Ухвала
від 04.11.2020 по справі 910/9853/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9853/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

за участю помічника судді, який здійснює обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії - Гаврилюка П.Д.,

представників учасників справи:

позивача - Денисенка О.М.,

відповідача - Дубовського П. В.,

третьої особи 1 - Соловйова Є.О.,

третьої особи 2 - Ботвінцева Г.А. , Спєрова Д.К. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "Юнагро Файненс Лімітед" (UNAGRO FINANCE LIMITED),

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Пашкіна С.А., судді - Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)

від 17.06.2020,

у справі за позовом ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий світанок (Агро)",

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Лу Інвест" (LU INVEST)

2. Компанія "Юнагро Файненс Лімітед" (UNAGRO FINANCE LIMITED),

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача та скасуванням реєстраційної дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий світанок (Агро)" про: визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Світанок (АГРО)", оформлених протоколом №2/19 від 24.06.2019; скасування реєстраційної дії (запису) Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , номер запису 10701070036033140, вчиненої 01.07.2019 державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційне бюро Морозовим Дмитром Олександровичем.

Обґрунтовуючи підстави позову позивач посилається на те, що: його не було повідомлено про скликання та проведення оскаржуваних загальних зборів; збори було проведено за відсутності кворуму для їх проведення; при прийнятті загальними зборами рішення з 8 питання порядку денного порушено положення статуту; протокол загальних зборів не відповідає вимогам законодавста.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:

- у Компанії "Юнагро Файненс Лімітед" (UNAGRO FINANCE LIMITED) - ініціатора скликання загальних зборів, на підставі частини 9 статті 31 Закону з 6 травня 2019 року виникло право самостійно скликати загальні збори учасників відповідача;

- повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства було надіслано на адресу, зокрема, позивача учасником відповідача - Компанією "Юнагро Файненс Лімітед" (яка володіє 50,01 % частки статутного капіталу Товариства) за допомогою німецької міжнародної компанії експрес-доставкиExpress, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідної транспортної накладної № 7674455073. Зі змісту вказаного документа вбачається, що повідомлення про проведення оскаржуваних загальних зборів було надіслано на адресу позивача - 02098, місто Київ, бульвар Русанівський, будинок 11/11, квартира 75 (яку вказано самим ОСОБА_3 у його позовній заяві) 16 травня 2019 року та доставлене до відділення зв`язку позивача 17 травня 2019 року, тобто майже за 40 днів до проведення спірних загальних зборів учасників Товариства. Зі змісту наявної у матеріалах справи копії листа компанії DHL Express (належним чином засвідчений переклад якого з англійської мови також міститься у її матеріалах) вбачається, що по прибуттю вищенаведеного повідомлення до України представники цієї компанії неодноразово (17 травня 2019 року та 27 травня 2019 року) намагались вручити дане відправлення позивачу. Проте наведені спроби виявилися невдалими у зв`язку з відсутністю отримувача за місцем доставки. Також представникам цієї компанії не вдалося зв`язатися з отримувачем і засобами телефонного зв`язку. У той же час суд зазначає, що неотримання позивачем зазначеного повідомлення, направленого Компанією "Юнагро Файненс Лімітед", у відділенні зв`язку не залежало від волі відправника, а тому не спростовує факту належного виконання останнім приписів чинного законодавства України в частині повідомлення про скликання спірних загальних зборів;

- міжнародні поштові відправлення (у тому числі листи) виділено в окрему групу, щодо якої чинними в Україні Правилами надання послуг поштового зв`язку не передбачено можливості надсилання кореспонденції з описом вкладення;

- зважаючи на проведення спірних загальних зборів 24 червня 2019 року, тобто після закінчення перехідного періоду, передбаченого пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (який закінчився 17 червня 2019 року), положення пункту 8.7 статуту Товариства, якими встановлено кількість учасників відповідача для встановлення кворуму, до спірних правовідносин не застосовуються, тоді як керуватися слід приписами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в якому визначений зовсім інший механізм прийняття рішень загальними зборами та взагалі виключено поняття кворуму;

- положеннями статуту Товариства не передбачено наявності у ОСОБА_3 права пропонувати кандидатуру генерального директора відповідача для її затвердження загальними зборами Товариства. Відтак, позивачем не було у встановленому законом порядку належним чином обґрунтовано, яким чином прийняте спірне рішення загальних зборів з 8-го питання порядку денного порушує його права як акціонера відповідача. Слід також зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУ Інвест", яке за умовами статуту Товариства уповноважене пропонувати кандидатуру генерального директора відповідача, зацікавленості у проведених 24 червня 2019 року загальних зборах не виявило, пропозицій щодо відповідних кандидатур не направляло, а також жодним чином не заявляло про порушення його корпоративних прав;

- враховуючи недоведеність позивачем правових підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача, оформлених протоколом від 24 червня 2019 року № 2/19, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні похідних вимог ОСОБА_3 щодо скасування реєстраційної дії про внесення змін до відомостей щодо Товариства, які не пов`язані зі змінами в установчих документах, номер запису 10701070036033140, вчиненої 01 липня 2019 року державним реєстратором комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Морозом Дмитром Олександровичем.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі № 910/9853/19. Визнано недійсними рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий світанок (Агро)", які оформлені протоколом №2/19 від 24.06.2019. Скасовано реєстраційну дію (запис) Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , номер запису 10701070036033140, вчинену 01.07.2019 державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційне бюро Морозом Дмитром Олександровичем, внаслідок вчинення якої було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни щодо відомостей про керівника та склад підписантів Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий світанок (Агро)".

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- висновки місцевого господарського суду про те, що положення пункту 8.7 статуту Товариства, якими встановлено кількість учасників відповідача для встановлення кворуму, до спірних правовідносин не застосовуються є необґрунтованими, оскільки норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не визначають поняття кворуму, за наявності якого загальні збори учасників товариства є повноважними, але при цьому ані Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ані інші акти законодавства України не містять заборони для товариств з обмеженою відповідальністю визначати та встановлювати у своїх установчих документах кворум, за наявності якого загальні збори учасників товариства є повноважними. Отже, визначення та встановлення у статуті товариства з обмеженою відповідальністю кворуму, за наявності якого загальні збори учасників товариства є повноважними, не суперечить закону;

- збори учасників, проведені 24 червня 2019 року, були неповноважними, оскільки на зборах був присутній один учасник Товариства - Компанія "Юнагро Файненс Лімітед", який володіє 50,01 % голосів, в той час як відповідно до пункту 8.7 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий світанок (Агро)" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представників учасників), що в сукупності володіють більш як 60 (шістдесятьма) відсотками голосів;

- в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про проведення загальних зборів шляхом надіслання на адресу учасників рекомендованого листа з повідомленням про вручення, або по телефаксу, телексу чи телеграмою, як передбачено пунктом 8.10 статуту Товариства;

- задоволення позовної вимоги про скасування реєстраційної дії про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) є наслідком порушення вимог законодавства при прийнятті 24.06.2019 рішень загальними зборами товариства відповідача, а, отже, є зверненою до відповідача похідною вимогою від вимоги про недійсність вказаних рішень загальних зборів.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У касаційній скарзі Компанія "Юнагро Файненс Лімітед" (UNAGRO FINANCE LIMITED) просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у даній справі, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник у касаційній скарзі зазначив, що підставами касаційного оскарження є неврахування апеляційним господарським судом висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №922/3010/18, від 10.06.2020 у справі №922/2200/19 (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Касаційне провадження було відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: неврахування апеляційним господарським судом висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18, від 10.06.2020 у справі № 922/2200/19.

4. Доводи інших учасників справи

17.08.2020 від ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу Компанії "Юнагро Файненс Лімітед", в якому він просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

При цьому, у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 виклав клопотання про поновлення строку, встановленого судом для подання відзиву, яке мотивовано тим, що позивачем не було отримано ані ухвалу Верховного Суду від 13.07.2020 про відкриття касаційного провадження, ані копії касаційної скарги, а із змістом касаційної скарги він ознайомився лише 14.08.2020 під час ознайомлення з матеріалами справи.

Крім того, 01.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Лу Інвест" (LU INVEST) подано відзив на касаційну скаргу Компанії "Юнагро Файненс Лімітед", в якому воно просило залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Разом з відзивом на касаційну скаргу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Лу Інвест" подано заяву про поновлення строку, встановленого судом для подання відзиву на касаційну скаргу, яка мотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Лу Інвест" (LU INVEST) не було отримано ані ухвалу Верховного Суду від 13.07.2020 про відкриття касаційного провадження, ані копії касаційної скарги, а із змістом касаційної скарги воно ознайомилося лише 19.08.2020 під час ознайомлення з матеріалами справи.

Колегія суддів розглянувши наведені клопотання ОСОБА_3 та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лу Інвест" дійшла висновку про наявність підстав для продовження позивачу та третій особі 1 строку для подання відзивів, оскільки статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що поновлюється пропущений процесуальний строк, встановлений законом, в той час як встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений.

5. Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40), постанова Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15).

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд ухвалив оскаржувану постанову без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18, від 10.06.2020 у справі № 922/2200/19, з огляду на таке.

Так, у справі № 922/3010/18, що переглядалась Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, предметом спору були вимоги щодо визнання недійсними окремих положень статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Ідалія". В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на набуття 17.06.2018 чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в результаті чого статут Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Ідалія" містить положення, що не відповідають цьому Закону та порушують права позивача як учасника товариства брати участь в управлінні товариством, за захистом яких він й звернувся до суду. Постановою суду апеляційної інстанції, залишеною без змін Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, у задоволенні позову відмовлено, оскільки на момент звернення з відповідним позовом та прийняття рішення судом першої інстанції встановлений законодавцем присічний річний строк ще не сплив, оспорювані приписи статуту слід розцінювати як чинні (законні), що свідчить про недоведеність позивачем порушення його корпоративних праві.

