Постанова

від 04.11.2020 по справі 200/2655/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року справа №200/2655/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року (у повному обсязі складено 06 серпня 2020 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/2655/20-а (головуючий І інстанції суддя Кошкош О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ореол ЛТД до виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ореол ЛТД (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області від 21.02.2020 року № 65 Про відмову в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами ТОВ Ореол ЛТД в частині відмови в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресами: м-н Лазурний, район ж/б № 67б; м-н Южний , район ж/б № 1а; вулиця Захисників України, район магазину Кедр ; вулиця Шосейна, район вул. Кільцева; вулиця Шосейна, в районі магазину Люкс ; вулиця Шмідта, район автомийки; вулиця Вербицького, район вул. Тюленіна; вулиця Шевченка, район приміської автостанції; вулиця Добропільська, район заводу КМЗ ; вулиця Добропільська, район вул. Гайдамацька;

зобов`язати виконавчий комітет Покровської міської ради Донецької області продовжити термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресами: м-н Лазурний, район ж/б № 67б; м-н Южний , район ж/б № 1а; вулиця Захисників України, район магазину Кедр ; вулиця Шосейна, район вул. Кільцева; вулиця Шосейна, в районі магазину Люкс ; вулиця Шмідта, район автомийки; вулиця Вербицького, район вул. Тюленіна; вулиця Шевченка, район приміської автостанції; вулиця Добропільська, район заводу КМЗ ; вулиця Добропільська, район вул. Гайдамацька.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі № 200/2655/20-а позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області від 21.02.2020 року № 65 Про відмову в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами ТОВ Ореол ЛТД в частині відмови в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресами: м-н Лазурний , район ж/б № 676; м-н Южний , район ж/б № 1а; вулиця Захисників України, район магазину Кедр ; вулиця Шосейна, район вул. Кільцева; вулиця Шосейна, в районі магазину Люкс ; вулиця Шмідта, район автомийки; вулиця Вербицького, район вул. Тюленіна; вулиця Шевченка, район приміської автостанції; вулиця Добропільська, район заводу КМЗ ; вулиця Добропільська, район вул. Гайдамацька.

Зобов`язано виконавчий комітет Покровської міської ради Донецької (ідентифікаційний код 33136444, 85300, Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, б.11) продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю Ореол ЛТД (ідентифікаційний код 36976044, 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Добропільска, буд.2) терміни дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 02 квітня 2015 року № 21/15, від 02 квітня 2015 року № 22/15, від 02 квітня 2015 року № 23/15, від 02 квітня 2015 року № 24/15, від 02 квітня 2015 року № 25/15, від 02 квітня 2015 року № 26/15, від 02 квітня 2015 року № 27/15, від 02 квітня 2015 року № 28/15, від 02 квітня 2015 року № 29/15, від 02 квітня 2015 року № 30/15.

Вирішено питання відшкодування судових витрат (а.с. 156-159).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що Закон України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності не передбачає такого поняття у вигляді документу як продовження дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, тому вважає необґрунтованим посилання суду в своєму рішенні на порушення з боку виконавчого комітету вимог законодавства в сфері реклами.

Також апелянт зазначає, що наявність відповідного бажання позивача на продовження строку дії договору та подання заяви про це не є підставою для безумовного та обов`язкового продовження строку дії дозволу на розміщення реклами, на що судом взагалі не надано ніякої правової оцінки.

Звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції під час винесення рішення з посиланням на законодавство в сфері реклами неодноразово висловлена позиція щодо саме надання дозволу на розміщення реклами, а не на продовження дії такого дозволу. Тобто, і позиція відповідача, і зміст рішення суду першої інстанції, вказують на те, що в даному випадку річ йде не про обмеження чи заборону щодо розміщення зовнішньої реклами ТОВ Ореол ЛТД , а також про відмову у видачі документа дозвільного характеру, а лише про відсутність самого поняття продовження дії дозволу .

Також апелянт зазначає, що з метою відновлення порушеного права особи, судом необґрунтовано допущено обмежене втручання в дискрецію суб`єкта владних повноважень, тобто виконавчого комітету, шляхом зобов`язання його до вчинення певних дій на реалізацію покладених на нього законом обов`язків, а саме: продовжити позивачу термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Тобто, в даному випадку, суд фактично підмінив відповідача та прийняв замість нього конкретне рішення щодо продовження позивачу дії дозвільного документу, зокрема, дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

За унормуванням ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14 лютого 2020 року ТОВ Ореон ЛТД подано заяву про продовження терміну дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами в місті Покровську за адресами: м-н Лазурний , район ж/б №676; м- н Южний , район ж/б №1а; вулиця Захисників України, район магазину Кедр ; вулиця Шосейна, район вул. Кільцева; вулиця Шосейна, в районі магазину Люкс ; вулиця Шмідта, район автомийки; вулиця Вербицького, район вул.Тюленіна; вулиця Шевченка, район приміської автостанції; вулиця Добропільська, район заводу КМЗ ; вулиця Добропільська, район вул. Гайдамацька; зобов`язати Виконавчий комітет Покровської міської ради Донецької продовжити термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресами: м-н Лазурний , район ж/б №676; м-н Южний , район ж/б № 1а; вулиця Захисників України, район магазину Кедр ; вулиця Шосейна, район вул. Кільцева; вулиця Шосейна, в районі магазину Люкс ; вулиця Шмідта, район автомийки; вулиця Вербицького. район вул. Тюленіна; вулиця Шевченка, район приміської автостанції; вулиця Добропільська, район заводу КМЗ ; вулиця Добропільська, район вул. Гайдамацька (а.с. 14).

Додатками до заяви є діючі дозволи від 02.04.2015 року № 21/15, № 22/15, № 23/15, № 24/15, № 25/15, № 26/15, № 27/15, № 28/15, № 29/15, № 30/15, що видані на підставі рішення виконавчого комітету Красноармійської міської ради Донецької області від 30.03.2015 року № 58 (а.с. 10).

21 лютого 2020 року за результатом розгляду заяви ТОВ Ореол ЛТД про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами рішенням виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області № 65 відмовлено у продовженні терміну дії дозволів. Мотиви відмови у рішенні не зазначені (а.с. 16).

Проблемою даного спору є правомірність прийняття відповідачем рішення № 65 від 21 лютого 2020 року Про відмову в продовженні терміну дії дозволів зовнішньої реклами ТОВ Ореол ЛТД .

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. частини 1 статті 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі Закон № 280) система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

За унормуванням частини 1 статті 59 Закону № 280 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 6 статті 59 Закону України 280 окреслено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Закон № 280 містить статтю 30 Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку , якою передбачено:

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

13) надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами .

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість прийняттям виконавчим комітетом в межах своїх повноважень рішення.

Стаття 1 Закону України Про рекламу від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі Закон № 270/96-ВР) визначає, що зовнішня реклама - це реклама, яка розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 16 Закону № 270/96-ВР).

Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Приписами ч. 5 ст. 16 Закону України Про рекламу визначено, що перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

На виконання вимог частини першої статті 16 Закону України Про рекламу Кабінет Міністрів України постановою від 29.12.2003 року № 2067 затвердив Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Правила № 2067), які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктом 2 Правил № 2067 встановлено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до п. 3 Правил № 2067.

З наведеного вбачається, що Законом України Про рекламу та Правилами № 2067 передбачено, що дозволи на розміщення зовнішньої реклами видаються у порядку, який встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад і не повинен суперечити Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, а також порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України від 06.09.2005 року № 2806-IV Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 2806-IV).

Дозвільна система у сфері господарської діяльності - це сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності (ст.1 Закону № 2806-IV).

Приписи ст. 2 Закону № 2806-IV окреслюють, що його дія поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність, а також нею установлено перелік правовідносин, на які сфера дії Закону №2806-IV не поширюється.

Виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру (ст. 4 Закону № 2806-IV).

Системний аналіз нормативно-правових актів дозволяю суду прийти до висновку, що отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного Закону.

Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами за ст. 4-1 Закону № 2806-IV встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Отже, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 Типові правила розміщення зовнішньої реклами не лише визначають правила розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах і порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, але й регулюють порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру у розумінні Закону № 2806-IV.

Пунктами 5, 6 Правил № 2067 обумовлено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

До повноважень робочого органу належать:

розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії;

надання у разі потреби розповсюджувачам зовнішньої реклами архітектурно-планувальних завдань на опрацювання проектно-технічної документації для розташування складних (дахових) рекламних засобів;

прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету;

підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні;

видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради;

ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів, плану їх розміщення та надання в установленому порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру населених пунктів;

подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами;

підготовка і подання виконавчому органу ради пропозицій щодо розмірів плати за надання послуг робочим органом на підставі калькуляції витрат для прийняття відповідного рішення.

Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Пунктом 9 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: фотокартка або комп`ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням, копію свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

За п. 10 Правил № 2067 (в редакції, що діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1173 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності ) за наявності документів, передбачених пунктом 9 цих Правил, заява протягом трьох днів з дати її надходження реєструється робочим органом в журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (далі - журнал реєстрації).

Робочий орган протягом п`яти днів з дати реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, на предмет наявності на це місце пріоритету іншого заявника або надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу. Після перевірки місця керівник робочого органу приймає рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету. У разі прийняття рішення про встановлення пріоритету робочий орган видає заявнику для оформлення два примірники дозволу за формою згідно з додатком 3 та визначає заінтересовані органи (особи), з якими необхідно їх погодити.

У разі прийняття рішення про відмову у встановленні пріоритету робочий орган протягом трьох днів надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням дати встановлення пріоритету іншого заявника на заявлене місце розташування рекламного засобу або дати і номера рішення виконавчого органу ради про надання дозволу на заявлене місце іншій особі та повертає всі подані заявником документи.

В наданні дозволу може бути відмовлено у разі, коли: оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості. Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним. Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене в порядку, встановленому законодавством (пункт 22 Правил № 2067).

За унормуванням пункту 29 Правил № 2067 строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Пункти 22 та 29 Типових правил розміщення зовнішньої реклами було виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1173 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності .

Проте, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року у справі № 826/2002/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, визнано незаконними з моменту прийняття та скасовано пункт 8 змін, що вносилися до постанови Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1173 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності .

Виконавчий комітет Красноармійської міської ради відповідно до Закону України Про рекламу , постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами , керуючись нормами Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , прийняв рішення від 17 грудня 2015 року № 303, яким затвердив Порядок розміщення рекламних засобів на території міста Красноармійськ (http://krasn-rada.gov.ua/images/stories/regulpolit/deystv-akty/vykonkom/17-vykonkom-rishennya_2014-17-12-303.pdf).

Пунктом 3.4.16 Порядку від 17 грудня 2015 року № 303 встановлено, що розповсюджувач реклами зобов`язується у разі наявності бажання продовжити строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами звернутися з письмовою заявою до робочого органу, але не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволів.

Умов продовження строку дії дозволу або відмови у його продовженні вказаний Порядок не містить.

Пунктом 3 рішення від 17 грудня 2015 року № 303 виконавчого комітету Красноармійської міської ради визначено, що інші відносини, які виникають в процесі розміщення рекламних засобів в м. Красноармійськ, та не регулюються Порядком розміщення рекламних засобів в м. Красноармійськ, затверджених цим рішенням, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами .

Як зазначалося вище, 21 лютого 2020 року за результатом розгляду заяви ТОВ Ореол ЛТД про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами рішенням виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області № 65 відмовлено у продовженні терміну дії дозволів. Мотиви відмови у рішенні не зазначені (а.с. 16).

Статтею 4-1 Закону № 2806-IV установлено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; - виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Судова колегія враховує, що Законом України Про рекламу безпосередньо не установлені підстави для відмови у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами чи продовженні строку дії такого дозволу, а лише встановлений у частині 4 статті 16 вичерпний перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами.

Відмовляючи у продовженні строку дії дозволів від 02.04.2015 року № 21/15, № 22/15, № 23/15, № 24/15, № 25/15, № 26/15, № 27/15, № 28/15, № 29/15, № 30/15, відповідач не вказав жодних підстав для такої відмови, що є порушенням вимог наведених вище норм законодавства у сфері видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

При цьому відповідач жодним належним і допустимим доказом не підтвердив наявності передбачених саме чинним законодавством підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру або продовженні строку його дії.

Щодо посилання відповідача на неприведення тексту Типових правил, який розміщено на офіційному сайті, у відповідність із рішеннями суду (а саме постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року у справі № 826/2002/16, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року) та відсутність положень, що визначають порядок продовження дії дозволу, як підставу неможливості прийняття рішень про продовження терміну дії дозволів, то він є хибним, оскільки правова невизначеність щодо певного питання повинна тлумачитися на користь позивача.

Щодо доводів апелянта на втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження відповідача, то суд апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими з правової точки зору з огляду на наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

За правовою позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Натомість, у справі, що розглядається, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.03.2018 у справі № 826/6102/16.

У справі, що розглядається, повноваження щодо надання на розміщення об`єктів зовнішньої реклами врегульовано Законом № 270/96-ВР, Типовими правилами та Порядком № 1015.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, отже зазначені повноваження не є дискреційними, а тому такі доводи апеляційної скарги, суд апеляційної скарги відхиляє.

Відповідно до пунктів 2 і 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, способом захисту прав позивача від протиправної бездіяльності виконавчого органу, є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено жодних обставин правомірності прийнятого рішення, тому рішення відповідача № 65 від 21 лютого 2020 року Про відмову в продовженні терміну дії дозволів зовнішньої реклами ТОВ Ореол ЛТД є таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі № 200/2655/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.11.2020 року.

Колегія суддів Г.М. Міронова

І.В. Геращенко

І.Д. Компанієць