Рішення

від 29.10.2020 по справі 522/4354/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

29.10.20

Справа № 522/4354/20

Провадження № 2/522/4166/20

РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Чернявської Л.М.

За участю секретаря судового засідання Пейкова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю Велк про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю Велк про поділ майна подружжя. Ціна позову зазначена 50 000 гривень. Позивач просить:

Визнати за ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ Велк (ЄДРПОУ39123907) у розмірі 20 %, що відповідає внеску 1000000,00 гривень, як спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнати право власності за ОСОБА_1 на частку у розмірі 10% статутного капіталу ТОВ Велк (ЕРДПОУ 39123907), що відповідає внеску 50000,00грн., шляхом вилучення із володіння ОСОБА_2 та передачі у володіння ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 від 16.03.2017 року, зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Позивача ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 від 04.09.2003 р. зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) документально підтвердженні судові витрати у повному обсязі.

Позивач посилається на те, що під час шлюбу ОСОБА_2 стала засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Велк , код ЄДРПОУ 39123907, з розміром внеску до статутного капіталу у розмірі 20%, що складає у гривневому еквіваленті 100000 (сто тисяч) грн. із усною умовою сплати 50% дивідендів, які повинні були сплачуватись ОСОБА_2 на підставі Статуту ТОВ Велк директором і засновником (80% статутного капіталу ТОВ Велк ) ОСОБА_4 Виплати дивідендів не відбулось, що підтверджено довідками ТОВ Велк від 01.11.2018 вих. № 01/11 та 05.11.2018 року вих. № 05/11.

Дані корпоративні права у розмірі 20 % ТОВ Велк не приймали участь у розподілі за нотаріальним договором про поділ спільного майна подружжя від 04.07.2017 року. При цьому, для відчуження частки у статутному капіталі ТОВ Велк , що належить ОСОБА_2 у розмірі 20 % необхідно надати нотаріальну згоду.

Ухвалою суду від 17 березня 2020 року позов залишений без руху, оскільки позивачем сплачений судовий збір в розмірі 840,80 гривень, тобто не в повному розмірі. Крім того, додані до позовної заяви документи подано без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України , зокрема, копії доданих документів не відповідають вимогам ч.2, ч.4 ст.95 ЦПК України .

25 березня 2020 року усунені недоліки позовної заяви.

27 березня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі та встановлено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

В той же день, тобто 27 березня 2020 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено повністю та накладено арешт та заборону вчиняти будь-які дії щодо укладення правочинів щодо відчуження частки у розмірі 10% (із 20% спільної сумісної власності) в статутному капіталі ТОВ Велк (ЕРДПОУ 39123907) що відповідає внеску - 50000,00 грн. та належить ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 від 16.03.2017 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

13 травня 2020 року від ОСОБА_5 як третьої особи та від представника товариства з обмеженою відповідальністю Велк - директора Соколова Ігоря, до суду надійшли заяви про розгляд справи у відсутності третьої особи.

13 липня 2020 року згідно протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Відзив на позовну заяву до суду не подавався.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Чурсова В.О. підтримала поданий позов та наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача адвокат Якових Є.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх прав, так як відповідно до сталої судової практики судів касаційної інстанції частка в статутному капіталів товариств з обмеженою відповідальністю не підлягає поділу, а у позивача наявне виключно право вимоги на виплату частини вартості внеску в статутний капітал.

Також, 29 жовтня 2020 року в судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Якових Є.В. надав заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином, в матеріалах справи наявні заяви про слухання справи за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

21 жовтня 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстровано в ЗАГС м. Тирасполь, актовий запис № 981.

18 вересня 2017 року Приморським районним судом м. Одеси винесено рішення у цивільній справі № 522/11925/17-ц згідно якого шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано. 19 липня 2018 року постановою апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , діючої в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року - залишено без змін.

Таким чином, сторони перебували у шлюбі з 1999 року по 2018 рік.

04 липня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про поділ спільного майна подружжя, згідно умов якого сторони розподілили спільне сумісне майно, набуте в шлюбі та спільні кошти. Договір було посвідчено приватним нотаріусом ОМНО Іллічовою Н.А. та зареєстровано в реєстрі за № 3430.

Крім того, приватним нотаріусом ОМНО Іллічовою Н.А. посвідчено заяву ОСОБА_1 від 23.10.2017 року про отримання ним від ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 1 039 779 (один мільйон тридцять дев`ять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 44 копійки, що в еквіваленті складає 40 000.00 дол. США за курсом НБУ станом на 04.07.2017 року, в рахунок виконання нею умов договору про поділ спільного майна подружжя.

Під час шлюбу ОСОБА_2 набула частку в 20 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛК ЄРДПОУ 39123907, вартість якої складає 100000 (сто тисяч) грн., що підтверджується п. 7.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛК .

Представник позивача у своєму позові зазначає про те, що належна ОСОБА_2 , частка у статутному капіталі ТОВ Велк у розмірі 20%. що відповідає внеску 100000.00 грн., є спільною сумісною власністю подружжя, та просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 10% вказаної частки у статутному капіталі (50000,00 грн.), посилаючись при цьому на Рішення КСУ від 19.09.2012 року та Ухвалу ВССУ від 15.03.2013 року.

Відповідно до п. 7.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛК , затвердженого Загальними зборами учасників, протокол № 7 від 17.05.2018 року, для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників створюється Статутний капітал Товариства у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, поділений на 100 рівних часток, вартістю 5000 гривень кожна.

Відповідно до п. 7.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛК , затвердженого Загальними зборами учасників, протокол № 7 від 17.05.2018 року, розмір часток у статутному капіталі Товариства, що належать Учасникам, розподіляється наступним чином:

ОСОБА_3 - 80% часток - 400 000 (чотириста тисяч) гривень, що складає 80% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_2 - 20% часток - 100 000 (сто тисяч) гривень, що складає 20% статутного капіталу Товариства.

Стаття 57 СК України дає визначення майна, яке належить до особистої приватної власності кожного з подружжя.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.

За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є:

1) час набуття такого майна,

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття),

3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

Тільки в разі встановлення цих фактів і визначення критеріїв норма статті 60 СК України вважається правильно застосованою.

За результатами розгляду справ № 6-39503св12, 6-39768ск12, 6-49553св12, 6-23274св13, 6-38503св14, 6-33283св14, 6-38цс15 в частині, що стосується неврахування при поділі спільного майна подружжя вартості внеску до статутного капіталу товариства, Верховним Судом України та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ сформована наступна правова позиція щодо господарських товариств: якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Постановою Верховного суду від 08 травня 2019 року по справі № 683/886/16-ц (провадження № 61-45908св18) підтверджена правова позиція про те, що вклади, внесені під час перебування у шлюбі одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, до статутного капіталу цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільне майно трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості частки учасника у статутному капіталі товариства.

Таким чином, вказана правова позиція послідовно підтверджується судами касаційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 3.1 - 3.3 Статуту ТОВ ВЕЛК , Товариство є суб`єктом господарювання, може набувати майнових та немайнових прав та обов`язків, має цивільну правоздатність та дієздатність, має самосійний баланс, самостійно планує свою виробничо-господарську та іншу діяльність.

Вказане свідчить про те, що ТОВ Велк є господарським товариством.

З огляду на викладене, внесені ОСОБА_2 грошові кошти в статутний капітал ТОВ ВЕЛК є власністю самого Товариства, а право ОСОБА_1 на поділ зазначених грошових коштів трансформується в право вимоги до ОСОБА_2 виплати половини вартості внесених грошових коштів в разі поділу майна подружжя.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу позивач зобов`язаний довести в судовому засіданні ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а відповідачі - ті обставини, на які вони посилалися як на заперечення проти позову.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання частки в розмір 20% у статутному капіталі ТОВ Велк та про визнання за ОСОБА_1 частки у розмірі 10% статутного капіталу ТОВ Велк не підлягають задоволенню з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що представником позивача під час судового засідання подана заява про скасування заходів забезпечення позову та з огляду на те, що в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, суд вважає за доцільне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.03.2020 року по справі 522/4354/20, у вигляді арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо укладення правочинів щодо відчуження частки у розмірі 10% (із 20% спільної сумісної власності) в статутному капіталі ТОВ Велк (ЄДРПОУ 39123907) що відповідає внеску 50000,00грн. та належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

За таких обставин, після всебічного, повного дослідження та оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог та скасуванні заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-84, 263-265, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Велк про поділ майна подружжя - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.03.2020 року по справі 522/4354/20. Скасувати арешт та заборону вчиняти будь-які дії щодо укладення правочинів щодо відчуження частки у розмірі 10% (із 20% спільної сумісної власності) в статутному капіталі ТОВ Велк (ЄДРПОУ 39123907) що відповідає внеску 50000,00 грн. та належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено та підписано 04 листопада 2020 року.

Суддя Л.М. Чернявська