Постанова

від 03.11.2020 по справі 160/12347/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/12347/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представника позивача: Корнієнко А.Г.,

представника відповідача: Панковської Е.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Дніпро апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Ніколайчук С.В.), прийняте у порядку письмового провадження, в адміністративній справі №160/12347/19 за позовом приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат у справі №160/12347/19.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про відшкодування судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля було понесено судові витрати з оплати правничої допомоги на суму 86.000 грн. та оплати прибуття представників до судового засідання з іншого населеного пункту на суму 668.60 грн.. З метою відшкодування витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля позивачем до суду першої інстанції подано заяву про відшкодування судових витрат, однак судом першої інстанції відмовлено в задоволенні вказаної заяви. На думку позивача судом першої інстанції протиправно відмовлено позивачу в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат, оскільки витрати є співмірними та обґрунтованими, підтвердженими актом наданих послуг, договором, квитками на залізничний транспорт.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 грудня 2019 року приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників ДПС, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 16.09.2019 року № 0007654616 (форма «Р» ), в частині збільшення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 1 273 869,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 849 246,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 424 623,00 грн.

30 червня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі № 160/12347/19 за позовною заявою приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі, а саме:

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 16.09.2019 року № 0007654616, в частині збільшення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 1 273 869,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 849 246,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 424 623,00 грн.

- стягнуто на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, код ЄДРПОУ 43141471) судові витрати у розмірі 19108,04 грн.

02 липня 2020 року представником позивача подано до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат по справі, а в якому просить суд:

- стягнути на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 00178353, 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76) витрат на правничу допомогу у сумі 86 000 грн та витрат, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та інших представників 668,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г).

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що відповідно до договору надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи № 160/12347/19, вартість якої становить 105 776,64 грн, в тому числі - 19 108,04 грн - судовий збір та 86 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу адвоката та 668, 60 грн - витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, підтверджуються належним чином сформованими документами, що свідчить про необхідність їх стягнення у повному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи заяву про відшкодування судових витрат та відмовляючи в її задоволенні суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було подано до суду жодних документів, які б підтверджували факт реального понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 86 000 грн., надану адвокатами Корнієнко А.Г. та Фролова-Гутаровою І.А., відповідно до наведених документів.

Суд апеляційної інстанції вирішуючи питання стягнення судових витрат зазначає наступне.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» , від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» , від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до суду було надано: копію договору про надання правничої допомоги № 3179-ПУ від 01.01.2019 року та додаткової угоди № 1 від 01.12.2019 року до договору; копію акту надання послуг № 35 від 30.06.2020 року; копію квитанції АТ «Укрзалізниця» ; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України на адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 4.1 договору від 01.10.2019 року про надання правової допомоги, вартість послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною даного договору.

Сторони домовились про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів виконавця (п. 4.2 договору від 01.10.2019 року про надання правової допомоги).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.12.2019 року до договору № 3179-ПУ про надання правової допомоги від 01.10.2019 року п. 1.1 передбачено, що в рамках договору та цієї Додаткової угоди Виконавець зобов`язується надавати Клієнтові правову допомогу (надалі - Правова допомога), щодо належного представництва інтересів Клієнта у справі за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання противоправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення № 0007654616 від 16.09.2019 року в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та подальше представництво у судах апеляційної та касаційної інстанції, зокрема, але не обмежуючись, вчинити наступні дії:

- підготовка та подання позовної заяви про визнання противоправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення № 0007654616 від 16.09.2019 року;

- аналіз первинної бухгалтерської документації та підготовка доказів;

- підготовка та подання клопотання про залучення доказів;

- підготовка відповіді на відзив на поданий позов;

- підготовка та подання письмових пояснень по справі;

- підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру при розгляді справи судом, у тому числі у суді апеляційної та касаційної інстанції;

- участь у судових засіданнях;

- ознайомлення з матеріалами судової справи за поданим позовом;

- підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат по справі, клопотання про залучення доказів понесених судових витрат;

- виконання інших дій, що випливають зі змісту договору та цієї додаткової угоди.

Оплата наданих послуг здійснюється за фактом їх надання відповідно до наданого виконавцем рахунку впродовж 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту вступу рішення суду в законну силу (п. 2.2 додаткової угоди № 1 від 01.12.2019 року до договору № 3179-ПУ про надання правової допомоги від 01.10.2019 року).

Відповідно до акту надання послуг № 35 від 30.06.2002 року вартість наданих послуг адвоката становить 86 000 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача зазначених витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дослідив зазначені докази та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на відсутність доказів фактичної сплати позивачем судових витрат, обумовлених поданими документами.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, та зазначає, що за змістом статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок, однак щодо застосування норм ГПК України, викладено в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року в справі №922/445/19.

Враховуючи той факт, що приписи ст. 126 ГПК України є аналогічними приписам, що містяться в ст. 134 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе врахувати вказану позицію при розгляді справи в силу ст. 242 КАС України.

Судом апеляційної інстанції досліджено документи подані позивачем щодо правничої допомоги та встановлено, що правнича допомога надана позивачу є не в повному обсязі співмірною заявленим до відшкодування витратам.

Так, згідно з актом наданих послуг і виконаних робіт адвокати приймали участь у судових засіданнях суду першої інстанції 16.01.2020 року, 03.03.2020 року, 09.06.2020 року, 30.06.2020 року по 50 хвилин кожного разу. Втім, як видно з журналів судового засідання наявних в матеріалах справи, судові засідання за вказані дати тривали від 15 до 25 хвилин.

Також, як видно з акту наданих послуг і виконаних робіт адвокатами до правничої допомоги включено роботи з підготовки та подання копій клопотань про долучення документів на адресу відповідача, які склали в загальному обсязі 4.50 години. На думку суду такі роботи не передбачають застосування норм права та є суто технічними роботами з виготовлення копій документів та їх направлення, а отже вони не є професійною правничою допомогою.

Більш того, перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 86000.00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи в суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг, на переконання колегії суддів, становить 10 000.00 грн.

Також, позивачем до матеріалів справи надано проїзні документи на залізничний транспорт від 15.01.2020 року сполученням Київ-пасажирський - Дніпро-головний вартістю 350.74 грн. та від 16.01.2020 року сполученням Дніпро-головний - Київ - пасажирський вартістю 317.86 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 135 КАС України, витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 27.04.2006 року №590 визначено, що витрати пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Граничні норми добових витрат визначено абз. 6 пп. 170.9.1 ПКУ для цілей оподаткування ПДФО та військовим збором, вони становлять 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день, тобто 472.30 грн. за 1 календарний день.

Відповідно до п. 2 Акту надання послуг №35 від 30.06.2020 року , у відповідності до п. 2.3 додаткової угоди №1 від 01.12.2019 року до Договору, сторони погодили, що Клієнт компенсує документально підтверджені витрати (проїзні квитки, квитанції, чеки, тощо), фактично понесені Виконавцем для виконання Договору щодо надання професійної правничої допомоги в рамках судової справи №160/12347/19, а саме: проїзні квитки на суму 668.60 грн..

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що достатніми є підстави для відшкодування витрат позивача на прибуття його представника до суду за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всього на суму 668.60 грн..

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити заяву позивача частково, та відшкодувати ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля суму судових витрат у розмірі 10 668.60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття постанови про стягнення за рахунок відповідача на користь позивача суми судових витрат у розмірі 10 668 грн..

Керуючись ст. 252, ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321 ст. 325 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року в адміністративній справі №160/12347/19 - скасувати та прийняти постанову.

Заяву Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля - задовольнити частково.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків судові витрати у розмірі 10 668. (десять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 60 коп.

В іншій частині в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай