Ухвала

від 29.10.2020 по справі 359/1362/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/1362/19

Провадження № 1-в/359/321/2020

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29жовтня 2020року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі представника відділу з питань пробації ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією подання Бориспільського міськрайонного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області Міністерства юстиції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ясинувата Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, проживаючого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , -

засудженого за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2019 року за ч. 1 та ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді двох років позбавлення волі, із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком терміном на два роки з визначенням відповідних обов`язків, -

в с т а н о в и в :

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2019 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1та ч.2ст.185,ч.2ст.15,ч.2ст.185КК України,із застосуваннямст.70КК України,до покаранняу видідвох роківпозбавлення волі та застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України і встановленням іспитового строку терміном на два роки та покладенням відповідних обов`язків.

25.09.2020року представник Бориспільського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області відповідно до ст. 166 КВК України звернувся до суду з поданням про скасування засудженому звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного покарання, мотивуючи його тим, що ОСОБА_4 порушив обов`язки, покладені на нього судом, зокрема свідомо ухиляється від працевлаштування.

В судовому засіданні представник Бориспільського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області подання підтримав, просив задовольнити та зазначив, що засуджений ОСОБА_4 на шлях виправлення не стає.

Засуджений ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволені заявленого подання. Пояснив, що відмовлявся від послуг служби зайнятості, пояснюючи тим, що у нього відсутні засоби для існування, скрутне матеріальне становище і тому вимушений був жити за рахунок тимчасових заробітків, які отримував від сезонної роботи. Проблем з працевлаштуванням не було, однак потрапив під скорочення у зв`язку з запровадженим карантином. Також, деякі підприємства не хотіли брати на роботу оскільки він має судимість. Наразі намагається працевлаштуватись та перебуває на іспитовому строці. Просив надати шанс на виправлення. Зобов`язувався в подальшому не порушувати покладені на нього судом обов`язки.

В судове засідання зявився захисник засудженого адвокат ОСОБА_5 , підтримав пояснення ОСОБА_4 та просив відмовити у задоволенні подання.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні подання органу пробації зважаючи на наданні пояснення засудженого. Вважав, що дії засудженого не свідчать про умисне невиконання обов`язків суду.

Заслухавши думку представника Бориспільськогоміськрайонного відділуфілії Державноїустанови «Центрпробації» вм.Києві таКиївській області та прокурора, пояснення засудженого та його захисника, дослідивши матеріали особової справи ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне у задоволенні подання відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування покарання згідно з вироком суду.

Так, при скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суд зобов`язаний з`ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов`язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2019 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1та ч.2ст.185,ч.2ст.15,ч.2ст.185КК України,із застосуваннямст.70КК України,до покаранняу видідвох роківпозбавлення волі та застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України і встановленням іспитового строку терміном на два роки та покладенням відповідних обов`язків, а саме: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Згідно подання, яке надійшло на адресу суду, 10.07.2019 року в Бориспільському МРВ ОСОБА_4 було роз`яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням, ознайомлений з обов`язками покладеними на нього судом та попереджений про наслідки їх невиконання. В цей день засудженому було винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію - по другим та четвертим вівторкам кожного місяця. Відібрано підписку про недопущення порушення обов`язків суду та порушення громадського порядку.

В той же день засуджений пояснив, що працює на підприємстві «БК «Рошен» прибиральником і зобов`язався надати підтверджуючі документи. 15.07.2019 року ОСОБА_4 повідомив, що звільнений з роботи.

Того ж дня за вих.№32/4/2919-19 від 15.07.2019 року засудженому було видане направлення до Бориспільської міськрайонної філії Київського обласного центру зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися якщо йому буде запропоновано відповідну посаду(роботу).

23.07.2019 року ОСОБА_4 проінформував інспектора Бориспільського МРВ, що не звертався за направленням до центру зайнятості, у зв`язку з вирішенням питання про поновлення його на роботу в «БК РОШЕН» прибиральником.

У подальшому, а саме: 27.08.2019 року та 10.09.2019 року ОСОБА_4 не з`явився на реєстрацію та повідомив в телефонній розмові, що питання з працевлаштуванням не було вирішено, він залишився без засобів існування, у зв`язку з чим, виїхав до центру адаптації для бездомних осіб та звільнених з місць позбавлення волі БО « Світло Надії», який розташований у м. Полтава.

Надалі питання з працевлаштуванням було вирішено і засуджений повернувся до м.Бориспіль, пройшов стажування на підприємстві і був прийнятий на роботу в ТОВ «ДЕН ГРУП» з 10.10.2019 року.

27.02.2020 року засуджений ОСОБА_4 повідомив про звільнення з роботи і зобов`язався працевлаштуватися самостійно.

10.03.2020 року ОСОБА_4 повторно було видане направлення до Бориспільської міськрайонної філії Київського обласного центру зайнятості для допомоги в працевлаштуванні за вих.№32/4/937-20 від 10.03.2020 року.

Згідно повідомлення з Бориспільської міськрайонної філії Київського обласного центру зайнятості було встановлено, що ОСОБА_4 дійсно перебуває на обліку в центрі зайнятості з 11.03.2020 року, як шукач роботи. Статус безробітного йому не надавався. При зверненні до служби зайнятості 11.03.2020 року гр. ОСОБА_4 була запропонована робота та видано направлення на працевлаштування в ТОВ «Балу Трейдінг» на посаду вантажника. Проте, засуджений не з`явився на вищезазначене підприємство та відмовився від запропонованої роботи без поважних причин.

Тому, після карантинних дій, а саме: 26.06.2020 року в Бориспільському МРВ було відібрано у засудженого письмове пояснення, щодо відмови від запропонованої підходящої роботи та було застосоване письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням для відбування призначеного покарання.

Повторно з засудженим була проведена робота, щодо наслідків подальшого

невиконання покладених на нього судом обов`язків, які свідчать про його

небажання стати на шлях виправлення та попереджено, що не виконання вимог

ч. 3 ст. 164 КВК України може призвести до того, то уповноважений орган з

питань пробації може надіслати до суду матеріали про скасування звільнення від

відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування

призначеного судом покарання на підставі ч. 2 ст. 78 КК України. Засудженому

рекомендовано повторно звернутися до центру зайнятості для отримання

допомоги в працевлаштуванні.

Згідно відомостей з центру зайнятості за вх.№3005 від 21.08.2020 р. стало

відомо, що 24.06.2020 року гр. ОСОБА_4 дійсно звертався до служби зайнятості,

йому була запропонована робота та видано направлення в КП «ВУКГ» на посаду

вантажника. При спілкуванні з керівником КП «ВУКГ» було з`ясовано, що

гр. ОСОБА_4 для проходження співбесіди не звертався. Надалі звернень до

центру зайнятості гр. ОСОБА_4 не було.

В особистій бесіді з гр. ОСОБА_4 23.09.2020 року стало відомо, що

останній відмовився від послуг служби зайнятості, пояснюючи тим, що у нього

відсутні засоби для існування, скрутне матеріальне становище і тому вимушений

жити за рахунок тимчасових заробітків, які отримує від сезонної роботи.

Враховуючи вищевикладене, представник Бориспільського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області зазначає, що засуджений свідомо ухиляється від виконання обов`язку суду - працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися якщо йому буде запропоновано відповідну посаду(роботу), а тому просить скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням

ОСОБА_4 , і направити його для відбування покарання призначеного вироком

Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2019 року.

В той же час, суд бере до уваги пояснення засудженого ОСОБА_4 , наданих ним під час судового засідання, що не свідомо ухилявся від явки до уповноваженого органу з питань пробації на реєстрацію. Відмовлявся від послуг служби зайнятості, пояснюючи тим, що у нього відсутні засоби для існування, скрутне матеріальне становище і тому вимушений був жити за рахунок тимчасових заробітків, які отримував від сезонної роботи. Проблем з працевлаштуванням не було, однак потрапив під скорочення у зв`язку з запровадженим карантином. Також, деякі підприємства не хотіли брати на роботу оскільки він має судимість. Наразі намагається працевлаштуватись та перебуває на іспитовому строці.

Відповідно до ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Враховуючи, що ОСОБА_4 з початку іспитового строку перебував в пошуках роботи та самостійно був працевлаштований, причина звільнення пов`язана із скороченням, та те, що наразі він також намагається працевлаштуватись, про що свідчить перебування на іспитовому строці, суд вважає, що твердження органу пробації стосовно свідомого ухилення від працевлаштування не відповідає дійсності, а фактів, викладених у самому поданні не достатньо для прийняття позитивного рішення, оскільки суд не вбачає умисного невиконання з боку засудженого ОСОБА_4 обов`язків покладених судом, а навпаки, всі його дії спрямовані на пошук роботи для забезпечення існування.

Таким чином, суд приходить висновку, що на даний час відсутні достатні підстави, які б, поза розумним сумнівом, вказували на необхідність направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком у даному випадку.

Такі дії засудженого не свідчать про небажання останнього виправитись, оскільки, як встановлено судом, органом пробації не доведено того, що ОСОБА_4 вчинив такі дії, які б свідчили про необхідність скасування відносно останнього звільнення з іспитовим строком.

З цього приводу, засуджений надав відповідні пояснення.

Зважаючи на наведене, а також те, що інших дій чи бездіяльності засудженого, які б давали підстави для висновку про необхідність скасування ОСОБА_4 іспитового строку, не встановлено, на думку суду, у задоволенні подання органу пробації, - слід відмовити.

Крім того, у разі відмови у задоволенні подання про скасування звільнення від покарання з випробуванням, таке подання може бути направлено повторно, якщо будуть встановлені для цього підстави, визначені ч. 2 ст. 78 КК України, і указані обставини є достатніми для повторного подання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 78 КК України, ст. 166 КВК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні подання Бориспільського міськрайонного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області Міністерства юстиції, про скасування звільнення з іспитовим строком відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Матеріали особової справи відносно ОСОБА_4 №75/2019 повернути до Бориспільського міськрайонного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області Міністерства юстиції для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Ухвала суду набирає законної сили після завершення строку апеляційного оскарження, а в разі подання апеляційної скарги, - після завершення апеляційного розгляду такої скарги.

Копію ухвали вручити учасникам провадження.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 30.10.2020 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_1