Ухвала

від 03.11.2020 по справі 400/1521/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 400/1521/19

адміністративне провадження № К/9901/27610/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №400/1521/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вал - Соя до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

УСТАНОВИВ :

Зі змісту матеріалів касаційної скарги, а також судових рішень, ухвалених у даній справі та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається що вперше касаційна скарга у цій справі подана Головним управлінням ДПС у Миколаївській області 21.05.2020, яку Верховний Суд ухвалою від 04.08.2020 повернув на підставі частини другої статті 332, пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у зв`язку із неусуненням недоліків такої після залишення її без руху. Підставою ж для залишення касаційної скарги без руху була її невідповідність вимогам статті 330 КАС України, зокрема в останній не було зазначено передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) касаційного оскарження, на якій (яких) вона подається.

15.09.2020 до суду надійшла повторна касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області, яку ухвалою Верховного Суду від 06.10.2020 було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку із визнанням касаційної скарги як такої, що не містить підстав касаційного оскарження, з огляду на те, що доводи касаційної скарги щодо неврахування судами постанов Верховного Суду зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами.

23.10.2020 податковий орган черговий раз звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже зміст наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Вказівка ж на недослідження судами зібраних у справі доказів, як порушення норм процесуального права і умова для скасування судових рішень, може бути визнана прийнятною при касаційному оскарженні судового рішення (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України) у разі обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, про що прямо зазначено в пункті 1 частини другої статті 353 цього Кодексу.

В касаційній скарзі відповідач, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на те, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми статтей 198, 200 Податкового кодексу України, а також не ураховано висновки щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі 816/1422/17, від 24.01.2018 у справі 2а-4259/12/1070, від 23.01.2018 у справі 2а-1870/5800/12, від 28.05.2020 у справі №820/379/16, від 28.05.2020 у справі №826/15364/17.

Разом з тим посилаючись на окремі витяги з вищевказаних постанов Верховного Суду, відповідач не обґрунтовує подібності спірних правовідносин у цій справі тим, що були предметом розгляду у справах, у якій касаційним судом зроблено відповідні висновки. Такі висновки касаційного суду зроблені не у взаємозв`язку із обставинами, які установлені судами у цій справі, тоді як згідно вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України невідповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах.

Аргументи касаційної скарги податкового органу не можуть бути розцінені як належне правове обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, оскільки її зміст побудований на викладенні обставин справи, цитуванні висновків акту перевірки й норм Податкового кодексу України, а також незгоді із наданою судами правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду та підставою касаційного оскарження судових рішень.

За таких обставин касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №400/1521/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вал - Соя до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник