Постанова

від 03.11.2020 по справі 168/542/20

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/542/20

Провадження № 2-а/168/8/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді Хаврони О.Й.,

за участі: секретаря Таксюк О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Старовижівського ВП Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області майора поліції Жолоба Сергія Васильовича, Головного управління Національної поліції в Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач просить скасувати постанову поліцейського серії БАА №073924 від 11.07.2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, і визнано винуватим у здійсненні зупинки ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території і безпосередньо в місці виїзду, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивач вважає дану постанову протиправною з таких підстав.

Постанови він не бачив, в його присутності вона не складалась, зі змістом постанови його не ознайомили, тому він не міг відмовитись від отримання постанови, права йому не зачитували, оскільки постанова винесена без його участі, то порушено ряд його прав. Постанову отримав поштою. Він приїхав до свого будинку і здійснив зупинку (стоянку) на прибудинковій території біля заїзду до свого двору та безпосередньо в гараж і пішов у будинок. Через деякий час поїхав іншим автомобілем з дому. Посилається на те, що відповідно до ст. 258 КУпАП якщо особа оспорює допущене нею порушення, то складається протокол. Справу може бути розглянуто лише в випадку, якщо є дані про своєчасне повідомлення особи про розгляд. Якщо справу розглянуто поліцейським на місці зупинки без надання права водію скористатись правовою допомогою адвоката, то постанова підлягає скасуванню незалежно від вини водія. Також посилається на те, що доказом порушення є лише постанова інспектора, однак на її підтвердження не проводились заміри в місці виїзду.

Просить постанову скасувати, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення і закрити провадження в справі.

У судовому засіданні позивач підтримав позов з наведених в ньому підстав, додатково пояснив, що біля його будинку стояв автомобіль, який перешкоджав йому зупинитись біля свого двору. Тому він умисно, з метою заблокувати цьому водію виїзд, та таким чином провчити водія, поставив свій автомобіль попереду, а дочка поставила її автомобіль позаду цього автомобіля. При цьому визнає, що таким чином, він мабуть порушив правила дорожнього руху. В той же день він звернувся із скаргою в поліцію на дії цього водія. Про приїзд працівників поліції йому не відомо, він їх не бачив, з ними не спілкувався, можливо працівник поліції і приходив до нього додому, цього не пам`ятає, не вийшов поспілкуватись із працівником поліції, бо був зайнятий. Разом з тим, на відео, наданому працівником поліції, його немає. Постанову про притягнення його до відповідальності йому не оголосили, про її складення йому не відомо.

Судом залучено до участі в справі співвідповідача - Головне управління Національної поліції у Волинській області, представник якого в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач - інспектор Жолоб С.В. у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, пояснив, що 11.07.2020 р. перебував на чергуванні коли надійшло звернення від особи про порушення ПДР. Приїхавши в складі ГШР на виклик, він встановив, що автомобіль здійснює Зупинку з порушенням ПДР, перешкоджає заїзду на прилеглу територію, автомобіль належить позивачу ОСОБА_1 , самого водія біля авто не було.

З метою з`ясувати обставини, він підійшов до будинку ОСОБА_1 . Двері відчинила дружина позивача, яка повідомила, що чоловік вдома і покликала його. Однак останній відмовився вийти з кімнати, спілкувався не виходячи з кімнати, при цьому нецензурно висловлювався на адресу поліції. Він запропонував ОСОБА_1 вийти з будинку та надати пояснення з приводу скарги, що надійшла, та попередив, що ведеться відеозапис на боді-камеру і що за результатами з`ясування обставин порушення буде складено постанову про порушення ПДР. Однак, ОСОБА_1 з кімнати не вийшов, крикнув з кімнати, що це приватна територія і висловився нецензурною лайкою. Присутня під час цього була також дружина позивача. Після цього, вийшовши, з будинку ним було проведено заміри відстані в місці зупинки та зафіксовано порушення, все відображено на відеозаписі з боді-камери поліцейського.

Зазначив, що доводи позовної заяви про те, що позивач іншим автомобілем поїхав з дому в час складення постанови, не відповідають дійсності. На відео зафіксовано, що інший автомобіль марки Ауді , стоїть біля господарства позивача. Крім того, вхід на подвір`я даного будинку є лише один, під час фіксації порушення були присутні заявник та сусіди, таким чином, позивач не міг вийти з будинку не помічений, отже перебував в будинку та відмовився спілкуватись з поліцією.

Ствердив також, що повідомив позивача про складення постанови, запропонував надати пояснення, що було зафіксовано на відео, однак позивач не бажав спілкуватись. Анкетні дані позивача було взято з бази даних поліції. З огляду на такі обставини, постанову було надіслано наступного дня позивачу поштою.

Також повідомив, що місце, де стояв автомобіль позивача є виїздом з прилеглої території, в розумінні п.15.9 (и) ПДР, наскрізного проїзду немає. З огляду на це вважає, що позивач порушив ПДР і тому притягнув позивача до відповідальності.

В той же день, пізніше, вже від позивача надійшла скарга на того громадянина, який поскаржився на ОСОБА_1 . У процесі з`ясування обставин скарги він спілкувався по телефону з ОСОБА_1 , який повідомив, що вдома його немає, планує їхати за кордон.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача Жолоба С.В. , дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення виді штрафу в розмірі 255 грн.

Згідно з постановою позивач 11.07.2020р. по вул. Соборності здійснив зупинку ближче 10 м від виїзду з прилеглої території та безпосередньо в місці виїзду, чим порушив вимоги п.15.9 (и) ПДР.

Відповідно до пункту 15.9 и ПДР зупинка забороняється ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Прилеглою територією є територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них (п.1.10 ПДР)

На думку позивача зупинка і стоянка його транспортного засобу була законною, оскільки він зупинився в місці біля заїзду до свого двору та заїзду безпосередньо в гараж.

Однак такі доводи спростовуються оглянутим в судовому засіданні відео записом з нагрудної камери поліцейського, з якого встановлено, що місцем зупинки транспортного засобу, зафіксованого в постанові, є виїзд з прилеглої території. Місце порушення підпадає під ознаки, визначені в п. 15.9 (и) ПДР, тобто дії позивача є порушенням п. 15.9 (и) ПДР.

Факт порушення правил зупинки також визнав у судовому засіданні сам позивач.

Посилання в позові на те, що в цій справі доказом порушення є лише постанова інспектора, а заміри в місці виїзду не проводились, спростовується оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, де відображено фіксацію порушення, і яким повністю доведено порушення правил зупинки.

Отже, факт вчинення вказаного порушення позивачем є доведеним.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем порядку притягнення до адміністративної відповідальності слід зазначити таке.

Позивач в позові зазначає, що постанови він не бачив, в його присутності вона не складалась, зі змістом постанови його не ознайомили, тому він не міг відмовитись від отримання постанови, права йому не зачитували, оскільки постанова винесена без його участі, то порушено ряд його прав, в тому числі на правову допомогу. Справу може бути розглянуто лише в випадку, якщо є дані про своєчасне повідомлення особи про розгляд. Постанову отримав поштою. Зазначає, що відповідно до ст. 258 КУпАП якщо особа оспорює допущене нею порушення, то поліцейський мав би скласти спочатку протокол.

Вказані доводи позову не можуть бути взяті до уваги.

У позові позивач зазначає, що на момент приїзду працівників поліції не був вдома, оскільки поїхав іншим автомобілем з дому тому про складення постанови не знав. Вже у судовому засіданні, позивач повідомив, що не впевнений чи приходили вони до нього додому, також повідомив, не бачив працівників поліції, а також був зайнятий, тому не мав можливості з ними спілкуватись, а на відеозаписі його присутності не зафіксовано.

Пояснення позивача суперечливі, і як встановлено з відеозапису про перебування позивача вдома в момент приїзду працівників поліції підтвердила його дружина. Крім того, також в той же день звернувся в поліцію зі скаргою на іншого водія, що свідчить про те, що був обізнаний зі складеною на нього постановою.

Так, з дослідженого відеозапису видно, що поліцейський вживав заходів для забезпечення участі позивача в розгляді справи, позивачу було доведено до відома про наявність скарги на його дії щодо порушення правил зупинки, запропоновано надати пояснення, а також повідомлено про складення постанови.

Однак, на пропозицію поліцейського позивач не скористався правом на участь в розгляді справи, та на надання пояснень чи зауважень по суті справи, чим самоусунувся від участі в розгляді справи. Позивач підтвердив, що особисто звернувся із скаргою до поліції на дії іншого водія, тому мав знати про приїзд працівників поліції, і мав вжити заходів для особистої участі в розгляді справи, однак самоусунувся від цього.

З цих же підстав посилання позивача у позові на практику ВС, згідно з якою якщо справу розглянуто поліцейським на місці зупинки без надання права водію скористатись правовою допомогою адвоката, то постанова підлягає скасуванню незалежно від вини водія, не можуть бути взяті до уваги. Як вже зазначалось вище позивач не скористався правом брати участь в складенні постанови та розгляді справи, в тому числі заявляти клопотання про бажання користуватись правовою допомогою.

Суд не бере до уваги доводи про те, що відповідно до ст. 258 КУпАП якщо особа оспорює допущене нею порушення, то складається протокол, а цього поліцейським не зроблено.

Нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, в цьому випадку посилання на те, що протокол мав бути складений, є необґрунтованим, заперечень від позивача не надходило.

Надані позивачем відеозапис та лист Старовижівського ВП Ратнівського ВП ГУНП про результати його звернення в поліцію, не відображають обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому не оцінюються судом.

У ході судового розгляду встановлено, що позивач порушив ПДР, в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з камери поліцейського, а також це встановлено з пояснень позивача, наданих ним в судовому засіданні.

Доводи щодо порушення порядку притягнення до відповідальності, на які посилається позивач, з урахуванням обставин даної справи та поведінки позивача, не є суттєвими, і не є підставами для скасування постанови відповідача. Відтак позовні вимоги не обґрунтовані.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи без діяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з проаналізованих доказів, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх доводів, повністю спростовано.

Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Досліджені в справі докази та встановлені судом обставини свідчать про те, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що слід відмовити у задоволенні позову до інспектора СРПП Старовижівського ВП Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області майора поліції Жолоба С.В., оскільки він не є належним відповідачем у цій справі, а за змістом ст.222 КУпАП належним відповідачем у даному спорі є орган Національної поліції, тобто другий відповідач Головне управління Національної поліції в Волинській області, від імені якого і винесена оскаржувана постанова.

Керуючись ст.122 КУпАП, ст. ст. 9, 90, 242-246, 286 КАС України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП Старовижівського ВП Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області майора поліції Жолоба Сергія Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення, а постанову інспектора СРПП Старовижівського ВП Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області майора поліції Жолоба Сергія Васильовича про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 11.07.2020 р. серії БАА №073924 від 11.07.2020 р., залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Старовижівський районний суд.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Жолоб Сергій Васильович , адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, адреса місця знаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, код в ЄДРПОУ 40108604.

Суддя О. Й. Хаврона