Рішення

від 03.11.2020 по справі 916/2101/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2101/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю БУФ ЮКРЕЙН (вул. Середньофонтанська, буд. 19, м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ 42744472)

До відповідача: Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 23876031) в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (вул. Велика Арнаутська, буд.72/74, м.Одеса, 65045)

про визнання недійсними пунктів договору, визнання протиправною відмову у наданні банківських послуг, стягнення пені

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники:

Від позивача: Павельченко І.В. - на підставі ордеру серії ОД № 446320 від 16.07.2020 р.;

Від відповідача: Оленченко О.Л.- на підставі довіреності №29/19 від 28.01.2019 р.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) БУФ ЮКРЕЙН , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (далі - АТ Райффайзен Банк Аваль ) про визнання недійсними пунктів 15.1, 15.3, 15.6, 15, 17, 20 Угоди №3059271 від 01.02.2020р., укладеної між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ БУФ ЮКРЕЙН з моменту укладення даної Угоди; визнання протиправною відмови у наданні банківських послуг за Угодою №3059271 та не зарахування на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий 01.02.2019р. в Одеській обласній дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль ТОВ БУФ ЮКРЕЙН грошової суми в розмірі 99 680,00євро, що перераховані компанією COMMERCIAL EUROMED S.R.L.; стягнення з АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль пені у розмірі 85 088 грн 91 коп. за порушення умов Угоди №3059271 від 01.02.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2101/20 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.08.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2020р. відкладено підготовче засідання на 17.09.2020р. Ухвалою суду від 17.09.2020р. підготовче засідання призначено на 02.10.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2101/20, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15.10.2020р. Протокольною ухвалою від 15.10.2020р. судове засідання відкладено на 03.11.2020р.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, що надійшла до суду 15.09.2020р.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 25.08.2020р. та запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 25.09.2020р.

Позивач у справі зазначив, що 01 лютого 2019р. між АТ Райффайзен Банк Аваль (Банк) та ТОВ БУФ ЮКРЕЙН (Клієнт) було укладено Угоду №3059271, відповідно до умов якої Банк зобов`язується надавати Клієнту послуги з відкриття та розрахунково-касового обслуговування рахунків, випуску та обслуговування платіжних карток, дистанційного обслуговування поточних рахунків за допомогою системи Клієнт-Банк , приймання вкладів, договірного списання коштів з поточних рахунків на умовах Регулярний переказ коштів , інформаційних послуг тощо, а Клієнт зобов`язується за надання вищевказаних послуг сплачувати Банку плату у розмірі, що визначена тарифами Банку.

Відповідно до п.2 Угоди, ця Угода є Договором банківського обслуговування (правовідносини за даним договором регулюються главою 72 Цивільного кодексу України).

Як зазначає позивач, ТОВ БУФ ЮКРЕЙН 01 лютого 2019р. відкрило в Одеській обласній дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль рахунок IBAN НОМЕР_1 , адже, Товариство є суб`єктом господарювання та зареєстроване у встановленому законодавством порядку. Одним із видів діяльності Товариства є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Позивач зазначив, що Товариство знаходиться на етапі розвитку своєї діяльності в Україні і, зокрема, проводить підготовчі дії щодо збільшення статутного капіталу для здійснення стратегічних матеріальних інвестицій в Україні, а саме в м. Одесі, створення нового об`єкту виробництва. Діяльність Товариства також пов`язана з виготовленням виробничих ліній для різних напрямків агропромислового та агропродовольчого сектору, а також побічної продукції, зокрема, для сектору пара фармакології, стратегічним аналізом продукції, інжиніринг засобів автоматизації. При цьому, підприємства власників ТОВ БУФ ЮКРЕЙН , якими є громадянин ОСОБА_1 та громадянин Нідерландів ОСОБА_2 Марі Клійноот, здійснюють міжнародні перекази за допомогою міжнародного стандарту IBAN і такі перекази становлять 98% їх платіжних операцій з клієнтами впродовж останніх 10 років.

Позивач зазначив, що 03.07.2019р. компанія COMMERCIAL EUROMED S.R.L. (розташована за адресою: Via Termino 35 IT/AVELLINO AV (Італія), власник банківського рахунку в банку UBI BANCA S.P.A. FILIALE DI BRESCIA (філія Брешіа) в м.Бергамо (Італія), IBAN НОМЕР_2 ) перерахував на користь ТОВ БУФ ЮКРЕЙН грошові кошти у розмірі 99 680,00 євро за виконані роботи відповідно до договору та на підставі рахунку на суму 100 000,00 євро з відрахуванням плати за переказ, на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в Одеській обласній дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль .

Після здійснення вказаного переказу Одеська обласна дирекція АТ Райффайзен Банк Аваль направила на адресу ТОВ БУФ ЮКРЕЙН запит щодо надання детального рахунку стосовно наданої компанія COMMERCIAL EUROMED S.R.L. послуги, а також листа від ТОВ БУФ ЮКРЕЙН з проханням зарахувати суму вказаного переказу на банківський рахунок позивача. У відповідь, 15.07.2019р. ТОВ БУФ ЮКРЕЙН було надано до Банку оригінал відповідного рахунку та заяву про зарахування грошових коштів. У подальшому, 17.07.2019р., у відповідь на новий запит Банку щодо внесення змін у заяву ТОВ БУФ ЮКРЕЙН від 15.07.2019р. у частині уточнення суми, яка підлягає зарахуванню (без плати за переказ) (99 680,00 євро), позивачем було надано заяву із відповідними змінами. Проте, формулювання, викладені позивачем у листі-заяві, не задовольнило Банк, та ТОВ БУФ ЮКРЕЙН було запропоновано підписати бланк про зарахування коштів, який керівник Товариства відмовився підписувати, із посиланням на те, що у останньому абзаці вказаного бланку зазначено, що підприємство зобов`язується найняти додатковий персонал, адже, кадрова політика у Товаристві відноситься до виключної компетенції засновників та менеджменту компанії. 18 липня 2019р. ТОВ БУФ ЮКРЕЙН знов направило на адресу Банку лист з вимогою здійснити зарахування коштів на рахунок Товариства. Але, 19.07.2019р. Банком було надано черговий запит щодо надання додаткових відомостей по вказаній транзакції, а саме: надання інформації щодо призначення платежу, надання документів, що підтверджують факт виконання послуг та їх прийняття контрагентом, надання інформації щодо подальшого використання коштів. Відповідь на даний запит була надана Товариством 22.07.2019р.

Але, як зазначає позивач, незважаючи на виконання усіх вимог Банку, 15.08.2019р. ТОВ БУФ ЮКРЕЙН Банком було повідомлено, що грошова сума переказу була повернута відправнику- компанії COMMERCIAL EUROMED S.R.L., тобто, кошти так і не надійшли на рахунок позивача.

Позивач зазначає, що здійснення операції за допомогою міжнародного стандарту IBAN гарантує безпеку та якість переказів. Зазвичай строк переказу становить 48 годин, найбільше- 72 години. Але, Одеська обласна дирекція АТ Райффайзен Банк Аваль не виконала переказ, що призвело до того, що ТОВ БУФ ЮКРЕЙН не сплатив обов`язкові платежі, не виконав зобов`язання перед клієнтами.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що дії Одеської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль є неприйнятними, протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивача, а окремі пункти Угоди є несправедливими, не забезпечують належний захист позивача як сторони договору та суперечать вимогам чинного законодавства України, що є підставою для визнання їх недійсними.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідно Банк має право відмовитись від надання послуг, зокрема, підписання заяв, проведення операцій по рахункам клієнта, а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити блокування ПК, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити рахунок/рахунки у наступних випадках:

- п.15.1 дії Клієнта та/або операції Клієнта не відповідають вимогам Договору або вимогам законодавства України, у тому числі, але не обмежуючись, режиму рахунків, або такі дії Клієнта та/або операції мають сумнівний суспільний або економічний характер;

Позивач вважає зазначений пункт Угоди таким, що порушує баланс інтересів у правовідносинах та наділяє Банк невластивими повноваженнями у частині надання особистої оцінки стороною договору характеру діяльності іншої сторони.

-п.15.3 проведення Клієнтом та/або за рахунками Клієнта забороненої (заборонених) операцій чи операції, що містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу.

Позивач вважає несправедливою та протиправною останню частину сказаного пункту, а саме: операції, що містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу , та зазначає, що сам факт того, що операція підлягає фінансовому моніторингу, не свідчить по її незаконність. Із посиланням на положення ст.ст.1, 9, 11, 23 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню, що містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу розповсюдження зброї масового знищення , позивач дійшов висновку про те, що відмова у проведенні операції може бути надана лише у тому разі, коли за результатом проведення фінансового моніторингу буде встановлено протиправність операції. Можливість відмови у наданні обумовлених Угодою послуг лише з тієї підстави, що операція підлягає фінансовому моніторингу без доведення її протиправності суперечить вимогам законодавства, є протиправною і порушує баланс інтересів сторін Угоди.

-п.15.6 проведення Клієнтом фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) та/або змісту діяльності Клієнта, економічна діяльність (сенс) за яким відсутня;

Зазначений пункт Угоди позивач також вважає таким, що порушує баланс інтересів у правовідносинах та наділяє Банк невластивими повноваженнями у частині надання особистої оцінки ефективності та сенсу економічної діяльності Клієнта за відсутності фактичної можливості та правових підстав для аналізу та надання такої оцінки.

Відповідно до п.16 Угоди якщо Клієнт здійснює операцію, що містить ознаки забороненої операції або такої, що підлягає обов`язковому або внутрішньому фінансовому моніторингу, Банк на власний розсуд має право: - відмовитися від проведення операції Клієнта, у тому числі повернути Клієнту розрахунковий документ (та грошові кошти на рахунок клієнта, якщо їх було списано за такою операцією).

Зазначений пункт Угоди на думку позивача є таким, що порушує баланс інтересів сторін Угоди та може призвести до обмежень інтересів позивача, які гарантовані вимогам законодавства.

Згідно п.17 Угоди Банк не несе обов`язку повідомляти Клієнта про рішення, прийняті відповідно до пунктів 15-16 Угоди, а також про підстави (причини) їх прийняття.

Позивач вважає, що вказаний пункт Угоди порушує положення Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини щодо укладення /виконання договору банківського рахунку, порушує права Клієнта, адже відсутність інформації про підстави відмови у операції унеможливлює формулювання правової позиції, направленої на доведення протиправності такої відмови.

Згідно п.20 Угоди Банк не несе відповідальності перед Клієнтом за відшкодування будь-яких витрат.

На думку позивача, вказаний пункт Угоди суперечить положенням ст.ст.1166, 1167 Цивільного кодексу України та порушує принципи справедливості та добросовісності.

Також, позивач зазначає, що за правилом, встановленим ст.651 Цивільного кодексу України одностороння відмова від договору допускається лише у випадку, встановленому договором або законом.

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду по справі №910/21320/17, викладеної постанові від 16.10.2018р., право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунку з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим. Судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, дослужувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

Позивач зазначає, що учасники транзакції, компанія COMMERCIAL EUROMED S.R.L. (банк UBI BANCA S.P.A. FILIALE DI BRESCIA (філія Брешіа) в м. Бергамо (Італія), IBAN НОМЕР_2 ) та ТОВ БУФ ЮКРЕЙН (АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль (м.Одеса), IBAN НОМЕР_1 ) в розмірі 99 680,00 євро від 03.07.2019р., повністю визначені та ідентифіковані, йдеться про договірні відносини двох належним чином заснованих компаній, обидва банки учасники цієї транзакції є великими банківськими установами, що відповідають міжнародним вимогам рейтингу та фінансовому моніторингу (що є обов`язковим для проведення транзакції IBAN).

При цьому, позивач вважає, що обґрунтованих підстав для відмови/зупинення виконання Банком своїх зобов`язань за Угодою Банк не надав, зважаючи на те, що транзакція є фактичною, тому що послуги надано в повному обсязі, вони були виконані, перевірені та прийняті. Факт не надання вказаних у листі Банку відомостей, на думку позивача, сам собою не є безумовною підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин з Товариством та відмови у зарахуванні платежу . На думку позивача, такі дії Банку є суттєвим порушенням принципу розумності та справедливості, адже запитувана Банком інформація є втручанням у господарську діяльність позивача.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що відмова Банку у зарахуванні коштів була протиправною, а відтак умови Угоди було порушено.

Відповідно до п.18 Угоди у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України тка мовами Договору . Сторони безумовно визнають, підстави відмови від договору та /або припинення надання послуг, що визначені Договором.

Відповідно до п.15.2 Угоди Банк має право відмовитися від надання послуг, зокрема, підписання заяв, проведення операцій по рахункам Клієнта, а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити блокування ПК, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити рахунок/рахунки у випадку відсутності в Банку необхідної інформації та документів та/або їх ненадання Клієнтом протягом 10 днів з моменту направлення відповідної вимоги банку.

Позивач зазначає, що на вимогу банку від 12.07.2019р., 15.07.2019р. позивачем було надано вичерпний перелік запитуваних Банком документів, однак починаючи з 16.07.2019р. та станом на 07.08.2019р. (23 дні) Банком не було виконано свої зобов`язання щодо зарахування коштів.

За таких обставин, із посиланням на положення ст.ст.612, 1073 Цивільного кодексу України, ст. ст. 8, 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 85 088 грн 91 коп., виходячи з суми переказу 99 680,00 євро, офіційного курсу НБУ станом на кожний день прострочення, розміру пені - 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, за період з 17.07.2019р. по 15.08.2019р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не наведено в позові конкретних норм матеріального права, які прямо встановлюють недійсність п.п.15.1, 15.3, 15.6 п.15, 17 та 20 Угоди або можуть бути підставою недійсності відповідно до положень ст.ст.215, 203 Цивільного кодексу України .

На думку Банку, умови оспорюваних пунктів Угоди повністю узгоджуються із свободою договору, не порушують положення чинного законодавства, повністю кореспондуються та відповідають нормам законодавства які діяли на момент вчинення Угоди, зокрема, положенням ст.ст.627, 628, 1067, 1068 Цивільного кодексу України.

Відповідач зазначив, що ТОВ БУФ ЮКРЕЙН підписанням Угоди прийняло Публічну пропозицію банку про надання послуг в порядку та на умовах, викладених у Правилах банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу -юридичних осіб в АТ Райффайзен Банк Аваль та визнав, що Публічна пропозиція, Угода, Правила, тарифи, Заяви разом зі всіма змінами, додатками та додатковими угодами/договорами до них у сукупності є Договором банківського обслуговування, складають його зміст, мають обов`язкову силу та застосовуються до відносин сторін так само, якби їх було викладено безпосередньо в тексті цього документу. На момент підписання Угоди ТОВ БУФ ЮКРЕЙН жодних претензій, зауважень або незгоди з умовами Угоди не висловлював.

При цьому, відповідач вважає, що положення п.15.3 Угоди прямо передбачені нормами ст.10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (в редакції станом на дату укладення Угоди), відповідно до ч.3 якої суб`єктам первинного фінансового моніторингу забороняється встановлювати ділові відносини (проводити валютно-обмінні фінансові операції, фінансові операції з банківськими металами, з готівкою (готівковими коштами) з юридичними чи фізичними особами, яких включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції. Відповідно до ч.1 зазначеної статті суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу.

Положення п.15.1 та п.15.6 Угоди, на думку відповідача, повністю узгоджуються із нормами ч.1 ст.48 Закону України Про банки і банківську діяльність та положеннями п.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, що затверджене Постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012р. №346, відповідно до яких банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а невикористання банком права відмовити у проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з використанням послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину може мати для банку несприятливі наслідки у вигляді застосування заходів спливу, аж до відкликання банківської ліцензії.

Відповідач також зазначає, що п.17 Угоди повністю відповідає вимогам п.14 ч.2 ст.6 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , відповідно до яких суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний вживати заходів щодо запобігання розголошенню (зокрема особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, що подається спеціально уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації або отримання запиту від спеціально уповноваженого органу). Згідно ж та ч.11 ст.12 зазначеного Закону обмін інформацією, що є таємницею фінансового моніторингу, її розкриття та захист здійснюються відповідно до закону. Працівникам суб`єктів первинного фінансового моніторингу, державного фінансового моніторингу та інших державних органів, які подали спеціально уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію та її учасників, забороняється повідомляти про це особам, які брали (беруть) участь у її здійсненні, та будь-яким третім особам. Працівникам суб`єкта первинного фінансового моніторингу, державних органів, органів місцевого самоврядування, посадовим особам, працівникам суб`єктів господарювання, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, що не є суб`єктами первинного фінансового моніторингу, які одержали запит спеціально уповноваженого органу щодо фінансових операцій, додаткової інформації, інформації, пов`язаної з проведенням аналізу фінансових операцій, що стали об`єктом фінансового моніторингу, осіб, які брали участь в їх здійсненні, довідок та копій документів, іншої інформації, що може бути пов`язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення, та/або надали відповідь на такий запит цьому органу, забороняється інформувати про це осіб, які брали (беруть) участь у здійсненні фінансових операцій, визначених у запиті або відповіді, а також будь-яких третіх осіб.

Твердження позивача щодо того, що п. 20 Угоди суперечить приписам ст.ст.1166, 1167 Цивільного кодексу України та порушує принцип справедливості та добросовісності, відповідач вважає безпідставними та зазначає, що положення зазначених норм законодавства встановлюють загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди, у зв`язку з чим не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, що виникли на підставі договору.

Також, відповідач вважає безпідставним посилання позивача на положення Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в редакції, яка набрала чинності з 28.04.2020р., враховуючи те, що підставою недійсності договору є недодержання вимог законодавства в момент вчинення договору, отже, станом на 01.02.2019р.

Відповідач також вважає, що його рішення про відмову у проведенні валютної операції по зарахуванню коштів на рахунок позивача було прийнято у повній відповідності до вимог законодавства та умов договору, посилаючись на те, що згідно ч.5 ст.64 Закону України Про банки та банківську діяльність Банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов`язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно абз.6,8 ч.1 ст.10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню, що містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу розповсюдження зброї масового знищення суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів та/або для виконання суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Відповідно до п.4.2 ст.4 Розділу 1 Правил банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - юридичних осіб ВАТ Райффайзен Банк Аваль у випадку невиконання Клієнтом передбачених цим пунктом 4.2 ст.4 розділу 1 Правил вимог, зокрема, у разі ненадання Клієнтом Банку документів для оновлення ідентифікаційних даних, Банк має право відмовитися від надання послуг, окрема, від підписання заяв, надання доступу до Системи Клієнт-Банк , проведення операції (-ій) по рахункам Клієнта, надання всіх чи окремих послуг в системі Клієнт-Банк , а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити Блокування ПК, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити Рахунок/Рахунки.

Згідно п.15.2 Угоди Банк має право відмовитися від надання послуг, зокрема, від підписання Заяв, проведення операції (-ій) по Рахунках Клієнта, а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити блокування ПК, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити Рахунок/Рахунки у випадку відсутності в Банку необхідної інформації та документів та/або їх ненадання Клієнтом протягом 10 днів з моменту направлення відповідної вимоги Банку.

Також відповідач зазначив, що право Банку витребувати у Клієнта документи і відомості, необхідні для аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, передбачено ст.64 Закону України Про банки та банківську діяльність , ч.7 ст.9 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню, що містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу розповсюдження зброї масового знищення , п.7-8 розділу 1 Закону України Про валюту і валютні операції , п.4.2 Правил банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - юридичних осіб ВАТ Райффайзен Банк Аваль , а також п.14 Угоди, згідно якого Клієнт згоден з тим, що Банк має право витребувати, а Клієнт зобов`язаний надавати на вимогу Банку інформацію та документи відповідно до вимог законодавства України та/або Правил, Заяв, внутрішніх документів Банку з питань Фінансового моніторингу. При отриманні від Клієнта документів Банк здійснює їх перевірку на відповідність законодавству України та/або вимогам Банку. За результатами перевірки Банк має право вимагати виправлення помилок та/або зміни форми документу, надання додаткових документів, або скористатись іншими правами за договором.

Крім того, відповідач зауважив, що у разі проведення валютної операції Банк додатково виступає агентом валютного контролю та, крім Закону України Про банки та банківську діяльність , керується положеннями Закону України Про валюту і валютні операції , Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. №5, Положення про валютний нагляд, затвердженого Постановою Правління НБУ від 03.01.2019р. №13; Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, Постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. №8.

Відповідно до п.14 Угоди Банк має право витребувати, а Клієнт зобов`язаний надавати на вимогу Банку інформацію та документи відповідно до вимог законодавства України та/або Правил, Заяв, внутрішніх документів Банку з питань Фінансового моніторингу. При отриманні від Клієнта документів Банк здійснює їх перевірку на відповідність законодавству України та/або вимогам Банку. За результатами перевірки Банк має право вимагати виправлення помилок та/або зміни форми документу, надання додаткових документів, або скористатись іншими правами за договором.

Відповідач також зазначив, що зважаючи на відмову ТОВ БУФ ЮКРЕЙН надати витребувані Банком документи та повні пояснення, та зважаючи на те, що лише наданого Рахунку було недостатньо для спростування або підтвердження сумнівів Банку, враховуючи зазначені вище положення законодавства та п.15.2 п.15 Угоди, Банк прийняв рішення про відмову у проведенні валютної операції та повернення коштів відправнику, та вважає такі дії правомірними.

Щодо вимоги про стягнення пені у розмірі 85 088 грн 91 коп., відповідач зазначає, що посилання позивача у якості обґрунтування цієї вимоги на п.32.2 ст.32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні є безпідставним, адже, зазначений Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах Україні, та його дія не поширюється на міжнародні перекази в іноземній валюті.

Банк також зазначає, що не допускав порушень строків зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок позивача. Особливості обслуговування рахунків в іноземній валюті визначені у ст.5 розділу 2 Правил банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - юридичних осіб ВАТ Райффайзен Банк Аваль , з якими позивач погодився згідно п.2 Угоди. Враховуючи те, що позивачем так і не було надано до банку всіх запитуваних документів на підтвердження правомірності здійснення переказу в іноземній валюті, Банк вважає, що у нього взагалі не виникло обов`язку щодо зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок ТОВ БУФ ЮКРЕЙН та, відповідно, Банком не порушено будь-яких строків здійснення переказу, та на нього не може бути покладено відповідальність за їх порушення.

Також Банк вважає, що ним дотримано визначені договором строки для відмови у проведенні валютної операції, посилаючись на п.15.2 Угоди, відповідно до якого Банк має право відмовитися від надання послуг, зокрема, від проведення операції (-ій) по Рахунках Клієнта у випадку відсутності в Банку необхідної інформації та документів та/або їх ненадання Клієнтом протягом 10 днів з моменту направлення відповідної вимоги Банку.

Зазначений строк Банком визначений з дня отримання позивачем листа Банку від 26.07.2019р., який отримано 01.08.2019р., що підтверджується з листування між Банком та позивачем, а рішення про відмову в зарахуванні коштів прийнято Банком 15.08.2019р.

При цьому, Банк зазначає, що відмовляючи в проведенні валютної операції він діяв у відповідності до вимог законодавства та умов договору, що звільняє його від відповідальності за такі дії.

Розглянув матеріали справи, заслухав представників сторін, судом встановлено, що 01 лютого 2019р. між АТ Райффайзен Банк Аваль (Банк) та ТОВ БУФ ЮКРЕЙН (Клієнт) було укладено Угоду №3059271, відповідно до умов якої Банк зобов`язується надавати Клієнту послуги з відкриття та розрахунково-касового обслуговування рахунків, випуску та обслуговування платіжних карток, дистанційного обслуговування поточних рахунків за допомогою системи Клієнт-Банк , приймання вкладів, договірного списання коштів з поточних рахунків на умовах Регулярний переказ коштів , інформаційних послуг тощо, а Клієнт зобов`язується за надання вищевказаних послуг сплачувати Банку плату у розмірі, що визначена тарифами Банку.

Відповідно до п.2 Угоди, ця Угода є Договором банківського обслуговування (правовідносини за даним договором регулюються главою 72 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Отже, укладена між сторонами у справі Угода №30559271 від 01.02.2019р. є договором банківського рахунку.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до п.1.1 Угоди - ця Угода разом з Публічною пропозицією, Правилами, Тарифами, Заявою, всіма додатками та додатковими договорами /угодами до них, є договором банківського обслуговування.

Як вбачається з текст позовної заяви, позивач у справі просить суд визнати недійсними підпункти 15.1, 15.3, 15.6 п.15, п. 17, п. 20 Угоди №3059271 від 01.02.2020р., укладеної між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ БУФ ЮКРЕЙН з моменту укладення даної Угоди.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України .

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З урахуванням зазначеного, суд має визначити, яким саме нормам законодавства не відповідали оспорювані позивачем пункти Угоди на момент її вчинення.

Згідно п.15 Угоди Банк має право відмовитися від надання послуг, зокрема, від підписання Заяв, проведення операцій по рахункам Клієнта, а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити блокування ПК, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити рахунок наступних випадках:

- п.15.1 Угоди дії Клієнта та/або операції Клієнта не відповідають вимогам Договору або вимогам законодавства України, у тому числі, але не обмежуючись, режиму рахунків, або такі дії Клієнта та/або операції мають сумнівний суспільний або економічний характер;

-п.15.3 проведення Клієнтом та/або за рахунками Клієнта забороненої (заборонених) операцій чи операції, що містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу;

-п.15.6 проведення Клієнтом фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) та/або змісту діяльності Клієнта, економічна діяльність (сенс) за яким відсутня.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України Про банки і банківську діяльність та положень п.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, що затверджене Постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012р. №346, банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а невикористання банком права відмовити у проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з використанням послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину може мати для банку несприятливі наслідки у вигляді застосування заходів спливу, аж до відкликання банківської ліцензії.

Згідно абз.6,8 ч.1 ст.10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню, що містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу розповсюдження зброї масового знищення суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів та/або для виконання суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Відповідно до ч.1 зазначеної статті суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу.

За приписами ст.64 Закону України Про банки та банківську діяльність банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті.

Банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов`язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно ч.7 ст.9 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню, що містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу розповсюдження зброї масового знищення суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію та/або офіційні документи, необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб`єкт первинного фінансового моніторингу витребовує у клієнта - юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта. Інформація, необхідна для вивчення клієнта, встановлюється суб`єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

Відповідно до ч.ч.7,8 ст.11 Закону України Про валюту і валютні операції 7. Уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України уповноважені установи під час проведення ними валютних операцій, крім валютних операцій, пов`язаних з експортом та імпортом товару на суму, що є меншою за розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України.

Агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк.

У п.4.2 Правил банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - юридичних осіб ВАТ Райффайзен Банк Аваль протягом строку дії Договору Клієнт зобов`язаний надавати Банку інформацію та документи стосовно ідентифікації особи Клієнта, змісту його діяльності та фінансового стану, джерел походження коштів, податкового статусу, суті, змісту та підстав здійснення відповідних операцій, а також щодо структури власності, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), щодо ідентифікації посадових осіб органів управління та контролю клієнта, уповноважених осіб Клієнта, осіб від імені або за дорученням чи в інтересах яких діє Клієнт при проведенні операцій, осіб, на користь яких Клієнт надав Банку доручення на систематичне (два або більше разів) договірне списання коштів з рахунку, та іншу інформацію чи документи, відповідно до вимог законодавства України, умов Договору та внутрішніх документів Банку з питань фінансового моніторингу, в тому числі вимог FATCA.

Згідно ст.4 Розділу 1 Правил банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - юридичних осіб ВАТ Райффайзен Банк Аваль у випадку невиконання Клієнтом передбачених цим пунктом 4.2 ст.4 розділу 1 Правил вимог, зокрема, у разі ненадання Клієнтом Банку документів для оновлення ідентифікаційних даних, Банк має право відмовитися від надання послуг, окрема, від підписання заяв, надання доступу до Системи Клієнт-Банк , проведення операції (-ій) по рахункам Клієнта, надання всіх чи окремих послуг в системі Клієнт-Банк , а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити Блокування ПК, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити Рахунок/Рахунки.

Щодо п.17 Угоди, відповідно до якого Банк не несе обов`язку повідомляти Клієнта про рішення, прийняті відповідно до пунктів 15-16 Угоди, а також про підстави (причини) їх прийняття, то, на думку суду, він повністю узгоджується з положеннями п.14 ч.2 ст.6 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , відповідно до якого суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний вживати заходів щодо запобігання розголошенню (зокрема особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, що подається спеціально уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації або отримання запиту від спеціально уповноваженого органу).

Згідно ж ч.11 ст.12 зазначеного Закону обмін інформацією, що є таємницею фінансового моніторингу, її розкриття та захист здійснюються відповідно до закону. Працівникам суб`єктів первинного фінансового моніторингу, державного фінансового моніторингу та інших державних органів, які подали спеціально уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію та її учасників, забороняється повідомляти про це особам, які брали (беруть) участь у її здійсненні, та будь-яким третім особам. Працівникам суб`єкта первинного фінансового моніторингу, державних органів, органів місцевого самоврядування, посадовим особам, працівникам суб`єктів господарювання, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, що не є суб`єктами первинного фінансового моніторингу, які одержали запит спеціально уповноваженого органу щодо фінансових операцій, додаткової інформації, інформації, пов`язаної з проведенням аналізу фінансових операцій, що стали об`єктом фінансового моніторингу, осіб, які брали участь в їх здійсненні, довідок та копій документів, іншої інформації, що може бути пов`язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення, та/або надали відповідь на такий запит цьому органу, забороняється інформувати про це осіб, які брали (беруть) участь у здійсненні фінансових операцій, визначених у запиті або відповіді, а також будь-яких третіх осіб.

Твердження позивача щодо того, що п. 20 Угоди, відповідно до якого Банк не несе відповідальності перед Клієнтом за відшкодування будь-яких витрат, суперечить приписам ст.ст.1166, 1167 Цивільного кодексу України та порушує принцип справедливості та добросовісності, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставними, адже, положення зазначених норм законодавства встановлюють загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди, у зв`язку з чим не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, що виникли на підставі договору.

При цьому, суд вважає, що посилання позивача у якості підстав визнання недійсними пунктів Угоди лише на порушення принципів справедливості та добросовісності, без наведення доказів цього та визначення конкретних положень норм законодавства, яким не відповідає (суперечить) певна умова договору, не може бути прийнято судом у якості підстави для задоволення вимоги про визнання цих пунктів договору недійсними.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що відповідно до п.3, п.4 розділу 1 Наказу Міністерства фінансів України №584 від 08.07.2016р. Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення Критерій ризику - це ознака, характеристика, параметри або їх сукупність, за якими здійснюється оцінка ризику. Суб`єкти первинного фінансового моніторингу розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта.

Отже, законодавець не встановив вичерпного переліку критеріїв ризику і вони розробляються Банком самостійно з урахуванням рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, яким для Банку є Національний банк України. Зокрема, у листі Національного банку України від 26.05.2017р. за №25-008/37888 зауважено, що наявність у клієнта одного або кількох критеріїв, що містяться у додатку до цього листа, не означає, що фінансові операції цього клієнта є фіктивними. Але, у таких випадках банкам рекомендується провести аналіз діяльності такого клієнта на предмет підтвердження або спростування відповідних підозр. При цьому, клієнт може мати як один критерій, так і декілька взаємопов`язаних між собою критеріїв.

За таких обставин, встановлення банком хоча б одного критерію вже є достатньою підставою для виникнення підозри та вжиття банком додаткових заходів щодо вивчення клієнта та аналізу фінансової операції для спростування або підтвердження такої підозри, зокрема, витребування у клієнта документів, які будуть достатніми для спростування або підтвердження підозри.

Крім того, з урахуванням положень п.72 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №417 від 26.06.2015р., банк зобов`язаний на постійній основі з урахуванням ризик-орієнтованих підходів здійснювати аналіз фінансових операцій клієнтів з метою виявлення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) та/або змісту діяльності клієнта, економічна доцільність (сенс) за якими відсутня, або можуть іншим чином наражати банк на здійснення (залучення до здійснення) ризикової діяльності. Банк самостійно з урахуванням ризик-орієнтованих підходів визначає перелік необхідної інформації (у тому числі інформації, яка є публічною (відкритою), та/або додаткових документів, у тому числі офіційних документів, що мають використовуватися для проведення оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта, за умови, що обсяг інформації за такими документами є достатнім для проведення відповідної ефективної оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта, а також належного аналізу відповідності фінансових операцій клієнта його фінансовому стану (оцінці фінансового стану) .

Відповідно до п.75 зазначеного Положення банк зобов`язаний усі вжиті заходи щодо з`ясування суті і мети фінансової операції підтверджувати документально.

Відповідно до п.14 Угоди Клієнт згоден з тим, що Банк має право витребувати, а Клієнт зобов`язаний надавати на вимогу Банку інформацію та документи відповідно до вимог законодавства України та/або Правил, Заяв, внутрішніх документів Банку з питань Фінансового моніторингу . При отриманні від Клієнта документів Банк здійснює їх перевірку на відповідність законодавству України та/або вимогам Банку. За результатами перевірки Банк має право вимагати виправлення помилок та/або зміни форми документу, надання додаткових документів, або скористатись іншими правами за договором. .

З урахуванням всього викладеного вище, на думку суду, відсутні підстави для визнання підпунктів 15.1, 15.3, 15.6 п.15, п. 17, п. 20 Угоди №3059271 від 01.02.2020р., укладеної між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ БУФ ЮКРЕЙН , недійсними.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною відмови у наданні банківських послуг за Угодою №3059271 та не зарахування на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий 01.02.2019р. в Одеській обласній дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль ТОВ БУФ ЮКРЕЙН грошової суми в розмірі 99 680,00 євро, суд дійшов наступного висновку:

Згідно зі ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає положенням ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, є встановленням факту, та позивачем не визначено, яким чином саме такий спосіб захисту відновить його порушене право.

Щодо вимоги про стягнення пені у розмірі 85 088 грн 91 коп., то, на думку суду, зазначена вимога позивача також не підлягає задоволенню, адже, відповідно до п.п.1.6.5 п.1.6 ст.1 Розділу 8 Правил банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - юридичних осіб ВАТ Райффайзен Банк Аваль Клієнт самостійно несе відповідальність та звільняє Банк від будь-якої відповідальності за наступні обставини, дії та/або їх наслідки: за неможливість отримання послуг внаслідок недотримання Клієнтом вимог законодавства України або умов Договору та/або через наявність будь-яких обставин, що не залежать від волі Банку та знаходяться поза сферою його контролю.

Згідно п.1.7 ст.1 розділу 8 зазначених Правил Банк не несе відповідальності перед Клієнтом за відшкодування будь-яких витрат та збитків, моральної шкоди або неотриманих доходів, що можуть виникнути внаслідок розкриття Банком інформації, у тому числі банківської таємниці, щодо Клієнта та його операцій, а також через зупинення Банком операцій по Рахункам або відмови від їх проведення, якщо такі дії було вчинено Банком відповідно до вимог законодавства України або умов договору, або якщо Банк діяв відповідно до згоди/дозволу Клієнта на розкриття/передачу інформації.

Згідно п.15.2 Угоди Банк має право відмовитися від надання послуг, зокрема, від підписання Заяв, проведення операції (-ій) по Рахунках Клієнта, а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити блокування ПК, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити Рахунок/Рахунки у випадку відсутності в Банку необхідної інформації та документів та/або їх ненадання Клієнтом протягом 10 днів з моменту направлення відповідної вимоги Банку.

Особливості обслуговування рахунків в іноземній валюті визначені у ст.5 розділу 2 Правил банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - юридичних осіб ВАТ Райффайзен Банк Аваль , з якими позивач погодився згідно п.2 Угоди. Враховуючи те, що позивачем так і не було надано до банку всіх запитуваних документів на підтвердження правомірності здійснення переказу в іноземній валюті, Банк вважає, що у нього взагалі не виникло обов`язку щодо зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок ТОВ БУФ ЮКРЕЙН та, відповідно, Банком не порушено будь-яких строків здійснення переказу, та на нього не може бути покладено відповідальність за їх порушення.

При цьому, суд погоджується з позицією відповідача щодо безпідставності посилання в обґрунтування цієї позовної вимоги на положення п.32.2 ст.32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , адже, зазначений Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах Україні, та його дія не поширюється на міжнародні перекази в іноземній валюті.

Враховуючи викладене вище, позовна заява ТОВ БУФ ЮКРЕЙН до Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про визнання недійсними пунктів Угоди №3059271 від 01.02.2020р., про визнання протиправною відмови у наданні банківських послуг та стягнення пені у розмірі 85 088 грн 91 коп. не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно частини третьої с. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові втрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю БУФ ЮКРЕЙН до Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про визнання недійсними пунктів Угоди №3059271 від 01.02.2020р.; визнання протиправною відмови у наданні банківських послуг та стягнення пені у розмірі 85 088 грн 91 коп. - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повний текст рішення складено 06 листопада 2020 р.

Суддя Н.В. Рога