Постанова

від 29.10.2020 по справі 160/4551/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4551/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 ( суддя першої інстанції Кучма К.С.) в адміністративній справі №160/4551/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " МАЛІМ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " МАЛІМ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000117/2 від 28.02.2020 року, а також складену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00012.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на умовах та в рамках зовнішньо-економічного контракту між ТОВ «МАЛІМ» та « CHUZHOU DONLIM ELECTRICAL APPLIANCES CO.,LTD» Китай №CHZDNL/ML-2019 від 03.08.2019 р. було організовано поставки електрочайників побутових. 28.02.2020 року представником декларанта було подано митну декларацію №UA110140/2020/002047 разом із всіма необхідними документами. Проте на підставі наданих документів Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110000/2020/000117/2 від 28.02.2020 року, а також складено картку відмови №UA110140/2020/00012 від 28.02.2020 року. Позивач вважає вказане рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки при подачі митної декларації ним було надано усі необхідні документи, які підтверджують ціну товару, яка визначена за ціною договору. Враховуючи викладене, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Дніпровська митниця Держмитслужби посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що в ході перевірки наданих декларантом документів, встановлено, що якісні характеристики імпортованої партії товару перевірити неможливо, декларантом не надано сертифікати, паспорти якості, інструкції, тощо. Відповідно до вимог п.2 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так, декларантом не було надано переклади документів митного оформлення. Разом з тим, відповідно до пункту 4.3. контракту CHZDNL/ML-2019 від 03.08.2019 р. оплата за товар може здійснюватися у формі передплати та на умовах інвойс через 180 днів після отримання товару на склад покупця, і зазначається у інвойсі. Згідно з наданим інвойсом від 14.06.2019 р. №YK20190614, умови оплати - 180 дн. після отримання товару одержувачем. Проте вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, що унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 28.02.2020 р. №UA110000/2020/000117/2. Митна вартість оцінюваного товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на митній вартості: ЕМД від 15.01.2020 р. №UA500070/2020/201176 на рівні 1,2 дол./шт. У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.02.2020 р. №UA110140/2020/00012.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Малім» (код ЄДРПОУ 42802921) є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності.

Між ТОВ «МАЛІМ» та « CHUZHOU DONLIM ELECTRICAL APPLIANCES CO.,LTD» Китай був укладений зовнішньо-економічний контракт №CHZDNL/ML-2019 від 03.08.2019 р.

За умовами даного контракту, ТОВ «МАЛІМ» (Покупець) купує товар у « CHUZHOU DONLIM ELECTRICAL APPLIANCES CO.,LTD» Китай (Продавець).

Відповідно до п.2.1. Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію Товару.

Пунктом 2.4. Контракту визначено, що ціни на Товар включають в себе вартість самого Товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту.

Згідно з п.4.3. Контракту, оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

На умовах та в рамках зовнішньо-економічного контракту між ТОВ «МАЛІМ» та « CHUZHOU DONLIM ELECTRICAL APPLIANCES CO.,LTD» Китай №CHZDNL/ML-2019 від 03.08.2019 р. було організовано поставки товарів з Китаю до України, а саме: електрочайники побутові в асортименті.

28.02.2020 року представником декларанта було подано митну декларацію №UAl10140/2020/002047 (номер встановлений після коригування - №UA110140/2020/002103).

Відповідно до поданої декларації митна вартість була встановлена відповідно до Комерційного Інвойсу №CZT450-L2191344 від 21.12.2019 року. Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.

Так, у митній декларації №UA110140/2020/002047 поданій декларантом, було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 4 668,40 дол. США. Також було визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала - 36 691,39 грн.

28.02.2020 року уповноваженою особою митниці було складено та направлено декларанту повідомлення в якому зазначається, що «відсутність у органу доходів та зборів та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів, у зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядаємо можливість застосування резервного методу визначення митної вартості» .

Митним органом було сформовано та направлено декларанту повідомлення, в якому міститься вимога про надання додаткових документів, яку митний орган обґрунтовує:«а) відсутність інформації щодо якісних та фізичних характеристик товаруб) суперечність визначеному сторонами в Контракті способу розрахунку світовій практиці; в) можливе свідчення такої системи розрахунків про наявність додаткових умов та домовленостей; прихований лізинг» .

На підставі чого митний орган зобов`язав декларанта надати банківські/платіжні/бухгалтерські документи, транспортні документи, страхові документи, бухгалтерські виписки, копію митною декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

На підставі наданих документів Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110000/2020/000117/2 від 28.02.2020 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00012.

Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000117/2 від 28.02.2020 року було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме: Електрочайники побутові - мод. НЕК-177 - 800 шт.; мод. НЕК-178 - 800 шт.; мод. LEK-1774 - 872 шт.; мод. LEK-1773 - 872 шт.; мод. LEK-1772 - 872 шт.; мод. LEK-1770 - 800 шт.; мод.LEK-1709 - 1000 шт.; мод. LEK-1759 - 800 шт. (потужність 2000 Вт, об`єм 1,7 л); мод.LEK-2001 - 144 шт. (потужність 2000 Вт, об`єм 2л). Розрахована декларантом митна вартість товару становила 114 660,57 грн., а вартість митних платежів - 36 691,39 грн.

Внаслідок дій відповідача у вигляді коригування митної вартості загальна вартість товару склала 10 579,20 дол.США (259 835,73 грн.), а вартість митних платежів склала - 83 147,43 грн. Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала - 46 456,04 грн.

Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Так, відповідач зазначає, що до митного оформлення ТОВ «Малім» не було надано митної декларації країни експорту товарів.

Стосовно цього, колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Як вже зазначалось вище, на підтвердження митної вартості товарів ТОВ «Малім» до митного органу було надано наступні документи:

пакувальний лист (Packing list) б/н від 21.12.2019 р.;

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) CZT450-L2191344 від 21.12.2019 р.;

коносамент (Bill of lading) MRFB19122686 від 23.12.2019 р.;

автотранспортна накладна (Road consignment note) 0053 від 26.02.2020 р.;

декларація про походження товару форми (Declaration of origin) CZT450-L2191344 від 21.12.2019 р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору 1 від 18.10.2019 р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору 2 від 20.02.2020 р.;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються CHZDNL/ML-2019 від 03.08.2019 р.;

митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA110140/2020/002047 від 28.02.2020 р.

Також, уповноваженою особою митниці було складено та направлено декларанту повідомлення в якому зазначається, що необхідно надати додаткові документи, а саме:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

5) виписку з бухгалтерської документації;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зв`язку із тим, що наведені документи не можливо було надати так як вони знаходились у продавця, позивачем 28.02.2020 року було направлено запит до компанії-виробника CHUZHOU DONLIM ELECTRICAL APPLIANCES CO.,LTD.

Однак, у зв`язку із встановленням карантинних обмежень спричинених епідемією COVID-19, запитувані документи були отримані Товариством позивача лише 01.04.2020 року.

01.04.2020 року ТОВ «Малім» було отримано лист від виробника CHUZHOU DONLIM ELECTRICAL APPLIANCES CO., LTD наступного змісту: 1 лист: «У відповідь на Ваш запит від 28.02.2020 про надання додаткових документів по вашій поставці ПОБУТОВА ТЕХНІКА (Електрочайник ТМ LIBERTON, HILTON) відвантаженні по коносаменту №MRFB19122686, контейнер № MSKU9953082, контракт №CHZDNL/ML-2019 від 03.08.2019, Інвойс №CZT450-L2191344 від 21.12.2019, пакувальному листу Б/Н від 21.12.2019, направляємо вам скан копії таких документів: Експортна митна декларація. Специфікація електрочайників. Просимо вибачення за затримку надання документів, у зв`язку зі святкуванням Китайського Нового Року та карантинними обмеженнями спричиненими пандемією COVID-19.» 2 лист: «У відповідь на Ваш запит заявляємо, що відправка товару ПОБУТОВА ТЕХНІКА (Електрочайник ТМ LIBERTON, HILTON) відвантаженні по коносаменту №MRFB19122686, контейнер №MSKU9953082, контракт №CHZDNL/ML-2019 від 03.08.2019, Інвойс №CZT450-L2191344 від 21.12.2019, пакувальному листу Б/Н від 21.12.2019, виконана на умовах поставки DAP DNIPRO, Украйна (ІНКОТЕРМС 2010). 1. Всі витрати по відвантаженню контейнера на судно, транзит від порту NANJING, China в порт PIVDENNYI, Ukraine, перевантаження на інше судно в порту YANGSHAN, China, доставка в пункт призначення по території України включені у вартість товару. Страхування вантажу не проводилось. 2. Згідно правилам заповнення експортної митної декларації КНР, в графі порт відправлення вказується порт в якому здійснюється пересічення кордонів країни. Порт відвантаження NANJING, China є внутрішнім річним портом, тому в експортній митній декларації вказаний порт перевантаження й пункт пропуску кордону YANGSHAN, China» .

Таким чином, колегія суддів вважає, що на момент декларування позивачем були надані усі, передбачені Митним кодексом України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Також, згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Аналіз вище наведеного показав, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, оцінивши під час перегляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару (у тому числі й додатково), колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих ТОВ «Малім» з МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, висновок відповідача про встановлення розбіжностей у поданих позивачем документів, які не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, як на підставу для здійснення коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Аналогічна правова позиція узгоджується у постанові Верховного суду України від 25.06.2020 року (справа № 826/4833/20).

Окрім цього, під час розгляду справи відповідач не довів, що певні недоліки, які на його думку якимось чином вплинули на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

До того ж, наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року по справі №420/2315/19.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Отже, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 в адміністративній справі №160/4551/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.11.2020 р.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва