Постанова

від 03.11.2020 по справі 910/7716/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7716/20

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Анімаград" і

Крунмер Холдінгс Лімітед (KROONMERE HOLDINGS LIMITED),

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020, прийняту за наслідками перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 10.06.2020 про забезпечення позову

у справі № 910/7716/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Анімаград" (далі - ТОВ "Анімаград") і

Крунмер Холдінгс Лімітед (KROONMERE HOLDINGS LIMITED) (далі - Компанія)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Перетворення" (далі - ТОВ "ВК "Перетворення"); Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

про визнання недійсним свідоцтва на знаки для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Анімаград" та Компанія звернулися до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недійсним повністю свідоцтва України від 25.02.2020 № 271798 на знак для товарів і послуг, зареєстрований на ім`я ТОВ "ВК "Перетворення", для всіх товарів і послуг 31, 32, 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, для яких даний знак зареєстрований;

- зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України від 25.02.2020 № 271798, зареєстрованого на ім`я ТОВ "ВК "Перетворення" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- заборону ТОВ "ВК "Перетворення" використання позначення за свідоцтвом України від 25.02.2020 № 271798 "МАВКА" та " MAVKA ", а також інших позначень, які схожі із зареєстрованими знаками для товарів і послуг за свідоцтвом України № 230263 та за свідоцтвом України № 230264 для товарів та послуг 31, 32, 35 класів Міжнародної класифікації товарів та послуг, в тому числі шляхом нанесення позначень на будь-який товар 31, 32 класів Міжнародної класифікації товарів та послуг, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням позначень з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг, застосовування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет;

- зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства відхилити реєстрацію позначення "МАВКА ВІТ" за заявкою від 11.04.2019 № m201908490, як знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг;

- зобов`язання ТОВ "ВК "Перетворення" відкликати заявку на реєстрацію знака для товарів та послуг від 11.04.2019 № m201908490.

Компанія також подала й заяву про вжиття заходів забезпечення позову до набрання рішенням місцевого суду у справі законної сили в порядку статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). ТОВ "Анімаград" у заяві просило:

- до набрання рішення суду в даній справі законної сили заборонити ТОВ ВК Перетворення у будь-який спосіб передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25.02.2020 № 271798 іншим особам, відмовлятися від свідоцтва України на знаки для товарів та послуг від 25.02.2020 № 271798;

-до набрання рішенням суду в даній справі законної сили заборонити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вносити будь-які зміни (відомості) до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника та статусу знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25.02.2020 №271798 та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- до набрання рішення суду в даній справі законної сили заборонити ТОВ ВК Перетворення вносити в матеріали заявки відомості про зміну заявника внаслідок передачі права на одержання свідоцтва за заявкою від 11.04.2019 №m201908490;

- до набрання рішенням суду в даній справі законної сили заборонити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вносити в матеріали заявки відомості про зміну заявника внаслідок передачі права на одержання свідоцтва за заявкою від 11.04.2019 №m201908490.

Заяву про вжиття заходів забезпечення позову мотивовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до наступних наслідків:

- ТОВ ВК Перетворення може передати іншій особі/особам право власності на знак за Свідоцтвом України № 271798 повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг;

- ТОВ "ВК "Перетворення" може відмовитися повністю або частково від спірного свідоцтва (ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва не має право в такому випадку на повторну реєстрацію знаку протягом 3-х років після припинення дії свідоцтва);

- Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на підставі наданих ТОВ ВК Перетворення або іншою особою документів, може внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості стосовно власника та статусу знаку для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 271798 і здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- розширення кола осіб, прав та інтересів яких стосується вирішення даного спору, призведе до порушення розумних строків розгляду даної справи;

- відмова ТОВ ВК Перетворення від спірного свідоцтва, або передача спірного свідоцтва іншій особі, призведе в подальшому (у разі задоволення позовних вимог) до неможливості фактичного виконання рішення суду та Компанія буде позбавлена можливості здійснити ефективний захист своїх прав;

- ТОВ "ВК "Перетворення" може передати права на одержання свідоцтва за заявкою від 11.04.2019 №m201908490 іншій особі;

- Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на підставі наданої ТОВ ВК Перетворення заяви може внести до матеріалів заявки відомості про зміну заявника внаслідок передачі права на одержання свідоцтва за заявкою від 11.04.2019 №m201908490.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2020 (суддя Мандриченко О.В.) заяву Компанії про забезпечення позову задоволено повністю. Прийняте судове рішення з посиланням на приписи статей 136, 137 ГПК України мотивовано тим, що вжиття заходів забезпечення позову, визначених заявником у заяві про забезпечення позову, співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжиті судом заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 зазначену ухвалу місцевого суду зі справи скасовано та відмовлено у задоволенні названої заяви Компанії про забезпечення позову. Постанову суду зі справи з посиланням на приписи статті 136 ГПК України мотивовано тим, що суд першої інстанції не з`ясував наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу, до забезпечення позову, а саме: здійснення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також апеляційний господарський суд зазначив, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Анімаград" та Компанія, керуючись приписами пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України та посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, подали касаційну скаргу, в якій просять суд касаційної інстанції названу постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати повністю, а ухвалу місцевого господпрського суду від 10.06.2020 залишити в силі. Стягнути з ТОВ ВК Перетворення на користь Компанії 2 102,00 грн судового збору.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Апеляційний господарський суд всупереч нормам процесуального права не врахував висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 910/16586/18.

Висновки викладені у постанові апеляційного господарського суду від 25.08.2020, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав i охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття таких заходів не може бути беззаперечною підставою для прийняття ухвали про забезпечення позову - є такими, які суперечать висновкам Верховного Суду.

У справах пов`язаних з оспорюванням охоронних документів прав інтелектуальної власності, вимога щодо необхідності надання заявником доказів існування підстав для забезпечення позову є необґрунтованою.

Заява про забезпечення позову у цій справі та ухвала господарського суду міста Києва від 10.06.2020 відповідають вимогам законодавства, є законними та обґрунтованими.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо можливості оскарження ухвал місцевого суду про забезпечення позову, які в подальшому постановою апеляційного суду були скасовані з відмовою в забезпеченні позову

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову.

Водночас Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені в суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Предметом касаційного розгляду у цій справі є питання наявності правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову та, відповідно, правильність застосування судами як першої, так і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які це питання регулюють.

Діюче законодавство передбачає щонайменше один перегляд судового рішення щодо забезпечення позову окремо від рішення суду по суті спору (пункти 3, 4 частини першої статті 255, пункти 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України).

За таких обставин, оскільки заявник касаційної скарги просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 10.06.2020 зі справи № 910/7716/20 про задоволення заяви про забезпечення позову, а названа ухвала є судовим рішенням місцевого суду, яке було переглянуте апеляційним судом у справі, Суд дійшов висновку про те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України дана постанова підлягає перегляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

За приписами частин першої, другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву Компанії про забезпечення позову, виходив з того, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, які заявляє позивач, ТОВ ВК Перетворення буде мати можливість на будь-якому етапі розгляду справи передати права на оспорювані свідоцтва, які є предметом спору, будь-якій(им) іншій(им) особі(ам), надати дозвіл на використання знаків під оспорюваними свідоцтвами або відмовитись від спірних свідоцтв, що значно ускладнить та/або унеможливить виконання судового рішення та здійснення ефективного захисту порушених прав позивача. Вжиття заходів забезпечення позову, визначених заявником у заяві про забезпечення позову, співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжиті судом заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні заяви позивача, виходив з того, що суд першої інстанції не навів оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, та зазначив, що, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до положень ГПК України:

- господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (стаття 136);

- позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137);

- заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137);

- не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина одинадцята статті 137).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У справах, пов`язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об`єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об`єкта інтелектуальної власності; заборони Міністерству приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об`єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність". У разі оспорювання міжнародної реєстрації торговельної марки суд з урахуванням конкретних обставин справи може заборонити власникові відповідної торговельної марки здійснювати будь-які дії з передачі відповідних прав іншим особам до розгляду справи по суті.

Такі заходи мають на меті, зокрема запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

Відмовляючи у задоволені заяви Компанії про забезпечення позову в даній справі, суд апеляційної інстанції не врахував того, що предметом позову є, зокрема: визнання недійсним повністю свідоцтва України від 25.02.2020 № 271798 на знак для товарів і послуг, зареєстрований на ім`я ТОВ "ВК "Перетворення", для всіх товарів і послуг 31, 32, 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, для яких даний знак зареєстрований; заборона ТОВ "ВК "Перетворення" використання позначення за свідоцтвом України від 25.02.2020 № 271798 "МАВКА" та " MAVKA ", а також інших позначень, які схожі із зареєстрованими знаками для товарів і послуг за свідоцтвом України № 230263 та за свідоцтвом України № 230264 для товарів і послуг 31, 32, 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, в тому числі шляхом нанесення позначень на будь-який товар 31, 32 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням позначень з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, застосовування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Відповідно, в силу об`єктивних обставин, існує ймовірність передачі ТОВ "ВК "Перетворення" іншій особі/особам права власності на знак за Свідоцтвом України № 271798 повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг; відмови ТОВ "ВК "Перетворення" повністю або частково від спірного свідоцтва (ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва не має право в такому випадку на повторну реєстрацію знаку протягом 3-х років після припинення дії свідоцтва); Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на підставі наданих ТОВ "ВК "Перетворення" або іншою особою документів, може внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості стосовно власника та статусу знаку для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 271798 і здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Зазначені обставини призведуть до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, в зв`язку із наявністю нових власників згаданих свідоцтв на знак для товарів і послуг, а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншим позовом для захисту його порушених прав.

Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на зареєстрований за оспорюваним свідоцтвом знак для товарів і послуг іншій особі, яка не бере участі в даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення господарського суду (таку правову позицію викладено і в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 зі справи № 910/5916/18 та від 05.08.2019 у справі № 910/16586/18).

У випадку ж відмови ТОВ "ВК "Перетворення" від оспорюваного свідоцтва в силу приписів статті 22 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг ніхто інший, окрім колишнього власника свідоцтва, не буде мати права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва.

Обрані Компанією заходи до забезпечення позову (щодо заборони ТОВ "ВК "Перетворення" передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25.02.2020 № 271798 іншим особам, відмовлятися від свідоцтва України на знаки для товарів та послуг від 25.02.2020 № 271798 та заборони Міністерству вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника та статусу знака для товарів і послуг за названими свідоцтвами України) співвідносяться з предметом позову, а отже, й існує прямий зв`язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову.

Тому Касаційний господарський суд вважає, що наведені заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, що не було враховано апеляційним господарським судом під час перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 10.06.2020.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Статтею 312 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Отже, апеляційний господарський суд у винесенні оскаржуваної постанови, якою було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, неправильно застосував приписи статті 136 ГПК України, у зв`язку з чим постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню внаслідок порушення норм процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного судового рішення. Відповідно ухвала місцевого суду від 10.06.2020 зі справи має бути залишена в силі як така, що винесена з правильним застосуванням норм процесуального і матеріального права.

Отже, Касаційний господарський суд вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Анімаград" та Компанії задовольнити.

Судові витрати

Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "ВК "Перетворення", - скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на ТОВ "ВК "Перетворення".

Керуючись статтями 129, 287, 304, 308, 312, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Анімаград" і компанії Крунмер Холдінгс Лімітед (KROONMERE HOLDINGS LIMITED) задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 зі справи № 910/7716/20 скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 10.06.2020 зі справи залишити в силі.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Перетворення" на користь компанії Крунмер Холдінгс Лімітед (KROONMERE HOLDINGS LIMITED) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн, 00 коп судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя Т. Малашенкова