пр. № 2/317/868/2020
Справа № 317/2369/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Мінгазова Р.М.,
при секретарі судового засідання Балковій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади, в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: Садівниче товариство Будівельник , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіальної громади, в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: СТ Будівельник , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . На момент смерті проживав та був зареєстрований в кв. АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Позивач після смерті ОСОБА_2 , прийняв спадщину шляхом звернення, із заявою про прийняття спадщини, до приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Філіпової Л.П. в межах встановленого законодавством 6-ти місячного строку. 16.08.2017 року Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 .. Така відмова мотивована відсутністю документів, якими підтверджується право власності на спадкове майно (земельну ділянку) у ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки цільове призначення для індивідуального садівництва (01.05) кадастровий номер: 2322181600:06:001:1781 площею 0,0494 гектарів, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на які капітальних будівель не має. Така ділянка перейшла у спадщину ОСОБА_2 від його дружини - ОСОБА_3 .
Дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане Хортицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис 79.
ОСОБА_3 являється мачухою ОСОБА_1 . Рідних дітей не мала. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був її чоловік ОСОБА_2 , який пережив свою дружину на 2 роки 7 місяців та 12 днів.
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 0,0494 га цільове призначення: Для індивідуального садівництва (01.05), кадастровий номер: 2322181600:06:001:1781 за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_3 на праві приватної власності, що підтверджується витягом інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.08.2020 року (далі - земельна ділянка).
ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті своєї дружини, оскільки на момент її смерті постійно проживав з нею разом та не заявляв про відмову від спадщини після смерті дружини.
ОСОБА_2 за оформленням спадщини до нотаріальної контори не звертався, свідоцтво про право на спадщину не оформлював. Але як єдиний спадкоємець першої черги отримав право на спадщину у вигляді земельної ділянки.
Таким чином після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки, яку останній успадкував після смерті своєї дружини, але за життя право власності в порядку спадкування за законом не оформив.
У зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують право власності на спадкове майно та відмови нотаріуса у видачі свідоцтва ОСОБА_1 вимушений звернутися за захистом своїх спадкових прав до суду із цим позовом.
Під час судового розгляду судом були вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21 серпня 2020 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розпочато у справі підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання.
В ході підготовчого засідання було задоволено клопотання позивача та витребувано від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , від Запорізької районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи після померлої ОСОБА_3 , від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області інформацію про право власності щодо спадкового майна, від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради довідку про реєстрацію померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Ухвалою від 12.10.2020 р. закрито підготовче засідання по справі та справу призначено до судового розгляду.
Від представника позивача надійшла заява, в якій вона просить суд розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Надав відзив в якому зазначив, що проти задоволення позову відповідач не заперечує.
Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть виданого Хортицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 408, серія НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно свідоцтва про смерть виданого Хортицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 79, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно свідоцтва про одруження виданого 08.04.1987 року, актовий запис № 339, серія НОМЕР_3 Ленінським відділом РАЦС, укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 яка після реєстрації шлюбу набула прізвище - ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 26.03.1969 р. виданим Ленінським відділом РАЦС, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , батьком якого є ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкова справа не відкривалась, ніхто зі спадкоємців до нотаріальної контори не звертався.
Відповідно до довідки Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 25.09.2020 р. № 01-12/01/2515 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 07.08.1987 р. по 17.03.2011 р. та знята з реєстрації в зв`язку зі смертю; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 02.08.1983 рр. по 07.11.2013 р. та знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю.
Таким чином вбачається, що після смерті ОСОБА_3 її чоловік ОСОБА_2 , фактично прийняв спадщину, оскільки на час смерті був зареєстрований та проживав за однією адресою з ОСОБА_3 .
Як вбачається спадкової справи № 32/2014 від 16.04.2014 р. відкритої після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивач у передбачений законом строк для прийняття спадщини звернулася з заявою на прийняття спадщини до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Філіпової Л.П. та є єдиним спадкоємцем після смерті батька за законом, відповідно до ст. 1261 ЦК України.
Як випливає з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.08.2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,0494 га. для ведення індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2322181600:06:001:1781, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності ОСОБА_1 на спадкове майно.
Відповідно до відповіді ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 01.10.2020 р. № 9-8-0.18-4548/2-20 встановлено, що земельна ділянка площею 0,0494 га. для ведення індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2322181600:06:001:1781, належить на праві власності ОСОБА_3 , на підставі Розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 22.05.2006 р.№ 14/185 (копія якого додається), на підставі якого видано та Державний акт від 10.06.2008 р.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положеньст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
Таким чином, оскільки позивач є спадкоємцем за законом, тому відповідно до ст. 1261 ЦК України є єдиним спадкоємцем спадкового майна.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до глави 10 п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5 передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування також роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач, як єдиний спадкоємець у позасудовому порядку не має можливості її отримати, оскільки відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданою державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори за відсутності правових документів на спадкове майно та позивачу рекомендовано звернутися до суду.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до якої Україна приєдналась 17.07.1997 відповідно до Закону від 17.07.1997 № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки наявні передбачені законом підстави для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку цільове призначення Для індивідуального садівництва (01.05) кадастровий номер: 2322181600:06:001:1781 площею 0,0494 гектарів, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, Садівниче товариство Будівельник , право приватної власності на яку належало ОСОБА_3 та яку фактично успадковано ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 .
Судом не стягується з відповідача судові витрати, оскільки позивач не просив їх стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 141, 200, 206, 263, 265 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до територіальної громади, в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70413, Запорізька область, Запорізький район, село Широке, вул. Центральна, б. 1, ЄДРПОУ 26013402), треті особи: Садівниче товариство Будівельник (70411, Запорізька область, Запорізький район, село Володимирівське, вул. Шкільна, б. 2, ЄДРПОУ 20525012), про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку цільове призначення для індивідуального садівництва (01.05) кадастровий номер: 2322181600:06:001:1781 площею 0,0494 гектарів, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, Садівниче товариство Будівельник , право приватної власності на яку належало ОСОБА_3 .
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 02.11.2020 р.
Суддя Р.В. Мінгазов
Суд | Запорізький районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2020 |
Оприлюднено | 04.11.2020 |
Номер документу | 92598801 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Запорізький районний суд Запорізької області
Мінгазов Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні