Постанова

від 04.11.2020 по справі 260/3591/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 рокуСправа № 260/3591/20 пров. № А/857/13123/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді -доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Кушнерика М.П.,

при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2020 року (суддя Гаврилко С.Є., м.Ужгород) у справі за його позовом до Холмківської сільської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Холмківської сільської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області (далі - ТВК) в якому просив:

визнати відмову відповіача у проведенні повторного підрахунку голосів на виборчих дільницях №№210581, 210582, 210588, 210589, 210590, 210591, 210592, 210593, 210608, 210609, 21607, 210810 (далі - Виборчі дільниці) неправомірною;

зобов`язати ТВК провести повторний підрахунок голосів на Виборчих дільницях;

зобов`язати відповіача прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів на перелічених вище Виборчих дільницях.

В обгрунування позовних вимог вказує, що 27.10.2020 ним до ТВК було подано скаргу про порушення виборчого законодавства під час проведення місцевих виборів 25.10.2020, в якій були викладені порушення виборчого законодавства допущені Виборчими дільницями №№210581, 210582, 210588, 210589, 210590, 210591, 210592, 210593, 210608, 210609, 210607, 210810 відповідно, під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях. Зазначає, що без перерахунку бюлетенів неможливо усунути неточності у протоколах дільничних виборчих комісій. Проте, йому було відмовлено у задоволенні скарги у зв`язку із тим, що суб`єктом звернення зі скаргою не надано підтвердження порушення суб`єктом оскарження законодавства про вибори.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В доводах апеляційної скарги покликаючись на окремі обставини справи вказує, що в порушення вимог частини першої статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд не встановив чи мало місце порушення законодавства про вибори; безпідставно зазначив, що представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, оскільки 31.10.2020 остання в судовому засіданні під звукозапис двічі визнала позовні вимоги. Також не відповідає матеріалам справи твердження про те, що ТВК було подано відзив на позов, оскільки жодного відзиву не було подано, а подані відповідачем документи приєднані до матеріалів справи в порушення частини третьої та восьмої статті 79 КАС. Вказує, що відповідачем у задоволенні скарги позивача було відмовлено рішенням, яке є витягом з протоколу, хоча така відмова мала бути оформлена постановою. Також судом не встановлено, що протоколи дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів на виборчій дільниці є недійсними, оскільки за наслідками підрахунку голосів виявлено, що: 1 бюлетень не був зарахований певній політичній партії, відутність номера примірника протоколу, відсутність печатки дільничної виборчої комісії, відсутність підписів голови та заступника голови дільничної виборчої комісії, виправлення у протоколі тощо.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи не встановлено обставин, які б могли стати підставою для проведення відповідачем повторного підрахунку голосів на спірних виборчих дільницях.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, 27.10.2020 позивач, як кандидат у депутати Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - Сільська рада), звернувся із скаргою до відповідача про перерахунок бюлетенів на спірних Виборчих дільницях, у зв`язку із виявленими порушеннями під час проведення виборів, а саме: невідповідністю виборчому законодавству оформлення виданих протоколів про підрахунок голосів виборців; невідповідністю кількості бюлетенів зазначених у отриманих протоколах про підрахунок голосів; кількість зазначених поданих голосів за партії та кандидатів у протоколах про підрахунок голосів виборців не співпадають у різних розділах та загальній кількості; невідповідністю згідно чинного законодавства підписів членів дільничної виборчої комісії у протоколах про підрахунок; невчасно видані копії протоколів про підрахунок голосів кандидатам та спостерігачам; зникнення бюлетенів для голосування на Виборчій дільниці №210810 у с. Сторожниці Ужгородського району Закарпатської області про що був складений акт працівниками поліції (т.1 а.с.99-101).

Згідно з витягу з журналу реєстрації документів заяв і скарг у виборчій комісії та комісії з референдуму відповідача вказана заява була отримана та відповідно зареєстрована у вказаному журналі відповідачем 27.10.2020 за вхідним номером 37.

Відповідно до витягу із протоколу ТВК від 28.10.2020 останнім було відмовлено у задоволенні скарги позивача у зв`язку із тим, що суб`єктом звернення зі скаргою не надано підтвердження порушення суб`єктом оскарження законодавства про вибори, а наявні докази не надані для встановлення цього факту виборчою комісією (т.1 а.с.76-77).

Згідно частини першої статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Гарантії права громадян на участь у виборах, підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів визначено нормами Виборчого кодексу України (далі - ВК; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Частиною першою статті 20 ВК передбачено, що виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Відповідно до частини першої статті 22 ВК суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів;3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом;5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 65 ВК суб`єктом звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, може кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах. Від імені кандидата суб`єктом звернення зі скаргою може бути також довірена особа кандидата, представник кандидата у Центральній виборчій комісії, територіальній виборчій комісії.

Частиною третьою статті 66 ВК встановлено, що скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів, може бути подана до виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього Кодексу.

Порядок прийняття та розгляду виборчих документів дільничних виборчих комісій територіальною виборчою комісією врегульовано статтею 254 ВК.

Відповідно до частини дев`ятої статті 254 ВК за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

Згідно із частиною дванадцятою цієї статті повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів здійснюється територіальною виборчою комісією після розгляду і прийняття протоколів та інших документів від усіх дільничних виборчих комісій.

Наведеними нормами чітко визначено умови прийняття територіальною виборчою комісією рішення про повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці, а саме наявність скарг або заяв, і обставини, які зазначені у цих скаргах і заявах повинні бути підтверджені відповідними актами , які підтверджують порушення вимог ВК під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, вказані порушення ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці.

Звідси, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявність лише заяв чи скарг без наявності відповідних актів на підтвердження цих заяв чи скарг - не є безумовною підставою для прийняття рішення про проведення повторного підрахунку голосів. Територіальна виборча комісія повинна ретельно розглянути наведені у заяві підстави, встановити якими доказами вони підтверджуються, і лише після цього прийняти відповідне рішення.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем у апеляційній скарзі акти, які підтверджують порушення вимог ВК під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на спірних Виборчих дільницях були відсутні.

Відповідно до частини п`ятої статті 254 ВК за результатами розгляду документів дільничної виборчої комісії та скарг про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці, а також під час транспортування виборчих документів до територіальної виборчої комісії, що надійшли до територіальної виборчої комісії на момент прийняття документів дільничної виборчої комісії, територіальна виборча комісія приймає одне з таких рішень: 1) врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці; 2) зобов`язати дільничну виборчу комісію виправити виявлені недоліки шляхом складання протоколу з позначкою Уточнений ; 3) провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як видно з матеріалів справи, справді при здачі протоколів дільничними виборчими комісіями, ТВК було встановлено математичні розбіжності, що не впливають на результат виборів, після виправлення математичних помилок, дільничними виборчими комісіями було подано уточнені протоколи підрахунків голосів.

Протокольними рішеннями відповідача від 26.10.2020 №№2-13 було зобов`язано відповідні дільничні Виборчі комісії виправити виявлені недоліки шляхом складення протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців з виборів депутатів у Сільську раду з позначкою Уточнений (т.1 а.с.183-195).

Неточності, про які зазначає позивач, частково було усунуто без проведення повторного підрахунку голосів, що також підтверджується й протоколом засідання ТВК від 25.10.2020, та відповідними протоколами дільничних Виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на спірних виборчих дільницях (т.1 а.с.102-119, 123-178, т.2 а.с.1-167).

Згідно частини десятої статті 254 ВК у разі наявності акта або письмової заяви осіб, зазначених у частині першій статті 253 цього Кодексу, про порушення вимог цього Кодексу під час транспортування протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інших документів до територіальної виборчої комісії територіальна виборча комісія може, а в разі наявних ознак розпечатування пакетів із запакованими документами, а також у разі неможливості усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної виборчої комісії - зобов`язана прийняти рішення про повторний підрахунок голосів виборців на цій дільниці.

Прийняття рішення територіальною виборчою комісією про проведення повторного підрахунку голосів у разі виявлення порушення цілісності пакетів із запакованими документами, а також у разі неможливості усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної виборчої комісії після прийняття виборчих документів від дільничної виборчої комісії не допускається.

Відтак, прийняття рішення територіальною виборчою комісією про проведення повторного підрахунку голосів можливий лише до прийняття виборчих документів від дільничної виборчої комісії і у випадку якщо є необхідним перерахунок бюлетенів для усунення відповідних неточностей у протоколах дільничних виборчих комісій.

Відповідно до протоколів дільничних Виборчих комісій про підрахунок голосів на спірних Виборчих дільницях до відповідача виборчі документі від вказаних дільничних Виборчих комісій надійшли та відповідно були прийняті 26.10.2020. Скарга кандидата у депутати Сільської ради ОСОБА_1 про перерахунок бюлетенів на спірних Виборчих дільницях, була отримана відповідачем та, відповідно зареєстрована 27.10.2020, тобто вже після прийняття виборчих документів від спірних дільничних виборчих комісій.

Неточності, які зазначені позивачем у позові, і які містяться у спірних протоколах дільничних виборчих комісій, можна усунути шляхом перерахунку бюлетенів, про що позивач сам зазначив у позовній заяві, шляхом проведення відповідного аналізу інформації, яка міститься у цих бюлетенях, у тому числі й волевиявлення виборців.

Таким чином, позивачем було подано скаргу про повторний перерахунок голосів на Виборчих дільницях після прийняття виборчих документів від дільничної виборчої комісії, а відтак в силу приписів ВК (частини третьої статті 66 та абзацу 2 частини десятої статті 254) у спірному випадку повторний перерахунок голосів не допускається.

Інших обставин, які б могли стати підставою для проведення відповідачем повторного підрахунку голосів на спірних Виборчих дільницях не встановлено.

Доводи скаржника щодо певних процесуальних порушень, які зазначені у судовому рішенні не є такими, що випливають на правильність вирішення цієї справи. Крім того, представник ТВК у судовому засіданні 01.11.2020 вказала, що вона заперечує проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази суду надають учасники справи.

Згідно частини першої статті 90 КАС суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на викладене, апеляційний суд не вбачає порушень норм процесуального права в частині, що стосуються прийняття судом доказів поданих відповідачем разом із поясненнями по справі, так як такі безпосередньо стосуються предмету спору у розглядуваній справі. Крім того, як видно із протоколу судового засідання від 31.10.2020 позивач та його представник підтвердили, що вони ознайомлені із письмовими поясненнями, що надійшли на адресу суду від ТВК, крім того, судом також оголошувалась технічна перерва для додаткового ознайомлення з поданими відповідачем документами.

Посилання апелянта на невідповідність форми рішення, яким йому відмовлено у задоволенні скарги, недійсність протоколів дільничних виборчих комісій у зв`язку із наведеними ним у позові неточностями не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що певні неточності у протоколах спірних Виборчих дільниць були ними усунені шляхом зобов`язання дільничних виборчих комісій подати уточні протоколи; скарга ОСОБА_2 подана до ТВК після прийняття останньою виборчих документів від дільничної виборчої комісії; відсутності актів, які підтверджують порушення вимог ВК під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Виходячи з системного аналізу фактичних обставин справи та співставлення таких із застосованим судом законодавством, позовні вимоги ОСОБА_1 та його доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не можуть бути підставою для задоволення позову.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 271, 272, 273, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2020 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова М. П. Кушнерик