Ухвала

від 05.11.2020 по справі 343/1230/20

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1230/20

Провадження №: 2-з/0343/10/20

У Х В А Л А

про повернення заяви

05 листопада 2020 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано Франківської області Андрусів І. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №343/1230/20 про встановлення факту перебування в родинних стосунках, встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на Ѕ частину будівельних матеріалів, які використані в процесі будівництва житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Долинського районного суду перебуває на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Яворівська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області та Долинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про встановлення факту перебування в родинних стосунках, встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на Ѕ частину будівельних матеріалів, які використані в процесі будівництва житлового будинку,

Позивачка подала заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівельні матеріали, які були використані при будівництві незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 , заборонивши іншим особам вчиняти будь-які дії щодо цих будівельних матеріалів.

Перевіривши подану заяву, суддя дійшов висновку про повернення її заявниці з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено накладеням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Відповідачка разом з заявою про забезпечення позову подала копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59633491 від 25.07.2019 про зобов"язання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належними їй будівельними матеріалами, які використані у процесі будівництва незавершеного житлового будинку у АДРЕСА_2 , шляхом повернення ключів від вхідних дверей, звільнення незавершеного будівництва від їх особистих речей та надання безперешкодного доступу до приміщень даного незавершеного будівництва.

Таким чином, накладення арешту на будівельні матеріали, які були використанні під час будівництва незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_2 за вказаною вище адресою та заборона вчиняти будь-які дії щодо спірних будівельних матеріалів призведе до зупинення виконання відкритого державним виконавцем Долинського РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській обалсті виконавчого провадження, що є недопустимим.

Наведене свідчить, що обраний ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства.

Окрім цього, викладені у заяві вимоги значно виходять за межі пред"явленого позову, оскільки в позовних вимогах ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на 1/2 частину спірних будівельних матеріалів, а в заяві про забезпечення позову вважає за необхідне накласти арешт на всі будівельні матеріали, які були викорисстані в процесі будівництва житлового будинку АДРЕСА_2 . Наведене не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості, а тому суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 352-354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявниці.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Долинського районного суду І.М. Андрусів