Постанова

від 03.11.2020 по справі 826/26865/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/26865/15

адміністративне провадження № К/9901/38946/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Мороз Л.Л.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року (колегія суддів: Кузьменка В.А., Арсірія Р.О., Огурцова О.П) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року (колегія суддів: Сорочко Є.О. Межевич М.В. Земляна Г.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЗБІ до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма АГРОСВІТ , про визнання протиправною і скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗБІ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "АЗБІ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 листопада 2015 року №З-2511/1-10/10-91/25-11/08/02;

-скасувати приписи №С-1611/3 та №С-1611/4 від 16 листопада 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2016 року замінено первинного відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві належним відповідачем - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі по тексту - ДАБІ), а також виключено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що об`єкт будівництва, на якому проводилась перевірка, відноситься до ІІІ категорії складності, а не до V, як стверджує відповідач, а тому приписи та постанова, на думку позивача, винесені протиправно і з порушенням законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року залишено без змін.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу позивач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Васильківського району Київської області зареєстровано декларацію №КС08312243312 від 10.12.2012 про початок виконання будівельних робіт на об`єкті: "Виробничо-складський комплекс, що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, нове будівництво", проектна документація якого розроблена ТОВ "Альфа-Проект" та затверджена замовником ТОВ "Науково-виробнича фірма "АГРОСВІТ", в якій визначено категорію складності - ІІІ, та зазначено про надання містобудівних умов та обмежень Путрівською сільською радою №46 від 29 червня 2010 року.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва "Виробничо-складський комплекс", що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Путрівка", за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 16.11.2015.

Даною перевіркою інспекцією встановлено наступні обставини.

Земельна ділянка, з цільовим призначенням для розміщення виробничої бази і складських приміщень площею 2,9447 га з кадастровим №3221487000:06:002:0007 в с. Путрівка, Васильківський район, Київська область, перебуває в оренді ТОВ НПФ "Агросвіт" (далі - замовник) на підставі договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2008 року (зареєстрований Васильківським відділом СВП Київським обласним реєстраційним центром ДЗК 01 червня 2009 року №040990700005), землекористувачем отримано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №1 від 29 червня 2010 року, видані Путрівською сільською радою відповідно до рішення виконавчого комітету Путрівської сільської ради від 29 червня 2010 року №46.

Будівельні роботи виконуються генеральним підрядником ТОВ "АЗБІ" (договір генерального підряду №28-05/13 від 28 травня 2013 року); ДУ "Інститут гігієни та методичної екології ім. О.М. Морзєєва АМН України" надано звіт (науковий висновок) санітарно-епідеміологічної оцінки проектної документації №36/964 від 14 лютого 2012 року; ДП "Укрдержбудекспертиза" надано експертний звіт щодо розгляду проектної документації № 00-2258-11/ЦБ від 21.02.2012 (категорія складності об`єкта будівництва не вказана).

На підставі листа філії ДП "Укрдержбудекспертиза" №225 від 02 листопада 2015 року, інспекція прийшла до висновку, що зазначений об`єкт будівництва відноситься до V категорії складності, що свідчить про наведення недостовірних даних в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт.

З огляду на викладене, інспекція прийшла до висновку про порушення генеральним підрядником ТОВ "АЗБІ" вимог статей 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки останнім виконуються будівельні роботи без отримання документа, що надає право на виконання будівельних робіт.

На підставі акта перевірки, відповідачем видано ТОВ "АЗБІ" припис від 16 листопада 2015 року №С-1611/3, в якому вимагається усунути порушення містобудівного законодавства до 30 січня 2016 року, та припис від 16 листопада 2015 року №С-1611/4, в якому вимагається зупинити виконання будівельних робіт з 17 листопада 2015 року.

Відповідно до постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 листопада 2015 року №З-2511/1-10/10-91/25-11/08/02, ТОВ "АЗБІ" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 5 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 1 240 200,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що суб`єктом владних повноважень не доведено наявності обґрунтованих підстав, які би могли кваліфікувати спірний об`єкт будівництва як об`єкт V категорії складності, а тому приписи та постанова підлягають скасуванню.

Вважаючи протиправними вказані приписи та постанову, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з преамбулою до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку

проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з положеннями пункту 6 Порядку № 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Положеннями підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 695/3442/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/15443/17.

Так, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва "Виробничо-складський комплекс", що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Путрівка", за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 16.11.2015.

Вказана перевірка була проведена у зв`язку з тим, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Васильківського району Київської області зареєстровано декларацію №КС08312243312 від 10.12.2012 про початок виконання будівельних робіт на об`єкті: "Виробничо-складський комплекс, що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, нове будівництво", проектна документація якого розроблена ТОВ "Альфа-Проект" та затверджена замовником ТОВ "Науково-виробнича фірма "АГРОСВІТ", в якій визначено категорію складності - ІІІ, та зазначено про надання містобудівних умов та обмежень Путрівською сільською радою №46 від 29 червня 2010 року.

Так, за змістом частини першої статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Аналогічним чином спірні правовідносини урегульовує й пункт 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №466 (далі - Порядок №466), згідно з яким замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.п. 4-5 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об`єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об`єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об`єктах III категорії складності - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об`єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; на об`єктах V категорії складності - у розмірі дев`ятисот мінімальних заробітних плат.

Як випливає зі змісту пункту 22 Порядку №466, встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації, свідчить про недостовірність даних.

Аналіз вищенаведених положень законодавства свідчить про те, що замовник, в тому числі фізична особа, яка має намір щодо забудови території, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт. Обов`язковою умовою для настання відповідальності є саме наведення замовником недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, тобто встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі №816/1981/16 та постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №822/632/17.

Як установлено відповідачем в ході проведення планової перевірки, будівельні роботи виконуються генеральним підрядником ТОВ "АЗБІ" (договір генерального підряду №28-05/13 від 28 травня 2013 року); ДУ "Інститут гігієни та методичної екології ім. О.М. Морзєєва АМН України" надано звіт (науковий висновок) санітарно-епідеміологічної оцінки проектної документації №36/964 від 14 лютого 2012 року; ДП "Укрдержбудекспертиза" надано експертний звіт щодо розгляду проектної документації № 00-2258-11/ЦБ від 21.02.2012 (категорія складності об`єкта будівництва не вказана).

При цьому, інспекція прийшла до висновку, що зазначений об`єкт будівництва відноситься до V категорії складності, що підтверджується листом філії ДП "Укрдержбудекспертиза" №225 від 02 листопада 2015 року і, що, в свою чергу, свідчить про наведення недостовірних даних в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт.

З огляду на викладене, відповідач прийшов до висновку про порушення генеральним підрядником ТОВ "АЗБІ" вимог статей 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки останнім виконуються будівельні роботи без отримання документа, що надає право на виконання будівельних робіт.

Надаючи оцінку вказаним правовідносинам в частині віднесення об`єкта до V категорії складності Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі

класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року №557 затверджено Порядок віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності (далі - Порядок №557).

Пунктом 6 Порядок №557 до V категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) згідно із Законом України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" є об`єктами підвищеної небезпеки;

2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб;

3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об`єктом;

4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:

можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат;

можуть призвести до припинення функціонування об`єктів транспорту, зв`язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення;

можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини національного значення.

Разом з цим, як було установлено судами, згідно наявної в матеріалах справи експертної оцінки ДП "Укрдержбудекспертиза" від 27 листопада 2015 року за вих. №1749, проект "Будівництво виробничої бази і складських приміщень на території Путрівської сільської ради Васильківського району Київської області" в 2012 році пройшов експертизу за всіма необхідними напрямами (з питань санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища тощо) в ДП "Укрдержбудекспертиза" та отримав експертний звіт від 21 лютого 2012 року №00-2258-11/ЦБ. Категорія складності об`єкта будівництва в експертному звіті не зазначалася, оскільки на той час не було встановлено обов`язкової форми експертного звіту із зазначенням категорії складності об`єкта будівництва. За результатами розгляду представлених матеріалів ДП "Укрдержбудекспертиза" встановлено, що об`єкт будівництва віднесено до класу наслідків (відповідальності) СС2 та III категорії складності.

Тому, позивачем і було подано декларацію №КС08312243312 від 10.12.2012 про початок виконання будівельних робіт на об`єкті: "Виробничо-складський комплекс, що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, нове будівництво", проектна документація якого розроблена ТОВ "Альфа-Проект" та затверджена замовником ТОВ "Науково-виробнича фірма "АГРОСВІТ", в якій визначено категорію складності - ІІІ.

Схожі за своїм характером правовідносини в частині надання оцінки експертному висновку вже були предметом розгляду у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі 826/6988/16.

Крім того, як установлено судами, у листі філії ДП "Укрдержбудекспертиза" №225 від 02 листопада 2015 року, адресованої Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області зазначено лише те, що для можливості віднесення об`єкту до V категорії складності необхідно провести ідентифікацію об`єкту як об`єкту підвищеної небезпеки, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. №956. Тобто, у вказаному листі відсутні дані щодо віднесення такого об`єкту до категорії складності V, а лише зазначено порядок за яким таке віднесення може мати місце.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено наявності обґрунтованих підстав, які би могли кваліфікувати спірний об`єкт будівництва як об`єкт V категорії складності.

При цьому, доводи відповідача про наявність певних розбіжностей техніко-економічних показників в декларації про початок виконання будівельних робіт та в експертному звіті від 21.02.2012 № 00-2258-11/ЦБ не спростовують наведених висновків суду та не свідчать про належність даного об`єкту будівництва до V категорії складності.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено наявності обґрунтованих підстав, які би могли кваліфікувати спірний об`єкт будівництва як об`єкт V категорії складності.

За таких обставин судами вірно зроблені висновки про те, що посилання відповідача на допущені позивачем, як генеральним підрядником, порушення вимог статей 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є необґрунтованими, тому постанова від 25.11.2015 №З-2511/1-10/10-91/25-11/08/02, та приписи від 16.11.2015 №С-1611/3, №С-1611/4 є протиправними та підлягають скасуванню.

Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук