Рішення

від 05.11.2020 по справі 260/3643/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 260/3643/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Кустрьо В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 кандитат на посаду Хустського міського голови , представники адвокати Фекийшгазі К.С. , Сочка В.І.

відповідача: Хустська міська територіальна виборча комісія Хустського району Закарпатської області , представник - Бровдій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 кандидата на посаду Хустського міського голови (вул. Центральна, буд. 172,с. Нижнє Селище,Хустський район, Закарпатська область,90440) до Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27,м. Хуст,Закарпатська область,90400), про визнання незаконним голосування, визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 кандидат на посаду Хустського міського голови звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області , яким з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

1.Визнати протиправною бездіяльність Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області щодо нерозгляду питання для встановлення обставин, передбачених ч. 1 ст. 252 Виборчого кодексу України, що дають підстави для визнання голосування на виборчій дільниці № 210799 недійсним.

2.Зобов`язати Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області у одноденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили розглянути питання щодо встановлення обставин, передбачених ч. 1 ст. 252 Виборчого кодексу України, що дають підстави для визнання голосування на виборчій дільниці недійсним №210799.

3.Визнати протиправною бездіяльність Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області іцодо невстановлення 02.11.2020 року факту про те, що голосування у день голосування не було організовано і проведено відповідно до Виборчого кодексу кодексу України на виборчій дільниці №210799 та фактів незаконного голосування у кількості, що перевищують 5% виборців, які тримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці №210799 з усіх видів місцевих виборів.

4. Визнати протиправними та скасувати протоколи, складені Хустською міською територіальною виборчою комісією Хустського району Закарпатської області 02.11.2020 року про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210799 з виборів:

1.Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області;

2.Депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області;

3 .Депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області;

4.Депутатів Закарпатської обласної ради.

5. Зобов`язати Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210799 без врахування бюлетенів, які видані та заповнені з порушенням вимог ст.248 та 250 Виборчого кодексу України та не підлягають врахуванню, з виборів:

1.Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області;

2.Депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області;

З .Депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області;

4.Депутатів Закарпатської обласної ради.

6.Зобов`язати Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області при проведенні повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №210799 з усіх видів виборів усі бюлетені, видані цією виборчою дільницею, вважати такими, що не підлягають врахуванню відповідно до ч. 16 ст. ст.254 Виборчого кодексу України.

7.Зобов`язати Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області при проведенні повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №210799 з усіх видів виборів у протоколах зазначити тільки відомості про:

1) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничною виборчою комісією; 2) кількість невикористаних виборчих бюлетенів, погашених дільничною виборчою комісією; 3) кількість виборців, включених до списку виборців на виборчій дільниці (на момент закінчення голосування); 4) кількість виборців, внесених на виборчій дільниці до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування; 5) кількість виборців які отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування; 6) кількість виборців які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування; 7) загальна кількість виборців які отримали виборчі бюлетені; 8) кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню; а на місці інших відомостей - прочерк.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 жовтня 2020 року відбулися перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, зокрема Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області, а також вибори депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області, депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області та депутатів Закарпатської обласної ради в яких приймав участь позивач.

У зв`язку з поданими учасниками виборчого процесу скаргами та заявами, постановою Хустської міської територіальної виборчої комісії № 63 від 28.10.2020 року було вирішено провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях №210791, №№210794-210799, №210800, №210801. 02 листопада 2020 року Хустською міською територіальною виборчою комісією Хустського району Закарпатської області було складено протоколи про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210799 з виборів: Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області, депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області, депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області, депутатів Закарпатської обласної ради. Позивач зазначає, що відповідно до актів про порушення складених 30.10.2020 року та 02.11.2020 року, місцеві вибори 25 жовтня 2020 року були проведені з численними, та навіть масовими порушенням виборчого законодавства України, що призвели до повного спотворення результатів волевиявлення виборців та ставлять під сумнів чесність виборчого процесу. Зазначає, що як вбачається з характеру порушень заактованих відповідними суб`єктами, при повторному підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №210799, Відповідачем було протиправно враховано як мінімум 64 бюлетеня, що складає більше 10% від кількості бюлетенів, отриманих виборцями на зазначеній виборчій дільниці. Однак, всі зазначені вище порушення були залишені Відповідачем без належного правового реагування, у зв`язку з чим вважають, що рішення про затвердження результатів голосування, оформлені відповідними протоколами про перерахунок голосів на виборчій дільниці №210799, складені Хустською МТВК з численними порушеннями виборчого законодавства, у зв`язку з чим повинні бути скасовані адміністративним судом у встановленому порядку, а Відповідача слід зобов`язати розглянути питання про визнання результатів голосування на виборчій дільниці №210799 повинні недійсними.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просив суд такі задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала .

Також представник відповідача на запитання головуючого судді щодо ненадання письмових доказів, про які зазначав суд в ухвалі про відкриття провадження пояснила, що у неї немає ухвали і з письмових доказів може надати тільки протоколи про повторний перерахунок та дві скарги позивача.

Суд констатує, що ухвала про відкриття провадження була отримана відповідачем на офіційну електронну адресу відповідача , що стверджується роздрукованим повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

Відзив на позов представник відповідача не надав.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

2. Обставини, встановлені судом.

15 липня 2020 року Верховною Радою України прийнято постанову №795-IX Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році , якою призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року.

30 серпня 2020 року Центральною виборчою комісією винесено постанову №208 Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року , якою оголошено з 5 вересня 2020 року початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.

Відповідно до посвідчення №03 від 30.09.2020 року ОСОБА_1 є кандидатом на посаду Хустського міського голови.

Загальновідомим є факт, що 25 жовтня 2020 року відбулися перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, зокрема Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області, а також вибори депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області, депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області та депутатів Закарпатської обласної ради в яких приймав участь позивач.

26 жовтня 2020 року та 27 жовтня 2020 року кандидати у депутати Хустської міської ради Закарпатської області звернулися із заявами до відповідача про перерахунок бюлетенів на виборчих дільницях № 210791, №№ 210794- 210799, № 210800, № 210801" у відповідності до постанови ЦВК № 366 від 10 жовтня 2020 року посилаючись на те, що кількість бюлетенів визнаних недійсними на вказаних дільницях є аномально високою.

За результатами розгляду вказаних заяв постановою відповідача № 63 від 28 жовтня 2020 року "Про повторний підрахунок бюлетенів на виборчих дільницях № 210791, №№ 210794-210799, № 210800, № 210801" (далі по тексту постанова № 63) на підставі заяв про перерахунок бюлетенів, у зв`язку із аномально високою кількістю бюлетенів визнаних недійсними було постановлено провести перерахунок бюлетенів на виборчих дільницях № 210791, №№ 210794-210799, № 210800, № 210801.

02 листопада 2020 року Хустською міською територіальною виборчою комісією Хустського району Закарпатської області було складено протоколи про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210799 з виборів:

1.Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області;

2.Депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області;

3.Депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області;

4.Депутатів Закарпатської обласної ради.

Електоронними засобами звязку 04.11.2020 року голова Хустськьої ТВК направила суду письмові окремі думки членів комісії до протоколу про повторний підрахунок голосів виборців ДВК №210799 від 25.1.2020 року.

Так зокрема, окрема думка членів Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до протоколу про повторний підрахунок голосів виборців ДВК №210799 від 25.1.2020 року, відповідно до якої зазначено, що при перерахунку голосів на даній дільниці комісією було незаконно врахованно 64 бюлетені , що складає більше 10% від загальної кількості виборців що отримали болетені на даній дільниці.

Також окрему думку виклали члени Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області щодо протоколу про повторний підрахунок голосів виборців ДВК №210799 від 25.1.2020 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 де зазначили, що комісією не було проголосовано рішення про визнання бюлетенів у яких зазначені позначення (номер) виборчого округу та/або номер виборчої дільниці не відповідають позначенню (номеру) відповідного виборчого округу та/або номеру виборчої дільниці, на якій проводиться підрахунок голосів: як такими, що не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців (ч. 25 ст. 250 ВК України). Мотивацією таких дій стало те, що на бюлетенях наявна печатка з номером дільниці. Вважають, що вказані дії є незаконними, номер ДВК є окремим реквізитом бюлетеня, форма якого затверджена ЦВК, наявність печатки не може замінити вимогу про наявність номеру ДВК. Печатка є окремим необхідним реквізитом за відсутність якого передбачені окремі наслідки (п.п. а п. 2 ч. 29 ст. 250 ВК України). Позиція TBK суперечать змісту ч.3 ст. 113, ч. 9 ст. 115 ВК України. Вказані порушення впливають, на загальні результаті виборів, а тому вказані члени комісії не погоджуються з прийнятим рішенням.

Судом встановлено, що 30.10.2020 року та 02.11.2020 року уповноваженими представниками політичних партій та кандидатів в депутати були складені чисельні акти про виявлення порушення виборчого законодавства.

Так, зокрема згідно акту про виявлення порушення, складеного 02.11.2020 року о 16:00 представником організації партії ЗО ПП СЛУГА НАРОДУ ОСОБА_7 , в приміщенні Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області, під час повторного підрахунку голосів з виборів Хустського міського голови. Територіальна виборча комісія визнала такими, що підлягають врахуванню 24 (двадцять чотири) виборчих бюлетенів, на яких відсутній номер дільничної виборчої комісії кандидату на посаду Хустського міського голови ОСОБА_8 та 5 (п`ять) бюлетенів з печатками на яких неможливо визначити номер дільниці такої печатки на посаду Хустського міського голови ОСОБА_8 та 7 (сім) бюлетенів із зазначеним трьох цифр (799) номеру виборчої дільниці № 210799 на посаду Хустського міського голови ОСОБА_8 . Крім того, комісія врахувала 3 бюлетеня з номерами дільниць № 21799, № 21079, № 120799.

На підставі наведеного, під час проведення підрахунку учасниками виборчого процесу були подані численні скарги до Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області

Так, зокрема 03.11.2020 року до Хустської міської територіальної виборчої комісії була подана заява № 593 кандидата на посаду Хустського міського голови ОСОБА_1 від 03.11.2020 року , в якій скаржник просить ухвалити Постанову про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210799 у зв`язку з численними порушеннями виборчого законодавства України, зокрема але не виключно ст. 248 та ст. 250 ВК України.

Також 03.11.2020 року до Хустської міської територіальної виборчої комісії була подана скарга № 592 кандидата на посаду Хустського міського голови ОСОБА_1. , в якій скаржник просить під час здійснення повторного підрахунку голосів виборців Хустською міською територіальною виборчою комісією Хустського району Закарпатської області на виборчій дільниці №210799, визнати такими, що не підлягають врахуванню, виборчі бюлетені заповнені з порушенням вимог ст. 248 та ст. 250 ВК України. До скарги додані акти про порушення від 02.11.2020 року.

Мотиви та норми права застосовані судом .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 38 Конституції України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. При цьому статтею 69 Конституції України передбачено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення (стаття 71 Конституції України).

Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму (частина 1 ст. 273 КАС України).

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів є Виборчий кодекс України від 19.12.2019 року №396-IX (далі - ВК України).

Відповідно до статті 20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Згідно з частиною 1 статті 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 64 Виборчого кодексу України суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже судом встановлено , що позивач є субєктом виборчого процесу і має право в порядку статті 64 ВК України на звернення до суду щодо оскарження дій , бездіяльності та рішень виборчої комісії.

У відповідності до ч. ст. 245 КАСУ у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до статті 4 КАСУ : нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування( п.18); індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк ( п.19).

Постановою від 10 серпня 2020 року № 173 Про Порядок організації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів ,( далі Порядок № 173 ) яка прийнята з метою забезпечення належної організації роботи виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, народних депутатів України, місцевих виборів, відповідно до статей 23, 32, 33, 35 - 38, 61, 87, 88, 91, 144, 145, 148, частин першої, другої статті 206, статей 207, 211 Виборчого кодексу України, враховуючи положення Законів України "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації", постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 "Деякі питання документування управлінської діяльності", Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, керуючись статтями 11 - 13, пунктами 4, 13 статті 17, пунктами 3, 9, 17 статті 18, пунктами 2, 8, 17 статті 19, пунктами 2, 7, 9 статті 21 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" .

Частиною 11 Порядку № 173 встановлено, що виборча комісія у процесі своєї діяльності складає акти та протоколи. Акт комісії засвідчує певний факт або певну подію, виявлену і визнану комісією. Протокол комісії встановлює підсумки певних дій, виконаних комісією.. Акти і протоколи виборчої комісії складаються за затвердженими Центральною виборчою комісією формами у випадках і в кількості примірників, передбачених Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 37, пункту 4 частини першої статті 205, статті 250, частин першої - п`ятої, восьмої, дев`ятої статті 251, частин дев`ятої, десятої, дванадцятої - шістнадцятої статті 254 Виборчого кодексу України, керуючись статтями 11 - 13, пунктами 4, 13 статті 17, пунктами 2, 7 статті 21 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" ЦВК 24 вересня 2020 року прийняла Постанову № 296 Про форми протоколів та актів виборчих комісій, які здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів, щодо підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів , якою Додатком 5 затверджено відповідну форму Протоколу територіальної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

Пунктом 15 статті 36 ВК України рішення виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийнято з перевищенням її повноважень, може бути скасовано виборчою комісією вищого рівня або судом. У такому разі виборча комісія вищого рівня має право прийняти рішення по суті питання.

Частиною 3 статті 37 ВК України рішення виборчої комісії з розглянутого питання письмово оформляється у формі постанови, яка повинна містити:1) найменування комісії;2) найменування постанови;3) дату, час та місце її прийняття і порядковий номер;4) мотивувальну частину з посиланням на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні комісії;5) посилання на конкретні положення нормативно-правових актів або постанову виборчої комісії вищого рівня чи судові рішення, якими керувалася комісія при прийнятті постанови;6) резолютивну частину. Постанова підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (секретарем засідання).

Отже, протоколи про повторний підрахунок тільки фіксували факти, які були встановлені відповідачем, а рішення за результатами підрахунку не приймалося, у зв`язку з чим вимога про скасування протоколів задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивачем було подано 03.11.2020 року відповідачу дві скарги, до яких додано копії актів від 02.11.2020 року , зареєстрованих комісією .У даних скаргах позивач послався на акти, складені зацікавленими особами під час повторного підрахунку голосів на спірній виборчій дільниці, які також додано до позовної заяви.

Статтею 254 ВК України встановлений порядок прийняття та розгляду виборчих документів дільничних виборчих комісій територіальною виборчою комісією.

За результатами розгляду документів дільничної виборчої комісії та скарг про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці, а також під час транспортування виборчих документів до територіальної виборчої комісії, що надійшли до територіальної виборчої комісії на момент прийняття документів дільничної виборчої комісії, територіальна виборча комісія приймає одне з таких рішень:

1) врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці;

2) зобов`язати дільничну виборчу комісію виправити виявлені недоліки шляхом складання протоколу з позначкою "Уточнений";

3) провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому цим Кодексом.

За наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами , складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

Повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів здійснюється територіальною виборчою комісією після розгляду і прийняття протоколів та інших документів від усіх дільничних виборчих комісій. У повторному підрахунку територіальною виборчою комісією голосів виборців на виборчій дільниці мають право брати участь усі члени цієї дільничної виборчої комісії і можуть бути присутніми кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірені особи, уповноважені особи організацій партій, офіційні спостерігачі на відповідних місцевих виборах.

Повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів здійснюється членами територіальної виборчої комісії в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією з урахуванням положень статті 250 цього Кодексу.

Територіальна виборча комісія за результатами повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці складає протокол про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Протокол про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці може виготовлятися за допомогою технічних засобів.

Протокол про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці складається територіальною виборчою комісією у чотирьох примірниках. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу. Кожен примірник протоколу зобов`язані підписати голова, заступник голови, секретар та інші члени територіальної виборчої комісії, присутні на засіданні комісії, та члени дільничної виборчої комісії, які брали участь у повторному підрахунку голосів. Кожен примірник протоколу засвідчується печаткою територіальної виборчої комісії. Відомості протоколу оголошуються. Перший примірник протоколу мають право підписати кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірені особи, уповноважені особи організації партії, офіційні спостерігачі на відповідних місцевих виборах, присутні під час підрахунку голосів виборців. У разі незгоди з відомостями, що зазначені у протоколі, член комісії зобов`язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до протоколу. Непідписання або відмова від підписання протоколу окремих членів комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.(п.14).

Територіальна виборча комісія може прийняти рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним лише у разі виявлення при повторному підрахунку голосів виборців на відповідній виборчій дільниці обставин, зазначених у частині першій статті 252 цього Кодексу.( п.15), а саме:

- випадків незаконного голосування (заповнення, опускання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків, передбачених частинами п`ятою, десятою статті 248 цього Кодексу; голосування особами, які не мають права голосу на відповідних виборах; голосування особами, які не включені до списку виборців на виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голосування особою більше ніж один раз) у кількості, що перевищує 5 відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів;

- знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 5 відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів;

- виявлення у виборчих скриньках виборчих бюлетенів у кількості, що перевищує більше ніж на 10 відсотків кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів.

Судом не встановлено наявності Актів, які би були складені членами ТВК у відповідності до ч. 11 Порядку № 173 та якогось іншого рішення ТВК з приводу встановлення факту порушень щодо виявлення при повторному підрахунку голосів виборців на відповідній виборчій дільниці обставин, зазначених у частині першій статті 252 цього Кодексу.

Окремі думки членів ТВК не свідчать про незгоду з відомостями, що зазначені у протоколі, однак не є самостійною підставою для визнання голосування на виборчій дільниці недійсним.

В той же час суд констатує наступне.

Згідно ст .63 ВК України рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії.. Питання розгляду скарг виборчими комісіями, не врегульовані цим Кодексом, визначаються Центральною виборчою комісією.

Постановою ЦВК від 21 серпня 2020 року за № 192 затверджено Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів( далі -Порядок № 192), який відповідно до частини сьомої статті 63 Виборчого кодексу України регулює питання розгляду виборчими комісіями з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів скарг на рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу.

Під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, та прийняття за наслідками такого розгляду відповідних рішень виборчі комісії керуються положеннями Конституції України, Кодексу, Закону України "Про Центральну виборчу комісію", інших законів України, цим Порядком та іншими актами Центральної виборчої комісії, прийнятими на виконання законів України.

Статтею 63 ВК України встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії.2. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до відповідної виборчої комісії, а також розгляд скарг та прийняття рішення виборчою комісією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом .

У відповідності до статті 66 ВК України скарга до виборчої комісії може бути подана суб`єктом звернення зі скаргою протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб`єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються. Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, але не була вчинена дія, передбачена законом.

Статтею 70 ВК України встановлено , що скарга, оформлена з додержанням вимог цього Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні.

Доказами, на підставі яких виборча комісія під час розгляду скарги встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб`єкта звернення зі скаргою , суб`єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інших обставин, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути, зокрема:1) письмові документи і матеріали (у тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;2) письмові пояснення суб`єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб`єкта розгляду скарги, у тому числі і членів виборчої комісії на виконання повноважень виборчої комісії.. На засідання виборчої комісії з розгляду скарги обов`язково запрошується суб`єкт звернення зі скаргою, суб`єкт оскарження, заінтересовані особи, зазначені у скарзі.(ст. 71 ВК України)

У разі задоволення скарги виборча комісія може прийняти рішення, яким:

1) визнати рішення суб`єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу;

2) скасувати оскаржене рішення;

3) зобов`язати суб`єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів;

4) зобов`язати суб`єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;

5) поновити в інший спосіб порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу;

6) зобов`язати суб`єкта оскарження здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.

Аналіз вищевказаних законодавчих норм дає суду підстави констатувати, що встановлення обставин, які позивач сформулював у позовних вимогах можливо зясувати тільки при розгляді відповідачем на своєму засіданні його скарг поданих разом з актами про порушення виборчого законодавства , що є повноваженням відповідача у відповідності до вищевказаних норм виборчого законодавства

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що скарги ОСОБА_1 не розглядалися ТВК.

Оскільки скарги подані позивачем до відповідача 03.11.2020 року станом на час судового розгляду не розглянуті, і позивача, як підтвердив представник, не запрошували для їх розгляду, то суд з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача дійшов висновку, що відповідача слід зобовязати розглянути подані 03.11.2020 року скаргу та заяву ОСОБА_1 в порядку встановленому Розділом ХІ Виборчого кодексу України.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях українських судів. Зокрема, у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку , що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі №2а-204/12) .

Допущені відповідачем порушення, встановлені судом призвели до порушення права позивача та однієї з основних засад виборчого процесу, зазначеного у ч. 1 статті 21 Виборчого кодексу, а саме: гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом;2) дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом; 3) законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес; публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд констатує, що відповідач в обгрунтування своїх заперечень не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів .

При вирішенні даної справи керується наданим суду повноваженням встановленим статтею 245 КАСУ , а саме: суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною дев`ятою статті 273 КАС України передбачено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Подана позивачем позовна заява містить вимоги немайнового характеру, пов`язані між собою підставою виникнення, а тому, розмір судового збору за подачу позовної заяви у даній справі повинен становити 1681,60 грн.

Оскільки суд за результатами розгляду справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, а під час подання даного позову, не було сплачено судовий збір в сумі 1681,60 грн., а тому суд вважає за необхідне присудити в дохід Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору з позивача та з відповідача, зокрема по 840,80 грн. з кожного.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241-246, 255, 273, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 - кандидата на посаду Хустського міського голови ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900- річчя Хуста,27, код ЄДРПОУ 43756206) про визнання незаконним голосування, визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2.Зобовязати Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області Код ЄДРПОУ (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27,м. Хуст, Закарпатська область,90400) розглянути в порядку встановленому Розділом ХІ Виборчого кодексу України скаргу ОСОБА_1 № 592 від 03.11.2020 року та заяву ОСОБА_1 № 593 від 03.11.2020 року негайно після набрання судовим рішення законної сили.

В решті позовних вимог-відмовити.

3.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: иА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

4. Стягнути з Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27,м. Хуст,3акарпатська обласгь,90400, код ЄДРПОУ 43756206) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030І06; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом двох днів з дня його проголошення.

СуддяЗ.Б.Плеханова