Рішення

від 21.10.2020 по справі 911/1924/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1924/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Калитянської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області

про розірвання договору та стягнення 112 978,72 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від прокуратури: Івашин О.Є. (посвідчення № 055461 від 21.02.2020 року);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Піхотний М.Д. (ордер АІ № 1050851 від28.09.2020 року);

від третьої особи: не з`явився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернувся Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області з позовом в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" про розірвання договору оренди землі від 31.10.2007 року, укладеного між Броварською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К", посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу і зареєстрованим в реєстрі за № 7628, та про стягнення 112 978,72 грн. за вказаним договором.

В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К", як орендарем спірної земельної ділянки, зобов`язань в частині сплати щомісячних чергових орендних платежів згідно договору оренди землі б/н від 31.10.2007 року за період з 30.03.2017 року по 01.05.2019 року.

В обґрунтування необхідності здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Калитянської селищної ради, прокурор вказував на те, що орендодавцем не вживались належні заходи для захисту інтересів держави протягом тривалого часу, з огляду на що, на виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2019 року відкрито провадження у справі № 911/1924/19, справу № 911/1924/19 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2019 року, залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області.

07.10.2019 року від відповідача надійшов відзив з додатками.

Позивач та третя особа, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 07.10.2019 року не з`явилися, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 27.08.2019 року не виконали, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали та про причини неможливості прибуття до суду не повідомили, у зв`язку з чим підготовче засідання відкладалось на 21.10.2019 року.

17.10.2019 року від представника позивача надійшла заява, в якій останній, на підставі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, відмовився від позову прокуратури у зв`язку з повною сплатою відповідачем боргу за спірним договором, відповідно відсутністю підстав для розірвання договору.

17.10.2019 року від представника відповідача надійшла заява, в якій останній, на підставі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, просив закрити провадження у даній справі.

21.10.2019 року керівником Броварської місцевої прокуратури Київської області подано заяву про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 112 978,72 грн. боргу за спірним договором.

21.10.2019 року заступником керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області подано заяву, в якій останній підтримав решту заявлених позовних вимог в частині розірвання спірного договору та просив позов задовольнити.

21.10.2019 року від прокуратури Київської області надійшла заява про заміну позивача у даній справі - Броварську районну державну адміністрацію на його правонаступника у спірних правовідносинах - Калитянську селищну раду. В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначив, що на даний час власником спірної земельної ділянки є Калитянська селищна рада, а отже, на його думку, є необхідність у залученні до участі у справі правонаступника позивача, а саме Калитянської селищної ради.

Позивач та третя особа, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 21.10.2019 року не з`явилися, третя особа вимог ухвали Господарського суду Київської області від 27.08.2019 року не виконала, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали не повідомила. Позивач та третя особа про причини неможливості прибуття до суду також не повідомили. Розгляд підготовчого засідання відкладався до 04.11.2019 року.

Ухвалою від 21.10.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 911/1924/19 на тридцять днів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2019 року підготовче засідання у справі відкладалось на 25.11.2019 року, у зв`язку із здійсненням процесуального правонаступництва шляхом заміни позивача у справі № 911/1924/19 - Броварської районної державної адміністрації її правонаступником - Калитянською селищною радою.

11.11.2019 року прокурором подано лист з додатками.

25.11.2019 року Калитянською селищною радою подано письмові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 25.11.2019 року прокурор позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві з врахуванням поданої 21.10.2019 року заяви про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 112 978,72 грн. боргу за спірним договором, підтримав та просив позов задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні 25.11.2019 року проти позовних вимог прокурора заперечували.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.11.2019 року проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, поданому 07.10.2019 року.

Учасники справи зазначили про те, що повідомили про всі обставини справи, які їм відомі.

Третя особа, належним чином повідомлена про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 25.11.2019 року не з`явилась.

Суд ухвалою від 25.11.2019 року закрив підготовче провадження у справі та призначив справу № 911/1924/19 до судового розгляду по суті на 23.12.2019 року.

23.12.2019 року представником позивача подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, яке розглянуте судом та залишено без задоволення.

23.12.2019 року представником третьої особи подано письмові пояснення по суті спору.

В судове засідання 23.12.2019 року третя особа не з`явилась.

В судовому засіданні 23.12.2019 року судом до оголошення про відкриття судового засідання з розгляду справи по суті, повідомлено присутніх учасників справи про факт перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 912/2385/18 щодо застосування положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , у зв`язку з існуванням неоднакового застосування вказаної статті у подібних правовідносинах щодо здійснення прокурором представництва.

Відтак, у зв`язку з тим, що дана справа № 911/1924/19 та справа № 912/2385/18 пов`язані між собою, оскільки у вказаних справах представництво інтересів держави здійснює прокурор, суд, з метою формування єдиної правозастосовної практики ухвалою від 23.12.2019 року зупинив провадження у даній справі до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 912/2385/18.

До Господарського суду Київської області від Прокуратури Київської області надійшла заява про поновлення провадження у справі № 911/1924/19, якою повідомлено, що 26.05.2020 Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову 912/2385/18, тому обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, усунуті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2020 року поновлено провадження у справі, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 31.08.2020 року.

У зв`язку з лікарняним судді Карпечкіна Т.П. судове засідання 31.08.2020 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020 року розгляд справи призначено на 28.09.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2020 року судом виправлено допущені в ухвалах Господарського суду Київської області від 10.08.2020 року та від 08.09.2020 року описки.

Позивач та третя особа, належним чином повідомлені про дату, час і місце рогляду справи по суті, в судове засідання 28.09.2020 року не з`явилися, про причини неможливості прибуття до суду не повідомили.

В судовому засіданні 28.09.2020 року представником відповідача подано письмові пояснення, в яких просив залишити позов без розгляду. Вказане клопотання відповідача залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.09.2020 року судом оголошено перерву в розгляді справі по суті на 21.10.2020 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання, та повідомлено присутніх представників позивача і прокуратури під розписку. Ухвалою від 28.09.2020 року викликано позивача та третю особу в наступне судове засідання 21.10.2020 року.

02.10.2020 року представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду. Вказане клопотання відповідача залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.10.2020 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував, представник позивача та третьої особи в судове засідання 21.10.2020 року не з`явилися.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 21.10.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 31.10.2007 року між Броварською районною державною адміністрацією (по договору - Орендодавець, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Калитянська селищна рада - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" (по договору - Орендар, далі - відповідач) укладено договір оренди землі б/н (далі - Договір).

Вказаний Договір оренди землі зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди землі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2007 року за № 040732500001 та посвідчено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за № 7628.

Пунктом 1 Договору передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду на 49 років земельну ділянку площею 58,7511 га сіножатей для ведення підсобного сільського господарства за адресою: Київська обл., Броварський район в адмінмежах Мокрецької сільської ради за межами населеного пункту за рахунок земель державної власності (запас). Кадастровий номер земельної ділянки: 3221285600:05:012:0001 (далі - земельна ділянка).

Як стверджує прокурор у поданому позові, відповідач, в порушення вимог законодавства та умов Договору, не виконав взятих на себе зобов`язань в частині оплати за користування земельною ділянкою своєчасно та в повному обсязі, не сплатив орендну плату за орендовану землю за період з 30.03.2017 року по 01.05.2019 року.

В підтвердження викладеного, надав лист Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 13863/9/10-36-17-00-12 від 18.04.2019 року, в якому зазначено про те, що станом на 16.04.2019 року за відповідачем рахується податковий борг, недоїмка по якому становить 262 397,94 грн. по двом договорам оренди землі, в тому числі і за спірним Договором. Вказаний борг виник внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань за земельні ділянки орендовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" у Броварської районної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

У відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У листі № 13863/9/10-36-17-00-12 від 18.04.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області також зазначено про те, що відповідно до поданих декларацій, самостійно визначена Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" річна орендна плата за спірним Договором починаючи з 2016 року становила 54 229,77 грн.

У зв`язку з чим, прокурором самостійно здійснено розрахунок орендної плати за землю за спірним Договором, виходячи з наданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області відомостей щодо річного розміру орендної плати за спірну земельну ділянку, поданих відповідачем. Згідно з наданим розрахунком, за відповідачем за період з 30.03.2017 року по 01.05.2019 року рахується заборгованість в загальній сумі 112 978,72 грн., а саме за 9 місяців 2017 року - 40 672,35 грн. (9 * 4 519,15 грн.), за 2018 рік - 54 229,77 грн. (12 * 4 519,15 грн.) та за 4 місяці 2019 року - 18 076,60 грн. (4 * 4 519,15 грн.), виходячи з того, що місячний розмір орендної плати становить 4 519,15 грн. (54 229,77 грн. річної орендної плати : 12 місяців оренди).

Відтак, прокурором зазначено, що вказане узгоджується з позицією, викладеною в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» де зазначено, що за змістом статей 1,13 Закону України «Про оренду землі"» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Прокуратура в позові, поданому в інтересах держави в особі Калитянської селищної ради, до території якої відноситься спірна земельна ділянки на час розгляду спору, зазначає, що згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. «д» ст. 141 Земельного кодексу України систематична несплата земельного податку або орендної плати за землю є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Стаття 34 Закону України «Про оренду землі» визначає наслідки припинення або розірвання договору оренди землі, відповідно до якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 31 Договору передбачено обов`язок Орендаря вносити Орендодавцю орендну плату за земельну ділянку в розмірах і строках, передбачених цим Договором (п. 31 Договору).

На вимогу однієї із сторін цей Договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх обов`язків, передбачених ст. ст. 22, 23 Закону України Про оренду землі та цим Договором (абз. 2 п. 38 Договору).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом статей 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати в установленому розмірі.

Орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" за період з 30.03.2017 року до 01.05.2019 року не вносились орендні платежі за користування земельною ділянкою та нездійснено сплату орендної плати за спірну земельну ділянку, що свідчить про її систематичність. Систематична несплата орендної плати за землю є істотним порушеннями вимог Закону України «Про оренду землі» та підставою розірвання Договору оренди землі б/н від 31.10.2007 року.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Також, ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виходячи із змісту рішення Конституційного суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999 року, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій ні з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

В обґрунтування захисту інтересів держави в особі позивача, прокуратура зазначає, що вказаними діями щодо систематичної несплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" заборгованості з орендної плати за землю порушується право територіальної громади в частині повноти і своєчасності надходження до бюджету коштів від орендної плати, формування місцевого бюджету та використання цих коштів за цільовим призначенням.

У зв`язку з тим, що позивачем не було вжито своєчасних та належних заходів реагування на виявлені порушення вимог законодавства, а саме звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати за землю та розірвання договору оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К", що призвело до недоотримання доходів до місцевого бюджету, порушено майнові інтереси держави, прокурор звернувся до суду з відповідною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 112 978,72 грн., нараховану за період з 30.03.2017 року по 01.05.2019 року, за Договором оренди землі б/н від 31.10.2007 року, та розірвати спірний Договір оренди землі б/н від 31.10.2007 року, укладений між Броварською районною державною адміністрацією, правонаступником якої у спірних правовідносинах на даний час є Калитянська селищна рада, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К".

В ході розгляду спору, відповідачем подано відзив на позов, в якому останній проти позову заперечує, зазначає про фінансові труднощі, які виникли у нього у 2017 році, та які призвели до вимушеного порушення умов Договору, та просить врахувати те, що на даний час заборгованість за спірним Договором в сумі 112 978,72 грн. сплачена. В підтвердження чого, надав дві квитанції на загальну суму 140 178,72 грн., а саме: № 11ВВА41642 від 03.10.2019 року на суму 27 200,00 грн., № 11СА8С1692 від 17.09.2019 року на суму 112 978,72 грн. Відтак, стверджує про те, що відповідачем сплачено орендну плату в більшому розмірі, ніж заявлено в позові, вказане також підтверджується листом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 23.09.2019 року № 2194/10-36-52-04. Окрім того, зазначає про те, що на даний момент відповідачем заплановано здійснення повноцінної фінансово-господарської діяльності, зокрема проведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, що дасть можливість створити додаткові робочі місця і в подальшому не допускати подібних порушень договірних та податкових зобов`язань. Також, зазначає і про те, що оскільки спірна заборгованість з орендної плати погашена, вказана подальша стратегія договірних відносин між сторонами Договору погоджена з Орендарем, зважаючи на розумність, справедливість Орендодавця та добросовісність Орендаря, просить закрити провадження в частині вимог про стягнення 112 978,72 грн. у зв`язку з сплатою орендної плати, а також в частині розірвання Договору, за умови відмови Орендодавця (позивача) від розірвання Договору.

Позивач, зважаючи на сплату відповідачем заборгованості з орендної плати в повному обсязі, беручи до уваги те, що інтереси держави непорушені, а також враховуючи обґрунтовану поважність причин систематичного порушення відповідачем в минулому зобов`язань зі сплати орендних платежів та гарантування в подальшому дотримуватись погоджених сторонами умов Договору, заявою від 10.10.2019 року відмовився від позову в повному обсязі на підставі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України.

Представником відповідача, зважаючи на відмову Орендодавця від позову, також подано заяву, на підставі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, в якій останній, просив закрити провадження у даній справі.

Керівником Броварської місцевої прокуратури Київської області подано заяву про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 112 978,72 грн. боргу за спірним Договором у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем боргу після відкриття провадження у справі.

Однак, прокурор, зважаючи на факт систематичного порушення відповідачем договірних зобов`язань зі сплати орендних платежів, у відповіді на відзив, заявлені позовні вимоги в частині розірвання спірного договору підтримує та просить їх задовольнити.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зазначає про те, що прокуратурою не враховано позиції Орендодавця, який бажає продовжувати з відповідачем договірні відносини з оренди спірної землі і який відмовився від поданого прокурором позову, а відтак, зважаючи на те, що інтереси держави уже поновлені, як і на те, що Орендодавець зацікавлений в подальшій співпраці з відповідачем, просить відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що 17.09.2019 року відповідачем було в повному об`ємі сплачено заборгованість з орендної плати за спірний період з 30.03.2017 року 01.05.2019 року в загальній сумі 112 978,72 грн., що підтверджується квитанцією на означену суму за № 11СА8С1692 від 17.09.2019 року.

Також, сплата відповідачем означеної суми, а відтак відсутність заборгованості по сплаті орендної плати за заявлений період підтверджується довідкою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 23.09.2019 року № 2194/10-36-52-04.

Таким чином, враховуючи сплату відповідачем 17.09.2019 року наведеної в позові заборгованості, що відбулась після відкриття провадження у справі 27.08.2019 року, спір у відповідній частині припинив своє існування під час судового розгляду.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, у зв`язку з самостійним врегулюванням сторонами заявленої до стягнення у справі заборгованості шляхом її повної сплати, перестав існувати предмет спору у справі № 911/1924/19, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження у справі.

Щодо вимоги про розірвання Договору оренди, суд зазначає, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Припинення права користування земельною ділянкою є самостійною мірою юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Як визначено ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Таким чином, п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України передбачено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати, на підставі чого прокурор звернувся до суду з даним позовом.

В той же час, підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку визначені ст. 143 Земельного кодексу України, яка передбачає, що примусове припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку здійснюється у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Таким чином, з підстав, визначених п. «д» ст. 141 Земельного кодексу України у зв`язку з систематичною несплатою земельного податку або орендної плати, не передбачено примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку.

Відповідні питання відносяться до використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства, для яких порядок припинення права користування врегульовано ст. 144 Земельного кодексу України.

Статтею 144 Земельного кодексу України передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Однак, органом місцевого самоврядування відповідного рішення не приймалось і в ході розгляду спору Калитянська селищна рада, якій передано в комунальну власність спірну земельну ділянку, не підтримала позовну вимогу про розірвання Договору оренди.

Таким чином, оскільки з підстав, визначених п. «д» ст. 141 Земельного кодексу України, не передбачено примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку, відповідне питання мало вирішуватись у відповідності до ст. 144 Земельного кодексу України шляхом винесення відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Крім того, наведені в п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підстави припинення права користування земельною ділянкою - систематична несплата земельного податку або орендної плати, є відносним та оціночним поняттям і відповідне питання має розглядатись в контексті наведених в ст. 651 Цивільного кодексу України умов припинення договору, таких як істотність порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, з огляду на норму ст. ст. 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати сплати орендної плати, в тому числі примусово в судовому порядку і така орендна плата безумовно має сплачуватись. В той же час, сама по собі несплата, яка не має ознак істотного порушення і не завдає значної шкоди іншій стороні, не є безумовною підставою для розірвання договору оренди землі.

Відповідний Договір може бути розірваний в загальному порядку на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України в разі доведеності істотності порушення.

Крім того, як вбачається з наданих під час розгляду спору пояснень Калитянської селищної ради (позивача), особа, яка є Орендодавцем і в інтересах якої прокуратурою подано позов, зазначає про відсутність істотності порушення та факту завдання значної шкоди, оскільки порушення усунуто Орендарем, заборгованість погашена в повному обсязі. Позивач, як Орендодавець за Договором, заперечує проти розірвання відповідного Договору оренди землі, оскільки це призведе до припинення надходжень коштів до бюджету селищної ради, що завдасть значно більших збитків, ніж прострочення орендних платежів.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимоги про стягнення 112 978,72 грн. заборгованості. В частині вимоги про розірвання Договору оренди землі б/н від від 31.10.2007 року позовні вимоги не обґрунтовані та не доведені, тому задоволенню не підлягають.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору з вимоги про стягнення заборгованості, яка врегульована після подання позову, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача. Решта понесених витрат по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В частині позовних вимог Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області з позовом в інтересах держави в особі Калитянської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про стягнення 112 978,72 грн. закрити.

2. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області з позовом в інтересах держави в особі Калитянської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про розірвання договору оренди землі б/н від 31.10.2007 року, укладеного Броварською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" (07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, приміщення АТ"ФАКЕЛ", код 23579089) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, код 02909996) 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.11.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін