Ухвала

від 03.11.2020 по справі 382/2250/18

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/2250/18

Провадження 2/382/29/20

У Х В А Л А

Іменем України

"03" листопада 2020 р. Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Литвин Л. І.

при секретарі Чемерис С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальності "ДДМ ЕСТЕЙТ" про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальності "ДДМ ЕСТЕЙТ" про визнання права власності. Свої вимоги обгрунтував наступним. З 01.03.2005 р. на підставі свідоцтва, виданого виконавчим комітетом Яготинської міської ради у приватній власності відповідача перебувала нежитлова будівля магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 13.05.2005 р. між ЗАТ "ПроКредит Банк" і відповідачем укладено Рамкову угоду № 2367, згідно з якою банк зобов`язався кредитувати позичальника на умовах цієї угоди та кредитних договорів. З метою забезпечення кредитних зобов`язань за Рамковою угодою та укладеними в її межах кредитними договорами між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки від 19.05.2005 р. № 2367-ІД 01, відповідно до якого в іпотеку була передана ця нежитлова будівля площею 74 кв.м. Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 06.06.2014 р. у справі № 382/849/14-ц за позовом ПАТ "ПроКредит Банк" до відповідача було звернуто стягнення на предмет іпотеки, на цю нежитлову будівлю на суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями у розмірі 2028 146,30 грн. та суму судового збору у розмірі 3654 грн. 24.12.2014 р. між ним та зазначеним банком було укладено Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором та заміну сторони у зобов"язаннях, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В., зареєстрований у реєстрі № 4495. Відповідно до п.2 цього договору Банк передав йому, як новому кредитору, частину права вимоги із загальної суми заборгованості, визначеної рішенням суду у справі № 382/849/14-ц у фіксованому розмірі 310 000 грн., а він став кредитором виключно на вказану суму. Пунктом 3 цього ж договору передбачено, що первісний кредитор (тобто Банк) передає новому кредитору, а новий кредитор (тобто вона) приймає усі права за іпотечним договором від 19.05.2005 року № 2367-ІД01. 19.03.2015 р. між ним та ТОВ "ДДМ ЕСТЕЙТ" укладено договір купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В., зареєстрований в реєстрі № 589. 07.05.2015 р. ОСОБА_2 звернулася до Яготинського районного суду з позовом до нього, а також ПАТ "ПроКредит Банк", ТОВ "ДДМ ЕСТЕЙТ" та Реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області за участю третьої особи-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка В.В. про визнання договорів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію та про внесення змін до запису державного реєстру. Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 23.03.2016 року у цій цивільній справі позовні вимоги позивача задоволені частково, а саме: визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладений 19.03.2015 року між ним і ТОВ ДДМ ЕСТЕЙТ та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В.; скасовано рішення про державну реєстрацію № 19856374 від 06.03.2015 року, проведену державним реєстратором Козинцем С.С. щодо державної реєстрації нежитлової будівлі магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований по АДРЕСА_1 , за мною (реєстраційний запис об`єкта нерухомого майна 591734532255), номер запису про право власності 8975723; скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 20010687 від 16.03.2015 року, проведену державним реєстратором Козинцем С.С. щодо державної реєстрації цієї самої нежитлової будівлі магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відмовлено у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, відступлення прав за іпотечним договором та заміну сторони у зобов`язаннях, укладеного 24.12.2014 року між ПАТ ПроКредит Банк та ним та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 08.02.2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Не погоджуючись зазначеними судовими рішеннями, відповідач ТОВ ДДМ ЕСТЕЙТ подав на них касаційну скаргу, внаслідок чого ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.05.2017 року було відкрито касаційне провадження у цій справі, а виконання оскаржуваного рішення суду було зупинено до закінчення касаційного провадження. 10.04.2018 року між усіма сторонами цієї справи було укладено мирову угоду, яку надано суду касаційній інстанції для затвердження. Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2018 року у затвердженні цієї мирової угоди відмовлено, а постановою від цього самого числа - рішення попередніх судів - залишено без змін. Під час укладення мирової угоди ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 230 000 грн. в рахунок задоволення її позовних вимог, а остання зобов"язалась підписати мирову угоду. На даний час відповідачка ОСОБА_2 не повертає йому сплачені 230 000 грн., а тому в силу ст.ст. 220, 657 ЦК України ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого по АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні сторони подали до суду підписану мирову угоду, в якій вказано, що ними підписано спільну заяву з метою врегулювання спору в межах позовних вимог позивача та укладено мирову угоду. За умовами мирової угоди відповідач ОСОБА_2 повністю підтверджує як обставини, викладені у позовній заяві позивача, так і додані позивачем до неї докази, що вона дійсно 10.04.2018 року отримала від позивача ОСОБА_1 230.000 (двісті тридцять тисяч) грн. в рахунок задоволення своїх вимог у зазначеній в позовній заяві ОСОБА_1 цивільній справі 382/878/15-ц, а також вона підтверджує, що у зв`язку з відмовою Верховним Судом у задоволенні мирової угоди у цивільній справі № 382/878/15-ц вона 27.11.2018 року отримала від ОСОБА_1 письмову вимогу про повернення зазначених коштів протягом десяти днів з моменту отримання цієї вимоги, але гроші не повернула, вважаючи, що вона готова уступити право на спірне майно позивачу ОСОБА_1 та не заперечує проти визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на предмет позову в цій справі з огляду на те, що станом на сьогодні офіційно зареєстрованим власником спірного майна є 3-я особа ТОВ ДДМ ЕСТЕЙТ , яке не має заперечень проти такого визнання.

Третя особа ТОВ ДДМ ЕСТЕЙТ підтверджує, що предмет спору, яким є нежитлова будівля магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , належить ТОВ ДДМ ЕСТЕЙТ на підставі договору купівлі-продажу між Товариством та ОСОБА_1 , посвідченого 19.03.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. (реєстраційний номер № 589); повністю підтверджує ті фактичні дані, які наведені в позовній заяві, і погоджується з доказами, доданими до позовної заяви, які підтверджують ці фактичні дані; не заперечує проти визнання за позивачем права власності на предмет позову в цій справі.

Позивач ОСОБА_1 погоджується на задоволення своїх вимог шляхом визнання за ним права власності на спірне майно, а саме; нежитлової будівлі магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований в АДРЕСА_1 , (реєстраційний запис об`єкта нерухомого майна 591734532255), не вимагає від відповідача ОСОБА_2 повернення отриманих від нього 10.04.2018 року 230.000 (двісті тридцять тисяч) грн. в рахунок задоволення її вимог у зазначеній в позовній заяві цивільній справі № 382/878/15-ц та залишає їх у власності відповідача.

Сторони зобов`язуються з моменту затвердження Яготинським районним судом Київської області цієї мирової угоди не мати один до одного будь-яких претензій з приводу предмета спору, а саме, нежитлової будівлі магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований в АДРЕСА_1 , (реєстраційний запис об`єкта нерухомого майна 591734532255).

Вказану мирову угоду просили затвердити та визнати за позивачем право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого по АДРЕСА_1 .

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належно, а позивач просив затвердити подану мирову угоду та в разі відмови в її затвердженні розгляд справи відкласти.

Відповідачка ОСОБА_2 просила затвердити мирову угоду.

Представник третьої особи без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальності "ДДМ ЕСТЕЙТ" в судове засідання не з`явився, в заяві до суду просив затвердити мирову угоду, справу слухати у його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що у затвердженні мирової угоди поданої сторонами необхідно відмовити виходячи із наступного.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Частиною п`ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України Про виконавче провадження .

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В судовому засіданні установлено, що відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 06.06.2014 в рахунок часткового погашення заборгованості відповідача по даній справі, ОСОБА_2 , перед ПАТ ПроКредит Банк звернено стягнення на магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував у власності ОСОБА_3 . Цим же рішенням встановлено спосіб реалізації даного магазину - його продажу: на прилюдних торгах з початковою вартістю, що буде встановлено суб`єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження. Дане рішення суду вступило в законну силу і є обов`язковим для виконання для всіх органів державної влади, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. В зв`язку з цим перехід права власності до третіх осіб на магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 , можливий лише способом, вказаним в рішенні Яготинського районного суду Київської області від 06 червня 2014 року - тобто шляхом його реалізації з прилюдних торгів.

24.12.2014 р. між ОСОБА_1 та банком було укладено Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором та заміну сторони у зобов`язаннях, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В., зареєстрований у реєстрі № 4495. Відповідно до п.2 цього договору Банк передав йому, як новому кредитору, частину права вимоги із загальної суми заборгованості, визначеної рішенням суду у справі № 382/849/14-ц у фіксованому розмірі 310 000 грн., а він став кредитором виключно на вказану суму. Передача ПАТ ПроКредит Банк ОСОБА_1 виконавчого листа від 03.07.14 на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 6 червня 2014 року надало право ОСОБА_1 ініціювати проведення певних виконавчих дій по продажу з прилюдних торгів магазина ІНФОРМАЦІЯ_1 . Договір про відступлення права вимоги, відступлення прав за іпотечним договором та заміну сторони у зобов`язанні не передбачав перехід права власності на предмет іпотеки, а лише уступку права вимоги за договором іпотеки та рамковою угодою. Дані обставини встановлені рішенням Яготинського районного суду від 23 березня 2016 р. та не потребують доведення.

Таким чином, ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_4 на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором та заміну сторони у зобов"язаннях є сторонами договору іпотеки, нежитлова будівля - магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " є предметом іпотекита сторони повинні діяти в межах Закону України "Про іпотеку", зокрема, ст.ст. 37,38 та рішення Яготинського районного суду від 6 червня 2014 р.

Крім цього, у п. 2 мирової угоди, поданої до суду сторонами третя особа ТОВ "ДДМ ЕСТЕЙТ" підтверджує, що нежитлова будівля магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ТОВ "ДДМ ЕСТЕЙТ" на підставі договору купівлі-продажу між товариством та ОСОБА_1 , посвідченого 19 березня 2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко В.В.

Разом з тим, відповідно до рішення Яготинського районного суду від 23 березня 2016 р. вказаний договір купівлі-продажу визнаний недійсним, та державна реєстрація цього договору скасована.

Обгрунтовуючи свої вимоги щодо визнання права власності на магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", позивач посилається на ч. 2 ст. 220, ст. 657 ЦК України та зазначає, що відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі-магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Проте, з розписки відповідачки ОСОБА_2 , на яку посилається позивач вбачається, що остання отримала від нього 230 000 грн. за майбутнє підписання заяви про укладення мирової угоди та подачу заяви про відмову від позовних вимог та закриття провадження у цивільній справі № 382/834/17 (а.с.18).

За таких обставин вважати, що мирова угода відповідає вимогам закону, підстав немає та в її затвердженні необхідно відмовити.

Керуючись ст. 206 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДМ ЕСТЕЙТ" про визнання права власності.

Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2020 року.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Литвин Л.І.