Ухвала

від 05.11.2020 по справі 420/4035/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4035/19

УХВАЛА

05 листопада 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, секретаря Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області та виконуючої обов`язки голови Трояндівської сільської ради Чеботарьової Ольги Миколаївни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Калина , про визнання протиправною бездіяльності та дій, стягнення моральної шкоди, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, вхід. № 504/20 від 08.01.2020 року) до Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, секретаря Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області та виконуючої обов`язки голови Трояндівської сільської ради Чеботарьової Ольги Миколаївни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Калина , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо відсутності контролю та встановлення законності дій осіб по перенесенню центрального водогону з земельної ділянки площею 0,2186 га за кадастровим номером 5122782200:02:001:0257 в інше місце з подальшим приєднанням (врізки) до зовнішніх інженерних мереж на земельній ділянці площею 0,2186 га за кадастровим номером 5122782200:02:001:0257, що стало причиною припинення водопостачання 20, 21 та 22.09.2019 року на половину території села Трояндове Лиманського району Одеської області;

- визнати протиправними дії Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області в особі виконуючої обов`язки голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни щодо сприяння та приховування протиправних дій осіб по перенесенню центрального водогону з земельної ділянки площею 0,2185 га. за кадастровим номером 5122782200:02:001:0257 в інше місце з подальшим приєднанням (врізки) до зовнішніх інженерних мереж на земельній ділянці площею 0,2186 га за кадастровим номером 5122782200:02:001:0257, що стало причиною припинення водопостачання 20, 21, та 22.09.2019 року на половину території села Трояндове Лиманського району Одеської області;

- стягнути з Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області моральну шкоду на користь позивача в розмірі - 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

03.11.2020 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову по справі № 420/4035/19, вхід. № 46349/20, в якій останній, керуючись ст.ст. 150, 151, КАС України, просить в якості забезпечення позову заборонити ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою загальною площею 0,2186 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Трояндіської сільської ради Лиманського району Одеської області, кадастровий номер 5122782200:02:001:0257 до вирішення спору по суті.

Згідно зі змістом цієї заяви її подано з таких підстав:

- подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що земельна ділянка, яка наразі належить відповідачу ОСОБА_3 площею 0,2186 га, кадастровий номер5122782200:02:001:0257 за адресою: АДРЕСА_1 , яка спочатку належала відповідачці - ОСОБА_2 , має намір здійснити її відчуження на користь третім особам.

Вказана заява подана позивачем без додатків.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши позицію позивача щодо поданої заяви, дослідивши матеріали справи в межах розгляду поданої заяви, суд встановив таке.

Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Позивач у заяві про забезпечення позову по справі № 420/3221/20, вхід. № 46347/20, просить забезпечити позов забороною третій особі - ОСОБА_3 вчиняти певні дії .

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено :

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

Пункт 3 частини першої статті 151 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору ;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З наведених положень ч. 1 ст. 151 КАС України вбачається, що законодавцем встановлений вичерпний перелік видів (шляхів) забезпечення позову .

Отже, заявлений позивачем вид (шлях) забезпечення позову передбачений п. 4 ч. 1 ст. 151 КАС України.

Проте, предметом спору у цій справі є - бездіяльність та дії відповідачів, як суб`єктів владних повноважень, щодо відсутності контролю та встановлення законності певних дій інших осіб та щодо сприяння та приховування певних дій інших осіб.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, частиною 2 статті 150 КАС України встановлений вичерпний перелік підстав-випадків забезпечення позову.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Проте, позивач у заяві не навів та до неї не додав жодного конкретного доказу на підтвердження того, що саме у цій справі, за заявленими позовними вимогами :

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду ; або

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю .

Як встановлено вище, вказана заява подана позивачем без додатків-доказів.

Тобто, вищенаведені, викладені у заяві про забезпечення позову обставини-підстави для забезпечення позову, по-перше, не доводять їх фактичне існування або реальні ризики їх настання та побудовані на непідтверджених доказами припущеннях позивача щодо ймовірного, на думку позивача, їх настання, по-друге, не доводять наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття судом заходів забезпечення позову за заявленим предметом спору.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, які потягли б зміну висновків суду, позивачем не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.).

Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову - необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, відповідно, такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, 294, 295, Перехідними положеннями КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, вхід. № 46349/20 від 03.11.2020 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова