Рішення

від 03.11.2020 по справі 922/2602/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2602/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "Право", 62544, Харківська обл., Вовчанський р-н., с. Петропавлівка, вул. Миру, буд. 48 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", 62495, Харківська обл., Харківський р-н., смт. Васищево, вул. Овочева, 13 простягнення 568 549, 18 грн. за участю представників сторін:

позивача: Шемет О.В., ордер верія ХВ №0000091841 від 23.08.2020 року;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Право" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" про стягнення суми у розмірі 568 549, 18 грн. з яких: сума заборгованості у розмірі 559 379, 03 грн., сума штрафних санкцій у розмірі 9 170, 15 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 8 527, 29 грн.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року позовну заяву Фермерського господарства Право (вх. № 2602/20) залишено без руху.

28.08.2020 року від Фермерського господарства Право через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19794) про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи № 922/2602/20 здійснюється у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.09.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15.10.2020 року о(б) 14:00 год.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Закрито підготовче провадження у справі № 922/2602/20. Призначено справу до розгляду по суті на 03.11.2020 року.

29.10.2020 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 58539) про залучення співвідповідача, у якому останній просить суд, залучити до участі у справі у якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна".

У судовому засідання 03.11.2020 року, судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання (вх. № 25239 від 29.10.2020 року) позивача про залучення співвідповідача.

Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання 03.11.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу останнього, копії ухвали суду від 15.10.2020 року.

Присутній у судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд, їх задовольнити.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи, що судом було здійснено усі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, досліджено усі докази які надано учасниками справи, із урахуванням позиції позивача, суд дійшов висновку про те, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, 04.09.2019 року між Фермерським господарством Право (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 0010СД (т. 1, а.с.7-8).

Пунктом 8.1. договору, сторони погодили, що термін дії договору встановлюється з дня його підписання сторонами і до 31.07.2020 року, а у розі несвоєчасного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань, - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов`язань (т. 1,а.с. 8 зворот).

Відповідно до пункту 1 договору, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві, покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити оплату продукції - соняшник врожаю 2019 року, в порядку і на умовах цього договору.

Загальна сума договору складається з сум окремих партій продукції, визначених у додатках (специфікаціях) доданого до договору, згідно з якими була поставлена продукція, протягом дії даного договору (пункт 3.1. договору).

Пунктом 2.2. договору визначено, що обсяг кожної партії продукції згідно даного договору визначається у специфікаціях до даного договору.

30.10.2019 року між сторонами підписано специфікацію № 2 до договору поставки № 0010СД від 04.09.2019 року, відповідно до умов якої, сторони узгодили поставку продукції - соняшник врожаю 2019 року, у кількості (+/- 10 %) 70, 00 тн., ціна за 1 тону складає 6 666, 67 грн. (т. 1, а.с. 9).

29.11.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до специфікації № 2 від 30.10.2019 року до договору поставки № 0010СД від 04.09.2019 року (т. 1, а.с. 10).

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 визначено, що перегляд ціни даної партії продукції за цією специфікацією у березні 2020 року.

12.03.2020 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до специфікації № 2 від 30.10.2019 року до договору поставки № 0010СД від 04.09.2019 року, відповідно до умов якої, сторони домовились про поставку продукції - соняшник врожаю 2019 року, зі строком поставки до 10 листопада 2019 року, у кількості (+/- 10 %) 70, 00 тн., за ціною за 1тн. без ПДВ - 7 916, 67 грн., загальною вартістю без ПДВ (+/- 10 %) 554 166, 90 грн., загальною вартістю з ПДВ (+/- 10 %) 665 000, 28 грн. (т. 1, а.с. 11).

Пунктом 2 додаткової угоди № 2, сторони погодили, викласти пункт 7 специфікації в наступній редакції: "Розрахунки за продукцію, яка поставляється у відповідності до умов цього договору, будуть здійснюватися до 15.05.2020 року включно. Покупець перераховує кошти на банківський рахунок постачальника."

Як зазначає позивач, на виконання умов договору останнім здійснено поставку товару на загальну суму 559 379, 03 грн., що підтверджується, видатковою накладною № 01/03 від 12.03.2020 року на загальну суму 559 379, 03 грн., рахунком фактурою № 01/05 від 15.05.2020 року на суму 559 379, 03 грн., довіреністю № ВЗ-0086 від 12.03.2020 року (т. 1, а.с. 12, 13, 14).

Відповідач в порушення умов договору не здійснено оплату товару, у зв`язку зі чим, позивачем 20.05.2020 року на адресу відповідача було направлено претензію № 01/05-2020 у якій останній просив, виконати зобов`язання за договором поставки № 0010СД від 04.09.2019 року належним чином та перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості у розмірі 559 379, 03 грн. (т. 1, а.с. 15-16).

05.06.2020 року позивачем на адресу відповідача було повторно направлено претензію № 01/06-2020 у якій останній вимагав, виконати зобов`язання за договором поставки № 0010СД від 04.09.2019 року належним чином та та терміново, протягом 3-х операційних банківських днів з дня отримання претензії (повторної) перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості у розмірі 559 379, 03 грн. (т. 1, а.с. 17-19).

Вищезазначені вимоги, відповідачем залишені без відповіді та задоволення, що стало причиною звернення із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у статті 526 Цивільного кодексу України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач до суду не надав.

Враховуючи вищевказані обставини, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 0010СД від 04.09.2019 року та додатків (специфікацій) до нього, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 559 379,03 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивачем було нараховано відповідачу відповідно до умов договору штрафні санкції у розмірі 9 170, 15 грн. відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог (т. 1, а.с. 6).

Відповідно до пункту 6.2. договору сторони погодили, що за прострочення оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення від суми несвоєчасно сплаченої продукції.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунку позивача, останнім у відповідності до пункту 6.2. договору нараховано пеню за видатковою накладною № 01/03 від 12.03.2020 на суму 9170, 15 грн. за період з 16.05.2020 року по 25.06.2020 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені за видатковою накладною № 01/03 від 12.03.2020 року на суму 9 170, 15 грн. за період з 16.05.2020 року по 25.06.2020 року відповідно до наданого розрахунку (т. 1, а.с. 6) судом встановлено, що він здійснений вірно, а тому, сума яка підлягає до задоволення становить - 9 170, 15 грн.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов про стягнення суми боргу за договором поставки № 0010СД від 04.09.2019 року у розмірі 559 379, 03 грн., сума штрафних санкцій у розмірі 9 170, 15 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 8 528, 24 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій (62495, Харківська обл., Харківський р-н., смт. Васищеве, вул. Овочева, 13, ЄДРПОУ 37431314) на користь Фермерського господарства Право (62544, Харківська обл., Вовчанський р-н., с. Петропавлівка, вул. Миру, буд. 48, ЄДРПОУ 32715314) суму заборгованості у розмірі 559 379, 03 грн., сума штрафних санкцій у розмірі 9 170, 15 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 528, 24 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Реквізити сторін:

позивач: Фермерське господарство Право (62544, Харківська обл., Вовчанський р-н., с. Петропавлівка, вул. Миру, буд. 48, ЄДРПОУ 32715314);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій (62495, Харківська обл., Харківський р-н., смт. Васищеве, вул. Овочева, 13, ЄДРПОУ 37431314)

Повне рішення складено "05" листопада 2020 р.

Суддя О.О. Ємельянова