Ухвала

від 02.11.2020 по справі 826/18368/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 листопада 2020 року

м. Київ

справа №826/18368/13-а

адміністративне провадження №К/9901/27285/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №826/18368/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Інвест Телеком до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Інвест Телеком звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2013 року №0000032220, №0000042220, №0000052220 на загальну суму 1334413,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2013 року позов було задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року зазначену постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного суду від 14 лютого 2019 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року та ухвалено нове рішення про задоволення позову повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у місті Києві 20 жовтня 2020 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Одночасно відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року була прийнята у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з дати прийняття. Повний текст даної постанови складено 16 січня 2020 року.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 17 лютого 2020 року, в той час, як касаційну скаргу відповідачем подано до Верховного Суду 20 жовтня 2020 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вперше Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №826/18368/13-а в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку.

Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2020 року касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з тим, що заявником не усунуто недоліки, які слати підставою для залишення касаційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом).

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві вдруге 20 жовтня 2020 року подало касаційну скаргу у справі №826/18368/13-а з пропуском встановленого КАС України строку касаційного оскарження судових рішень.

Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду касаційної інстанції є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційної провадження.

На думку відповідача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Крім того, податковий орган зазначає, що у зв`язку в неналежним фінансуванням, не мав можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у справі №826/18368/13-а раніше.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07 липня 1989 року).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Повернення касаційної скарги (з причин неналежного її оформлення) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Разом з тим, у заяві про поновлення строку касаційного оскарження податковим органом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 08 вересня 2020 року Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявником до касаційної скарги долучено платіжне доручення №1379 від 07 травня 2020 року на суму 4588,00грн, що свідчить про сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - листопад 2013 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2013 розмір мінімальної заробітної плати становив 1147,00грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, що складало 4588,00грн.

Отже, судовий збір, який Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 4588,00грн х 200% = 9176,00грн.

Таким чином, відповідачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4588,00грн та надати суду касаційної інстанції документ про таку сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: "

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд".

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №826/18368/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Інвест Телеком до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова