Постанова

від 21.01.2021 по справі 916/2101/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2101/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - адвоката Павельченка І.В. за посвідченням України та свідоцтвом серії ОД № 002907 від 16.11.2016, а також ордером серії ОД № 446367 від 26.11.2020;

від відповідача - адвоката Оленченко О.Л. за свідоцтвом серії КС № 7306/10 від 07.12.2018 та довіреністю № 29/19 від 28.01.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУФ ЮКРЕЙН»

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2020, проголошене суддею Рогою Н.В. о 12:35 у м. Одесі, повний текст якого складено 06.11.2020

у справі №916/2101/20

за позовом скаржника

до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

про визнання недійсними окремих пунктів договору, визнання протиправною відмову у наданні банківських послуг, стягнення 85 088,91 грн. пені,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БУФ ЮКРЕЙН» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль» , Банк) з вимогами про:

-визнання недійсними пунктів 15.1, 15.3, 15.6, 15, 17, 20 Угоди №3059271 від 01.02.2020, укладеної між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» з моменту укладення даної Угоди;

-визнання протиправними відмови у наданні банківських послуг за Угодою №3059271 та не зарахування на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий 01.02.2019 в Банку ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» , грошової суми в розмірі 99 680,00 євро, що перераховані компанією « COMMERCIAL EUROMED» S.R.L.;

-стягнення пені у розмірі 85 088,91 грн. за порушення умов Угоди №3059271 від 01.02.2020, нарахованої за період з 17.07 по 15.08.2019. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем умов укладеної між сторонами угоди №30559271 від 01.02.2019, а саме не зарахування на рахунок позивача надісланих йому контрагентом грошових коштів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.11.2020 у задоволенні позову ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» відмовлено, оскільки суд дійшов висновку про те, що оспорюванні пункти Угоди №3059271 від 01.02.2020 узгоджуються із положеннями банківського законодавства та з питань фінансового моніторингу. Щодо вимоги про визнання протиправною відмови у зарахуванні на рахунок позивача грошової суми, то місцевий господарський суд вказав на обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, а в частині вимог про стягнення пені суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності факту порушення відповідачем строку здійснення переказу.

Не погоджуючись із відповідним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Скаржник вважає, що місцевий господарський безпідставно не прийняв до уваги факт порушення банком порядку зупинення фінансової операції, передбаченого ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , оскільки не застосував процедуру, визначену цією нормою та абз. 9 ч. 1 ст. 10 відповідного закону, оскільки не здійснив повідомлення спеціально уповноваженого органу про результати відмови від проведення операції.

Доводи апелянта щодо невідповідності пунктів 15.1, 15.3, 15.6 п.15 укладеної між сторонами угоди нормам чинного законодавства майже повністю дублюють доводи, викладені у позовній заяві, крім того скаржник посилається на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду з приводу принципу справедливості і добросовісності та зазначає, що дії відповідача та окремі положення угоди порушують відповідний принцип.

Також за твердженням апелянта суд першої інстанції необґрунтовано відхилив доводи позивача про те, що п. 20 угоди порушує приписи ст.ст. 1166,1167 ЦК України, якими регулюються правовідносини з відшкодування шкоди, а також про те, що п. 17 угоди є таким, що порушує баланс інтересів сторін угоди та може призвести до обмежень інтересів позивача, які гарантовані законодавством.

Помилковим апелянт вважає і висновок місцевого господарського суду про те, що до спірних правовідносин не застосовується Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , тоді як останній не встановлює заборони на відкриття банками валютних рахунків та їх використання юридичною особою-резидентом господарської діяльності.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» (Клієнт) було укладено Угоду №3059271, відповідно до умов якої Банк зобов`язується надавати Клієнту послуги з відкриття та розрахунково-касового обслуговування рахунків, випуску та обслуговування платіжних карток, дистанційного обслуговування поточних рахунків за допомогою системи «Клієнт-Банк» , приймання вкладів, договірного списання коштів з поточних рахунків на умовах «Регулярний переказ коштів» , інформаційних послуг тощо, а Клієнт зобов`язується за надання вищевказаних послуг сплачувати Банку плату у розмірі, що визначена тарифами Банку.

Відповідно до п.1.1, 2 Угоди - вона разом з Публічною пропозицією, Правилами, Тарифами, Заявою, всіма додатками та додатковими договорами /угодами до них, є договором банківського обслуговування.

Відповідно до п.14 Угоди Банк має право витребувати, а Клієнт зобов`язаний надавати на вимогу Банку інформацію та документи відповідно до вимог законодавства України та/або Правил, Заяв, внутрішніх документів Банку з питань Фінансового моніторингу. При отриманні від Клієнта документів Банк здійснює їх перевірку на відповідність законодавству України та/або вимогам Банку. За результатами перевірки Банк має право вимагати виправлення помилок та/або зміни форми документу, надання додаткових документів, або скористатись іншими правами за договором.

Згідно з п. 15 Угоди Банк має право відмовитись від надання послуг, зокрема, підписання заяв, проведення операцій по рахункам клієнта, а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити блокування, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити рахунок/рахунки у наступних випадках:

-п.15.1 - дії Клієнта та/або операції Клієнта не відповідають вимогам Договору або вимогам законодавства України, у тому числі, але не обмежуючись, режиму рахунків, або такі дії Клієнта та/або операції мають сумнівний суспільний або економічний характер;

-п.15.2 - у випадку відсутності в Банку необхідної інформації та документів та/або їх ненадання Клієнтом протягом 10 днів з моменту направлення відповідної вимоги банку.

-п.15.3 - проведення Клієнтом та/або за рахунками Клієнта забороненої (заборонених) операцій чи операції, що містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу.

-п.15.6- проведення Клієнтом фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) та/або змісту діяльності Клієнта, економічна діяльність (сенс) за якими відсутня.

Відповідно до п.16 Угоди якщо Клієнт здійснює операцію, що містить ознаки забороненої операції або такої, що підлягає обов`язковому або внутрішньому фінансовому моніторингу, Банк на власний розсуд має право: - відмовитися від проведення операції Клієнта, у тому числі повернути Клієнту розрахунковий документ (та грошові кошти на рахунок клієнта, якщо їх було списано за такою операцією).

Згідно до п.17, 20 Угоди Банк не несе обов`язку повідомляти Клієнта про рішення, прийняті відповідно до пунктів 15-16 Угоди, а також про підстави (причини) їх прийняття, і не несе відповідальності перед Клієнтом за відшкодування будь-яких витрат.

На виконання умов зазначеного договору банківського обслуговування 01.02.2019 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрито позивачу рахунок IBAN НОМЕР_1 в валюті євро.

08.07.2019. компанія « COMMERCIAL EUROMED» S.R.L. (розташована за адресою: Via Termino 35 IT/AVELLINO AV (Італія), власник банківського рахунку IBAN НОМЕР_2 в банку « UBI BANCA» S.P.A. FILIALE DI BRESCIA (філія Брешіа) в м.Бергамо (Італія) перерахувала на ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» 99 680,00 євро за виконані роботи відповідно до договору та на підставі рахунку на суму 100 000,00 євро з відрахуванням плати за переказ, на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в Одеській обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» .

Після здійснення вказаного переказу АТ «Райффайзен Банк Аваль» витребував у ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» надання детального рахунку стосовно наданої компанією « COMMERCIAL EUROMED» S.R.L. послуги. У відповідь, 15.07.2019 ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» було надіслано до Банку оригінал відповідного рахунку на оплату невизначених інтелектуальних послуг в агропродовольчому секторі та заяву про зарахування грошових коштів.

У подальшому, 17.07.2019, у відповідь на новий запит Банку щодо внесення змін у заяву ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» від 15.07.2019 у частині уточнення суми, яка підлягає зарахуванню (без плати за переказ) (99 680,00 євро), позивачем було надано заяву із відповідними змінами.

Крім того,18.07.2019 ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» направило на адресу Банку лист з вимогою здійснити зарахування коштів на рахунок Товариства.

Надані позивачем відомості Банк не визначив, як достатні, та 19.07.2019 надав черговий запит щодо надання додаткових пояснень та документів, зокрема банк просив:

- пояснити причини невідповідності призначення коштів, які підлягають зарахуванню, а саме: за інтелектуальні послуги в агропродовольчому секторі виду діяльності Клієнта: 46.38 оптовая торговля прочими продуктами питания, включая рыбу, ракообразных и моллюсков, а також виду діяльності компанії-замовника послуг: Euromed is part of Petrone Group, a holding of more than 30 companies;

- надати документи, які підтвержують факт виконання послуг та їх прийняття замовником (договори, акти, звіти);

- надати пояснення подальшого використання коштів(безготікових/готівки).

22.07.2019 у відповідь на даний запит позивач висловлена категорична відмова щодо надання банку повної інформації та підтверджуючих документів щодо фактичного надання позивачем послуг за рахунком з посиланням на те, що ця інформація є конфіденційною і у Банку немає необхідної кваліфікації для оцінки наданих послуг. Щодо питання подальшого використання коштів позивач зазначив, що не зобов`язаний відповідати на це питання, оскільки означене не стосується Банку.

26.07.2019 Банк проінформував позивача про своє право відповідно до умов договору банківського обслуговування та законодавства, враховуючи відмову позивача від надання запитуваних документів та інформації необхідної для здійснення Банком заходів фінансового моніторингу та операції з надходження коштів із-за кордону відмовитись від проведення фінансової операції протягом 10 робочих днів з моменту отримання позивачем цього листа.

Вказаний лист отримано позивачем 01.08.2019, що підтверджується ним в листі від 02.08.2019, цим листом позивач також не надав запитуваних Банком документів, але проінформував останнього про те, що отримані від контрагента кошти будуть використані ним для розвитку діяльності компанії.

15.08.2019 Банк повідомив ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» , що грошова сума переказу була повернута відправнику - компанії « COMMERCIAL EUROMED» S.R.L., тобто, кошти так і не були зараховані на рахунок позивача.

За твердженням позивача, на вимогу банку ним було надано вичерпний перелік запитуваних Банком документів, однак останнім неправомірно не було виконано свої зобов`язання за Угодою сторін від 01.02.2019 щодо зарахування коштів надісланих на рахунок позивача, що порушує його права та інтереси, а окремі пункти Угоди є несправедливими, такими, що не забезпечують належний захист позивача як сторони договору та суперечать вимогам чинного законодавства України.

Аналізуючи правовідносини сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції яка діяла на момент укладення угоди) зазначено, що на банки покладено обов`язок проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України.

В частині 5 зазначеної статті банку надано право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Згідно з ч.7 ст.9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню, що містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції яка діяла на момент укладення угоди) суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію та/або офіційні документи, необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб`єкт первинного фінансового моніторингу витребує у клієнта - юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта. Інформація, необхідна для вивчення клієнта, встановлюється суб`єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

При цьому відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу (банк) має право відмовитися: від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів та/або для виконання суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення управління ризиками враховує рекомендації, визначені чи надані відповідними суб`єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу. Оцінювання ризиків клієнтів суб`єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу (ст.11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» ).

Фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, зокрема, якщо вона має ознаки операції з високим ризиком (п.17 ч.1 ст.15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» ).

Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом (ст.16 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» ).

Частиною 3 ст. 27 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» встановлено, що суб`єкти фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли у межах завдань, обов`язків та у спосіб, що передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.ч.7,8 ст.11 Закону України «Про валюту і валютні операції» уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України уповноважені установи під час проведення ними валютних операцій, крім валютних операцій, пов`язаних з експортом та імпортом товару на суму, що є меншою за розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України.

Агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк.

Як вже зазначалось, у пунктах 15.1, 15.3, 15.6 п.15, 17 та 20 Угоди №3059271 від 01.02.2020 сторонами також узгоджено, що банк має право відмовитися від надання послуг, зокрема, від підписання заяв, проведення операцій по рахункам Клієнта, а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити блокування, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити рахунок випадках якщо: дії Клієнта та/або операції Клієнта не відповідають вимогам Договору або вимогам законодавства України, у тому числі, але не обмежуючись, режиму рахунків, або такі дії Клієнта та/або операції мають сумнівний суспільний або економічний характер; проведення Клієнтом та/або за рахунками Клієнта забороненої (заборонених) операцій чи операції, що містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу; проведення Клієнтом фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) та/або змісту діяльності Клієнта, економічна діяльність (сенс) за яким відсутня. Банк не несе обов`язку повідомляти Клієнта про рішення, прийняті відповідно до пунктів 15-16 Угоди, а також про підстави (причини) їх прийняття та не несе відповідальності перед Клієнтом за відшкодування будь-яких витрат

При цьому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про визнання відповідних пунктів договору недійсними є безпідставною, оскільки вони повністю узгоджується із вищевикладеними нормами законодавства, які були чинними на момент укладення угоди та які забороняли банкам здійснювати ризикову діяльність та покладали на них обов`язок вживати достатні заходи, в тому числі шляхом відмови від проведення сумнівних фінансових операцій, а також вони не порушують принцип добросовісності та справедливості. Позивачем ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі не визначено конкретних положень норм законодавства, яким не відповідають оспорювані ним умови договору, а посилання на висновки Верховного суду щодо принципу справедливості та добросовісності не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки вони зроблені щодо правовідносин, які не є подібними зі спірними правовідносинами ні за предметом спору, ні за підставами.

Таким чином законодавство та умови укладеної між сторонами Угоди наділяють відповідача правом відмовити позивачу в проведенні фінансової операції у разі ненадання Клієнтом на запит Банку документів та інформації, які необхідні для здійснення фінансового моніторингу встановленого законом та умовами договору банківського рахунку.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що позивач не обґрунтував законності отримання перерахованих на його рахунок коштів. Так, позивачем було надано відповідачу для аналізу відповідної фінансової операції лише рахунок №192106_BU.EUR00321 від 20.06.2019, який не містить конкретного переліку наданих контрагенту послуг; посилань на встановлені законодавством України підстави для його складання, такі як договір, акт прийому-передачі виконаних робіт, накладні і т.п., отже ним не було виконано вимоги Банку, що є самостійною підставою для відмови у проведенні відповідної операції.

Відтак у відповідача не виникло обов`язку щодо зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» та, відповідно, ним не порушено будь-яких строків здійснення переказу, а тому на нього не може бути покладено відповідальність за їх порушення, з огляду на це не може бути задоволена вимога позивача про стягнення з відповідача і пені у сумі 85 088,91 грн.

Посилання апелянта на те, що місцевий господарський суд безпідставно не прийняв до уваги факт порушення банком порядку зупинення фінансової операції, передбаченого ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказана норма застосовується до операцій, які можуть мати ознаки кримінального злочину з метою подальшого інформування про них правоохоронних органів, тоді як банк під час проведення операції не застосував механізм зупинення фінансових операцій, визначений у цій статті, а відмовив в її проведенні у зв`язку з відмовою позивача надати витребувані банком документи та відомості, керуючись при цьому своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 10 зазначеного закону та умовами Угоди сторін від 01.02.2019.

Відхиляються колегією суддів і твердження скаржника про неправомірне неприйняття судом першої інстанції доводів позивача про невиконання банком абз. 9 ч. 1 ст. 10 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» , а саме не здійснення повідомлення спеціально уповноваженого органу про результати відмови від проведення операції, оскільки з зазначеної норми вбачається, що повідомлення спеціально уповноваженого органу здійснюється вже після відмови в проведенні фінансової операції, тому встановлення вказаних обставин не впливає на доведення факту правомірності самої відмови.

Крім того, колегія суддів вважає правомірною позицію суду першої інстанції щодо безпідставності посилання позивача в обґрунтування позовної вимоги про стягнення з відповідача пені на положення п.32.2 ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» , адже, зазначений Закон не може бути застосований до правовідносин сторін у справі, які вникли під час здійснення міжнародного переказу коштів в іноземній валюті.

Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправною відмови у наданні банківських послуг за Угодою №3059271 та не зарахування на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий 01.02.2019 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» грошової суми в розмірі 99 680,00 євро, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає положенням ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, і за суттю є вимогою про встановлення факту, розгляд якої є неможливим в рамках господарського судочинства, крім того, позивачем не визначено, яким чином саме такий спосіб захисту відновить його порушене право.

Отже, аргументи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, що свідчить про те, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам у межах визначеного предметом спору кола доказів, а доводи позивача є безпідставними.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «БУФ ЮКРЕЙН» - без задоволення.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276 , 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2020 у справі №916/2101/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУФ ЮКРЕЙН» - без задоволення.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.01.2021 о 14:45 год.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська

Суддя Я.Ф. Савицький