Ухвала

від 05.11.2020 по справі 520/9017/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 520/9017/19

адміністративне провадження № К/9901/28253/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі -ГУ ДПС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХЗМІ Вектор до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

27.10.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Системний аналіз наведених положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі зазначено, що вона подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС, а саме: судами не правильно застосовано норми статей 44, 198, 201 Податкового кодексу України, оскільки факт реальності господарських операцій, за якими позивач сформував податковий кредит, суд встановив без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.01.2020 у справі №808/846/16 та від 14.02.2020 у справі №804/249/16.

В касаційній скарзі наведені норми Податкового кодексу України та висновки Верховного Суду в зазначених постановах, які стосуються оцінки документів бухгалтерського та податкового обліку при встановленні факту, що господарські операції, на оформлення яких виписані документи, не відбулися (не мали реального змісту).

Фактично доводи ГУ ДПС про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України обґрунтовані посиланням на неправильне встановлення судами обставин у справі внаслідок неправильної оцінки доказів.

При цьому ГУ ДПС не посилається на порушення судом норм процесуального права, при оцінці доказів, які відповідно до частини другої статті 353 КАС можуть бути підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд і які можуть бути підставою для касаційного оскарження згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС.

Висновки Верховного Суду, на які посилається ГУ ДПС, наведені не у взаємозв`язку із встановленими судом у цій справі обставинами, тоді як відповідно до вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС не відповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах. Натомість інше вирішення судом апеляційної інстанції спору у цій справі в порівнянні із справами, на висновок Верховного Суду в яких посилається ГУ ДПС, обумовлено іншим складом обставин у справі.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить викладення підстав касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко