Постанова

від 02.11.2020 по справі 640/22296/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22296/18 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Головань О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Чаку Є.В.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТІНВЕСТГРУП до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАРКЕТІНВЕСТГРУП звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0691241207 від 08.10.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.10.2017 позивачем помилково зареєстровано податкову накладну №37 на суму ПДВ 263202,06 грн щодо отримувача товару ПрАТ Запорізький електровозоремонтний завод . Згідно з квитанцією від 02.11.2017 реєстрацію квитанції було зупинено, а 03.11.201 позивачем подано повідомлення про помилкове подання декларації за встановленою формою, і 08.11.2017 позивачем отримано рішення Комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної. Тобто, відновлення реєстрації податкової накладеної №37 відбулося автоматично, без врахування обставин зупинення її реєстрації та відмови у її реєстрації. За таких обставин підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, відсутні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0691241207 від 08.10.2018.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги повністю дублюють відзив на позовну заяву.

Апелянт також просив здійснити заміну відповідача у даній справі його правонаступником.

Згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до Переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються утворено Головне управління ДПС у м. Києві, а відповідно до Переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, до Головного управління ДПС у м. Києві приєднано Головне управління ДФС у м. Києві.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис про державну реєстрацію Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України .

В контексті вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та допущення процесуального правонаступництва шляхом заміни Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

Аналогічну позицію щодо наявності підстав для заміни податкового органу висловив також і Верховний Суд у постанові від 05 листопада 2019 року по справі №802/462/14-а.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю МАРКЕТІНВЕСТГРУП зареєстроване в якості юридичної особи 21.08.2007 р., перебуває на обліку в якості платника податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПФ у Печерському районі; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ МАРКЕТІНВЕСТГРУП за жовтень 2017 року, про що складено акт від 12.09.2018 за №15479/26-15-12-07-20/35370868.

Згідно з висновками акту перевірки дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за жовтень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на те, що податкова накладна №37 від 31.10.2017 зареєстрована в ЄРПН 02.11.2017 о 7:32, з 2-денним порушенням граничного терміну (сума ПДВ 263202,06 грн).

За результатами перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0691241207 від 08.10.2018, згідно з яким за порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф у розмірі 26320,21 грн (10%).

За результатами розгляду скарги на вказане податкове повідомлення-рішення рішенням ДФС України від 13.12.2018 №40313/6/99-99-11-06-01-25 оскаржуване рішення залишене без змін.

Незгода позивача із податковим повідомленням-рішенням №0691241207 від 08.10.2018 зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам податкового законодавства.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Згідно з пп.19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судом першої інстанції віро вказано, що камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ МАРКЕТІНВЕСТГРУП за жовтень 2017 року, про що складено акт від 12.09.2018 за №15479/26-15-12-07-20/35370868, проведена на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України, тобто, з передбачених законодавством підстав.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення обґрунтоване порушенням граничного строку реєстрації податкових накладних.

Як встановлено з матеріалів справи, податкова накладна №37 від 13.10.2017 (реєстраційний 9228386367), подана позивачем до ЄРПН 02.11.2018, не зареєстрована, оскільки її реєстрація зупинена, що підтверджується квитанцією №2, і згідно з поданими позивачем повідомленням від 03.11.2017 вона подана помилково.

Згідно з рішенням комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, від 08.11.2017 №275457/35370868 в реєстрації податкової накладної відмовлено, що відповідало намірам позивача, який подав податкову декларацію на реєстрацію помилково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова декларація подана помилково, і в її реєстрації було відмовлено, та обставина, що позивачем при її поданні на реєстрацію 02.11.2017 порушено граничні строки, передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Разом із тим, в подальшому у відповідності до приписів чинного законодавства, враховуючи, що оскільки щодо податкової накладної №37 прийнято рішення про відмову у її реєстрації в ЄРПН, і станом на 01 грудня 2017 року не розпочато процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку, вона автоматично була зареєстрована у ЄРПН 19.01.2018, що підтверджується квитанцією №2.

Суд першої інстанції вірно наголосив, що якщо реєстрація у ЄРПН була проведена автоматично, без врахування підстав відмови в її реєстрації і відсутність наміру у позивача її зареєструвати, то при проведенні камеральної перевірки та розгляді скарги позивача на оскаржуване податкове повідомлення-рішення вказані обставини мали бути встановлені контролюючим органом, оскільки вказані квитанції №2, повідомлення та рішення про відмову у реєстрації податкової накладеної наявні у ЄРПН.

Однак, податковим органом зазначених дій вчинено не було, що призвело до застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладеної, реєструвати яку він не мав наміру і попередньо отримав рішення про відмову у його реєстрації, з яким був згоден і яке не мав наміру оскаржувати.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0691241207 від 08.10.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів вказує, що апелянтом взагалі не спростовано висновки суду першої інстанції, а фактично повторно викладено доводи, що містилися у відзиві на адміністративний позов.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року - без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Є.В. Чаку

Суддя І.В. Федотов