Постанова

від 27.10.2020 по справі 203/843/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 203/843/19

провадження № 61-433св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Ковельсвіт ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 серпня 2019 року

ОСОБА_2 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада

2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П.,

Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю Ковельсвіт (далі - ТОВ Ковельсвіт ) про захист прав споживача шляхом припинення дії кредитного договору.

Позовна заява мотивована тим, що 14 листопада 2007 року він уклав із Закритим акціонерним товариством ПУМБ (далі - ЗАТ ПУМБ ) кредитний договір № 5823974. Також 14 листопада 2007 року між ним та банком було укладено договір іпотеки № 5824213.

19 січня 2009 року банком на його адресу було направлено письмову вимогу № 30/655/120 від 04 січня 2009 року щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та процентів.

Публічне акціонерне товариством ПУМБ (далі - ПАТ ПУМБ ), який

є правонаступником ЗАТ ПУМБ , звернувся до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2012 року з нього на користь банку була стягнута заборгованість за кредитним договором № 5823974 від 14 листопада 2007 року в сумі 3 880 747,77 грн.

Таким чином, в момент відправлення банком вимоги, строк дії кредитного договору припинено банком достроково в односторонньому порядку.

Ігноруючи обставину припинення дії кредитного договору, 25 квітня 2016 року ПАТ ПУМБ уклав договір факторингу із Товариством з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Факторинг (далі - ТОВ Юбіпартнер Факторинг ), відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги за кредитним договором № 5923974 від 14 листопада 2007 року.

25 квітня 2016 року ТОВ Юбіпартнер Факторинг уклало договір про відступлення право вимоги за кредитним договором із ТОВ Ковельсвіт .

26 квітня 2016 року ПАТ ПУМБ було задоволено забезпечену іпотекою грошову вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Позивач зазначав, що звернувшись до нього в позасудовому порядку

з письмовою вимогою, а потім із позовом до суду, кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати припиненим з 26 лютого 2009 року кредитний договір № 5823974 від 14 листопада 2007 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду

від 26 листопада 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження факту припинення зобов`язання з підстав, визначених законом або договором. Ухвалення рішення про дострокове стягнення заборгованості не припиняє зобов`язальні правовідносини між банком та ОСОБА_1 й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 203/843/19, витребувано її з Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11 вересня 2020 року справу передано судді Бурлакову С. Ю.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду,

у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що після направлення банком вимоги про дострокове погашення всієї заборгованості, кредитний договір припинив свою дію. Саме такі висновки викладені

у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18.

Доводи інших учасників справи

У лютому 2020 року ТОВ Ковельсвіт подало до Верховного Суду відзив

на касаційну скаргу, в якому вказувало, що судові рішення є законними

і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 14 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ ПУМБ укладено кредитний договір № 5823974 та договір іпотеки № 5824213.

19 січня 2009 року банком на адресу ОСОБА_1 направлено письмову вимогу № 30/655/120 від 04 січня 2009 року щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та процентів, а в подальшому подано до суду позов про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2012 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_1 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором № 5823974 від 14 листопада 2007 року

в сумі 3 880 747,77 грн.

25 квітня 2016 року ПАТ ПУМБ уклав договір факторингу із ТОВ Юбіпартнер Факторинг , відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги

за кредитним договором № 5923974 від 14 листопада 2007 року.

25 квітня 2016 року ТОВ Юбіпартнер Факторинг укладено договір про відступлення право вимоги за кредитним договором із ТОВ Ковельсвіт .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких

не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку,

що діяв до набрання чинності цим Законом. Оскільки касаційну скаргу подано

до суду у січні 2020 року, її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами

ЦПК України у редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).

Разом з тим, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики ці зобов`язання вважаються припиненими.

ОСОБА_1 не довів належними і допустимими доказами наявність правових підстав для визнання кредитного договору виконаним у повному обсязі.

Доводи касаційної скарги про те, що судами не застосовано правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 28 березня

2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня

2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18)

не заслуговують на увагу з огляду на таке. У зазначених постановах сформульовано правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення

до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

На відміну від вищевказаної справи, у цій справі встановлено інші обставини справи та інший предмет позову, зокрема те, що позивач просив визнати припиненим кредитний договір у зв`язку із ухваленням рішення про стягнення заборгованості.

Таким чином, указаний правовий висновок Верховного Суду України

не стосується правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які

їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищевказаної статті 400

ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини

та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Оскільки оскаржувані судові рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається

на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 серпня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська