Постанова

від 02.11.2020 по справі 163/1218/16-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 163/1218/16-а пров. № А/857/8110/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.

суддя Запотічний І.І.,

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представник позивача Корень О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 04 липня 2016 року (головуючий суддя Гайдук А.Л., м.Любомль, Волинська область, повне судове рішення складено до 04 липня 2016 року) в адміністративній справі №163/1218/16-а за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби (далі - Волинська митниця, відповідач, апелянт), в якому просив скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Негріча Л.М. від 27.04.2016 року № 0913/20500/2016 у справі про порушення митних правил та закрити провадження у цій справі в зв`язку з відсутністю в його діях ознак порушення митних правил.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що в його діях та діях інших посадових осіб ТзОВ Волинь Амбер ЛТД відсутні ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 04 липня 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби Негріча Л.М. від 27.04.2016 року № 0913/20500/2016 у справі про порушення митних правил; а в решті позову відмовлено.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просив постанову скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначав, що за фактом вчинення директором ТзОВ Волинь Амбер ЛТД ОСОБА_1 дій, спрямованих на зменшення розміру сплати митних платежів, а саме надання митному брокеру неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару та надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, посадовою особою Волинської митниці 20.04.2016 року складено протокол про порушення митних правил № 0913/20500/2016. Під час розгляду справи винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 , директора ТзОВ Волинь Амбер ЛТД , визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів. Вказаному передувало отримання 28.04.2015 року Волинською митницею інформації від митних органів Республіки Туреччина, та завірених відповідним чином копій товаросупровідних документів щодо поставок товарів протягом 2014 року на адресу ТзОВ Волинь Амбер ЛТД , м. Луцьк, вул. Шопена, 22, згідно з якими відбулося ввезення товару текстильні покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва та зразки рекламної продукції текстильного покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва на загальну суму 1644594,41 доларів США, що мало наслідком сплату митних платежів в сумі 7210214, 49 грн. Різниця між сплаченими митними платежами та митними платежами, які підлягали сплаті, за розрахунками відповідача становить 5212212,98 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС задоволено, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 04 липня 2016 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 25 червня 2020 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

15 липня 2020 року справу №163/1218/16-а зареєстровано у Восьмому апеляційному адміністративному суді та призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити.

Відповідач участь у судовому засіданні повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Особливості розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності визначені в статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, а порядок повідомлення їх учасників ст. 268 цього ж Кодексу, відповідно до якої учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи з моменту направлення такого повідомлення працівником суду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи 01 березня 2016 року старший слідчий з особливо важливих справ Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області Максимчук А.В. надіслав Волинській митниці Державної фіскальної служби постанову про закриття кримінального провадження № 32015030000000049 за фактами ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ Волинь Амбер ЛТД за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 212, частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, для вирішення питання щодо притягнення службових осіб ТОВ Волинь Амбер ЛТД до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

За результатами проведеної перевірки головний державний інспектор відділу аналітично-пошукової роботи та протидії митним правопорушенням управління боротьби з митними правопорушеннями Волинської митниці Державної фіскальної служби Губаль Р.Л. склав 20 квітня 2016 року, відносно директора ТОВ Волинь Амбер ЛТД , протокол про порушення митних правил № 0913/20500/2016 за статтею 485 Митного кодексу України.

27 квітня 2016 року заступник начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби розглянув справу про порушення митних правил та прийняв постанову №0913/20500/2016, якою визнав позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 15 636 638,94 грн.

Під час розгляду справи про порушення митних правил встановлено, що в період з 23 травня 2014 року до 19 грудня 2014 року ТзОВ Волинь Амбер ЛТД імпортувало з Республіки Туреччина товари Текстильні покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва та Зразки рекламної продукції текстильного покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва , митне оформлення якого здійснював декларант ТзОВ Брок-Сервіс ОСОБА_2 на митному пості Луцьк Волинської митниці Державної фіскальної служби.

Загальна вартість товару склала 466 458,05 доларів США і під час проведення його митного оформлення ТзОВ Волинь Амбер ЛТД сплатило митні платежі в сумі 1 998 001,51 грн.

На підставі офіційної відповіді митних органів Турецької Республіки та доданих до неї товаросупровідних документів відповідач встановив, що ТзОВ Волинь Амбер ЛТД ввезло на митну територію України товар Текстильні покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва та Зразки рекламної продукції текстильного покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва на загальну суму 1 644 594,41 доларів США і під час його митного оформлення необхідно було сплатити митні платежі в сумі 7 210 214,49 грн.

Таким чином, згідно з висновками митного органу, різниця між сплаченими митними платежами позивачем та митними платежами, які необхідно було сплатити, становить 5 212 212,98 грн.

Тому, митний орган дійшов висновку, що позивач, будучи директором ТзОВ Волинь Амбер ЛТД , через митного брокера, який оформляв митні декларації, вчинив дії, спрямовані на зменшення розміру сплати митних платежів, а саме, надав митному брокеру неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, та надав з цією ж метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

З таким рішенням відповідача позивач не погодився та звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач оскаржену постанову виніс з порушенням вимог статей 489, 526 Митного кодексу України, зокрема щодо повноти, всебічності та об`єктивності з`ясування обставин справи, а також забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Скасовуючи постанову Львівського апеляційного адміністративного суду касаційний зазначив про передчасність та необґрунтованість його висновків. Зокрема, наголошено про те, що суд апеляційної інстанції обмежився викладенням доводів митного органу, не дослідивши та не надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам. Суд апеляційної інстанції не скористався можливістю витребувати належні докази для встановлення всіх обставин справи. Крім того, судом апеляційної інстанції взагалі не перевірялись доводи позивача щодо не належного повідомлення його час та місце розгляду справи.

Поряд з цим у рішенні касаційного суду зазначено, суд апеляційної інстанції не встановив, які саме документи надані митним брокером для підтвердження митної вартості, не встановив, ким надано вказані документи брокеру - особисто позивачем, перевізником тощо. Також не встановлено, які саме документи мали неправдиві відомості. Суд апеляційної інстанції не встановив на підставі належних та допустимих доказів, що позивач був обізнаний про вартість товару, заявлену при оформлені в митних органах Турецької Республіки. Крім того, в матеріалах справи наявні копії зовнішньоекономічних контрактів, на підставі яких на митну територію України завезено товар. Суд апеляційної інстанції встановлюючи невідповідність митної вартості, не дослідив чи відповідає вартість товару у контрактах вартості товару у супровідних документах та митних деклараціях, особливо враховуючи різницю одиниці виміру.

Перевіряючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції, апеляційний враховує наступні обставини справи та міркування.

Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Відповідальність за ст.485 МК України настає за заявлення в митній декларації, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Диспозиція статті 485 МК України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

За змістом п.8 ч.1 ст.4 МК України, декларантом є особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Як вбачається протоколу про порушення митних правил №0913/20500/2016, митні декларації типу ІМ 40 ДЕ за №№: 205070000/2014/017596, 205070000/2014/026760, 205070000/2014/045431, 205070000/2014/047367, 205070000/2014/047945, 205070000/2014/049182, 205070000/2014/049187, 205070000/2014/049975, 205070000/2014/051180, 205070000/2014/051447, 205070000/2014/051448, 205070000/2014/051445, 205070000/2014/052327, 205070000/2014/054716, 205070000/2014/054718, 205070000/2014/055515, 205070000/2014/055916, 205070000/2014/056104, 205070000/2014/056897, 205070000/2014/057104, 205070000/2014/057244 подавалися органу доходів і зборів декларантом ОСОБА_2 , яка діяла на підставі, укладеного 15.05.2014 року, між ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та ТзОВ Брок-Сервіс , договору доручення ДГ-000106 про надання послуг по декларуванню товарів.

Відповідно до умов зазначеного договору доручення, на митного брокера, як виконавця, покладено обов`язок, зокрема: здійснювати в повному обсязі декларування товарів та їх митне оформлення згідно чинного законодавства, нормативних актів і документів митних органів України та згідно встановленої технологічної схеми митного оформлення; проводити нарахування митних платежів. Виконавець несе повну відповідальність за правильність нарахування митних платежів. Замовник - ТзОВ Волинь Амбер ЛТД , зі своєї сторони зобов`язаний завчасно надати виконавцю всі необхідні документи для проведення декларування товарів чи інших предметів, що експортуються Замовником чи надходять на його адресу. За достовірність інформації про товар, що буде декларуватись та оформлятись у митному відношенні, відповідальність несе Замовник. Замовник несе повну юридичну відповідальність за достовірність даних, зазначених в документах, представлених до митного оформлення. У разі не представлення, укриття, представлення неповних чи недостовірних даних для митного оформлення, Замовник несе всю фінансову, юридичну та адміністративну відповідальність за свої дії згідно Митного Кодексу України та інших законодавчих актів України.

Частиною 1 ст.257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У ч.8 ст.257 МК України наведено вичерпний перелік відомостей, які вносяться у митну декларацію при митному оформлені товару.

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Позивач стверджує, що декларування товару митний брокер здійснював на підставі інформації, отриманої від відправника товару (контракту, інвойсів, сертифікатів та інших документів).

При складанні протоколу про порушення митних правил №0913/20500/2016 та розгляді справи за даним протоколом відносно ОСОБА_1 посадові особи Волинської митниці ДФС, як на доказ винуватості останнього, послались лише на відповіді митних органів Турецької Республіки та додані до них товаросупровідні документи, згідно яких в адресу ТзОВ Волинь Амбер ЛТД було ввезено товар текстильні покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва та товар зразки рекламної продукції текстильного покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва на загальну суму 1644594,41 доларів США, а не на 466458,05 доларів США, як про це зазначено у вищевказаних деклараціях, поданих до митного оформлення декларантом ОСОБА_2 .

Разом з цим, посадовими особами Волинської митниці не конкретизовано та не зазначено, які саме неправдиві відомості та документи, що містять неправдиві відомості, ОСОБА_1 подав для митного оформлення товару.

Восьмим апеляційним адміністративним судом під час розгляду справи було прийнято ухвалу від 17 серпня 2020 року про витребування доказів, зокрема зобов`язано митний орган надати суду копії документів подані ОСОБА_1 та його митним брокером для підтвердження митної вартості імпортованого ним товару, що були предметом дослідження в межах справи про порушення митних правил №0913/20500/2016.

На виконання вказаної ухвали митний орган надіслав до суду лист від 07 вересня 2020 року №7931-73-20, в якому зазначив про неможливість надати такі документи, з огляду на те, що такі знищені з огляду на закінчення строків зберігання.

Відтак, слід дійти висновку, що об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, в діях позивача органом доходів і зборів не розкрита, не містить конкретних фактів та ґрунтується виключно на припущеннях, що в силу ст.62 Конституції України є неприпустимим.

Поряд з цим, з матеріалів справи про порушення митних правил судом встановлено, що обставини імпорту товарів текстильні покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва та товар зразки рекламної продукції текстильного покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва упродовж 2014 року за вищевказаними митними деклараціями були предметом дослідження в рамках кримінального провадження №32015030000000049 від 15.05.2015 по факту вчинення службовими особами ТзОВ Волинь Амбер ЛТД кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.212, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.

Постановою старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області Максимчука А.В. від 29.02.2016 року зазначене кримінальне провадження про вчинення службовими особами ТзОВ Волинь Амбер ЛТД вказаних кримінальних правопорушень закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в їхніх діях складу кримінальних правопорушень, згідно зазначеної статті

Як слідує з даної постанови старшого слідчого, та це підтверджено матеріалами справи про порушення митних правил, відповідно до умов контрактів, укладених ТзОВ Волинь Амбер ЛТД з нерезидентами України, товар текстильні покриття для підлоги перевозився на територію України на умовах СРТ-Луцьк, при цьому, згідно з умовами контрактів, товар супроводжувався з такими документами як: сертифікат походження, рахунок-фактура та інші супровідні документи з зазначенням кількості товару. Також встановлено, що товар перевозився на територію України турецьким автомобільним транспортом в основному через митні переходи Чернівецької області, про що є відмітки Чернівецької митниці ДФС на інвойсах, що в свою чергу спростовує факт заміни документів на території України службовими особами ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та митними брокерами ТОВ Брок Сервіс та внесення недостовірних відомостей до митних декларацій.

Допитана на стадії досудового розслідування митний брокер ТОВ Брок Сервіс ОСОБА_2 вказала, що для оформлення митних декларацій імпортерами, якими в даному випадку є турецькі компанії, спочатку попередньо подаються усі документи в електронному вигляді.

Розбіжностей у кількості, виду, якості, вартості та інших даних про товар у митних декларацій типу ІМ 40 ДЕ за №№: 205070000/2014/017596, 205070000/2014/026760, 205070000/2014/045431, 205070000/2014/047367, 205070000/2014/047945, 205070000/2014/049182, 205070000/2014/049187, 205070000/2014/049975, 205070000/2014/051180, 205070000/2014/051447, 205070000/2014/051448, 205070000/2014/051445, 205070000/2014/052327, 205070000/2014/054716, 205070000/2014/054718, 205070000/2014/055515, 205070000/2014/055916, 205070000/2014/056104, 205070000/2014/056897, 205070000/2014/057104, 205070000/2014/057244 та доданих до них товаросупровідних документах, які надавалися до митного контролю турецькими перевізниками, а також наданих представником позивача копіях контрактів, що укладалися між ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та турецькими компаніями, - не встановлено.

Так, вартість товару:

- у інвойсах: від 16.05.2014 №67506, від 11.07.2014 №67515, від 18.10.2014 №67530, від 03.11.2014 №67537, від 03.11.2014 №67537, від 03.11.2014 №67538, від 12.11.2014 №67540, від 15.11.2014 №67541, від 15.11.2014 №67541, від 17.11.2014 №67542, доданих до митних декларацій, відповідно: №205070000/2014/017596, №205070000/2014/026760, №205070000/2014/045431, №205070000/2014/049187, №205070000/2014/049182, №205070000/2014/049975, №205070000/2014/051180, №205070000/2014/051448, №205070000/2014/051447, №205070000/2014/051445, відповідає договірній ціні, обумовленій у контракті №1 від 17.01.2014 року, укладеному між ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та EUROPA 1C VE DIS TIC.LTD. STI , з подальшими додатками до даного контракту: №1 від 01.07.2014, №2 від 01.10.2014, №3 від 31.10.2014, №4 від 01.12.2014;

- у інвойсах від 16.10.2014 №030015 та від 27.11.2014 №030017, доданих до митних декларацій №205070000/2014/047367 та №205070000/2014/054718, відповідає договірній ціні, обумовленій у контракті №2 від 27.01.2014 року, укладеному між ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та ROZA IPLIK SAN.VE TIC.LTD. STI , з додатком до даного контракту від 24.11.2014 №1;

- у інвойсі від 31.10.2014 №2564897/12, доданому до митної декларації №205070000/2014/047945, відповідає договірній ціні, обумовленій у контракті №3 від 20.10.2014 року, укладеному між ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та FLORA HOME TEKS SAN. TIC.A.S. ;

- у інвойсі від 21.11.2014 №0081170, доданому до митної декларації №205070000/2014/052327, відповідає договірній ціні, обумовленій у контракті №5 від 10.11.2014 року, укладеному між ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та MERINOS HALI SAN VE TIC A.S ;

- у інвойсі від 29.11.2014 №289972, доданому до митної декларації №205070000/2014/054716, відповідає договірній ціні, обумовленій у контракті №6 від 03.11.2014 року, укладеному між ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та ROYAL HALI IPLIK TEKS. MOBILYA SAN.VE TIC.A.S. ;

- у інвойсі від 01.12.2014 №А-089427, доданому до митної декларації №205070000/2014/055515, відповідає договірній ціні, обумовленій у контракті №8 від 14.11.2014 року, укладеному між ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та YARENLER DIS TICARET LTD. STI ;

- у інвойсі від 29.11.2014 №891418, доданому до митної декларації №205070000/2014/055916, відповідає договірній ціні, обумовленій у контракті №9 від 17.11.2014 року, укладеному між ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та ATLANTIK PAZARLAMA VE DIS.TIGARET A.S. ;

- у інвойсах від 14.11.2014 №184825 та від 12.12.2014 №184844, доданих до митних декларацій №205070000/2014/056104 та №205070000/2014/057104, відповідає договірній ціні, обумовленій у контракті №7 від 05.11.2014 року, укладеному між ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та TAT CARPET SAN. VE.TIC A.S. , з подальшим доповненням до даного контракту №1 від 01.07.2014 року;

- у інвойсі від 11.12.2014 №107219, доданому до митної декларації №205070000/2014/057244, відповідає договірній ціні, обумовленій у контракті №11 від 01.12.2014 року, укладеному між ТзОВ Волинь Амбер ЛТД та DOKURA PAZARLAMA ІC VE DIS TIC LTD. STI .

Відтак, вбачається, що імпортерами товару - турецькими компаніями надавались ідентичні товаросупровідні документи на товар (сертифікати походження, рахунки-фактури та інші супровідні документи з зазначенням кількості товару), як турецьким перевізникам, так і отримувачу товару - ТзОВ Волинь Амбер ЛТД для виставлення попередніх митних декларацій.

Факт обізнаності ОСОБА_1 з діями турецьких компаній на території Республіки Туреччини, зокрема, щодо подання останніми до турецьких митних органів при експорті товару документації по даних поставках, які по вартості експортованого товару суттєво різнилися із наданими цими ж турецькими компаніями товаросупровідними документами перевізнику та отримувачу товару, у справі жодним чином не встановлено і не доведено свідомого та умисного вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, які в подальшому вплинули на розмір митних платежів.

Із наявних у справі копій митних декларацій вбачається, що під час визначення декларантом митної вартості товару мало місце її коригування.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, випускати у вільний обіг товари, що декларуються у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

У справі ж, декларації з визначеною митною вартістю від декларанта ОСОБА_2 відповідачем були прийняті, перевірені, в тому числі й на предмет розміру визначеної митної вартості та нарахованих митних платежів, будь-яких порушень встановлено не було, як і не встановлено факту подачі будь-яких неправдивих чи недостовірних відомостей, необхідних для визначення митної вартості та, відповідно, й нарахування митних платежів, а в органу доходів і зборів не було перешкод перевірити заявлену митну вартість і, у випадку її неправильності, самостійно, здійснити її коригування, тим паче декларації містили митну вартість, яка була відкоригована.

Крім цього, у вищевказаній постанові слідчого від 29.02.2016 року констатовано, що в ході проведення досудового розслідування не встановлено й фактичних даних, які б прямо, об`єктивно та беззаперечно вказували на умисний характер дій службових осіб ТзОВ Волинь Амбер ЛТД , спрямований на ухилення від сплати податків в ході здійснення фінансово-господарських операцій з нерезидентами України при імпорті товару.

Відтак, за встановлених у справі фактичних обставин імпорту товару текстильні покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва та товару зразки рекламної продукції текстильного покриття для підлоги-поліпропіленове коврове покриття машинного виробництва на адресу ТзОВ Волинь Амбер ЛТД , органом доходів і зборів не доведено належними та допустимими доказами, передбаченими ст.495 МК України, наявності у діях директора ТзОВ Волинь Амбер ЛТД складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, зокрема, його об`єктивної та суб`єктивної сторони.

Керівник підприємства, як декларант, згідно п.8 ч.1 ст.4 та ч.2 ст.459 МК України, підлягатиме відповідальності за даною нормою лише у тому випадку, коли він для декларування товару вчинив певні протиправні дії, а за відсутності такої умови сам факт зайняття особою керівної посади на підприємстві, яке є власником товару, не утворює складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Оскаржувана постанова містить посилання на матеріали закритого кримінального провадження, як на доказ у справі про порушення митних правил, що досліджувався посадовою особою, яка приймала постанову, однак із матеріалів справи про ПМП не вбачається, що матеріали кримінального провадження взагалі витребовувались органом доходів і зборів зі слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області.

Постанова відповідача фактично ґрунтується на відповідях митних органів Турецької Республіки, однак такі документи констатують лише факти щодо дій турецьких імпортерів на території Республіки Туреччина та самі по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не можуть доводити наявності у діях позивача ознак протиправності та не можуть слугувати єдиним та беззаперечним доказом його винуватості у вчиненні інкримінованого порушення митних правил, відповідно, у свідомому та умисному наданні недостовірних відомостей для декларування товару з метою зменшення митних платежів.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч зазначеним вимогам, посадова особа Волинської митниці ДФС під час розгляду протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 належної оцінки зібраним у справі доказам не надала, та у належний спосіб не перевірила обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до необґрунтованого притягнення позивача до відповідальності за вчинення порушення митних правил за ознаками ст.485 МК України.

Згідно ч.1 ст.531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Поміж непоґрунтованого притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у справі також встановлено обмеження прав останнього під час провадження справи відповідачем та її розгляду.

Так, протокол про порушення митних правил № 0913/20500/2016 складено посадовою особою Волинської митниці ДФС 20 квітня 2016 року у відсутності позивача, в той час як повідомлення про необхідність явки до відповідача для запровадження справи про порушення митних правил та складання протоколу останній отримав лише 20.04.2016 року, тобто в день складання протоколу, що підтверджується, як поясненнями позивача, так і рекомендованим повідомленням про вручення йому поштової кореспонденції.

Аналогічна ситуація мала місце й під час розгляду вказаного протоколу заступником начальника Волинської митниці ДФС Негрічем Л.М., оскільки оскаржувана постанова прийнята останнім 27.04.2016 року за відсутності позивача, який отримав протокол про ПМП № 0913/20500/2016 та повідомлення про час та місце розгляду справи, лише 28.04.2016 року, що також підтверджується поясненнями позивача, рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції та не заперечується стороною відповідача.

Частинами 1, 2 та 4 статті 526 МК України регламентовано, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Згідно п.3 ч.1 ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

За приписами зазначених норм, за відсутності даних про своєчасне сповіщення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи, а також ненадходження від даної особи клопотання про перенесення розгляду справи, посадова особа Волинської митниці ДФС невправі була розглядати справу про порушення митних правил по суті протоколу, а мала б відкласти розгляд справи на іншу дату. Тим самим, розглянувши справу, допустила грубе порушення прав даної особи, передбачених ст.498 МК України.

Відповідно до ст.498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил , під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.

Стаття 494 МК України регламентує процедуру складання протоколу про порушення митних правил, вимоги до його змісту та порядок вручення протоколу особі, відносно якої він складений.

Зокрема, частиною 8 даної норми, передбачено, що у разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу, до такого протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Аналіз та співставлення наведених норм, а саме, ст.ст.498, 526 МК України, ст.278 КУпАП в розрізі ст.494 МК України, дає підстави для висновку, що вони мають різний процесуальний характер та правові наслідки, а тому посилання представника відповідача на положення ч.8 ст.494 МК України, як на належний спосіб повідомлення про час та місце розгляду справи, суд до уваги не приймає, оскільки зазначена норма регламентує саме порядок вручення протоколу про порушення митних правил, а не належне сповіщення особи про час та місце розгляду справи по суті протоколу, як це передбачено ч.4 ст.526 МК України.

Згідно вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Враховуючи положення вище згаданих статей, відповідачем оскаржувану постанову було винесено з порушенням вимог ст.ст.489, 526 МК України, зокрема щодо повноти, всебічності та об`єктивності з`ясування обставин справи, а також забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності. Представником відповідача жодних доказів, які б спростовували твердження позивача, суду не надано, а відтак позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги, на переконання апеляційного суду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції аргументовано виходив з того, що позивачем під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість товару і сплачено суми митних платежів на підставі належних та оригіналу. Відтак, оскаржене рішення апеляційний суд вважає законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 229, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 04 липня 2016 року в адміністративній справі №163/1218/16-а без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків передбачених п. 2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 04 листопада 2020 року.