Рішення від 21.10.2020 по справі 909/324/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/324/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіне груп"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ шкіри"

про стягнення 711605,39 грн,

за участю:

від позивача: Леонтьєв Г.Є.;

від відповідача: Маланюк О.Я.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпіне груп" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ шкіри" про стягнення заборгованості в сумі 711605,39 грн, з яких: 576077,39 грн - основна заборгованість, 53681,14 грн - пеня, 30808,36 грн - 3% річних, 51038,50 грн - інфляційні втрати.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Позовну заяву ТОВ "Альпіне груп" (вх. № 6208/20) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів статей 12, 247 ГПК України, з огляду на ціну позову яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд визнав справу малозначною та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням, а також встановив строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення (ухвала про відкриття провадження у справі від 04.05.2020).

07.05.2020, на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

19.05.2020, судом постановлено ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 06.08.2020 (ухвала від 20.07.2020). Хід підготовчого провадження викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та протоколах судових засідань.

12.06.2020, на адресу суду, надійшов відзив на позов (вх. № 7207/20), який прийнятий судом до розгляду (а.с. 48-50).

30.06.2020, до суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 7862/20), яка прийнята судом до розгляду (а.с. 62-66). 06.07.2020, на адресу суду, надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. № 8294/20), яке прийнято судом до розгляду (а.с. 116-119).

04.08.2020, на адресу суду, надійшло доповнення до відзиву на позов (вх. № 9695/20), яке прийнято судом до розгляду (а.с. 131-135).

13.08.2020, до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіне груп" про забезпечення позову в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти у сумі 711605,40 грн, які знаходяться на рахунках ТОВ "Світ шкіри".

14.08.2020, Господарський суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні вищевказаної заяви.

07.09.2020, на адресу суду, від ТОВ "Альпіне груп" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 909/324/20 до набрання законної сили рішенням у справі №909/620/20 за позовом ТОВ "Альпіне груп" до ТОВ "Світ шкіри" про визнання додаткової угоди від 22.01.2020 до договору поставки № 7 ДП від 01.01.2018, укладену сторонами недійсною з моменту укладення; провадження у справі №909/620/20 відкрито ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2020 (суддя Стефанів Т.В.).

08.09.2020, судом, в підготовчому судовому засіданні постановлено ухвалу, без виходу до нарадчої кімнати, про відмову у задоволенні вищезазначеного клопотання, з огляду на те, що позивачем не доведено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Також, 08.09.2020, судом постановлено ухвалу, без виходу до нарадчої кімнати, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.10.2020.

21.10.2020, представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №909/620/20. Представник відповідача категорично заперечує щодо зупинення провадження у даній справі, оскільки судом постановлено ухвалу про відмову в задоволенні вищевказаного. Крім того, справа № 909/324/20 перебуває на стадії розгляду по суті, що унеможливлює зупинення провадження з наведених позивачем підстав.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про неможливість зупинення провадження у справі; у задоволенні клопотання відмовив, про що без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

При цьому, суд керувався наступним.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Справа № 909/324/19 перебуває на стадії розгляду по суті. Згідно приписів частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справі по суті, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, тобто зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті виключає підставу передбачену п.5 ст. 277 ГПК України.

Крім того, зупинення провадження у даній справі призведе до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчитиме про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

21.10.2020, розгляд справи завершено; суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням договірних зобов`язань з боку відповідача в частині оплати отриманого покупцем товару.

Позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 576077,39 грн, з яких: 536507,21 грн - заборгованість за договором поставки № 7ДП від 01.01.2018, 39570,18 грн - заборгованість за спрощеним договором.

З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в сумі 53681,14 грн, 3% річних в сумі 30808,36 грн та 51038,50 грн інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив; просить суд позов задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач в судовому засіданні позов визнає в частині стягнення 200000,00 грн основного боргу за договором поставки № 7ДП від 01.01.2018; щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат категорично заперечує, з огляду на наступне.

22.01.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду до договору поставки № 7ДП від 01.01.2018, пунктом 4 якої якою погоджено, що штрафні санкції, інфляційні та 3% річних до простроченої заборгованості, яка виникла до 20.01.2020 року за договором поставки №7 від 01.01.2018 року не нараховуються і не підлягають стягненню у зв`язку із досягненням домовленості.

Відповідач погоджується, що станом на час подання позову, у ТОВ "Світ шкіри" була неоплачена заборгованість, за отриманий згідно договору поставки № 7ДП від 01.01.2018 товар, в сумі 576077,39 грн, але під час розгляду справи покупець частково погасив заборгованість, у розмірі 376077,39 грн. На підтвердження даного факту, відповідачем подано суду платіжні доручення: № 308 від 12 червня 2020 р. на суму 200000,00 грн, № 546 від 09 жовтня 2020 р. на суму 56077,39 грн, № 569 від 12 жовтня 2020 р. на суму 50000,00 грн, № 596 від 13 жовтня 2020 р. на суму 70000,00 грн.

Обставини справи, дослідження доказів. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі наявні у справі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

01 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпіне груп", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ шкіри", як покупцем було укладено договір поставки № 7 ДП, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов`язується постачати у власність покупця товар для використання його у господарській діяльності, а покупець зобов`язується приймати цей товар і оплачувати його на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що предметом поставки є хімічні матеріали для обробки шкіри або натуральна шкіра - надалі товар, що зазначено у накладній на поставку товару.

Згідно приписів п. 2.1 договору , товар зазначений у п.1.2 цього договору постачається покупцю згідно з накладними на поставку. Накладні на поставку товару є невід`ємною частиною цього договору.

Вказаний вище Договір (а.с. 12-15) укладено у письмовій формі, підписано сторонами, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

У відповідності до п.3.1, 3.3. Договору, поставка проводиться на підставі поданої покупцем письмової заявки в якій вказується вартість та кількість товару, який необхідно поставити. Погоджена партія товару поставляється постачальником покупцю, або поставки здійснюються на умовах самовивозу (умови погоджуються сторонами). Перехід права власності на товар відбувається у момент відвантаження товару постачальником, що оформляється накладною, екземпляр якої з підписом уповноваженого представника покупця залишається в постачальника.

Згідно умов Договору, постачальник поставив, а покупець прийняв товар на суму 1456463,18 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи (а.с. 16-19) копіями видаткових накладних, а саме:

видатковою накладною № РН-0000028 від 28.02.2018 року на суму 906232,50 грн ;

видатковою накладною № РН-0000120 від 30.08.2018 року на суму 510660,50 грн ;

видатковою накладною № РН-0000063 від 17.05.2019 року на суму 26999,28 грн ;

видатковою накладною № РН-0000065 від 23.05.2019 року на суму 12570,90 грн. Ціна та порядок розрахунків визначені у розділі 4 договору.

Пунктом п.4.2. Договору визначено, що вартість кожної партії товарів визначається сторонами згідно рахунків-фактур, накладних на поставку, що надається Постачальником Покупцеві.

Згідно з пунктом 4.3. Договору, розрахунок за товар проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Днем оплати товару вважається надходження грошових коштів на розрахункових рахунок Постачальника.

В порушення договірних зобов`язань, покупець оплату за отриманий товар провів частково, в решті 776077,39 грн у відповідача виникла заборгованість.

З метою досудового врегулювання спору, 27.02.2020, позивачем на адресу відповідача направлено претензію про сплату заборгованості вих. № 1402/05 від 14.02.2020 (а.с. 22,23); докази направлення претензій відповідачу наявні в матеріалах справи (а.с. 24, 25). Проте, вимога щодо сплати заборгованості оплачена лише частково в сумі 200000,00 грн (платіжне доручення №103 від 03 березня 2020 р. ( а.с. 55), решта заборгованості в сумі 576077,39 грн покупцем не оплачена.

З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в сумі 53681,14 грн, 3% річних в сумі 30808,36 грн та 51038,50 грн інфляційних втрат.

ТОВ "Альпіне груп" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області за захистом свого порушеного права.

Відповідач категорично заперечує щодо стягнення з ТОВ "Світ шкіри" нарахованих позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження своїх заперечень подав суду копію Додаткової угоди від 22.01.2020 до договору поставки № 7ДП від 01.01.2018, укладеної між ТОВ "Альпіне груп" та ТОВ "Світ шкіри" для врегулювання розміру та строків погашення заборгованості за договором поставки № 7ДП від 01.01.2018 з метою економії коштів на судові витрати (а.с. 54).

При дослідженні Додаткової угоди від 22.01.2020 суд встановив наступне.

Згідно з пунктом 1. Додаткової угоди, сторони погоджуються, що станом на 01.01.2020 року у ТОВ "Світ шкіри" перед ТОВ "Альпіне груп" наявна заборгованість за договором поставки № 7 ДП від 01.01.2018 на загальну суму 776077,39 грн.

У пункті 2. Додаткової угоди визначено графік оплати зазначеної вище заборгованості.

Пунктом 4 угоди сторони погодили, що штрафні санкції, інфляційні та 3% річних до простроченої заборгованості, яка виникла до 20.01.2020 року за договором поставки №7 від 01.01.2018 року не нараховуються і не підлягають стягненню у зв`язку із досягненням домовленості.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що до подання позову позивачем оплачено заборгованість в сумі 200000,00 грн (платіжне доручення №103 від 03 березня 2020 року; а.с. 55).

Станом на час подання позову заборгованість відповідача становить 576077,39 грн.

Під час розгляду справи відповідач погасив заборгованість у розмірі 376077,39 грн, що підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: № 308 від 12 червня 2020 р. на суму 200000,00 грн, № 546 від 09 жовтня 2020 р. на суму 56077,39 грн, № 569 від 12 жовтня 2020 р. на суму 50000,00 грн, № 596 від 13 жовтня 2020 р. на суму 70000,00 грн.

Станом на час прийняття рішення неоплаченою залишилася основна заборгованість в сумі 200000,00 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.

Внаслідок укладення договору поставки № 7 ДП від 01.01.2018 між сторонами у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні приписи містяться у статті 265 ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч. 1ст. 530 ЦК України ). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ст. 599 ЦК України). Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно приписів статей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання та продав відповідачу товар обумовлений договором від 01 січня 2018 р. № 7 ДП.

Відповідачем в порушення договірних зобов`язань отриманий товар в повному обсязі не оплатив. Станом на час подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 576077,39 грн. Даний факт визнається відповідачем; в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували протилежне.

Після відкриття провадження у справі, ТОВ "Світ шкіри" погасило заборгованість в сумі 376077,39 грн; станом на 21.10.2020 неоплаченою залишилася заборгованість в сумі 200000,00 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 200000,00 грн на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та визнається відповідачем письмово і в судовому засіданні, позов в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 200000,00 грн обгрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо решти основної заборгованості в сумі 376077,39 грн суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що вищезазначена сума сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі.

Оскільки, предмет спору існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування в процесі її розгляду, провадження в цій частині слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 200000,00 грн.

Суд відмовляє в частині позову про стягнення з відповідача пені в сумі 53681,14 грн, 3% річних в сумі 30808,36 грн та 51038,50 грн інфляційних втрат, з огляду на таке.

Як зазначалося вище, для врегулювання розміру та строків погашення заборгованості за договором поставки № 7ДП від 01.01.2018, між ТОВ "Альпіне груп" та ТОВ "Світ шкіри", 22.01.2020, укладено Додаткову угоду до договору поставки № 7ДП від 01.01.2018.

Пунктом 4 Додаткової угоди від 22.01.2020 сторони погодили, що штрафні санкції, інфляційні та 3% річних до простроченої заборгованості, яка виникла до 20.01.2020 року за договором поставки №7 від 01.01.2018 року не нараховуються і не підлягають стягненню у зв`язку із досягненням домовленості.

Презумпція правомірності правочину визначена статтею 204 Цивільного кодексу України, згідно приписів якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказана презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності Договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Додаткова угода від 22.01.2020 до договору поставки № 7ДП від 01.01.2018 укладена у письмовій формі, підписана сторонами та скріплена печатками, її недійсність прямо не встановлена законом, станом на час подання позову та прийняття рішення у даній справі не визнана судом недійсною, отже є правомірною.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України). За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 10674,08 грн (платіжне доручення №595 від 22 квітня 2020 р.; а.с. 11).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов у даній справі задоволено частково: в частині стягнення основного боргу в сумі 200000,00 грн позов задоволено; у зв`язку з частковим погашенням заборгованості в сумі 376077,39 грн після звернення позивача до суду, закрито провадження в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України; в частині позову про стягнення з відповідача пені в сумі 53681,14 грн, 3% річних в сумі 30808,36 грн та 51038,50 грн інфляційних втрат - відмовлено.

Враховуючи часткове задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості в сумі 200000,00 грн, судовий збір в розмірі 3000,00 грн покладається на відповідача.

З огляду на відмову в позові в частині стягнення 135528,00 грн , з яких: 53681,14 грн - пеня, 30808,36 грн - 3% річних та 51038,50 грн - інфляційні втрати, судовий збір в сумі 2032,92 грн покладається на позивача.

Щодо решти сплаченого позивачем судового збору в сумі 5641,16 грн суд зазначає таке.

Згідно приписів п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на вищевикладене, питання про повернення судового збору, у даному випадку, вирішується за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись статтями 13, 76, 77, 78 86, 123, 129, 231, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіне груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ шкіри" про стягнення 711605,39 грн задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ шкіри", вул. Д. Галицького, 171, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202 (ідентифікаційний код 32624277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіне груп", вул. Щорса, будинок, 31 м. Київ, 01133 (ідентифікаційний код 32826679) - заборгованість в сумі 200000,00 (двісті тисяч гривень) та 3000,00 (три тисячі) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу в сумі 376077,39 (сто сімдесят шість тисяч сімдесят сім гривень тридцять дев`ять копійок) - провадження у справі закрити.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 04.11.2020.

Суддя Л.М. Неверовська