Рішення

від 27.10.2020 по справі 125/1038/19

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/130/2020

125/1038/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2020 р. м. Жмеринка

Жмеринськийміськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Бондар С.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Підлісноялтушівська сільська рада Барського району Вінницької області, ОСОБА_6 , приватний нотаріус Барського міського нотаріального округу Мельник О.М. про визнання спадкоємцем, права власності на спадкове майно, недійним заповіту та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, в якому просила: - поновити їй строк звернення до суду; - визнати її спадкоємицею ОСОБА_7 ; - визнати недійсним заповіт від 09.10.2009 посвідчений секретарем Підлісноялтушківської сільської ради Дмтитрик Т.А., що виданий на підставі неправомірних дій; - визнати її власником живого будинку з належними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельної ділянки. Площею 3,5212 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підлісмноялтушківської сільської ради Барського району Віннницької області та майнового паю у пайовому фонді КСП Маяк с. Підлісний Ялтушків Барського району Вінницької області в порядку спадкування за ОСОБА_7 ; - витребувати житловий будинок з належними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 3,5212 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підлісноялтушківської сільської ради Барського району Вінницької області та майнового паю у пайовому фонді КСП Маяк с. Підлісний Ялтушків Барського району Вінницької області з чужого незаконного володіння, а саме ОСОБА_5 .

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач є потерпілою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017020080000037 від 27.10.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 КК України відносно ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_7 , після смерті якої залишилось спадкове майно, що складається з житлового будинку з належними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельної ділянки, площею 3,5212 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підлісноялтушківської сільської ради Барського району Вінницької області та майнового паю у пайовому фонді КСП Маяк с. Підлісний Ялтушків Барського району Вінницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат позивача ОСОБА_8 .

Позивачу від приватного нотаріуса Барського районного нотаріального округу Мельник О.М., до якого вона звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , стало відомо про існування заповіту від 13.04.2014, який посвідчений секретарем Підлісноялтушківської сільської ради Барського району Дмитрик Т.А., відповідно до якого спадкоємцем всього майна після смерті ОСОБА_8 є відповідач ОСОБА_5 . Також їй стало відомо про те, що майно, яке належало їх покійній матері ОСОБА_7 на підставі заповіту від 09.10.2009, посвідченого цим же секретарем сільської ради, було заповідане ОСОБА_8 , який його успадкував.

Отже, оформити спадщину після смерті брата та матері ні вона, ні її рідна сестра ОСОБА_9 , не змогли.

В подальшому органом досудового розслідування секретаря сільської ради ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - складання завідомо неправдивих офіційних документів, а саме заповіту від імені ОСОБА_7 . В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.12.2018 обвинувачену ОСОБА_6 було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити. Додатково вказала, що в с. Підлісний Ялтушків Барського району разом після смерті Матері ОСОБА_7 залишилася спадщина. Її спадкоємцями були діти - це вона, ОСОБА_1 , її нині покійна сестра ОСОБА_9 та брат ОСОБА_8 . Після смерті матері усе майно спадкував брат ОСОБА_8 . Вона з сестрою після смерті матері відмовились від спадщини на користь брата за його проханням, для оформлення земельної частки (паю). Про заповіти матері та брата, вона дізналась після смерті брата. Як було встановлено у кримінальному провадженні відносно секретаря сільської ради, заповіт нею від імені матері був підроблений. Все майно її матері та брата успадкував відповідач ОСОБА_5 незаконно, він здійснював в останні роки брата за ним догляд, однак не добросовісно, тому він від його послуг відмовився. Вважає, що брат не міг заповісти все своє майно відповідачу. Просила задовольнити позов.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовні заяві, вказала що двома заповітами, від 2009 року, відповідно до якого мати позивача заповідала все своє майно брату, який був підроблений секретарем Підлісноялтушківської сільської ради Барського району Вінницької області Дмитрик Т.А., що також не заперечувалось останньою в межах розгляду кримінального провадження, та заповітом від 2014 року, відповідно до якого покійний брат заповідав все своє майно відповідачу було порушено право власності позивача, відповідно позивач втратила право на своє спадкове майно, на цих підставах і ґрунтуються позовні вимоги позивача.

Представник позивача ОСОБА_3 підтримав позицію представника позивача ОСОБА_2 .

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давсності.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що позивач відмовилась від спадщини, відповідно не має право на такий позов. Відповідач ОСОБА_5 успадкував майно після ОСОБА_8 на законних підставах. З приводу недійсності заповіту є рішення, яке набуло законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, крім того вважає, що ОСОБА_5 щодо цієї вимоги є неналежним відповідачем у цій справі. Також вважає, що позивач пропустив строки позовної давності.

