Рішення

від 04.11.2020 по справі 640/20724/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2020 року м. Київ № 640/20724/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач, ДАБІ), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі сертифіката від 13.08.2020 № ІУ123200807917 на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування) ;

2) зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України виготовити та видати Товариству з обмеженою відповідальністю ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ сертифікат на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування) ;

3) зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ сертифіката на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування) до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що ним було вчинено всі необхідні законодавчо передбачені дії для отримання відповідного сертифіката, внаслідок чого відмову суб`єкта владних повноважень у видачі сертифіката від 13.08.2020 №ІУ123200807917 не можна вважати правомірною.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. Посилається на те, що позивачем при отриманні Сертифіката не було забезпечено надання документів, необхідних для прийняття позитивного рішення, внаслідок чого позовні вимоги є необґрунтованими.

Суд не вбачав підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до завершення ліквідаційної процедури ДАБІ та встановлення правонаступника, оскільки оскаржуване рішення прийнято суб`єктом владних повноважень, який на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог наділений адміністративно-процесуальною дієздатністю; інформація про припинення ДАБІ в ЄДР відсутня, а питання виконання судового рішення у випадку правонаступництва врегульовано окремими статтями КАСУ, які стосуються виконання судових рішень.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

Позивачу на праві користування (оренда) належить земельна ділянка на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва, розмір якої становить 3549 кв.м; кадастровий номер - 8000000000:85:417:0036, цільове призначення - для будівництва житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом.

На підставі відповідної заяви Позивача про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видано позивачу дозвіл на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 № КВ11512231404 на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва .

Позивачем, як Генпідрядною організацією, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт виконано комплекс будівельних робіт з будівництва житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва, які передбачені проектною документацією.

Позивач, як замовник будівництва, звернувся через Центр надання адміністративних послуг до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування) .

До заяви про видачу сертифіката додано Акт готовності об`єкта до експлуатації від 20.07.2020.

Зазначені документи були подані до Центру надання адміністративних послуг, що підтверджується Описом документів, які надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги, копія якого додана до позовної заяви.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу методології та нагляду за видачею сертифікатів готовності об`єктів до експлуатації Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України Іванченко А.С. за результатами розгляду заяви, поданої Товариством з обмежено відповідальністю Пателі Лізинг про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката, надано Позивачу відмову у видачі сертифіката від 13.08.2020 № ІУ 123200807917 на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування) .

Не погоджуючись із правомірністю і обґрунтованістю вказаного рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суть спору зводиться до того, що на переконання позивача, ним для отримання відповідного сертифікату (готовності об`єкта до експлуатації) вчинено всі законодавчо передбачені дії, в той час як відповідач наполягає на тому, що позивачем не було допущено посадових осіб ДАБІ до огляду закінченого будівництвом об`єкту, внаслідок чого суб`єкт владних повноважень був позбавлений можливості з`ясувати наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та наявність матеріалів технічної інвентаризації згідно з додатком 9-1 до Порядку №461 від 13.04.2011.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (надалі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким порядком є Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461.

Слід зазначити, що в рамках спірних правовідносин має місце введення в експлуатацію об`єкту, який належить до об`єкту зі значними наслідками (СС3).

Як в подальшому вказано в ст.39 наведеного Закону, форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

4) невиконання вимог, передбачених Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.

Аналіз наведених норм Закону дає змогу дійти висновку, що єдиним законодавчо визначним документом, необхідним для прийняття ДАБІ рішення про видачу сертифіката є Акт готовності об`єкта до експлуатації.

Як підтверджується матеріалами справи, та з приводу чого між сторонами відсутній будь-який спір, позивачем з метою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, було надано ДАБІ Акт готовності об`єкта до експлуатації, копія якого наявна в матеріалах справи, та який за змістом і формою повністю відповідає вимогам, які встановлені для даного виду документа, що визначені ст.39 Закону.

Слід також зазначити, що відзив на позовну заяву не містить жодних застережень або зауважень щодо належності поданого позивачем до ДАБІ Акта готовності об`єкта до експлуатації.

Разом з тим, як дослівно зазначено в спірному рішенні про відмову у видачі сертифіката від 13.08.2020: За результатами розгляду поданої ТОВ Пателі Лізинг 21 липня 2020 №40-30/2107-13 заяви про видачу сертифіката, встановлено неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме:

- не надано документів, необхідних для прийняття рішень, що згідно з абз.4 п.27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №461, є підставою для відмови у видачі сертифіката .

Абзацом 4 п.27 Порядку, на який посилається відповідач в спірному рішенні, не визначено переліку будь-яких документів, які необхідно надати суб`єкту господарювання для отримання сертифікату, натомість визначено, що підставою для відмови у видачі сертифіката є неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката.

Слід зазначити, що спірне рішення не дає змоги встановити, яких конкретно документів, необхідних для прийняття рішення, не було надано позивачем, з урахуванням того, що факт подання позивачем належного Акта готовності об`єкта до експлуатації відповідачем не заперечується.

В той же час, як вказує відповідач в наданому відзиві, позивачем не було надано документів, що передбачені Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою КМУ від 13.04.2011 №461.

В контексті наведеного, зазначені обставини розцінюються судом наступним чином.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 826/17201/17 висловлена наступна правова позиція: Суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.

Однією з вимог, яка ставиться процесуальним законом до рішення будь-якого суб`єкта владних повноважень, є його (рішення) обґрунтованість (п.3 ч.2 ст.2 КАСУ).

Оскільки відповідачем у спірному рішенні не обґрунтовано, яких конкретно документів не було надано позивачем, приймаючи до уваги те, що відзив відповідача містить більш широке тлумачення підстав для відмови у видачі позивачу відповідного сертифіката, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.2 КАСУ, а отже, таке рішення не можна вважати правомірним через його необґрунтованість.

Разом з тим, оскільки КАСУ покладає на адміністративний суд обов`язок, щодо, в тому числі, офіційного з`ясування всіх обставин по справи, суд вважає за необхідне надати правову оцінку доводам відповідача, що викладені у відзиві.

Так, у відзиві вказано, що підставою для відмови у видачі позивачу Сертифікату стало: 1) ненадання позивачем виконавчої документації; 2) відповідно до чек-листа за результатами виїзного огляду будівництва на місцевості з фото фіксацією об`єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта складеного посадовою особою ОСОБА_1 , встановлено відсутність проекту будівництва стадії робоча документація або Робочий проект , якщо розроблено в одну стадію; 3) відсутній проект організації будівництва, проект виконання робіт/технологічна карта, загальний журнал робіт; 4) відповідно до чек-листа дані технічного паспорту не відповідають техніко- економічним показникам та відсутній енергетичний сертифікат.

Передумовою даних висновків, як в подальшому зазначається у відзиві, стало те, що посадову особу ДАБІ ( ОСОБА_2 ) не допущено на об`єкт будівництва для його огляду та з`ясування наявності виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами та матеріалів технічної інвентаризації згідно з додатком 9-1 до Порядку №461. Встановити відповідність об`єкту затвердженим проектним рішенням, будівельним нормам, стандартам і правилам неможливо.

Як вже зазначалось, за змістом абз.4 п.27 Порядку №461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , визначено, що підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката.

У той же час, п.25 Порядку №461 визначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за формою згідно з додатком 9-1 до цього Порядку, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює огляд об`єкта. Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з`ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з додатком 9-1 до цього Порядку, а також здійснює фото- та відеофіксацію.

Додатком 9-1 до Порядку №461 затверджено ЧЕК-ЛИСТ за результатами виїзного огляду об`єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об`єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який містить в собі ряд процедурних питань, які необхідно з`ясувати ДАБІ при виїзді на закінчений будівництвом об`єкт.

В той же час, суть спору виходить з того, що посадову особу ДАБІ не було допущено на об`єкт позивача, внаслідок чого ДАБІ був позбавлений можливості здійснити процедурні моменти щодо перевірки документів (згідно переліку Додатку 9-1), а також перевірку відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

На підтвердження зазначених обставин відповідачем до відзиву надано документ під назвою Довідка щодо розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту , в якій власне і міститься інформація про недопущення посадової особи на об`єкт будівництва.

Окружний адміністративний суд міста Києва відхиляє зазначену довідку, як належний доказ вчинення позивачем неправомірних дій по не допущенню посадової особи ДАБІ на об`єкт будівництва, оскільки вказана довідка не дає змоги ідентифікувати місце, час, дату її складання; довідка, окрім підпису самого ОСОБА_2 не містить підписів та ідентифікації жодних інших осіб, які могли б підтвердити достовірність повідомленої в довідці інформації.

До того ж, відповідачем до матеріалів справи на власний розсуд не надано будь-яких матеріалів фото- відеофіксації знаходження ОСОБА_2 на об`єкті будівництва, або фіксації доказів недопуску його на об`єкт.

Аналогічним чином відповідачем до матеріалів справи не надано жодного доказу, який міг би підтвердити те, що ОСОБА_2 узгоджував / намагався узгодити з позивачем час огляду об`єкту, або доказів того, що позивач повідомлявся про дату час та місце запланованого прибуття інспектора на об`єкт будівництва.

За таких обставин доводи ДАБІ про недопущення посадової особи на об`єкт будівництва, які оформлені Довідкою щодо розгляду документів, відхиляються судом, як такі, що не підтверджені документально або в будь-який інший належний і допустимий спосіб.

При цьому, позивач наполягає на тому, що у нього на час складення Акта готовності об`єкта до експлуатації наявна вся законодавчо передбачена документація на будівництво, а відповідачем фактично не вчинялось дій, направлених на виїзд до об`єкту закінченого будівництва, що відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.77 КАСУ не спростовано з посиланням на належні і допустимі докази.

Слід зазначити, що в п.7 Акта готовності об`єкта до експлуатації, належність якого відповідачем не заперечується, вказано, що на об`єкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами всі роботи передбачені проектною документацією, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку.

Вказаний акт підписаний без зауважень всіма без виключення особами, які визначені ч.2 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Саме на ДАБІ, як на суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок у визначений спосіб довести той факт, що відомості, які містяться в Акті готовності об`єкта до експлуатації не відповідають дійсності.

В іншому випадку відомості Акта готовності об`єкта до експлуатації слід вважати достовірними.

Оскільки відповідачем на власний розсуд порушено процедуру виїзного огляду об`єкту; з посиланням на належні і допустимі докази не доведено відсутності у позивача документів згідно Чек-листа, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, суд приймає до уваги те, що при видачі ДАБІ позивачу дозволу на виконання будівельних робіт, суб`єктом владних повноважень була перевірена та відповідно схвалена вся законодавчо визначена проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку (п.3 ч.3 ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , внаслідок чого посилання відповідача у наданому відзиві на ненадання позивачем виконавчої документації, а також відсутність проекту будівництва стадії робоча документація або Робочий проект є недоречними.

В контексті наведеного вище, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог в частині про зобов`язання відповідача вчинити дії, суд виходить з наступного.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Відповідно до правової позиції, висловленої ЄСПЛ в Рішенні по Справі Рисовський проти України (Заява № 29979/04): Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови , заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі , заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , п. 128, та Беєлер проти Італії , п. 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі , п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії , п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , п. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії , заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії , заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі , п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , п. 53, та Тошкуце та інші проти Румунії , п. 38).

Частинами 1, 2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Сукупність встановлених під час розгляду справи обставин, з урахуванням сталої судової практики ЄСПЛ, свідчить на користь того, що виключно внаслідок неправомірних та необґрунтованих дій ДАБІ в особі ОСОБА_2 , які полягали у складенні необґрунтованого документа про недопуск вказаної особи до огляду об`єкту завершеного будівництва позивача, як наслідок - відмови позивачу у видачі Сертифікату, позивач відповідно був позбавлений гарантованого права на вільне володіння власним майном, при цьому не вчиняючи жодних протиправних дій по відношенню до Держави.

На переконання суду, вказана помилка ДАБІ має бути виправлена, незважаючи на доводи суб`єкта владних повноважень про недопустимість судового втручання в дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд вважає, що в рамках спірних правовідносин відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача.

За таких обставин, суд вважає за виправдане застосувати єдино дієвий спосіб захисту у формі зобов`язання Державну архітектурно-будівельну інспекцію України виготовити та видати Товариству з обмеженою відповідальністю ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ сертифікат на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування) , внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

При цьому, суд не вважає за виправдане та правильне застосовувати спосіб захисту порушеного права у формі зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про видачу Сертифікату, оскільки позивач в розумінні наведеної вище практики ЄСПЛ має право на справедливі очікування та не має нести будь-яких негативних наслідків у формі втрати часу та коштів під час повторного розгляду документів ДАБІ, оскільки в такому випадку захист порушених прав позивача є ілюзорним, а суд в такому випадку буде сприяти суб`єкту владних повноважень в отриманні вигоди від своїх неправомірних дій.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ сертифіката на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування) до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Частиною 5 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Поряд з цим, ч.1 ст.22 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що містобудівний кадастр - державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів. Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва.

Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва (ч.1 ст.22-1 Закону).

Держателем електронної системи є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, який вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування електронної системи (ч.3 ст.22-1 Закону).

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що позивач виконав всі законодавчо покладені на нього необхідні дії для отримання Сертифіката, натомість протиправність дій та рішення суб`єкта владних повноважень призвела до зворотного, суд вважає, що позивач вправі розраховувати на повну легітимізацію завершеного будівництва, в тому числі і шляхом включення інформації про Сертифікат до відповідної електронної системи, що також унеможливить існування будь-яких протиправних зволікань зі сторони ДАБІ при введенні об`єкту в експлуатацію, внаслідок чого з метою повного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ сертифіката на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування) до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі сертифіката від 13.08.2020 №ІУ123200807917 на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування) .

3. Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України виготовити та видати Товариству з обмеженою відповідальністю ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ сертифікат на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування) .

4. Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ сертифіката на об`єкт: Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування) до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пателі Лізинг понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 6306,00 (шість тисяч триста шість грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32072825, 04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ КОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 10,НЕЖИЛІ ПРИМ. №38, ІІ ПОВЕРХ).

ДЕРЖАВНА АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м.Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович