Постанова

від 05.11.2020 по справі 580/1305/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1305/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Рідзель О.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Вовк І.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сушківської сільської ради Уманського району Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (розглянута у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах Держави до Сушківської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання протиправним та скасувати рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2020 року, Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся в інтересах Держави із позовною заявою до Сушківської сільської ради Уманського району (далі - відповідач), в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Сушківської сільської ради від 24.12.2019 №44-26/VII Про оптимізацію кількості груп у дошкільному навчальному закладі Незабудка .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 25.02.2020 до Уманської місцевої прокуратури надійшли звернення батьків-вихованців ДНЗ Незабудка с. Сушківка щодо прийняття Сушківською сільською радою Уманського району рішення від 24.12.2019 №44-26/VII Про оптимізацію кількості груп у дошкільному навчальному закладі Незабудка , яким з 01.04.2020 оптимізовано кількість груп вказаного ДНЗ з двох вікових груп - молодшої різновікової (1 - 4 роки) та старшої різновікової групи (4 - 6 років) до одної різновікової групи (2 - 6 років). Оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог Законів України Про дошкільну освіту , Про місцеве самоврядування в Україні , Про статус депутатів місцевих рад , Конституції України та суперечить їх вимогам. У закладі дошкільної освіти відповідачем може встановлюватись кількість дітей у групах з урахуванням демографічної ситуації, однак тільки в межах, визначених статтею 14 Закону України Про дошкільну освіту .

Позивач стверджує, що в результаті скорочення груп та наповнюваності груп, змінюється режим та умови перебування дітей у дошкільному навчальному закладі, який знаходиться у відповідній будівлі, а оскільки перенаповнення дітей понад норму порушує санітарні норми, тому у зв`язку з цим відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не враховано та не перевірено вказаного скорочення груп вимогам санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.03.2016 №234.

Позивач також вказує, що оскаржуване рішення прийнято без дотримання порядку та способу, встановлених законами України, зокрема, рішення не було оприлюднено ні на сайті, ні в засобах масової інформації.

Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей, звертається до суду з позовом про скасування рішення Сушківської сільської ради, та реалізує покладені від імені держави повноваження по захисту інтересів держави, і відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України набуває статусу позивача.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сушківської сільської ради від 24.12.2019 №44-26/VII Про оптимізацію кількості груп у дошкільному навчальному закладі Незабудка .

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 24.12.2019 на 44 сесії VII скликання Сушківської сільської ради Уманського району Черкаської області прийнято рішення №44-26/VII Про оптимізацію кількості груп у дошкільному навчальному закладі Незабудка , згідно з яким, проаналізувавши відвідування та облік дітей станом на 01.12.2019, з метою економії коштів місцевого бюджету (у зв`язку з недостатністю фінансування), сільська рада вирішила з 01.04.2020 оптимізувати кількість груп дошкільного навчального закладу Незабудка з двох вікових груп - молодшої різновікової (1 - 4 роки) та старшої різновікової групи (4 - 6 роки) до одної різновікової групи (2 - 6 років).

17.02.2020 до Прокуратури Черкаської області надійшло звернення батьків дітей-вихованців дошкільного навчального закладу Незабудка , які просили провести перевірку щодо правомірності рішення Сушківської сільської ради від 24.12.2019 №44-26/VII, та внести документи реагування для відновлення законних прав дітей.

25.02.2020 вказане звернення надійшло для розгляду до Уманської місцевої прокуратури, якою проведено перевірку за вказаними у ньому фактами.

Вважаючи протиправним рішення відповідача від 24.12.2019 №44-26/VII, з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР серед іншого, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Згідно зі ст. 32 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет міської ради має як власні повноваження, так і делеговані. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління закладами освіти, які належать територіальним громадам, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах, створення необхідних умов для продуктивної праці учнів, делеговані повноваження, а саме - забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти на відповідній території, забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти, розвитку і вдосконалення мережі освітніх закладів усіх форм власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів, організація обліку дітей дошкільного та шкільного віку.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 11.07.2001 № 2628-III Про дошкільну освіту (далі - Закон № 2628-III) дошкільна освіта є обов`язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні.

Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на: забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Базовими етапами фізичного, психічного та соціального становлення особистості дитини є вік немовляти, ранній вік, передшкільний вік.

Вікова періодизація: немовлята (до одного року); ранній вік (від одного до трьох років); передшкільний вік (від трьох до шести (семи) років): молодший дошкільний вік (від трьох до чотирьох років); середній дошкільний вік (від чотирьох до п`яти років); старший дошкільний вік (від п`яти до шести (семи) років).

Згідно зі ст. 11 Закону № 2628-III заклад дошкільної освіти - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Заклад дошкільної освіти: задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти; забезпечує відповідність рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти; створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров`я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання; формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки; сприяє збереженню та зміцненню здоров`я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей; здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім`єю; є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку; планує свою діяльність та формує стратегію розвитку закладу; формує освітню програму закладу, ін.

Відповідно до п. 1.3. Статуту Сушківського дошкільного навчального закладу Незабудка (у новій редакції), затвердженого сільським головою с. Сушківка 23.03.2006 (далі - Статут), засновником дошкільного навчального закладу Незабудка в с. Сушківка є Сушківська сільська рада. Засновник або уповноважений ним орган здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.

Дошкільний заклад в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України Про освіту , Про дошкільну освіту , Положенням про навчальний заклад України (далі - Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 №305, іншими нормативно-правовими актами, власним статутом (п. 1.4 Статуту).

Згідно з п. п. 1.6., 1.7. Статуту головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації прав громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку.

Діяльність дошкільного закладу направлена на реалізацію основних завдань дошкільної освіти; збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров`я дітей; формування їх особистості, розвиток творчих здібностей і нахилів; забезпечення соціальної адаптації та готовність продовжувати освіту.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 11.07.2001 № 2628-III Про дошкільну освіту групи у закладі дошкільної освіти комплектуються за віковими ознаками.

Наповнюваність груп у закладах дошкільної освіти становить: для дітей віком до одного року - до 10 осіб; для дітей віком від одного до трьох років - до 15 осіб; для дітей віком від трьох до шести (семи) років - до 20 осіб; різновікові - до 15 осіб; з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей - до 10 осіб; в оздоровчий період - до 15 осіб; в інклюзивних групах - не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами.

Засновник (засновники) може встановлювати меншу наповнюваність груп у закладі дошкільної освіти.

У закладах дошкільної освіти, розташованих у селах, селищах, кількість дітей у групах визначається засновником (засновниками) залежно від демографічної ситуації.

Тобто, вказаною нормою передбачено право Засновника (засновників) виключно щодо встановлення меншої наповнюваності груп у закладі дошкільної освіти.

Відповідно до п. 8 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.03.2003 №305 (далі - Положення), групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими (одновіковими, різновіковими), сімейними (родинними) ознаками.

Комплектування групи за віком передбачає перебування в ній дітей однакового віку або з різницею у віці.

Комплектування групи за сімейними (родинними) ознаками передбачає перебування в ній дітей, які знаходяться між собою у родинних стосунках.

Групи комплектуються відповідно до нормативів наповнюваності, санітарно-гігієнічних норм і правил утримання дітей у дошкільних навчальних закладах з урахуванням побажань батьків або осіб, які їх замінюють.

Засновник (власник) може встановлювати меншу від нормативів наповнюваність груп дітьми у дошкільному навчальному закладі.

Згідно з п. 9 Положення до груп з цілодобовим перебуванням зараховуються діти віком від 1 року 6 місяців до 6 (7) років. До груп з короткотривалим перебуванням зараховуються діти віком від 2 років 6 місяців до 6 (7) років.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. Статуту заклад розрахований на 102 місця.

Групи комплектуються за віковими та сімейними ознаками, відповідно до нормативів наповнюваності, санітарно-гігієнічних норм і правил утримання дітей у дошкільних навчальних закладах з урахуванням побажань батьків або осіб, що їх замінюють. Засновник (власник) може встановлювати меншу від нормативів наповнюваність груп дітьми у дошкільному навчальному закладі.

Згідно з п. 2.5. Статуту наповнюваність груп дітьми становить: для дітей віком до одного року - до 10 осіб; для дітей віком від одного до трьох років - до 15 осіб; для дітей віком від трьох до шести (семи) років - до 20 осіб; різновікові - до 15 осіб; з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей - до 10 осіб; в оздоровчий період - до 15 осіб; з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей - до 10 осіб; в оздоровчий період - до 15 осіб.

За дитиною зберігається місце у дошкільному закладі у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також літній період (75 днів) (п. 2.7. Статуту).

Отже, з аналізу чинного законодавства та Статуту вбачається, що у закладі дошкільної освіти засновником, тобто відповідачем може встановлюватися кількість дітей у групах з врахуванням демографічної ситуації, однак тільки в межах визначених статтею 14 Закону щодо наповнюваності груп, що відповідачем не дотримано у оскаржуваному рішенні.

Водночас, відповідно до п. 10 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого Постановою КМУ №305 від 12.03.2003 переведення дітей з однієї вікової групи до іншої, формування новостворених груп здійснюється наприкінці оздоровчого періоду (серпень).

Згідно з п. 4.1 Статуту навчальний рік у дошкільному навчальному закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року. З 1 червня по 31 серпня у дошкільному закладі проводиться оздоровлення дітей.

За оскаржуваним рішенням відповідача оптимізація груп (переведення) здійснена 01.04.2020.

Відповідно до п. 10.1 Статуту джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти: 10.1.1 засновника; 10.1.2 відповідного бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування; 10.1.3 батьків або осіб, які їх замінюють; 10.1.4 добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб.

Як вище встановлено, згідно рішення Сушківської сільської ради від 24.12.2019 №44-26/VII Про оптимізацію кількості груп у дошкільному навчальному закладі Незабудка , з метою економії коштів місцевого бюджету (у зв`язку з недостатністю фінансування), сільська рада вирішила з 01.04.2020 оптимізувати кількість груп дошкільного навчального закладу Незабудка з двох вікових груп - молодшої різновікової (1 - 4 роки) та старшої різновікової групи (4 - 6 роки) до одної різновікової групи (2 - 6 років).

Відповідач стверджує, що прийняття вказаного рішення сільської ради спричинено зменшенням фінансування установи за рахунок субвенції районної ради, відсутністю додаткового фінансового ресурсу в бюджеті Сушківської сільської ради та зменшенням кількості дітей, що відвідують дошкільний навчальний заклад.

З матеріалів справи вбачається, що на 2020 рік з районного бюджету виділено освітню субвенцію в обсязі 563890 грн., що менше ніж у 2019 році на 308030 грн.

Станом на 01.12.2019 за табелями відвідувань спискова чисельність дітей складає: молодша група - 12 дітей, старша група - 21 дитина, всього за листопад 2019 року по списках 33 дитини, в тому числі ті, які не відвідували жодного дня 5 дітей. Середньоденне відвідування за останні місяці складає: у вересні 2019 року - 15 дітей (4 дитини молодша група та 11 дітей старша група), у жовтні 2019 року - 18 дітей (5 дітей молодша група та 13 дітей старша група), у листопаді 2019 року - 19 дітей (5 дітей молодша група та 14 дітей старша група).

Тобто, оптимізація груп за оскаржуваним рішенням призводить, зокрема, до створення різновікової групи, чисельність дітей в якій перевищує 15 осіб.

Вирішуючи спір, з огляду на аргументацію сторін, суд зазначає, що рішення відповідача щодо оптимізації кількості груп дошкільного навчального закладу Незабудка з двох вікових груп - молодшої різновікової (1 - 4 роки) та старшої різновікової групи (4 - 6 роки) до одної різновікової групи, не відповідає положенням ст. 14 Закону України Про дошкільну освіту щодо комплектування групи за віковими ознаками.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що оптимізація груп не сприяє виконанню завдань дошкільної освіти в частині забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, з урахуванням вікової періодизації (ранній вік (1-3), передшкільний вік (3-6 (7)), базових етапів фізичного, психічного та соціального становлення особистості дитини у ранньому віці та передшкільному віці.

За вказаних умов, заклад дошкільної освіти не забезпечує створення умов розвитку, виховання та навчання дітей, режиму роботи, умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров`я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог.

Щодо доводів позовної заяви про прийняття оскаржуваного рішення без дотримання порядку та способу, встановленого законами України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з п. 11 ст. 59 вказаного Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

Згідно з ч.ч. 2 , 3 ст. 15 вказаного Закону інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Окрім зазначеного встановлено, що на сайті Сушківської сільської ради порталу Уманського району оприлюднені: проект рішення Про оптимізацію груп у ДНЗ Незабудка , рішення від 24.12.2019 № 44-26/VІІ Про оптимізацію кількості груп в ДНЗ Незабудка .

Таким чином, доводи позовної заяви про порушення порядку прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України Про прокуратуру .

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а, від 05.11.2019 у справі №804/4585/18.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про дошкільну освіту держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття.

Державна політика у сфері дошкільної освіти визначається Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і втілюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Держава: надає всебічну допомогу сім`ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних закладах дошкільної освіти у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов`язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку; забезпечує доступну і безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти дітям з особливими освітніми потребами з урахуванням особливостей їх інтелектуального, соціального і фізичного розвитку у тій формі, яка для них є найбільш зручною та ефективною; піклується про збереження та зміцнення здоров`я, психологічний і фізичний розвиток дітей; сприяє розвиткові та збереженню мережі закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 28 Закону України Про дошкільну освіту права дитини у сфері дошкільної освіти визначені Конституцією України, Законом України Про освіту , цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Дитина має гарантоване державою право, зокрема на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти.

Статтею 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема: забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти на відповідній території.

З огляду на викладене, заступник керівника Уманської місцевої прокуратури, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей, звертається до суду з позовом про скасування рішення Сушківської сільської ради, та реалізує покладені від імені держави повноваження по захисту інтересів держави.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції дійшов до правильного висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, які належить задовольнити повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сушківської сільської ради Уманського району Черкаської області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль