Рішення

від 03.11.2020 по справі 461/7313/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/7313/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря

судового засідання Івасюти Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом адвоката Штинди Олега Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

встановив:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака В.Я. № 1384/20900/20 від 25.08.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України.

Обґрунтовуючи заявлений позов покликається на те, що в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабаком В.Я. було винесено постанову у справі про порушення митних правил №1384/20900/20, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками ст.485 Митного Кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% від різниці митних платежів, що становить 178 889,00 гривень. Постанову вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, митним органом невірно визначено фактичні обставини справи, не встановлено умислу позивача на вчинення правопорушення, що призвело до невірного висновку митного органу про наявність в його діях складу правопорушення. Відповідачем були не взяті до уваги докази позивача та не вжито жодних заходів для з`ясування фактичних обставин справи, натомість висновок митниці ґрунтується на недопустимих доказах, а тому просить оскаржувану постанову скасувати.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позові підтримав та просив задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого вказав, на дотримання митним органом порядку, процедури та строків притягнення особи до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та доводи сторін по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабаком В.Я. у справі № 1384/20900/20 від 25.08.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками ст.485 Митного Кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% від різниці митних платежів, що становить 178 889,00 гривень.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 08.09.2017 року для здійснення митного оформлення товару одяг, взуття, сумки, бувші у використанні загальною вагою брутто 17380 кг в митному режимі імпорт у відділ митного оформлення Запитів митного поста Північний Львівської митниці ДФС працівником ТОВ "ГУД ЕНД СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 41057121) гр. ОСОБА_1 було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209150/2017/109838 разом з товаросупровідними документами, а саме: рахунок-фактура (invoice) № UK170109Z006 від 01.09.2017; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 01.09.2017; Carnet Tir DX.81067253; контракт № 1 від 11.01.2017, декларація митної вартості від 08.09.2017.

Митний орган вважає, що декларант ТОВ "ГУД ЕНД СЕРВІС" ОСОБА_1 , вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом заявлення в митній декларації ІМ40ДЕ №UA209150/2017/109838 неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару та надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, на підставі чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 178 889,49 гривень.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Статтею 489 Митного Кодексу України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту даної статті випливає, що, у постанові повинно бути обґрунтовано і вмотивовано юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, правильним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справи.

Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Крім цього, зі змісту статті 485 МК України випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел, як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що розмитнення товарів відбувалось на виконання контракту №1 від 11.01.2017 року, укладеного між ТзОВ "ГУД ЕНД СЕРВІС" в особі директора ОСОБА_2 та компанією Textiles Trading and Recycling Company OU. (Lootsi tn 11 Tallinn city. Harju county. 10151. Estonia), предметом якого є купівля та продаж вживаного одягу, взуття, сумок, що використовувалися (п. 1.1 контракту). Сторони домовились, що товар буде поставлятись на умовах CPT фрахт оплачений до м. Львова, згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2000 (п. 1.1 Договору). Ціна на товар визначається в рахунках в американських доларах з урахуванням умов CPT м. Львів. Оплата за товар за цим контрактом повинна здійснюватися в безготівковій формі та в американських доларах (п.6.1 контракту). Датою відвантаження вважається дата штемпеля у товаро-транспортній накладній (п.3.1 контракту). Разом з товаром покупцю (перевізнику) передаються товаро-супровідні документи в необхідній кількості примірників інвойс (рахунок), CMR, сертифікат про дезінфекцію. (п.7.7.2 контракту).

Відповідач встановив, що згідно поданих документів, продавцем товару є естонська компанія Trading and Recycling Company OU (Lootsi tn 11, Tallinn city, Harju county, 10151, Estonia), вантажовідправником бельгійська компанія SHAMRAJI (Oostjachtpark 1, 9100 Sint-Niklaas, Belgium), а покупцем, декларантом та особою, відповідальною за фінансове регулювання - ТОВ "ГУД ЕНД СЕРВІС".

Товар переміщувався транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2/ НОМЕР_3 . Загальна фактурна вартість товару - 20714,48 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 08.09.2017 становить 522000,40 грн.), заявлена загальна митна вартість товарів становить 543161,26 грн. , а загальна сума сплачених митних платежів за вказаною митною декларацією становить 143339,20 гривень, а саме мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання - 28922,38 гривень, - податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання - 114416,82 гривень.

Митними органами Естонської Республіки листами від 03.04.2018 № 14-1/10977-1 (лист ДФС № 32145/7/99-99-20-02-01-17 від 17.10.2018) та від 23.11.2017 № 14-1/10309-1 (лист ДФС № 35312/7/99-99-19-02-02-17 від 18.12.2017) було повідомлено, що компанія Trading and Recycling Company OU , яку заявлено продавцем вказаних товарів, зареєстрована в Естонському комерційному реєстрі, єдиним членом правління компанії є не громадянин Естонії. Компанія не є діючою - не існує насправді в Естонії, лише зареєстрована. Компанія не має торгових справ на території Естонії і не має наявних контактів.

Митною адміністрацією Королівства Бельгія листом від 22.01.2019 (лист ДФС від 05.02.2019) повідомлено, що їм не вдалося відстежити (можливе) постачання вантажу до Естонії в 2017р. через програму STIR-BTW, а компанія SHAMRAJI та ROVEL BVBA не бажають або не можуть представити документальне підтвердження щодо відправлення вказаних товарів з Sint-Niklaas, Belgium .

Митними органами Республіки Польща листом від 30.04.2019 № 0201-ICP.541.651.2019.2.RLM повідомлено, що підставою для вивезення з митної території ЄС товарів, які переміщувалися транспортним засобом з р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , згідно Carnet TIR DX.81067253, були експортна митна декларація № 17PL303080E005050738, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н та рахунок-фактура (invoice) № UK170109Z006. Згідно даних у таких документах, відправником вказаних товарів є британська компанія "UK СLOTHING CARAVAN" (Unit D18 K31 Park, Motherwell Way Grayx, Essex RM20 3DX United Kingdom), а покупцем - ATS Clothing UA (Lenina Street, 186, 75210 Mikolaev, Ukraine.

Митними органами Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії листом № NEU-1293 від 13.03.2020 року надано копії міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № б/н від 01.09.2017 та рахунку-фактури (invoice) № UK170109Z006 від 01.09.2017, які хоч і мають ідентичні реквізити, але за змістом і формою є відмінними від тих, які було подано у Львівську митницю ДФС до митного оформлення товару за митною декларацією типу IM40ДЕ № UA209150/2017/109838 від 08.09.2017, а також копії експортної митної декларації № 17PL303080E005050738 від 06.09.2017 та рахунку-фактури (invoice) № 008 від 05.09.2017.

Згідно цих документів, продавцем та вантажовідправником товарів "одяг та взуття, що були у використанні" вагою брутто 17380 кг., які переміщувалися транспортним засобом з р.н. НОМЕР_2/ НОМЕР_3 , є британська компанія "UK СLOTHING CARAVAN" а покупцем - "ATS Clothing UA". Фактурна вартість товарів становить 22594 фунтів стерлінгів (згідно курсу НБУ станом на 08.09.2017 року становить 769466,32 грн.).

Таким чином митним органом, відповідно до постанови, встановлено, що вартість товарів "одяг, взуття та сумки бувші у використанні" вагою брутто 17380 кг, які переміщувалися транспортним засобом з р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , згідно Carnet TIR DX.81067253, становить 769466,32 грн.

Відповідно до службової записки управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Галицької митниці Держмитслужби від 14.05.2020 року № 7.4-15/45-1355, сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України товарів за митною декларацією типу IM40ДЕ № UA209150/2017/109838, з урахуванням інформації та копій документів, наданих митними органами Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, станом на дату здійснення митного оформлення становить 202969,03 грн., а саме: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання - 40 896,47 грн.; ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання - 162 072,56 грн.

Враховуючи викладене, несплачена сума митних платежів становить 59 629,83 грн.

Однак, відповідач не вжив належних та вичерпних заходів для з`ясування того хто і за яких обставин міг надати декларанту з неправдивими відомостями, на думку відповідача, інвойси та СМR на підставі яких були заповнені та подані митні декларації.

Відповідач, не відібрав пояснення та інформацію у вищевказаних фірм, які зазначені у згаданому листі митних органів Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії листом від 13.03.2020 року та наданих міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № б/н від 01.09.2017 року та рахунку-фактури (invoice) № UK170109Z006 від 01.09.2017 ("UK СLOTHING CARAVAN" та імовірний покупець - "ATS Clothing UA").

Також, відповідач не відібрав пояснень у водіїв транспортних засобів - перевізників з приводу спірних, на думку митниці, поданих до митного оформлення СМR, хто їх виписав та надав представнику декларанта.

Вбачається, що висновки митниці зроблені на основі констатації фактів, про наявність розбіжностей у документах поданих до митного оформлення та отриманих від компетентних органів іноземних держав, однак не було враховано, чи позивач діяв в межах і відповідно до умов контракту, за яким товарно-супровідні документи надаються декларанту разом із вантажем. Наведені обставини у оскаржуваній постанові належним чином не оцінені.

У своїх висновках відповідач послався на експортні декларації надані митними органами Королівства Великобританії та Північної Ірландії, які фактично вказують лише на факт початку процедури оформлення експорту товару із відповідної держави. При цьому, не з`ясував, чи дана декларація виключає можливість переходу права на товар після такого оформлення до інших осіб, в тому числі до продавця, зазначеного в поданих до митного оформлення документах. Також, відповідач не з`ясував чи був наділений ОСОБА_1 повноваженнями та обов`язком перевірки відносин сторони договору-нерезидента з іншими суб`єктами господарювання - нерезидентами.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 351 МК України передбачено, що надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться - є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Проте, як видно з матеріалів справи митний орган документальної невиїзної перевірки не провів. Обставин щодо цього факту у оскаржуваній постанові не навів, зокрема у оскаржуваному рішенні відсутній висновок щодо результатів проведення такої перевірки.

За даних обставин, суд вважає, що самі по собі документи митних органів Естонської Республіки, Республіки Польща, Королівства Бельгія та Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії не є беззаперечними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу щодо незаконного звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару.

Наведені обставини свідчать, що під час розгляду справи митним органом фактично не з`ясовано ступеня вини ОСОБА_1 , наявність чи відсутність складу даного правопорушення у його діях, не встановлено умислу позивача на вчинення правопорушення мотиви наведені у оскаржуваній постанові не співставлені з доводами позивача щодо відсутності складу правопорушення.

Суд звертає увагу, що з наданих відповідачем документів щодо встановлення розбіжностей між відправником та одержувачем товарів, розміру митних платежів, які як вказує відповідач, були підставою для прийняття оскаржуваної постанови, неможливо встановити достовірність їх змісту та підтвердження таких обставин, оскільки їх частина не перекладена на державну мову. В свою чергу, митний орган перекладу документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови, до поданого відзиву не долучив. Більше того, до відзиву на позовну заяву взагалі не долучено жодного документа, який слугував підставою для винесення оскаржуваної постанови, що фактично позбавило можливості суд спів ставити доводи позивача з твердженнями відповідача..

Таким чином доказів, на підставі яких митницею встановлено в діях ОСОБА_1 склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України відповідачем не подано.

Суд приходить до висновку, що усіх обставин інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення митним органом враховано не було, оскільки розгляд справи проведено без повного дослідження та з`ясування обставин справи. Відтак не здобуто переконливих доказів вини ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що мотиви наведені у відзиві представником відповідача на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, не спростовують доводів позивача, оскільки їх зміст не спростовує доводів стосовно неповноти при дослідженні обставин справи, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з надісланням справи, відповідно до положень стю 286 КАС України, на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), тобто до Галицької митниці Держмитслужби.

Розподіл судових витрат слід провести у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака В.Я. № 1384/20900/20 від 25.08.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення, а матеріали справи №1384/20900/20 від 25.08.2020 року надіслати справу на новий розгляд до Галицької митниці Держмитслужби.

Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03 листопада 2020 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.