Постанова від 04.11.2020 по справі 910/832/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р. Справа№ 910/832/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Поляк О.І.

Кропивної Л.В.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд Ресурс

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020

у справі № 910/832/20 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд Ресурс

до Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі філії Управління переробки газу та газового конденсату АТ Укргазвидобування

про стягнення 190 697,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в сумі 190 697,26 грн. за укладеним між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Донриво договором по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів № 57/6-тр/Б від 21.01.2015 та договором по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів № 749/6-тр/Ш від 31.12.2014, право на стягнення якої позивач набув за укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю Донриво та Товариством з обмеженою відповідальністю Золотий екватор договором про відступлення права вимоги № 17/10-1 від 17.10.2016 та між Товариством з обмеженою відповідальністю Золотий екватор та позивачем - договором про відступлення права вимоги № 2609 від 26.09.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2020, повний текст якого підписаний 10.07.2020, у справі № 910/832/20 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з заявленими вимогами, а відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності щодо вказаних вимог.

Вказаних висновків суд першої інстанції дійшов виходячи з того, що:

- договорами № 749/6-тр/Ш від 31.12.2014 та № 57/6-тр/Б від 21.01.2015 не передбачений обов`язок відповідача повернути попередню оплату та не встановлений строк її повернення, а відтак, право пред`явити вимогу про повернення попередньої оплати виникло у ТОВ Донриво на наступний день після закінчення строку надання послуг, тобто після закінчення терміну дії договорів, а саме після 31.12.2015;

- таким чином, про порушення свого права ТОВ Донриво довідалось 01.01.2016, а тому трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України, сплинув 01.01.2019, проте відповідач звернувся до суду з цим позовом лише 20.01.2020, тобто після спливу позовної давності.

Щодо посилань позивача на те, що строк позовної давності відліковується з моменту пред`явлення вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю Золотий Екватор , тобто з 15.08.2019, суд першої інстанції зазначив, що вказані твердження суперечать положенням ст. 261 ЦК України, за змістом якої перебіг 3-річного строку позовної давності розпочався від дня, коли у кредитора (ТОВ Донриво ) виникло право пред`явити вимогу про повернення попередньої оплати.

Не погоджуючись з рішенням, 23.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд Ресурс звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 по справі № 910/832/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У апеляційній скарзі апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що оскільки строк виконання зобов`язань по поверненню попередньої оплати за договорами № 749/6-тр/Ш від 31.12.2014 та № 57/6-тр/Б від 21.01.2015 не встановлений, його перебіг розпочинається після закінчення семиденного строку з дня пред`явлення вимоги про повернення коштів (15.08.2019), а відтак, початком перебігу строку позовної давності є 23.08.2019, а закінченням, відповідно, 23.08.2022.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020 справа № 910/832/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Кропивна Л.В.

Ухвалою від 31.08.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Кропивна Л.В.:

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд Ресурс на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/832/20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 15.09.2020;

- роз`яснено сторонам, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- роз`яснено учасниками, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

16.09.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (направлений до суду 15.09.2020 - примітка суду), в якому відповідач, з посиланням на те, що оскільки за змістом ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання, а спірними договорами не передбачено обв`язку відповідача повернути попередню оплату та не встановлено строк її повернення, право на пред`явлення відповідної вимоги про повернення попередньої оплати виникло на наступний день після закінчення строку надання послуг в межах договорів, тобто на наступний день після 31.12.2015, а сплив, відповідно, 01.01.2019, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Станом на 04.11.2020 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді вказаної справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 210 200,00 грн., і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд Ресурс на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/832/20 відкрите 31.08.2020, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався з 16.08.2020, апеляційна скарга має бути розглянута (з урахуванням вихідних днів) по 30.10.2020 включно.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

21.01.2015 відповідач як виконавець та Товариство з обмеженою відповідальністю Донриво як замовник уклали договір по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів № 57/6-тр/Б (далі Договір 1) (а.с.18-20), предметом якого є надання виконавцем замовнику послуг по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів, послуг по наливу газу вуглеводневого скрапленого паливного для комунально-побутового споживання залізничним та автомобільним транспортом із технологічного цеху стабілізації газового конденсату по території України, згідно рознарядок Акціонерного товариства Укргазвидобування .

На виконання умов Договору 1 замовник перерахував відповідачу попередню оплату у загальній сумі 120 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 13 від 23.01.2015, № 28, від 04.02.2015, № 31, від 06.02.2015, № 33, від 10.02.2015, № 57, від 20.02.2015 (а.с. 21-25).

Згідно з п. 2.2 Договору 1 надання послуг з відвантаження продукції оформляється актом приймання-передачі наданих послуг з обов`язковим прибуттям уповноваженого представника замовника.

У п. 2.4 Договору 1 сторони дійшли згоди щодо того, що: вважається, що виконавець (відповідач) виконав свої зобов`язання в частині надання послуг по оформленню та відвантаженню продукції залізничним транспортом та послуг по наливу продукції в залізничні цистерни із моменту приймання завантаженого вагона до перевезення залізницею (п.2 ст. 334 ЦКУ). Момент приймання визначається календарним штемпелем станції відправлення у залізничній накладній.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору 1 сторонами підписані акти здачі-приймання виконаних робіт № АКТ059 автоД від 31.01.2015 та № АКТ119автоДПБ від 28.02.2015 (а.с. 26-27), які свідчать про надання відповідачем послуг за Договором 1 на загальну суму 20 051,24 грн.

Отже, ненаданими за Договором 1 залишились попередньо оплачені послуги на суму 99 948,76 грн. (120 000,00-20 051,24).

Крім того, 31.12.2014 відповідач як виконавець та Товариство з обмеженою відповідальністю Донриво як замовник уклали договір по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів № 749/6-тр/Ш (а.с. 28-30) (далі Договір 2), предметом якого є надання виконавцем замовнику послуг по оформленню, наливу та відвантаженню нафтопродуктів (бензинів автомобільних, дизельного палива, уайт-спіриту, бітумної продукції, деетанпропанбутанізованого конденсату) залізничним та автомобільним транспортом із Шебелинського відділення з переробки газу, газового конденсату та нафти по території України, згідно рознарядок відповідача.

На виконання умов Договору 2 замовником внесено відповідачу попередню оплату в загальній сумі 6 596 587,95 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи належним засвідченими копіями платіжних доручень № 12 від 23.01.2015, № 29 від 04.02.2015, № 30 від 06.02.2015, № 34 від 10.02.2015, № 58 від 20.02.2015, № 56 від 20.02.2015, № 60 від 23.02.2015, № 2 від 06.01.2015, № 5 від 16.01.2015, № 6 від 17.01.2015, № 15 від 23.01.2015, № 17 від 26.01.2015, № 18 від 27.01.2015, № 20 від 28.01.2015, № 23 від 29.01.2015, № 26 від 30.01.2015, № 35 від 11.02.2015, № 38 від 12.02.2015, № 44 від 13.02.2015, № 47 від 16.02.2015, № 50 від 17.02.2015, № 52 від 18.02.2015, № 53 від 19.02.2015, № 66 від 26.02.2015, № 71 від 02.03.2015, № 73 від 03.03.2015, № 78 від 04.03.2015 (а.с. 31-47), а також повідомленням відповідача вих. № 06-01-485-5 від 28.01.2015 про зарахування коштів (а.с. 48), згідно з яким як попередню оплату за відповідні послуги за Договором 2 відповідачем зараховано 801 442,53 грн. залишку грошових коштів за послуги по відвантаженню нафтопродуктів залізницею за договором 411/6-трШ від 20.06.2014 та 35 145,42 грн. залишку грошових коштів за послуги по наливу нафтопродуктів в автоцистерни за договором 411/6-трШ від 20.06.2014.

Згідно з п. 2.2 Договору 2 надання послуг з відвантаження продукції оформляється актом приймання-передачі наданих послуг з обов`язковим прибуттям уповноваженого представника замовника.

У п. 2.4 Договору 2 сторони дійшли згоди щодо того, що: вважається, що виконавець (відповідач) виконав свої зобов`язання в частині надання послуг по оформленню та відвантаженню продукції залізничним транспортом та послуг по наливу продукції в залізничні цистерни із моменту приймання завантаженого вагона до перевезення залізницею (п. 2 ст. 334 ЦКУ). Момент приймання визначається календарним штемпелем станції відправлення у залізничній накладній.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору 2 сторонами підписані акти здачі-приймання виконаних робіт № 01/257/1 від 31.01.2015, № 02/257 від 28.02.2015, № 03/257 від 31.03.2015, № 04/257 від 30.04.2015, № 01/257/авто від 31.01.2015, № 02/527/авто від 28.02.2015, № 05/257 від 31.05.2015, № 03/527/авто від 31.03.2015 (а.с. 49-57), які свідчать про надання відповідачем послуг за Договором 2 на загальну суму 6 505 839,45 грн.

Отже, ненаданими за Договором 2 залишились попередньо оплачені послуги на суму 90 748,50 грн. (6 596 587,95- 6 505 839,45), а за обома спірними договорами - на суму 190 697,26 грн. (99 948,76+90 748,50).

Вказані факти сторонами не заперечуються.

17.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Донриво як первісний кредитор та Товариство з обмеженою відповідальністю Золотий Екватор як новий кредитор уклали договір про відступлення права вимоги № 17/10-01 (а.с. 58-59), яким погодили, що первісний кредитор передає новому кредитору належне йому право вимоги до відповідача за Договором 1 та Договором 2 на загальну суму 190 697,26 грн.

21.12.2017 ТОВ Золотий екватор направило на адреси АТ Укргазвидобування та філії Управління переробки газу та газового конденсату АТ Укргазвидобування повідомлення вих. № 337 від 21.12.2017 про відступлення права вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги № 17/10-01 (а.с. 60-62 т. 1).

Жодних заперечень від відповідача щодо вимог нового кредитора відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України не надходило.

15.08.2019 ТОВ Золотий екватор направило на адреси АТ Укргазвидобування та філії Управління переробки газу та газового конденсату АТ Укргазвидобування вимоги про повернення попередньої оплати вих. № 31 від 15.08.2019 та вих. № 30 від 15.08.2019 (а.с. 63-68), в яких просило протягом семи днів з дня отримання вимоги повернути суму попередньої оплати за Договором 1 та Договором 2 у загальній сумі 190 697,26 грн.

Доказів перерахування відповідачем вказаних коштів ТОВ Золотий екватор матеріали справи не містять.

26.09.2019 ТОВ Золотий Екватор як первісний кредитор та позивач як новий кредитор уклали договір про відступлення права вимоги № 2609 (а.с.69-70), яким погодили, що первісний кредитор передає новому кредитору належне йому на підставі договору про відступлення права вимоги № 17/10-1 від 17.10.2016 право вимоги до відповідача за Договором 1 та Договором 2 на загальну суму 190 697,26 грн.

15.11.2019 позивач направив на адреси АТ Укргазвидобування та філії Управління переробки газу та газового конденсату АТ Укргазвидобування повідомлення вих. № 620 від 15.11.2019 про відступлення права вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги № 2609 (а.с. 71-73), а 21.12.2019 - вимогу про повернення попередньої оплати № 656 від 21.12.2019 (а.с. 74-77).

Матеріали справи не містять як доказів наявності у відповідача заперечень щодо вимог позивача як нового кредитора відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України, так і доказів повернення позивачу попередньої оплати за Договором 1 та Договором 2 в сумі 190 697,26 грн.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 190 697,26 грн.

Суд першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовив, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 905 ЦК України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до однакових за змістом пунктів 7.8 Договору 1 та Договору 2, договори набирають чинності з моменту підписання та діють до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань за цими договорами.

Отже, послуги за Договором 1 та Договором 2 мали бути надані відповідачем у строк до 31.12.2015.

Як встановлено судом, послуги на загальну суму попередньої оплати 190 697,26 грн. під час дії Договорів 1, 2 відповідачем надані не були, внаслідок чого станом на 31.12.2015 - дату закінчення строку дії вказаних договорів залишились ненаданими відповідачем послуги на суму попередньої оплати 190 697,26 грн., в той час як у Договорах 1, 2 сторони не передбачили порядок і строк повернення виконавцем попередньої оплати у такому випадку.

Оскільки Договори 1, 2 за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, правове регулювання відносин за вказаними Договорами здійснюється відповідно до глави 63 ЦК України, нормами якої не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати в разі невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором про надання послуг, а також правового механізму її повернення.

За приписами ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведене вище, з метою дійсного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про можливість застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки дія Договорів 1, 2 скінчилась, проте відповідач не надав послуги за вказаними договорами на заявлену до стягнення суму передоплати, у позивача як нового кредитора існує право вимагати повернення передоплати в сумі 198 697,26 грн., а у відповідача - обов`язок вказану суму повернути.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача передоплати за Договором 1 та Договором 2 в сумі 190 697,26 грн. є такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив з посиланням на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про повернення передоплати, а відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності щодо вказаних вимог.

Колегія суддів з такою позицією суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ст. 261 ЦК України, яка регулює початок перебігу позовної давності, серед іншого, встановлено, що:

- перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1);

- за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строк (ч. 5).

Враховуючи, що строк проведення сторонами розрахунків за Договорами 1, 2, у цьому випадку шляхом повернення передоплати, на суму якої (190 697,26 грн.) під час дії Договорів 1, 2 відповідачем послуги надані не були, умовами вказаних договорів обумовлений повним виконанням розрахунків, строк позовної давності щодо звернення до суду з такими вимогами має обчислюватись виходячи з положень ч. 5 ст. 261 ЦК України, тобто з дати, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Як встановлено судом, ТОВ Золотий екватор , маючи в свій час законні права нового кредитора за Договорами 1, 2, направило 15.08.2019 на адреси АТ Укргазвидобування та філії Управління переробки газу та газового конденсату АТ Укргазвидобування вимоги про повернення попередньої оплати, де просив протягом семи днів з дня отримання вимоги повернути попередню оплату за вказаними договорами у загальній сумі 190 697,26 грн.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативними строками пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єктів поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Відповідно до вимог статей 512, 514 ЦК України до позивача як нового кредитора за Договорами 1, 2 перейшли права первісного кредитора за вказаними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, граничний строк пересилання по Україні цінного листа з описом вкладення, без урахування вихідних днів об`єкту поштового зв`язку складає 5 днів (Д+3+1).

За таких обставин, вимоги про повернення попередньої оплати вих. № 31 від 15.08.2019 та вих. № 30 від 15.08.2019, які ТОВ Золотий екватор направило на адреси АТ Укргазвидобування та філії Управління переробки газу та газового конденсату АТ Укргазвидобування 15.08.2019, мали бути доставлені адресатам (з урахуванням вихідних днів) не пізніше 21.08.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач, починаючи з 22.08.2019, протягом семи днів мав повернути суму попередньої оплати на рахунок, вказаний в вимозі, - з урахуванням вихідних днів, не пізніше 30.08.2019.

Таким чином, трирічний строк позовної давності щодо вимог про повернення попередньої оплати в сумі 190 697,26 грн. обчислюється починаючи з 31.08.2019 і закінчується, відповідно, 31.08.2022.

Отже, відсутні підстави вважати, що на дату звернення позивача до суду з цим позовом закінчився строк для повернення відповідачем попередньої оплати в сумі 190 697,26 грн., яка не забезпечена наданням відповідачем послуг на відповідну суму протягом дії Договорів 1, 2.

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявність підстав для відмови в законних вимогах позивача про стягнення попередньої оплати в сумі 190 697,26 грн. у зв`язку зі спливом позовної давності.

При цьому колегія суддів вважає помилковими посилання позивача на те, що строк позовної давності починає свій перебіг з моменту пред`явлення вимоги відповідачу від ТОВ Золотий Екватор , тобто з 15.08.2019, оскільки такі твердження суперечать положенням ст. 261 ЦК України, за змістом якої перебіг 3-річного строку позовної давності розпочався саме від того дня, коли у кредитора за Договорами 1, 2 виникло право пред`явити вимогу про повернення попередньої оплати, а не від того дня, коли така вимога була пред`явлена.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мали місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2020 у справі № 910/832/20 підлягає скасуванню, позов задовольняється повністю, з відповідача на користь позивача стягується 190 697,26 грн. попередньої оплати.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд Ресурс підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по сплаті державного мита за звернення позивача з позовом і з апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд Ресурс на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/832/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/832/20 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Акціонерного товариства Укргазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Управління переробки газу та газового конденсату АТ Укргазвидобування (39420, Полтавська область, Машівський район, с. Базилівщина, вул. Польова, 6, ідентифікаційний код 25976423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд Ресурс (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, ідентифікаційний код 33680859) 190 697 (сто дев`яносто тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 26 коп. попередньої оплати, 2 860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. 46 коп. судового збору, сплаченого за звернення з позовною заявою, 4 290 (чотири тисячі двісті дев`яносто) грн. 69 коп. судового збору, сплаченого за звернення з апеляційною скаргою.

5. Видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

7. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/832/20.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.І. Поляк

Л.В. Кропивна