Рішення

від 22.10.2020 по справі 910/11918/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2020Справа № 910/11918/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Лаврова В.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Фермерського господарства Дарина Агро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мозир Україна

про стягнення 164200 грн та розірвання договору

за участі представників:

від позивача - Кірічевська О.І. (уповноважений представник);

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Фермерське господарство Дарина Агро звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мозир Україна про стягнення 164200 грн та розірвання договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору постачання нафтопродуктів №854 від 15.02.2019 в частині повної та своєчасної поставки попередньо оплаченого позивачем товару, у зв`язку з чим позивач просить розірвати Договір постачання нафтопродуктів №854 від 15.02.2019 укладений між позивачем та відповідачем.

Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 164200 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 відкрито провадження у справі №910/11918/20 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

15.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про подання доказів розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

В судове засідання 22.10.2020 представник відповідача не з`явився, хоча був повідомлений у передбачений законом спосіб про час, місце та дату судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовільнити позов.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мозир Україна (відповідач, постачальник) та Фермерським господарством Дарина Агро (позивач, покупець) укладено Договір постачання нафтопродуктів №854, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується у відповідності з замовленням передавати у власність покупця наступні нафтопродукти, далі по тексту товар : бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо.

Відповідно до п. 1.2. договору, покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно п. 1.3. договору, кількість, асортимент і ціна товару вказуються в накладних.

У п.3.1. договору сторони погодили, що товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна товару та якщо вона була надіслана постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення товару транспортними засобами покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів в рамках строку поставки, передбаченому в п. 3.6. даного договору. В разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення постачальником рахунку-фактури. Постачання товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідно до п. 3.2. договору, постачання товару, в рамках цього договору, здійснюється в рамках наступних базисів поставки: СРТ - пункт призначення, вказаний покупцем в заявці на відвантаження товару; EXW - резервуар нафтобази зберігання, вказаний постачальником; FCA - станція або пункт відправлення/естакади наливу на території вказаній у відповідному додатку до данного договору. Базис постачання тої чи іншої партії товару, а також дата поставки товару визначається згідно заявки на постачання товару, поданої з боку покупця, в рамках дії цього договору.

Згідно з п. 3.3. договору, в тлумаченні базисів постачання товару за цим договором мають силу міжнародні правила тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Пунктом 3.4. договору визначено, що на основі наданої покупцем заявки, постачальник до кінця робочого дня, наступного за днем надання заявки, оформляє і направляє покупцю рахунок-фактуру. Рахунок-фактура дійсний до сплати протягом 3 (трьох) банківських днів, після його оформлення.

Відповідно п. 3.5. договору, постачальник забезпечує поставку товару протягом 5 робочих днів після отримання від покупця заявки на поставку.

Згідно з п. 3.6. договору сторони погодили, що у випадку поставки товару за цим договором на умовах 100% передплати, покупець зобов`язаний прийняти у своє розпорядження товар у строк не пізніше ніж через 3 (три) робочі дні з дати зарахування грошових коштів на банківському рахунку постачальника, а у випадку порушення покупцем цього строку з будь-яких причин, постачальник має право повернути грошові кошти покупцю, отримані за такий товар, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати порушення визначеного строку, якщо інше сторони не обумовлять у відповідній додатковій угоді до цього договору.

Пунктом 3.8. договору визначено, що окремі зобов`язання постачальника, щодо поставки товару, виконуються третіми особами (вантажовідправником, вантажоперевізником та ін.).

У відповідності до п. 4.2., 4.3. договору, оплата покупцем вартості товару, може здійснюватись на умовах попередньої оплати вартості товару або з відстрочкою оплати вартості поставленого товару протягом трьох банківських днів. Порядок розрахунків по кожній партії Товару вказується в додатковій угоді на отримання Товару. У випадку погодження сторонами попередньої оплати за товар, покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 4.5., 4.6. договору, оплата здійснюється згідно рахунку-фактури постачальника. Зобов`язання покупця щодо оплати товару виникають з моменту здійснення постачальником поставки товару згідно п. 3.5. донного договору, а у випадку, коли сторони домовились про попередню оплату товару - з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури.

Пунктом 4.7. договору визначено, що датою сплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.10. договору, у випадку якщо поставка товару була проведена без дотримання заявлених (згідно даних, відображених в заявці) покупцем даних про обсяг, дату поставки і т.д., однак сторонами були підписані накладні документи на товар (видаткові накладні, товаротранспортні накладні та/або акти приймання-передачі), поставка товару вважається погодженою між сторонами і такою, що відповідає умовам цього договору.

Пунктами 4.11. та 4.12 договору, сторони погодили, що по закінченню кожного місяця проводять звірку взаєморозрахунків за поставлений товар. Акт звірки затверджений належним чином за допомогою факсимільного зв`язку з одночасним відправленням поштою (цінним листом) протягом семи календарних днів з моменту відправки за допомогою факсимільного зв`язку, передається покупцю. Якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума, яка надійшла від покупця в порядку передплати за партію товару, яка підлягає отриманню згідно з відповідною заявкою покупця, перевищує вартість поставленого товару, постачальником повертається надмірно сплачена сума грошових коштів протягом трьох робочих днів згідно даного пункту договору та акту звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Згідно з п. 6.4. договору, у випадку умисного порушення строків поставки товару, постачальник на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 0,1% від вартості товару, поставку якого прострочено.

Відповідно до п. 10.7. договору, всі повідомлення, які направляються сторонами одна одній у відповідності з цим договором, повинні бути здійснені в письмовій формі, скріплені підписом уповноваженої особи і печаткою відповідної сторони, і будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони відіслані рекомендованим листом, доставлені особисто за вказаними адресами сторін або відправлені за допомогою факсимільного зв`язку з одночасним підтвердженням рекомендованим листом протягом семи календарних днів з моменту відправки за допомогою факсимільного зв`язку.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 31.12.2019 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання договору, вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив рахунок на оплату №МУ000006738 від 13.12.2019 на загальну суму 197040 грн. Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що 13.12.2019 відповідачем зареєстровано податкову накладну №6406 на загальну суму 164200 грн.

На виконання умов договору позивачем частково оплачено виставлений рахунок, що підтверджується платіжним дорученням №279 від 13.12.2019 на суму 164200 грн.

09.06.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою повернути попередню оплату за непоставлений товар у розмірі 164200 грн.

15.06.2020 у відповідь на отриману претензію позивача відповідач направив лист в якому зазначив, що у зв`язку з введенням карантинних обмежень відповідно до постанови КМУ №211 від 11.03.2020 товариство фактично було обмежене у нормальній господарській діяльності. Проте, товариство робить все можливе на виконання зобов`язань за укладеним між сторонами договором.

Станом на дату звернення позивача з даним позовом матеріали справи не містять доказів щодо виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки товару чи повернення попередньої оплати у розмірі 164200 грн.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідачем було виставлено вищезазначений рахунок на оплату, який було частково оплачено позивачем у розмірі 164200 грн, то у відповідача виник обов`язок поставити товар.

Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання з поставки попередньо оплаченого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 164200 грн відповідачем визнано, що підтверджується листом від 15.06.2020, жодних заперечень щодо стягнення суми попередньої оплати відповідачем не заявлялось.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 164200 грн попередньої оплати за непоставлений товар.

Щодо заявленої позивачем позовної вимоги про розірвання Договору постачання нафтопродуктів №854 від 15.02.2019 укладеного між позивач та відповідач, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається. Договір може бути змінено або розірвано: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін; у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку вимогу встановлено договором.

Положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України визначені підстави зміни або розірвання договору, зокрема, у частині 2 вказаної статті зазначено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Статтею 665 Цивільного кодексу України визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 7.1. договору, кожна сторона має право достроково розірвати даний договір, попередивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 45 днів.

Пунктами 7.2., 7.3. договору визначено, що попередження про дострокове розірвання повинно бути надіслане засобами поштового зв`язку, цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Датою повідомлення про намір дострокового розірвання є дата, яка вказана в повідомленні про вручення цінного листа.

Згідно з п. 7.4. договору, при достроковому розірванні даного договору, покупець зобов`язаний ліквідувати всю заборгованість перед постачальником, протягом 30 календарних днів, з моменту отримання від постачальника згоди на дострокове розірвання договору.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, оскільки позивачем на адресу відповідача направлено попередження про дострокове розірвання Договору про постачання нафтопродуктів №854 від 15.02.2019 відповідно до умов договору, що підтверджується долученими до матеріалів справи описом вкладення, накладною №4900083126626 від 09.06.2020 та фіскальним чеком від 09.06.2020, вказаний договір є розірваним з 31.07.2020 у відповідності до положень закону та умов договору і додаткового визнання розірваним у судовому порядку не потребує.

У зв`язку з викладеним відсутні підстави для задоволення позову у вказаній частині.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мозир Україна (02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 3; ідентифікаційний код 41692853) на користь Фермерського господарства Дарина Агро (51811, Дніпропетровська обл., Петришківський район, с. Сорочине, вул. Радянська, буд. 84; ідентифікаційний код 37320295) 164200 (сто шістдесят чотири тисячі двісті) грн попередньої оплати, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2463 (дві тисячі чотириста шістдесят три) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту: 03.11.2020

Суддя Я.В. Маринченко