Постанова

від 04.11.2020 по справі 640/18110/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18110/18 Суддя першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

при секретарі - Закревській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім СВР на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім СВР до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім СВР (далі - Позивач, ТОВ ТД СВР ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2018 року №0009441402, №00009451402, №00009661402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що документальна позапланова перевірка товариства проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, а оскільки до позовної заяви не було додано жодних первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Свою позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що в акті перевірки зафіксовано дослідження контролюючим органом первинних документів товариства; при цьому акту про відмову надати документи ГУ ДФС у м. Києві не складалося. Крім того, з посиланням на принцип індивідуальної відповідальності платника податків підкреслює безпідставність посилання контролюючого органу на те, що контрагенти ТОВ ТД СВР є фігурантами кримінальних проваджень.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.08.2020 року, яке у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача було відкладено на 04.11.2020 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що у ході перевірки на підставі видаткових і податкових накладних, а також відомостей бухгалтерського обліку було встановлено факт взаємовідносин ТОВ ТД СВР з ТОВ Полімерпласттрейд , ТОВ УСК Україна і ТОВ Сантехстандарт ЛТД , щодо яких здійснюється кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України, що виключає можливість формування даних податкового обліку за наслідками відносин з вказаними контрагентами. Крім того, ГУ ДПС у м. Києві заявлено клопотання про заміну відповідача - ГУ ДФС у м. Києві правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві.

У судовому засіданні представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у червні - липні 2018 року працівниками ГУ ДФС у м. Києві на підставі ст. ст. 20, 77, 82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, наказів від 05.06.2018 року №9410 та від 11.07.2018 року №10951, а також направлень від 26.06.2018 року №1030/26-15-14-02-05, №1031/26-15-14-02-05, №1113/26-15-14-02-05, №227/26-15-16-03, №3884/26-15-14-09, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ТД СВР з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 16.01.2014 року по 31.03.2018 року.

У ході перевірки встановлено порушення Позивачем, зокрема:

- п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіну України від 07.02.2013 року №73, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 338 156,00 грн., в т.ч., за 2015 рік - 7 740,00 грн., за 2016 рік - 145 367,00 грн., за 2017 рік - 170 525,00 грн., за І квартал 2018 року - 14 524,00 грн.;

- пп. "б" п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 259 195 грн., в тому числі, за листопад 2016 р. - 41 954 грн., за листопад 2017 р. - 160 005 грн., за грудень 2017 р. - 57 236 грн. та встановлено завищення суми податку на додану вартість, що відображається в р. 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду "Декларації з податку на додану вартість" на загальну суму 113 247 грн., в т.ч. за березень 2018 р. - 113 247 грн.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 25.07.2018 року №488/26-15-14-02-05/39056443 (а.с. 14-54).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 08.08.2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми Р №00009441402, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 420 760,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 338 156,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 82 604,00 грн. (а.с. 9-10);

- форми Р №00009451402, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 323 994,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 259 195,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 64 799,00 грн. (а.с. 11-12);

- форми В4 №00009461402, яким Позивачем зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 113 247,00 грн. (а.с. 13).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних індивідуальних актів, суд першої інстанції встановив, що перевіркою повноти декларування рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансових показниках відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року встановлено його заниження на загальну суму 1 878 646 грн., в тому числі, за 2015 року - 43 001 грн., за 2016 року - 807 596 грн., за 2017 року - 947 362 грн., за І квартал 2018 року - 80 687 грн.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ "Торговий дім "СВР" з:

- ТОВ "ПОЛІМЕРПЛАСТТРЕЙД" (код 39688963), яке здійснювало постачання труб ПЕ80 згідно з видатковими накладними згідно з переліком на загальну суму 1 211 215,11 грн., в т.ч. ПДВ 201 869 грн.

Зазначені суми включені ТОВ "Торговий дім "СВР" до складу витрат у відповідних періодах та відображені в бухгалтерському обліку; заборгованість станом на 31.03.2018 року відсутня.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування за фактами створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (в тому числі, ТОВ "ПОЛІМЕРПЛАСТТРЕЙД") з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. та 1 ч.2 ст. 205 КК України, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України (30.07.2015 р. №12015000000000461);

- ТОВ "УСК Україна" (код 40556456), яке здійснювало постачання будівельних матеріалів та санітарно-технічного обладнання згідно з видатковими накладними на загальну суму 649 848,00 грн., в т.ч. ПДВ 108 308,00 грн.

Зазначені суми включені ТОВ "Торговий дім "СВР" до складу витрат у відповідних періодах та відображені в бухгалтерському обліку; заборгованість станом на 31.03.2018 року відсутня.

СУ ФР ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 17.11.2017 року до ЄРДР під №32017100060000104, за фактом фіктивного підприємництва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, в тому числі, і щодо ТОВ "УСК Україна";

- ТОВ "САНТЕХСТАНДАРТ ЛТД" (код 41380690), яке здійснювало постачання будівельних матеріалів та санітарно-технічного обладнання згідно з видатковими накладними на суму 393 310,6 грн., в т.ч. ПДВ 65 552,00 грн.

Зазначені суми включені ТОВ "Торговий дім "СВР" до складу витрат у відповідних періодах та відображені в бухгалтерському обліку; заборгованість станом на 31.03.2018 року відсутня.

СУ ФР ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 17.11.2017 року до ЄРДР під №32017100060000104, за фактом фіктивного підприємництва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, в тому числі, і щодо ТОВ "САНТЕХСТАНДАРТ ЛТД".

Крім того, зі змісту акту перевірки судом першої інстанції встановлено, що за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року ТОВ "Торговий дім "СВР" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 10 829 988,00 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року встановлено його завищення на загальну суму 259 195 грн., в тому числі, за листопад 2016 року - 41 954 грн., за листопад 2017 року - 160 005 грн., за грудень 2017 року - 57 236 грн. та встановлено завищення суми податку на додану вартість, що відображається в р. 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду "Декларації з податку на додану вартість" на загальну суму 113 247,00 грн., в т.ч. за березень 2018 року - 113 247,00 грн., за наслідками правовідносин Позивача з вказаними вище контрагентами - ТОВ "ПОЛІМЕРПЛАСТТРЕЙД", ТОВ "УСК Україна" та ТОВ "САНТЕХСТАНДАРТ ЛТД".

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки окрім надання до перевірки податкових і видаткових накладених, а також бухгалтерських виписок, ТОВ ТД СВР до матеріалів справи не було надано жодних первинних документів на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Приписами ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На переконання судової колегії, як вірно зазначив суд першої інстанції, всупереч зазначеним вище вимогам закону та положення, Позивачем не було надано належним чином оформлені первинні документи, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з ТОВ Полімерпласттрейд , ТОВ УСК Україна і ТОВ Сантехстандарт ЛТД , які б давали право на формування податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за результатами господарських відносин з даними підприємствами.

Колегією суддів враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на те, що реальність господарських операцій із вищезгаданими підприємствами підтверджується наданими під час перевірки первинними документами - видатковими та податковими накладеними, ТОВ ТД СВР не врахувало положень ч. 1 ст. 77 КАС України щодо необхідності подання доказів, на яких ґрунтуються його вимоги. До того ж, принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами вимагає від суду, поряд з іншим, здійснення аналізу наданих під час перевірки первинних документів з метою встановлення правильності її результатів. Натомість, як вбачається зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги, Позивач документи, що були предметом перевірки, не надавав з посиланням на те, що в основу висновків акту перевірки контролюючим органом покладені доводи щодо фіктивності контрагентів ТОВ ТД СВР . Тобто, первинні документи, про які зазначені в акті перевірки, товариством не було подано свідомо, що, в силу положень ч. 1 ст. 77 КАС України вказує на правильність позиції суду першої інстанції про ненадання доказів обґрунтованості реальності господарських операцій.

Відтак, з урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції про відсутність правових стверджувати про реальність та товарність господарських операцій між вказаними суб`єктами господарювання.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписи п. 135.1 ст. 135 ПК України визначають, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведеного вбачається, що в силу положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не дають право на формування податкового кредиту операції, не підтверджені належним чином оформленими документами. При цьому, як було зазначено раніше, встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з`ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи, що Позивачем не було доведено реальності здійснення господарської операції та факту отримання від контрагентів товарів з огляду на ненадання до матеріалів справи жодних первинних документів, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у ТОВ ТД СВР правових підстав для формування податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за наслідкам відносин з ТОВ Полімерпласттрейд , ТОВ УСК Україна і ТОВ Сантехстандарт ЛТД , що свідчить про обґрунтованість твердження суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі № 814/32/15.

Судова колегія погоджується з посиланням Позивача та суду першої інстанції на те, що встановлення факту його взаємовідносин з фіктивними суб`єктами господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ ТД СВР , однак ненадання до суду жодних первинних документів, які б підтверджували факт реальності господарських операцій товариства з ТОВ Полімерпласттрейд , ТОВ УСК Україна і ТОВ Сантехстандарт ЛТД , не може бути підставою для формування даних податкового обліку.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, як було зазначено вище, у відзиві на апеляційну скаргу Відповідачем заявлено клопотання процесуальне правонаступництво ГУ ДФС у м. Києві на ГУ ДПС у м. Києві.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби випливає, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Згідно додатку 2 до вказаної постанови Головне управління ДФС у м. Києві реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про створення Головного управління ДПС у м. Києві здійснено 30.07.2019 року.

З урахуванням наведеного суд вважає за можливе задовольнити клопотання Апелянта та допустити заміну Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Керуючись ст. ст. 52, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про процесуальне правонаступництво - задовольнити.

Допустити заміну Головного управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім СВР - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст постанови складено та підписано 04 листопада 2020 року.