Постанова

від 03.11.2020 по справі 160/14043/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/14043/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Дніпрі апеляційну

скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Горбалінський В.В.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Губиниської селищної територіальної виборчої комісії Новомосковського району Дніпропетровської області

третя особа кандидат на посаду Губиниського селищного голови Новомосковського району Дніпропетровської області Єрьоменко Петро Володимирович

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Губиниської селищної територіальної виборчої комісії Новомосковського району Дніпропетровської області (далі - Відповідач), третя особа кандидат на посаду Губиниського селищного голови Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 (далі - Третя особа), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №2 від 26 жовтня 2020 року Губиниської селищної територіальної виборчої комісії Новомосковського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати Губиниську селищну територіальну виборчу комісію Новомосковського району Дніпропетровської області провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчий дільниці №120309 з виборів Губиниського селищного голови на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що оскаржуване рішення Відповідача є незаконним та протиправним, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 254 АКУ за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами про порушення вимог Виборчого кодексу України під час голосування та/або підрахунку голосів, комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів на виборчій дільниці, а у Відповідача, на думку Позивача, було достатньо доказів, необхідних для позитивного розгляду скарги, оскільки скарга підтверджена актом. З огляду на зазначені обставини Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року по справі №160/14043/20 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Губиниської селищної територіальної виборчої комісії Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа кандидат на посаду Губиниського селищного голови Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено (а.с. 37-39).

Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що у скарзі чітко зазначено, що Під час підрахунку голосів виборців на дільничній виборчій комісії №120309 було зафіксовано порушення вимог ч. 2 ст. 251 Виборчого кодексу України на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, о підтверджується актом про виявлення порушення Виборчого кодексу України на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, що ставить під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці .

Мотивуючи апеляційну скаргу Позивач, також зазначив про те, що в акті про виявлення порушення Виборчого кодексу України на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, який складено 26 жовтня 2020 року о 7 годині 30 хв. вказано про те, що 26 жовтня 2020 року о 02 годині 45 хвилин під час підрахунку голосів виборців щодо обрання Губиниського селищного голови було виявлено порушення Виборчого кодексу України, а саме: ч. 2 ст. 251, виборчі бюлетені, згідно яких виборці віддали свій голос за кандидата на посаду Губиниського селищного голови були зараховані на користь інших кандидатів на цю посаду .

Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила про те, що на думку останньої, апеляційна скарга Позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник Позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Третя особа та її представник вважали, що апеляційна скарга Позивача задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представника Позивача, Третьої особи та її представника, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15 липня 2020 року Верховною Радою України прийнято постанову №795-IX Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році , якою призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року.

26 жовтня 2020 року до Губиниської селищної територіальної виборчої комісії Новомосковського району Дніпропетровської області за вх. №179 надійшла скарга від кандидата на посаду Губиниського селищного голови Шабельника В.В. щодо дій дільничної виборчої комісії №120309 (а.с. 6).

До вказаної скарги було додано Акт від 26 жовтня 2020 року, в якому зазначено, що 26 жовтня 2020 року о 02 годині 45 хвилин під час підрахунку голосів виборців щодо обрання Губиниського селищного голови було виявлено порушення Виборчого кодексу України, а саме: ч. 2 ст. 251, виборчі бюлетені, згідно яких виборці віддали свій голос за кандидата на посаду Губиниського селищного голови були зараховані на користь інших кандидатів на цю посаду (а.с. 7).

За результатами розгляду скарги кандидата на посаду Губиниського селищного голови ОСОБА_1 за вх. №179 Відповідач прийняв рішення від 26 жовтня 2020 року №2, яким відмовив у задоволенні такої скарги (а.с. 5).

Рішення Губиниської селищної територіальної виборчої комісії Новомосковського району Дніпропетровської області №2 від 26 жовтня 2020 року обґрунтовано тим, що скаржником не доведено порушення суб`єктом оскарження законодавства про місцеві вибори на дільничній виборчій комісії №120309, а наявних матеріалів скарги недостатньо для встановлення цього факту.

Правомірність прийняття Відповідачем рішення №2 від 26 жовтня 2020 року є предметом судового розгляду у даній справі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на те, що ані скарга, ані акт не містять інформації про порушення вимог ч. 2 ст. 251 Виборчого кодексу України під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №120309, які б ставили під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, то у Відповідача не було підстав задовольняти скаргу ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 9 ст. 254 Виборчого кодексу України від 19.12.2019 року №396-IX за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

Статтею 67 Виборчого кодексу України встановлено вимоги до змісту і форми скарги. Так скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі і повинна містити: 1) назву виборчої комісії, до якої вона подається; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі є; 3) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб`єкту звернення; 4) суть порушеного питання; 5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб`єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги; 6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб`єкта розгляду скарги; 7) перелік документів і матеріалів, що додаються; 8) підпис суб`єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб`єкта, із зазначенням дати підписання.

До скарги додаються її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що приєднуються до скарги, у кількості, що дорівнює кількості суб`єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії.

Суб`єкт звернення може у скарзі заявляти вимоги про: 1) визнання рішення суб`єкта оскарження таким, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправними), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та його скасування; 2) визнання дій суб`єкта оскарження такими, що не відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 3) визнання бездіяльності суб`єкта оскарження такою, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправною), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язання вчинити певні дії; 4) поновлення в інший спосіб, що не суперечить Кодексу, порушених виборчих прав громадян, прав та законних інтересів суб`єкта виборчого процесу.

Частинами 1 та 2 ст. 70 Виборчого кодексу України передбачено, що скарга, оформлена з додержанням вимог цього Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні. На засідання виборчої комісії з розгляду скарги обов`язково запрошується суб`єкт звернення зі скаргою, суб`єкт оскарження, заінтересовані особи, зазначені у скарзі.

Стаття 72 Виборчого кодексу України встановлює, що рішення суб`єкта розгляду скарги повинно бути законним і обґрунтованим.

Під час розгляду по суті скарги щодо рішення суб`єкта оскарження виборча комісія вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури; 4) чи підтверджуються викладені у скарзі вимоги наданими доказами; 5) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин; 6) чи належить задовольнити кожну з вимог суб`єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні; 7) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб`єкта звернення зі скаргою в інший спосіб; 8) які рішення слід зобов`язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити.

Виборча комісія, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність не відповідають законодавству про вибори, задовольняє скаргу. При задоволенні скарги виборча комісія може задовольнити усі або частину вимог суб`єкта звернення зі скаргою.

Положеннями частини 1 ст. 71 Виборчого кодексу України встановлено, що доказами, на підставі яких виборча комісія під час розгляду скарги встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб`єкта звернення зі скаргою, суб`єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інших обставин, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути: 1) письмові документи і матеріали (у тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги; 2) письмові пояснення суб`єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб`єкта розгляду скарги, у тому числі і членів виборчої комісії на виконання повноважень виборчої комісії; 3) речові докази; 4) висновки експертів, надані письмово на запит виборчої комісії - суб`єкта розгляду скарги, суб`єкта звернення зі скаргою або суб`єкта оскарження; 5) аудіо-, відеоматеріали.

Частиною 7 ст. 71 Виборчого кодексу України передбачено, що виборча комісія оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили, за винятком обставин, фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.

Таким чином, закон чітко визначає умови прийняття територіальною виборчою комісією рішення про повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці, серед яких є наявність скарг або заяв, наявність актів, які підтверджують порушення вимог Виборчого кодексу України під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, вказані порушення ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наявність лише скарги та доданого до нього акту не є безумовною підставою для прийняття рішення про проведенння повторного підрахунку голосів, оскільки територіальна виборча комісія повинна ретельно розглянути наведені у скарзі та акті порушення, встановити якими доказами вони підтверджуються, і лише після цього прийняти відповідне вмотивоване рішення.

З матеріалів справи встановлено, що в якості підстав, які на думку Позивача свідчать про порушення вимог ч. 2 ст. 251 Виборчого кодексу України під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №120309, в акті від 26.10.2020 року, складеного уповноваженою особою кандидата Дніпропетровської обласної організації Політичної Партії За майбутнє Кольцовою А.В., зазначено наступне: 26 жовтня 2020 року о 02 годині 45 хвилин під час підрахунку голосів виборців щодо обрання Губиниського селищного голови було виявлено порушення Виборчого кодексу України, а саме: ч. 2 ст. 251, виборчі бюлетені, згідно яких виборці віддали свій голос за кандидата на посаду Губиниського селищного голови були зараховані на користь інших кандидатів на цю посаду .

Проте суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зі змісту вказаного акту неможливо достовірно встановити факт наявності порушень ч. 2 ст. 251 Виборчого кодексу України, оскільки відсутня інформація щодо конкретних обставин зарахування бюлетенів на користь відповідних кандидатів, у тому числі не зазначено: на користь якого кандидата на посаду Губиниського селищного голови не були зараховані бюлетені, які на думку суб`єкта складання акту, підлягали зарахуванню; на користь яких кандидатів на посаду Губиниського селищного голови та у якій кількості відбулось зарахування бюлетенів, які на думку суб`єкта складання акту, мали бути зараховані іншому кандидату на посаду Губиниського селищного голови.

Інших доказів, крім акту від 26.10.2020 року, на підставі яких виборча комісія під час розгляду скарги встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб`єкта звернення зі скаргою, Позивачем до скарги додано не було.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про те, що Позивачем не доведено факту порушення дільничною виборчою комісією №120309 ч. 2 ст. 251 Виборчого кодексу України, тому у Відповідача були відсутні підстави для задоволення скарги останнього та прийняття рішення про повторний підрахунок голосів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову в задоволенні позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги Позивача висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення.

Поряд із зазначеним суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що відповідно до частини дев`ятої статті 273 КАС України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору.

У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, установлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня 2020 року становить 2102 грн.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки при поданні апеляційної скарги апелянтом не сплачено судовий збір, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1261,20 грн. (2102*0,4)*150%) до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 272, 310, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року по справі №160/14043/20 - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов