Постанова

від 26.10.2020 по справі 520/10147/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 р. Справа № 520/10147/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-310704" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020, суддя Рубан В.В., повний текст складено 02.03.20 по справі № 520/10147/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-310704"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АТП 310704" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 25.07.2019 № 00000781405 форми ПН , яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 83168,00 грн., № 00000791405 форми ПС , яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн., № 00000771405 форми Р , яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 166336,67 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 41584,00 грн., від 09.09.2019 № 00000090504 форми Н , яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 83168,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 позовні вимоги залишено без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

До судового засідання сторони не прибули, про дату, час ті місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області у період з 27.05.2019 по 31.05.2019 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "АТП 310704.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1962/20-40-14-05-07/41340140 від 07.06.2019 року, яким зафіксовано порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 166336 грн.; п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, в результаті чого не складено та не зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на загальну суму податкових зобов`язань з ПДВ 166336 грн.; п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України надано не всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.09.2019 № 00000090504, яким застосовано штраф у сумі 83168,6 грн., від 25.07.2019 № 00000781405, яким застосовано штраф у розмірі 83168 грн., від 25.07.2019 № 00000791405, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн., від 25.07.2019 № 00000771405, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 166336 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 41584 грн.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Статтею 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями ст. 196 Податкового кодексу України передбачені операції, що не є об`єктом оподаткування, ст. 197 Податкового кодексу України - операції, звільнені від оподаткування.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Із наведених норм вбачається, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Так, підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу щодо заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за березень 2018 на суму 166336 грн. внаслідок того, що позивачем не складено та не зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну щодо податкових зобов`язань на зазначену суму податку на додану вартість.

Судовим розглядом встановлено, що у період, який перевірявся, ТОВ «АТП310704» мало господарські відносини із ТОВ «КМД-ГРУП» .

При цьому встановлено, що ТОВ «КМД-ГРУП» не зареєстровано платником податку на додану вартість.

Податковим органом на підставі виписок з банківських рахунків, вилучених у АТ «Сбербанк» , АТ «ОТП БАНК» встановлено, що підприємством ТОВ «КМД-ГРУП» з р/рахунку НОМЕР_1 відкритому в АТ «Сбербанк» МФО 320627 платіжним дорученням від 12.03.2018 № 39 підприємству ТОВ «АТП310704» на р/рахунок НОМЕР_2 відкритому в АТ «ОТП Банк» МФО 300528 перераховано 998018,93 гри., за послуги автоперевезень згідно з договором від 07.03.2018 № 0703/18, у тому числі ПДВ 20% - 166336,49 грн.

Так, у виконання умов договору від 07.03.2018 № 0703/18 ТОВ «КМД-ГРУП» відповідно до виставленого рахунку № 23 від 07.03.2018 здійснено оплату в сумі 998018,18 грн.

Відповідно до абз. 3 п. 8, п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, по операціям з постачання послуг особі, не зареєстрованій платником ПДВ виписується/реєструється в ЄРПН податкова накладна в якій зазначається: тип причини - 02; найменування постачальника (продавця) - власні дані продавця; найменування отримувача (покупця) - вказується "Неплатник"; ІПН покупця - 100000000000.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» операції з постачання послуг особі, не зареєстрованій платником ПДВ відображаються у додатку 5 до декларації з ПДВ, а саме в розд. І. «податкові зобов`язання» , таблиця 1 - «інші в розрізі умовних ІПН» , ІПН покупця 100000000000.

Отже, при оформленні господарських операцій з ТОВ «КМД-ГРУП» - не платником податку на додану вартість, ТОВ «АТП310704» мало виписати/реєструвати в ЄРПН податкову накладну, з зазначенням умовного ІПН та відобразити у додатку 5 до декларації з ПДВ за березень 2018, а саме в розд. І. «податкові зобов`язання» , таблиця 1 - «інші в розрізі умовних ІПН» , ІПН покупця 100000000000.

Відповідно до бази даних ЄРПН ТОВ «АТПЗ 10704» по господарським взаємовідносинах з ТОВ «КМД-ГРУП» за період березень 2018 не виписувались/не реєструвались податкові накладні за реалізовані послуги автоперевезень відповідно до договору від 07.03.2018 № 0703/18 на суму ПДВ 166336,49 грн., та відповідно сума ПДВ за даною операцією не включена до рядка 1.1 розділу І «Податкові зобов`язання» податкової декларації з ПДВ та додатку 5 до неї.

Також з метою надання послуг відповідно до договору від 07.03.2018 № 0703/18 ТОВ «АТП 310704» укладено угоду з фізичною особою, що здійснює господарську діяльність і зареєстрована згідно законодавства Польщі ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з базою даних ЄРПН ТОВ «АТПЗ10704» не виписувались/не реєструвались податкові накладні за отриманні послуг від нерезидента та не відображалисть у рядку 5 колонки А розд. І «Податкові зобов`язання» податкової декларації з ПДВ за березень 2018.

Відповідно до абз. 15 п. 8, п. 12 наказу Міністерства фінансів України № 1307 при отриманні послуг від нерезидента, платником податку - отримувачем послуг (покупцем) складається та реєструється в ЄРПН податкова накладна, із зазначенням ІПН покупця - 500000000000, типу причини - 14, власні дані покупця (П.І.Б), країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), власні дані покупця (отримувача послуг від нерезидента).

Операції, що не є об`єктом оподаткування, а саме, операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п.п. 186.2, 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування, відображаються у рядку 5 колонки А розд. І «Податкові зобов`язання» декларації з ПДВ, та у додатку 6 до неї.

Судовим розглядом встановлено, що додаток 6 до декларації за березень 2018, звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, у разі виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України відповідно до п. 103.9 Податкового кодексу України позивачем не надавались.

Як визначено п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегія суддів зазначає, що позивачем документи стосовно господарських взаємовідносин із ТОВ "КМД-ГРУП" не надано, оскільки, за поясненнями представника позивача, оцінка таким первинним документам надана під час проведення перевірки податковим органом.

Також, позивачем не надано документи стосовно взаємовідносин із фізичною особою, що здійснює господарську діяльність і зареєстрована згідно законодавства Польщі ОСОБА_1 , зокрема регістри бухгалтерського обліку, обігово - сальдову відомосте по рахунку 361, 631 за перевіряємий період, копії платіжних доручень, інформацію та інші документи, які підтверджують факт розрахунків, документи, що підтверджують реєстрацію та здійснення господарської діяльності згідно законодавства Польщі.

Так, колегія суддів зазначає, що для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд Касаційного адміністративного суду у постановах від 04.09.2018 по справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 по справі № 820/2298/18.

Позивачем така сукупність умов дотримана не була, з огляду на що застосування до позивача оскаржуваними рішеннями штрафних санкцій у зв`язку з порушенням термінів реєстрації податкових накладних є обґрунтованим.

Також на підставі викладеного колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства в частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

За таких обставин колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-310704" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 по справі № 520/10147/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 03.11.20.