Історія справи.

07.05.2019 позивач звернулась з позовною заявою до Барського районного суду Вінницької області.

14.05.2019 ухвалою судді Барського районного суду Вінницької області Хитруком В.М. відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду на 06.06.2019.

02.07.2019 до Барського районного суду надійшли письмові пояснення від представника третьої особи голови Підлісноялтушківської сільської ради, відповідно до яких останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Просив витребувати для огляду в судовому засіданні спадкові справи ОСОБА_7 та ОСОБА_8

09.07.2019 до Барського районного суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 з додатками та заява про застосування строків позовної давності.

31.07.2019 задоволено відвід судді Барського районного суду Вінницької області Хитруку В.М., 06.08.2019 самовідвід судді цього суду ОСОБА_10

07.08.2019 на підставі розпорядження голови суду ОСОБА_10 у зв`язку з неможливістю утворення нового складу суду справа передана на розгляд до Жмеринського міськрайонного суду.

20.08.2019 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Заярному А.М.

22.08.2019 ухвалою судді Заярного А.М. позовна заява залишена без руху, надано строк на усунення недоліків, зокрема і сплати судового збору за подання позовної заяви.

12.09.2019 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви. До заяви було додана ухвала Верховного суду про звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору.

13.09.2019 ухвалою судді позовна заява залишена без розгляду.

07.11.2019 постановою Вінницького апеляційного суду ухвалу Жмеринського міськрайонного суду від 13.09.2020 скасовано, матеріали справи направлено до Жмеринського міськрайонного суду для продовження розгляду.

15.11.2019 на підставі протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду справа передана для продовження розгляду судді Заярному А.М.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

18.11.2019 ухвалою судді справа прийнята до розгляду та призначено підготовче засідання у справі на 10.12.2019.

10.12.2019, 17.01.2020, 04.03.2020 - в підготовчому засіданні оголошено перерву за клопотанням сторін.

17.01.2020 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів.

13.03.2020, 09.04.2020 - справа знята з розгляду з об`єктивних причин. В подальшому справа призначена до розгляду на 14.05.2020.

14.05.2020 - справа знята з розгляду у зв`язку з веденням на території України карантину. В подальшому справа призначена до розгляду на 03.08.2020.

03.08.2020 - судове засідання відкладено за клопотанням сторін на 07.09.2020

07.09.2020 - від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів. Ухвалою суду підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду на 27.10.2020.

27.10.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи судових рішень.

Треті особи: Підлісноялтушківська сільська рада, приватний нотаріус Барського міського нотаріального округу Мельник О.М. та ОСОБА_6 , в судове засідання не з`явились, заздалегідь надали заяви, відповідно до яких просили розгляд справи проводити у їх відсутність.

Суд, за погодженням зі сторонами, на підставі ч.3 ст. 211 ЦПК України вирішив розгляд справи проводити у відсутність третіх осіб.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (Т.1 а.с.12; а.с. 189).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с.13;а.с. 190).

Як вбачається з копії заповіту посвідченого секретарем Підлісноялтушківської сільської ради Дмитрик Т.А., ОСОБА_7 на випадок своєї смерті заповідала все своє майно ОСОБА_8 (Т.1 а.с.14; а.с. 191).

Відповідно до копії ухвали Жмеринського міськрайонного суду від 17.12.2018, ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.366 КК України у зв`язку із застосуванням строків давності, а кримінальне провадження закрито. Як встановлено судом, відповідно до висновку експерта №593/594/18-21 від 04.04.2018, підпис від імені ОСОБА_7 у графі Підпис у заповіті від 09.10.2009, посвідченого секретарем Підлісноялтушевської сільської ради Дмитрик Т.А., виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою (Т.1 а.с.10-11; а.с.185-187).

Відповідно до копії заповіту від 20.02.2014, посвідченого секретарем Підлісноялтушківської сільської ради Дмитрик Т.А., ОСОБА_8 на випадок своєї смерті заповідав все своє майно ОСОБА_5 1 а.с.15; а.с.192).

Згідно копії заяви, адресованої начальнику Управління соціальної політики Штукановський В.В. просив припинити йому виплату компенсації у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 не здійснює догляд за ним (Т.1 а.с.16; а.с.193). На підставі даної заяви 11.06.2014 ОСОБА_5 припинено виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (Т.1 а.с.17, а.с194).

Відповідно до листа Управління соціальної політики Барської районної державної адміністрації від 14.02.2020 № 01 -2-34 259 ОСОБА_5 було призначено компенсацію фізичній особі, яка надає соціальні послуги ОСОБА_8 , 1957 року народження, дану допомогу було припинено з 11.06.2014, згідно заяви ОСОБА_8 (Т.2 а.с. 111а).

Відповідно до копії довідки КУ Територіальний центр соціального обслуговування Барського району ОСОБА_8 перебував на проживанні в соціальному центрі Милосердя з 01.08.2014 у зв`язку з потребою сторонньої допомоги. Знятий з обліку 03.04.2015 у зв`язку зі смертю (Т.1 а.с.18, а.с. 195).

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на житловий будинок ОСОБА_8 являвся власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_11 (а.с.19-20, а.с 188, 196).

На ім`я ОСОБА_8 видані свідоцтва: про право на спадщину за заповітом на будинок з належними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 3,5212 га розташованої на території Підлісноялутшківської сільської ради Барського району Вінницької області та майнового паю у пайовому фонді майна КСП Маяк ( Т.1 а.с. 21-23; а.с.198-200).

Відповідно до копій свідоцтв про народження батьками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 являються ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (Т.1 а.с. 24 -26;Т.2 а.с. 201, 202). Після укладення шлюбу ОСОБА_12 змінила прізвище на ОСОБА_17 (Т.1 а.с.20).

Як вбачається з матеріалів справи № 265/2010 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , заведеної 20.04.2010 нотаріусом Барської державної нотаріальної контори:

- відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Підлісноялтушківської сільської ради Барського району Вінницької області Дмитрик Т.А. 09.10.2009 та зареєстрованого в реєстрі за № 179, ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, відповідно до якого усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом заповіла своєму синові ОСОБА_8

- ОСОБА_8 прийняв спадщину після смерті своєї матері у відповідності до ст. 1269 ЦК України, подавши про це 20.04.2010 відповідну заяву до нотаріальної контори, зареєстровану за № 456.

- 24.02.2010 ОСОБА_9 , а 10.03.2010 ОСОБА_1 подали заяви до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 на користь свого брата ОСОБА_13

- 12 листопада 2010 року державним нотаріусом Барської державної нотаріальної контори Штукановському В.В. були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається із житлового будинку, загальною площею 51,1 кв. м, з належними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 3,5212 га, розташованої на території Підлісноялтушківської сільської ради Барського району Вінницької області; майнового паю у пайовому фонді майна КСП Маяк , реорганізованого в СТОВ Маяк с. Підлісний Ялтушків Барського району Вінницької області в розмірі 289 грн. Дані свідоцтва зареєстровані в Спадковому реєстрі ( Т.1а.с.54-85).

Відповідно до копії звіту про оцінку майна, вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , площею 83,5 кв. м складає 64379, 00 грн., вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , площею 51,1 кв. м складає 39400, 00 грн. (Т.2 а.с.78-94).

Згідно копії довідки МСЕК серії 10 ААБ № 604658 ОСОБА_8 був інвалідом першої групи, загальне захворювання, потребував стороннього догляду (Т.1 а.с.203).

ОСОБА_1 являється інвалідом 3 групи, сума пенсії за період з: 01.01.2019 по 30.11.2019 складає 25594, 34 грн. Згідно копії довідки КНП Центр первинної медичної допомоги Богородчанської районної ради Івано-Франківської області від 18.12.2019 ОСОБА_1 має захворювання, у зв`язку з чим неодноразово лікувалась стаціонарно та амбулаторно, потребує постійного прийому ліків (Т.2 а.с.95-96, 97).

Відповідно до копії постанови Апеляційного суду Вінницької області від 30.03.2018, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково рішення Барського районного суду Вінницької області від 22.12.2017 скасовано, ухвалено нове рішення відповідно до якого у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_9 до Підлісноялтушківської сільської ради Барського району Вінницької області про визнання недійсним заповіту, свідоцтв про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовлено. Суд дійшов такого висновку з огляду на те, ОСОБА_18 та ОСОБА_9 , як спадкоємці за законом першої черги після смерті ОСОБА_7 , відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_13 , подавши про це у строк, визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, відповідні заяви до нотаріальної контори. При цьому, нотаріусами роз`яснено заявникам зміст статей 1273-1275 ЦК України. Протягом строку для прийняття спадщини, подані заяви ними не відкликалися. Отже, позивачі протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини вчинили юридично значущі дії, спрямовані на відмову від прийняття ними спадщини, тому вважаються такими, що спадщину після смерті ОСОБА_7 не прийняли та спадкових прав не набули. Оспорюваний заповіт не порушує їхні права чи охоронювані законом інтереси, а відтак з цих підстав позовні вимоги про визнання недійсними заповіту від 09.10.2009, свідоцтв про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задоволенню не підлягають (Т. 1 а.с. 96-100, т. 2 а.с.204-215). При перевірці рішення апеляційного суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що 24.06.2020 постановою Верховного Суду постанову Апеляційного суду Вінницької області від 30.03.2018, залишено без змін.

Ці докази суд приймає до уваги, оскільки вони стосуються предмету доказування.

Суд не приймає до уваги докази, які не стосуються предмету доказування, а саме копію рішення Барського районного суду Вінницької області від 10.12.2013 (Т.2 а.с.216 -218).

Мотиви суду. Норми права застосовані судом.

Загальні вимоги до форми заповіту встановлено у статті 1247 ЦК України.

Відповідно до положень частини другої статті 1247 ЦК України (тут і далі у редакції на дату посвідчення заповіту) заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Згідно зі ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою,

службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Заповіт, який позивач просить визнати недійсним, особисто заповідачем не підписувався, про що свідчить ухвала Жмеринського міськрайонного суду від 17.12.2018, якою ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.366 КК України у зв`язку із застосуванням строків давності, а кримінальне провадження закрито. Як встановлено судом, відповідно до висновку експерта №593/594/18-21 від 04.04.2018, підпис від імені ОСОБА_7 у графі Підпис у заповіті від 09.10.2009, посвідченого секретарем Підлісноялтушевської сільської ради Дмитрик Т.А. виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою.

Таким чином, доводи позивача про те, що ОСОБА_7 не підписувала заповіт, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, що свідчать про дефект форми заповіту та є підставою для його недійсності у зв`язку з цим.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За правилами ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки обставини , встановлені постановою Апеляційного суду Вінницької області від 30.03.2018 про те, що ОСОБА_1 протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини вчинила юридично значущі дії, спрямовані на відмову від прийняття нею спадщини, тому вважається такою, що спадщину після смерті ОСОБА_7 не прийняли та спадкових прав не набули. Оспорюваний заповіт не порушує її прав чи охоронювані законом інтереси, а відтак з цих підстав позовні вимоги про визнання її спадкоємицею ОСОБА_7 , визнання недійсними заповіту від 09.10.2009, та визнання права власності на майно в порядку спадкування задоволенню не підлягають.

Також суд погоджується із доводами представника відповідача, що за вимогою про визнання недійсним заповіту, ОСОБА_5 не є належним відповідачем. Що стосується позовної вимоги про витребування спадкового майна з чужого незаконного володіння, а саме ОСОБА_5 , вона є похідною від перших позовних вимог, а тому, з цих підстав вона також не підлягають до задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Разом з тим, як на окрему підставу для відмови в задоволенні позову, заявлено відповідачем та представником відповідача, сплив строку позовної давності.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі визначено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд встановивши, що позов не доведено, підстави про застосування строків позовної давності у цій справі, відсутні.

Вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою судді Барського районного суду Вінницької області від 14.05.2019 провадження у даній справі було відкрито без сплати позивачем судового збору, про що було зауважено в ухвалі Жмеринського міськрайонного суду від 22.08.2019 про залишення позовної заяви без руху та в подальшому 13.09.2020 залишення позову без розгляду. Після скасування ухвали Жмеринського міськрайонного суду від 13.09.2019 на виконання постанови Вінницького апеляційного суду Жмеринським міськрайонним судом позовна заява ОСОБА_1 прийнята для продовження розгляду. Тому ОСОБА_1 вважається такою, що звільнена від сплати судового збору. Інші судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 5, 7, 10-13, 76-82, 89, 206, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Підлісноялтушівська сільська рада Барського району Вінницької області, ОСОБА_6 , приватний нотаріус Барського міського нотаріального округу Мельник О.М. про визнання спадкоємцем, права власності на спадкове майно, недійним заповіту та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП невідоме), Підлісноялтушівська сільська рада Барського району Вінницької області(місцезнаходження: 23043 Вінницька область, Барський район, с. Підлісний Ялтушків, вул. Леніна, 1а,ЄДРПОУ 04329429), ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП невідоме), приватний нотаріус Барського міського нотаріального округу Мельник О.М (місцезнаходження: 23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Соборна, 10).

Суддя: А.М. Заярний

Дата складання повного судового рішення 03.11.2020