У справі № 922/2200/19, що переглядались Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, предметом спору були вимоги щодо визнання недійсними: пункту 2.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський приватний навчально-виховний комплекс "Ліцей Професіонал" що передбачає, якщо засновник НВК "Ліцей Професіонал", який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей НВК "Ліцей Професіонал", то він може бути виключений зі складу засновників НВК "Ліцей Професіонал" на основі одностайно прийнятого рішення засновниками НВК "Ліцей Професіонал". При цьому цей засновник у голосуванні участі не бере. При виключенні йому виплачується грошима вартість частки майна НВК "Ліцей Професіонал" пропорційно його сумарній частці у статутному фонді; підпункт "в" пункту 7.1 про призначення та звільнення з посади директора ліцею за погодженням з Департаментом науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, головного бухгалтера та заступників директора; абз. 3 пункту 7.1 про те, що рішення з питань, зазначених у підпунктах а), б), в) г), к), л), м), н) приймаються більшістю не менше ніж 3/4 всіх засновників НВК "Ліцей Професіонал"; пункт 7.3, згідно якого рішення з усіх інших питань приймаються простою більшістю голосів від кількості присутніх засновників. Рада засновників НВК "Ліцей Професіонал" є правочинною, якщо на ній присутні не менше ніж 3/4 засновників НВК "Ліцей Професіонал". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні положення статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський приватний навчально-виховний комплекс "Ліцей Професіонал" не відповідають вимогам статей 29, 33, 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018, порушують корпоративні права позивачів, а тому є недійсними. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, виходив з того, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що оскаржувані положення статуту відповідають законодавству чинному на момент його затвердження, а станом на момент звернення позивачів з позовом положення статуту, які не відповідають вимогам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в силу цього Закону, не застосовуються, а також, встановивши недоведеність позивачами порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів спірними положеннями статуту товариства, обґрунтовано відмовив у задоволенні цього позову.

Натомість у справі № 910/9853/19, що переглядається, зовсім інші предмет, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та предмет правового регулювання.

Разом з тим, Верховний Суд в постановах від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18, від 10.06.2020 у справі № 922/2200/19 не робив висновки про те, чи відповідають/не відповідають нормам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" положення статутів товариств, якими передбачено кворум для проведення загальних зборів учасників товариств (присутність на зборах учасників (представників учасників), що в сукупності володіють більш як 60 (шістдесятьма) відсотками голосів).

До того ж, скаржник у касаційній скарзі не зазначив, яку конкретно норму права застосував суд апеляційної інстанції без урахування висновку щодо застосування такої норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18, від 10.06.2020 у справі № 922/2200/19.

Таким чином, аналіз висновків, зроблених в постанові Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 910/9853/19, в якій подано касаційну скаргу, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18, від 10.06.2020 у справі № 922/2200/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

Будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України , Компанія "Юнагро Файненс Лімітед" (UNAGRO FINANCE LIMITED) не зазначила та не обґрунтувала у поданій касаційній скарзі.

Щодо решти доводів, викладених Компанією "Юнагро Файненс Лімітед" (UNAGRO FINANCE LIMITED) у касаційній скарзі, Верховний Суд звертає увагу, що умовою для застосування положень пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Проте у цій справі заявлені скаржником підстави для касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підтвердилися.

При цьому колегія суддів зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справах "Ейрі проти Ірландії", п.24, Series A № 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява № 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020), не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Компанія "Юнагро Файненс Лімітед" (UNAGRO FINANCE LIMITED) не зазначила та не обґрунтувала у поданій касаційній скарзі, колегія суддів, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Компанії "Юнагро Файненс Лімітед" (UNAGRO FINANCE LIMITED) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 910/9853/19.

7. Судові витрати

У зв`язку з тим, що касаційне провадження зі справи закривається, судові витрати в даній справі з урахуванням вимог статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України розподілу не підлягають. Адже за змістом зазначених норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження).

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296, статтею 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії "Юнагро Файненс Лімітед" (UNAGRO FINANCE LIMITED) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 910/9853/19 закрити.

2. Поновити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі №910/9853/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Стратієнко

Судді Н. М. Губенко

О. А. Кролевець

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення04.11.2020
Оприлюднено06.11.2020
Номер документу92673929
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/9853/19

Окрема думка від 04.11.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 04.11.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 21.10.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 13.07.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Постанова від 17.06.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Постанова від 17.06.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Ухвала від 13.05.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Ухвала від 13.05.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Ухвала від 08.04.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Ухвала від 08.04.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні