Ухвала

від 05.11.2020 по справі 260/1015/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2020 року

Київ

справа №260/1015/19

адміністративне провадження №К/9901/11462/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сонячна енергія про ухвалення додаткового рішення у справі №260/1015/19 за позовом ОСОБА_1 до Коритнянського сільського голови Бадиди Ігоря Васильовича, Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія" про визнання дій, розпорядження та рішення протиправними, визнання громадських слухань щодо детального плану території такими, що не відбулися,

В С Т А Н О В И В:

16.07.2019 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Коритнянського сільського голови Бадиди Ігоря Васильовича (далі - відповідач-1), Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - відповідач-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Сонячна енергія (далі - ТОВ Сонячна енергія ), в якому просила:

визнати дії Коритнянського сільського голови Бадиди І.В. при видачі розпорядження від 20.09.2018 № 53/02-03 Про проведення громадських слухань протиправними;

визнати протиправним та скасувати розпорядження Коритнянського сільського голови Бадиди І.В. від 20.09.2018 № 53/02-03 Про проведення громадських слухань ;

визнати громадські слухання (обговорення) проекту містобудівної документації Детальний план території для розміщення сонячної електростанції в межах населеного пункту Коритняни, урочище За радіоцентром Ужгородського району Закарпатської області від 22.10.2018 такими, що не відбулися;

визнати протиправним та скасувати рішення Коритнянської сільської ради від 29.11.2018 № 557 Про затвердження детального плану території .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.12.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020, позов залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Верховного Суду від 08.10.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №260/1015/19 залишено без змін.

16.10.2020 на адресу Верховного Суду від третьої особи - ТОВ Сонячна енергія надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 300,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що третьою особою ТОВ Сонячна енергія здійснені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 3 500,00 грн., що підтверджується змістом договору про надання правової допомоги від 16.05.2019, рахунку №000362 від 12.10.2020, акту виконаних робіт №000362 від 12.10.2020 та платіжним документом про оплату вартості отриманої позивачем правничої допомоги.

Звертає увагу, що у відзиві на касаційну скаргу було зазначено, що третьою особою будуть понесені витрати на правову допомогу орієнтований розмір яких становить 10 000 грн. Докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані у строки, визначені Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

26.10.2020 від представника позивача надійшло заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якому він зазначає, що заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам процесуального законодавства.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Таким чином законодавець розрізняє судовий збір і витрати, пов`язані з розглядом справи, як такі, що є різними видами судових витрат.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частиною 3 та 5 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Так, докази понесених витрат на правничу допомогу адвоката були надані третьою особою до самої заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Верховний Суд звертає увагу, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.12.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 та постановою Верховного Суду від 08.10.2020, позов залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, тобто рішення по суті позовних вимог не ухвалювалося.

Статтею 139 КАС України передбачено розподіл судових витрат.

За змістом частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судом першої інстанції позов було залишено без розгляду, питання про розподіл судових витрат не вирішувалося.

Водночас, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, у Верховного Суду були відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Згідно із частиною 11 статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

У даній справі, позов у якій був залишений без розгляду, заявник брав участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступав у справі на стороні відповідача.

Таким чином, судові витрати, понесені заявником, відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто в порядку частини 10 статті 139 КАС України.

Частиною 10 статті 139 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Водночас Верховний Суд наголошує, що необхідною умовою для застосування положень частини 10 статті 139 КАС України у разі залишення позову без розгляду у справі є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження тощо. Також заявник у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.

У справі, що розглядається, третя особа не довела вчинення з боку позивача дій, які можна визнати необґрунтованими в розумінні статті 139 КАС України. При цьому, саме по собі пред`явлення позову до суду, який залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, не можуть бути достатнім свідченням необґрунтованості дій позивача.

Таким чином, підстави для задоволення клопотання третьої особи про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Згідно частини 4 статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат.

Керуючись статтями 132, 134,139, 143, 252, 341, 355 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сонячна енергія про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат у справі № 260/1015/19.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

В.М. Бевзенко

А.А. Єзеров