Ухвала

від 04.11.2020 по справі 120/3921/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 120/3921/19-а

адміністративне провадження № К/9901/23977/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року

у справі №120/3921/19-а

за позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Оратівської селищної ради

до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "ЖК-Гарант"

про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №120/3921/19-а.

Разом із касаційною скаргою відповідачем порушено питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, посилаючись при цьому на те, що вперше касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року було подано до Верховного Суду у строк, передбачений КАС України, проте ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку з не зазначенням підстав касаційного оскарження відповідно до частини 4 статті 328 КАС України.

Крім цього, пропуск строку між отриманням вперше повернутої касаційної скарги (12 серпня 2020 року) та повторним направленням (18 вересня 2020 року) скаржник обґрунтував введенням обмежувальних заходів по запобіганню поширенню короновірусної інфекції (COVID-19) та внесенням змін до пункту 3 Прикінцевих положень КАС України, якими строки визначенні статями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України продовжуються на час дії карантину

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 вересня 2020 року для розгляду справи №420/8095/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковенко М.М., судді: Дашутін І.В., Шишов О.О.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року №1861/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Яковенко М.М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 30 вересня 2020 року визначено новий склад суду: Жук А. В. (головуючий суддя), Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року відмовлено Управлінню Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102930776081) копія ухвали Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року отримана представником скаржника 19 жовтня 2020 року.

30 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року.

У заяві скаржник повторно зазначає, що вперше касаційну скаргу було подано в строк, передбачений КАС України, проте ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року касаційну скаргу було повернуто відповідачу на підставі пункту 4 частині 2 статті 332 КАС України; пропуск строку між отриманням вперше повернутої касаційної скарги та повторним її направленням до суду касаційної інстанції скаржник обґрунтовує введенням карантинних обмежень, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року та листами Державної аудиторської служби України від 14 травня 2020 року №25-18/362-2020 та від 16 жовтня 2020 року №002400-18/6188-2020 щодо впровадження дистанційної роботи (віддаленої у режимі реального часу через Інтернет) роботи та запровадженням щоденного опитування працівників стосовно стану їх здоров`я.

Крім цього, скаржник звертає увагу на те, що нормами КАС України не визначено строк для повторного звернення із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на касаційне оскарження в клопотанні, яке надійшло 30 жовтня 2020 року, Судом з`ясовано, що воно містить лише цитування норм Конституції України, положень КАС України, інших нормативно правових актів та повторне посилання відповідачем на впровадження карантинних заходів в Україні, що свідчить про невиконання скаржником вимог ухвали від 13 жовтня 2020 року.

Отже, фактично, більшість зазначених скаржником підстав для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Щодо доводів скаржника про переведення працівників Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на дистанційну роботу у зв`язку з введенням на території України карантину, Суд вважає за доцільне зазначити, що переведення працівників на дистанційну роботу є внутрішніми питаннями організації роботи та трудового розпорядку відповідача, та такі обставини не можуть бути підставою для обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

Стосовно доводів відповідача про те, що нормами КАС України не визначено строк для повторного звернення із касаційною скаргою до Верховного Суду, то з цього приводу Суд зазначає , що право на повторне подання касаційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто скаржнику, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до суду касаційної інстанції в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

При цьому, Суд звертає увагу скаржника на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд повторно акцентує увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 - КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України", принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Доводи скаржника пов`язані з запровадження карантинних заходів відповідно до постанови Уряду від 11 березня 2020 №211 та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, Суд не бере до уваги, оскільки карантинні обмеження запровадженні лише 12 березня 2020 року, а ухвалу про повернення касаційної скарги від 30 липня 2020 року отримано скаржником 12 серпня 2020 року.

Крім цього, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Закон № 731-IX).

Вказаним Законом законодавець по-іншому врегулював питання процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжено на строк дії карантину Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Так, Законом № 731-IX пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436) викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX від 18 червня 2020 року встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

20-денний строк з дня набрання чинності цим Законом закінчився 06 серпня 2020 року.

Таким чином, оскільки скаржником належним чином не підтверджено поважність причин пропуску строку касаційного оскарження між отриманням вперше повернутої касаційної скарги та повторним направленням (з 12 серпня 2020 року по 18 вересня 2020 року), Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Станом на день постановлення цієї ухвали на виконання ухвали Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року, будь-яких заяв чи клопотань від скаржника до суду не надходило.

Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.

Згідно пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на наведене та виходячи з того, що на вимогу суду скаржником не наведено інших причин поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з 12 серпня 2020 року (отримання ухвали Верховного Суду від 30 липня 2020 року про повернення вперше поданої касаційної скарги) до подання цієї касаційної скарги вдруге - 18 вересня 2020 року, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №120/3921/19-а.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду