Постанова

від 05.11.2020 по справі 904/3710/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2020 Справа № 904/3710/20

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Іванов О.Г., Антонік С.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі №904/3710/20 (суддя Рудь І.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Сервіс-Україна", м.Павлоград, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 90436 грн. 83 коп. за договором про надання послуг від 29.03.2019 №945-ПУ-ШУГК в редакції додаткових угод

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі №904/3710/20 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Означену ухвалу вмотивовано тим, що судом встановлено, що відповідачем не зазначено які обмеження впроваджені у зв`язку з карантином та яким чином унеможливили своєчасне подання відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання про розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження. Крім того, відповідачем не обґрунтовано підстави для продовження строку саме до 15.09.2020, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 строк карантину продовжено до 31.08.2020.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (відповідач) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі №904/3710/20 та подовжити відповідачу процесуальний строк за межі карантину для надання відзиву та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

За поясненнями відповідача під час подання клопотання про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву і заяви про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, товариство не мало фізичної можливості пред`явити докази неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк, яка зумовлена впровадженими у зв`язку з карантином обмеженнями, тому і просило суд продовжити процесуальні строки.

Позиція відповідача ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", постановах Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020 та постанові Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020, якою дію карантину було продовжено до 31 серпня 2020 року, Закону України №540-ІХ від 24.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", зокрема до розділу Х "Прикінцевих положень" Господарського процесуального кодексу України та Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Апелянт звертає увагу суду на те, що наказом директора ВСП "Шахтоуправління імені Героїв Космосу" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" від 22.07.2020 за №2091, працівникам адміністративно-управлінського персоналу введено віддалений режим роботи з 22.07.2020 року по 31.08.2020 року, а також заборонено знаходитись в офісних приміщеннях підприємства у період введених наказом карантинних заходів, з посиленням пропускного режиму.

Таким чином, товариство не мало фізичної можливості надати суду першої інстанції як вищезазначений наказ про віддалений режим роботи працівників адміністративного блоку підприємства, так і ознайомитись з документами, які стосуються предмету спору для подальшого складення та направлення відзиву на позовну заяву.

Відповідач також вважає, що судом першої інстанції зроблені передчасні висновки стосовно розгляду справи тільки в порядку спрощеного провадження, чим порушено принцип змагальності та рівності сторін. З огляду на статтю 247 Господарського процесуального кодексу України, суд повинен був врахувати як складність справи, так і думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу

ТОВ "Клімат Сервіс-Україна" (позивач) у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що посилання відповідача на встановлення карантину на території України жодним чином не обґрунтовує поважність причин не подання вчасно відзиву на позовну заяву та необхідності продовження строку надання даного відзиву.

Позивач вважає, що відповідач мав можливість ознайомитися з матеріалами справи за допомогою доступу до електронного суду, подати відзив на позовну заяву і відповідні докази безпосередньо на електрону адресу суду. Відповідач мав також можливість відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеокоференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним для роботи з обраною для проведення відеоконференції Системою.

Позивач зауважує, що відповідач зобов`язаний був розрахуватися ще задовго до встановлення карантину на території України і саме недобросовісні дії відповідача зумовили необхідність в зверненні позивача до суду.

ТОВ "Клімат Сервіс-Україна" звертає увагу на те, що дана справа відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 ГПК України припадає під визначення малозначної і тому має розглядатися саме в порядку спрощеного провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 поновлено ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі №904/3710/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі №904/3710/20; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімат Сервіс-Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 85452 грн. 00 коп. основного боргу, 2526 грн. 00 коп. - 3% річних, 2458 грн. 83 коп. - інфляційних втрат, відповідно до договору про надання послуг від 29.03.2019 № 945-ПУ-ШУГК в редакції додаткових угод, а також стягнення витрат зі сплати судового збору в сумі 2102 грн. 00 коп. і витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 6000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалено відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.

31.07.2020 на електронну адресу Господарського суду Дніпропетровської області та 03.08.2020 засобами поштового зв`язку від представників відповідача надійшли клопотання про продовження процесуальних строків на надання відзиву на позов, клопотань.

Відповідач просив суд продовжити процесуальний строк за межі карантину, тобто до 15.09.2020, для надання відзиву та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якою з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України встановлено карантин. Дія карантину постановами Кабінету Міністрів України неодноразово була продовжена, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 до 31 серпня 2020 року.

Клопотання також обґрунтовано приписами п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 та в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За загальними правилами частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України на учасників справи покладено обов`язок виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні встановленні статтею 251 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої вказаної статті відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду першої інстанції про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримана відповідачем 21.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930012301946.

Отже, останнім днем для подання відзиву було 05.08.2020.

Частинами першою, другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності відмови місцевим господарським судом у задоволенні клопотання ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву і заяви про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, колегія суддів враховує наступне:

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України було встановлено карантин. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України його дія неодноразово була продовжена.

Так, на час звернення відповідача до господарського суду з клопотанням про подовження процесуальних строків на надання відзиву на позов і клопотання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було продовжено дію карантину до 31.08.2020.

Ще до подання відповідачем 31.07.2020 на електронну адресу Господарського суду Дніпропетровської області клопотання, Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" було доповнено пунктом 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

На день подання відповідачем клопотання Законом України від 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон України №731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в новій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до частини 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Наведений Закон набув чинності 17.07.2020, у зв`язку з чим, 20-денний термін для продовження процесуальних строків закінчується 06.08.2020.

Відповідач звернувся з відповідним клопотанням у визначений Законом термін, разом з тим, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови була дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у Дніпропетровській області). Зокрема, дозволено:

з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 - перевезення пасажирів метрополітенами;

з 01.06.2020: перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. У разі здійснення перевезення між регіонами транзитом через регіон, в якому не діють послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється перевезення в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб (без права посадки пасажирів у транзитному регіоні). У разі здійснення перевезення до регіону, в якому не застосовується послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється перевезення в межах 50 відсотків кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови розсадки пасажирів з вільним місцем поруч, спереду, позаду;

- міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. У разі здійснення перевезення до регіону, в якому не застосовується послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється перевезення в межах 50 відсотків кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови розсадки пасажирів з вільним місцем поруч, спереду, позаду.

Під час дії встановленого карантину відділеннями поштового зв`язку робота припинена не була. Відділеннями був змінений лише графік та порядок отримання/вручення поштових відправлень.

Представник відповідача Скиба О.С., яким подавалось клопотання про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - є адвокатом, що підтверджується відповідним свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю серія ЧК№001011 від16.10.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

Тобто обмеження, впровадженні у зв`язку з карантином на час звернення відповідача з клопотанням частково були усунуті, що дозволяло учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права.

Зі змісту норм частин першої, другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України та чинних на даний час положень пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України вбачається, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою, а процесуальний строк, встановлений законом може бути лише поновлений.

В постанові від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зроблено висновок, що за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Натомість відповідно до частини другої статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

Отже, оскільки нормою статті 251 Господарського процесуального кодексу України суду надано право встановити строк в межах вже встановленого законом строку (не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі ), суд не вправі продовжувати строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.

Таким чином, у суду першої інстанції не було правових підстав продовжити строк для подання відзиву на позов і клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Тобто суд першої інстанції надав відповідачу строк для надання відзиву до 05.08.2020, означеним вище Законом такий строк продовжений до 06.08.2020. а відтак на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали 10.08.2020 ці строки сплинули.

Заяви ж про поновлення пропущеного процесуального строку відповідачем подано не було.

Клопотання ж відповідача про продовження процесуальних строків містить лише посилання на законодавство щодо запровадження карантину, проте як правильно вказав суд першої інстанції не містить обґрунтування обмежень впроваджених безпосередньо ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" у зв`язку із карантином, що унеможливлювали своєчасне подання відзиву та клопотання про розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження.

Клопотання також не містить ні доказів на підтвердження таких обставин, ні причин неможливості надати докази до місцевого господарського суду, що унеможливлює надання цим обставинам відповідної оцінки судом.

Такі обґрунтування і докази відповідач наводить лише у апеляційній скарзі.

За вимогами частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

До того ж колегія суддів зазначає, що і наведені в апеляційній скарзі обмеження, впровадженні ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" у зв`язку з карантином, не можуть бути визнані судом достатньо поважними і обґрунтованими.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що наказом директора ВСП "Шахтоуправління імені Героїв Космосу" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" від 22.07.2020 за №2091 "Про продовження терміну реалізації протиепідемічних заходів щодо запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19) на виробничих підприємствах", працівникам адміністративно-управлінського персоналу введено віддалений режим роботи з 22.07.2020 року по 31.08.2020 року та заборонено знаходитись в офісних приміщеннях підприємства у період введених наказом карантинних заходів, з посиленням пропускного режиму. За таких обставин товариство не мало фізичної можливості надати суду першої інстанції як вищезазначений наказ про віддалений режим роботи працівників адміністративного блоку підприємства, так і ознайомитись з документами, які стосуються предмету спору для подальшого складення та направлення відзиву на позовну заяву.

З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Ознайомитися з матеріалами справи відповідач мав змогу зареєструвавшись в підсистемі "Електронний суд" -https://cabinet.court.gov.ua (здійснити вхід також можливо через офіційний веб-портал "Судова влада України", обравши посилання з назвою "Офіційна електронна адреса").

"Електронний суд" - це офіційний державний сервіс, за допомогою якого можна подавати позовні заяви онлайн та мати повний доступ до електронних копій всіх матеріалів справи, стороною якої є користувач кабінету цього сервісу.

Ознайомитися з текстом позовної заяви та направити відзив на позов відповідач міг також шляхом направлення документів на електрону адресу суду з накладенням електронно-цифрового підпису (наявність у підприємства електронної адреси і можливості накладення електронно-цифрового підпису підтверджується фактом направлення екземпляра клопотання про продовження процесуальних строків на електронну адресу Господарського суду Дніпропетровської області).

З пункту 2 наказу директора ВСП "Шахтоуправління імені Героїв Космосу" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" від 22.07.2020 за №2091 "Про продовження терміну реалізації протиепідемічних заходів щодо запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19) на виробничих підприємствах", вбачається, що робота в віддаленому режимі здійснюється співробітниками із застосуванням електронних комунікацій і технологій.

Оскільки підприємство відповідача повністю не зупиняло роботи, з огляду на вищенаведений пункт наказу, направлення клопотання до суду першої інстанції в тому числі і на електронну адресу суду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач не був позбавлений можливості своєчасно надати відзив на позов і клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, проте знехтував своїми процесуальними правами.

В будь-якому разі керівниками служб, відділів повинно бути забезпечено виконання працівниками своїх робочих задач.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновок, що у місцевого господарського суду були відсутні і повноваження на продовження процесуального строку встановленого законом і підстави його поновлення, а відтак судом обґрунтовано і правомірно відмовлено у задоволенні клопотання.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства входять, зокрема принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін.

Процесуальна рівність (засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом) забезпечує гарантії доступності до правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Принцип рівності перед судом є основою сучасної концепції справедливого правосуддя. Для кожної людини у правовій державі насамперед важливо мати доступ до правосуддя і можливість вільно, швидко, безперешкодно реалізувати право на судовий захист незалежно від належності до певної соціальної групи або інших персональних характеристик особи.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. Оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог частин 1-5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 280 Господарського процеуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи пов`язані з вирішенням клопотання відповідача про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи у порядку загального позовного провадження в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову в їх задоволенні.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженої у цій справі ухвали суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції немає.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2102,00 грн. на оплату судового збору, понесені позивачем у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі №904/3710/20 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повна постанова складена 05.11.2020.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік