Ухвала

від 30.10.2020 по справі 756/12853/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30.10.2020 Справа № 756/12853/20

Унікальний № 756/12853/20

Провадження № 2-п/756/125/20

У Х В А Л А

30 жовтня 2020 року

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О. дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 січня 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Надра до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До суду 16 жовтня 2020 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 січня 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Надра до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що 22 вересня 2020 року при отриманні Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізналась про накладання обтяження на її нерухоме майно на підставі постанови №52266913 від 30 жовтня 2017 року про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 січня 2012 року, в якому усунуто описку ухвалою суду від 12 березня 2012 року, стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк Надра (код ЄДРПОУ: 20025456, к/р НОМЕР_1 в ГУ НБУ по м. Києву та області, МФО: 321024) суму грошових коштів у розмірі 351884,96 грн., судові витрати -1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120, 0 грн., всього -353 704, 96 грн.

Посилаючись, що копію зазначеного заочного рішення вона отримала 25 вересня 2020 року, що не була присутня в судовому засіданні, не була обізнана про наявність відповідної судової справи, не отримувала копій судового рішення раніше.

Відповідач не згодна з даним рішенням та має заперечення проти вимог позивача. Зокрема, стверджує, що судом в заочному рішенні не зазначено ані номера кредитного договору, а ні номера договору поруки, що на її думку ставить під сумнів їх існування, вважає, що судом не були з`ясовані всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення вказаної справи.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 січня 2012 року, приходжу до висновку про її повернення, з огляду на наступне.

Умови проведення заочного розгляду справи станом на дату його ухвалення 05 січня 2012 року визначались нормою ст. 224 ЦПК України в редакції 2004 року, якими були неявка у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними; ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів у справі, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи; неявка у судове засідання всіх відповідачів у разі участі у справі кількох відповідачів.

Відповідно до п.9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Як видно з довідки Оболонського районного суду м.Києва від 30 жовтня 2020 року справа № 2-295/12 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Надра до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - знищена за закінченням строку зберігання, на підставі наказу ДСА України про затвердження переліку судових справ, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання документів та наказу.

Оскільки твердження відповідача ОСОБА_1 щодо неотримання нею судових викликів та копії заочного рішення перевірити наразі суд позбавлений можливості, оскільки дана цивільна справа знищена.

Отримавши інформацію про те, що матеріали цивільної справи знищено, заявник ОСОБА_1 , спочатку у порядку передбаченому положенням ст.ст. 488, 489 ЦПК України має звернутись до суду першої інстанції із заявою про відновлення провадження у цивільній справі №2-295/12 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Надра до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, а вже потім, за результатами вирішення заяви про відновлення знищеного провадження, визначитись з подальшими процесуальними діями, що до перегляду заочного рішення.

З урахуванням того, що суд позбавлений можливості перевірити дотримання заявником строку, передбаченого процесуальним законодавством на звернення до суду зі заявою про перегляд заочного рішення, а також вирішення питання про розгляд заяви про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 січня 2012 року, не має будь-якого процесуально-правового значення без цивільної справи відновленої в установленому законом порядку, тому заява підлягає поверненню.

Крім того, у відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з наведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін строк на оскарження рішення , що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

За таких обставин, дійшла висновку, що без відновлення знищеного провадження, суд позбавлений можливості перевірити твердження заявника щодо дотримання строку звернення до суду з відповідною заявою, щодо неотримання судових викликів та судового рішення у зв`язку з тим, що цивільна справа знищена.

Керуючись ст.ст. 284, 287 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 січня 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Надра до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 30 жовтня 2020 року.

Суддя Н.О. Яценко