підприємство займається сільськогосподарською діяльністю, купує пальне та зберігає його виключно для потреб власного споживання. Зазначено юридичну адресу підприємства та код ЄДРПОУ. Вказано, що загальна кількість резервуарів, що використовуються для зберігання пального складає 60 кубічних метрів (60000,00 літрів), зазначені резервуари розташовані за адресою: Донецька область, Добропільський р-н., с.Завидо-Кудашеве, вул.Донецька, буд.49 (а.с.5).

З огляду на зазначене, з врахуванням приписів ч.43 ст.15 Закону №481/95-ВР, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем додержано вимог чинного законодавства України при подачі заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання), оскільки в заяві зазначено про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємкостей, що використовуються для зберігання пального.

Зазначене є достатнім для отримання позивачем ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання), що свідчить про протиправність рішення відповідача про відмову у видачі відповідної ліцензії, яке прийняте поза межами повноважень податкового органу, визначених Законом №481.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, що обумовлює наявність підстав для задоволення позову.

Згідно частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року в справі №200/4260/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року в справі №200/4260/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 03 листопада 2020 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 03 листопада 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Л.В. Ястребова