Рішення

від 04.11.2020 по справі 922/2320/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2320/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" (04073, м.Київ, вул.Куренівська,18,офіс 420) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Альянс" (61070, Харківська область, м.Харків, вул. Академіка Проскури,буд.1) про стягнення коштів за участю представників:

позивача- Савченко Я. В., адвокат;

відповідача -Рожко К. В., керівник.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Альянс", в якій просить суд стягнути з останнього 33 190,0грн. основного боргу, пені в сумі 21 392,21грн., інфляційні збитки в сумі 3 024,90грн., 25% річних в сумі 14 639,65грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,0грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки №СТ-0020 від 22.02.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання "26" серпня 2020 р. о 11:00.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2020року, підготовче засідання відкладено на "22" вересня 2020 р. о 10:30.

14.09.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи, через канцелярію суду (вх.№21162) надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 13000,0грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та додані до неї документи, суд встановив, що така заява по суті є заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку ст.126 ГПК України.

22.09.2020 року в судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання до "13" жовтня 2020 року об 11:00 год.

01.10.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Альянс", через канцелярію суду (вх.№227170 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнає частково, посилається скрутне матеріальне становище, скасувати додаткові витрати по позову та визначити реальний господарський борг відповідача в розмірі 33100,0грн., прийняти та затвердити графік погашення реальної заборгованості по 1000,0грн., регулярно щомісячно до повної виплати суми боргу.

13.10.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи, через канцелярію суду (вх.№21162) надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, крім того позивач не погоджується із запереченнями відповідача щодо застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення ним зобов`язань за договором, стягнення судових втрат та із запропонованим графіком погашення заборгованості.

Ідентична відповідь на відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи, надійшла на адресу суду поштою 15 жовтня 2020 року, зареєстровано канцелярію господарського суду (вх.№23923) та долучена судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 13.10.2020 постановлено протокольну ухвалу про задоволення усного клопотання позивача про закриття підготовчого засідання та перехід до розгляду справи по суті; на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2020 об 12:00 год.

В порядку ст. ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про дату та час проведення судового засідання по суті.

02.11.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи, через канцелярію суду (вх.№25510) надійшли додаткові пояснення , в яких позивач просить суд врахувати позицію стосовно заявлених позовних вимог, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 04.11.2020р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, підтримує заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,0грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.11.2020 року проти позовних вимог позивача частково визнає позовні вимоги з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 04.11.2020, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Як слідує із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ (надалі за текстом - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю КРОК АЛЬЯНС (надалі за текстом - Відповідач, Покупець) 22.02.2012 року був укладений договір поставки № СТ-0020 (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник, у відповідності до умов Договору зобов`язується передати Покупцю вагове, торгівельне, мережеве обладнання, а також виконувати ремонтні роботи цього обладнання, а Покупець зобов`язується приймати такий товар та Роботи та оплачувати їх згідно умов Договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару в кожній партії товару, що поставляється протягом дії Договору визначається на підставі заявки Покупця па поставку товару та остаточно визначається в рахунку-фактурі, виставленому Постачальником.

Відповідно до п. 3.5. Договору Постачальник здійснює поставку в строк 5 (п`ять) робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури.

Розділом 4 Договору сторони Договору врегулювали порядок розрахунків. Так відповідно до підпункту 4.1.1 Договору Покупець повинен оплатити вартість партії товару не пізніше 30 (тридцяти) днів з дати поставки товару Постачальником на підставі відповідного рахунку-фактури. Збільшення терміну оплати поставки товару можливе за додатковою домовленістю сторін.

Роботи Покупець повинен оплатити шляхом 100% передплати протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Оплата здійснюється банківським переказом на рахунок Постачальника, що вказаний у реквізитах.

Як зазначає позивач, протягом дії Договору Позивач здійснював поставку товару за замовленнями Відповідача. Номер та дата замовлення зазначені на видаткових накладних, підписаних сторонами Договору. Позивач на кожне замовлення виписував рахунок-фактуру, номер та дата якого збігається з номером та датою замовлення покупця.

Відповідач у свою чергу оплачував за поставлений товар у безготівковій формі із зазначенням у платіжному дорученні номеру замовлення відповідно до видаткової накладної.

Відповідно до умов Договору, Позивачем було здійснено поставку товару за такими видатковими накладними:

1. № 1942 від 31.08.2018 р. на загальну суму 112 608, 00 грн. з ПДВ за замовленням покупця № 1600 від 13.08.2018 р.

2. № 2376 від 18.10.2018 р. на загальну суму 15 501,00 грн. з ПДВ за замовленням покупця № 2102 від 12.10.2018 р.

Відповідач прийняв весь поставлений товар без будь-яких зауважень, щодо його кількості, ціни, якості. На підтвердження поставки товару сторони підписали видаткові накладні.

За поставлений товар за видатковою накладною № 1942 від 31.08.2018 р. на загальну суму 112 608, 00 грн. з ПДВ за замовленням покупця № 1600 від 13.08.2018 р. Відповідач сплатив частково у розмірі 89 418, 00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень із зазначенням в них номеру замовлення Відповідача № 1600 від 13.08.2018 р. за яким поставлявся товар за видатковою накладною № 1942 від 31.08.2018 р. Надходження часткової оплати за зазначеною видатковою накладною підтверджується такими платіжними дорученнями:

1. №2410 від 13.08.2018 р.

2. №2799 від 28.12.2018 р.

3. №2825 від 18.01.2019 р.

4. №2867 від 11.02.2019 р.

5. №2923 від 04.03.2019 р.

6. №2990 від 29.03.2019 р.

Також платіж, що надійшов за платіжним дорученням № 2687 від 15.11.2018 р. Відповідач листом від 23.05.2019 року № А/052301 просив зарахувати в рахунок оплати рахунку-фактури № 1600 від 13.08.2018 р.

Надходження оплат за видатковою накладною № 1942 від 31.08.2018 р. також підтверджуються копіями виписок банку, які містяться в матеріалах справи

За поставлений товар за видатковою накладною № 2376 від 18.10.2018 р. на загальну суму 15 501,00 грн. з ПДВ за замовленням покупця № 2102 від 12.10.2018 р. Відповідач сплатив частково у розмірі 5 501, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2607 від 17.10.2018 р. із зазначенням в ньому номеру замовлення Відповідача № 2102 від 12.10.2018 р. та суми 5 501,00 грн., яка входить до загальної суми, сплаченої за цим платіжним доручення.

Надходження оплати за видатковою накладною № 2376 від 18.10.2018 р. також підтверджуються копією виписки банку.

Залишок вартості товару, поставленого Позивачем за видатковою накладною № 1942 від 31.08.2018 р. у розмірі 23 190, 00 грн. та за видатковою накладною № 2376 від 18.10.2018 р. у розмірі 10 000, 00 грн. станом на дату подання цієї позовної заяви Відповідачем не сплачено.

05.05.2020 року Позивачем направлено Відповідачу попередження № 15 про існуючу заборгованість Відповідача перед Позивачем та вимогою її оплатити до 31 травня 2020 року.

Однак, Відповідач на час звернення з цим позовом не повідомив Позивача про результати розгляду вказаного попередження та не задовольнив вимоги Позивача щодо сплати боргу за поставлений Позивачем товар.

Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №СТ-0020 від 22 червня 2011 року й стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Крім того, в зв`язку з простроченням відповідачем своїх зобов`язань позивачем також нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі пені в сумі 21 392,21грн., інфляційні збитки в сумі 3 024,90грн., 25% річних в сумі 14 639,65грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт отримання від позивача за спірним договором товару підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

За загальним правилом, згідно із приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Сторонами у договорі поставки визначений наступний порядок розрахунків за договором: покупець повинен оплатити вартість партії товару не пізніше 30 (тридцяти) днів з дати поставки товару Постачальником на підставі відповідного рахунку-фактури. Збільшення терміну оплати поставки товару можливе за додатковою домовленістю сторін.

Роботи Покупець повинен оплатити шляхом 100% передплати протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Таким чином, сторонами у договорі передбачено можливість відтермінування строку оплати .

Позивачем надані до матеріалів справи докази передачі товару у кількості обумовленій у договорі та докази приймання цього товару покупцем без зауважень. Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати поставленого товару або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" товару за договором поставки №СТ-0020 від 22.02.2012 року.

За приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо своєчасної поставки відповідачу товару, прийнятого без зауважень та не містять доказів в підтвердження своєчасної оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів станом на час звернення позивачем до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 33190,0 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом враховано, що статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

У розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Умовами договору поставки №СТ-0020 від 22.02.2012 року, а саме в п. 8.3. сторони дійшли згоди про те, що за прострочення термінів оплати Покупець сплачує Постачальнику, на вимогу останнього, суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції, штрафну неустойку, яка нараховується за весь час прострочення виконання зобов`язання, тобто з першого дня прострочення оплати до дня остаточного розрахунку, у вигляді пені в розмірі 0,1 % від суми несплати за кожний день просрочки та 25% річних від суми заборгованості.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені за загальний період прострочення окремо по кожній поставці та кожному факту прострочення з урахуванням встановлених судом дат настання строку виконання зобов`язання з урахуванням здійсненої оплати частини боргу, судом визнано, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з посиланням на п. 8.3 договору, пеню у розмірі 21392,21 грн., у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем за період з жовтня 2018 по травень 2020 року по окремим фактам прострочення зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 3024,90грн., та 25% річних за період з 01.10.2018 по 20.07.2020 р. по окремим фактам прострочення, сума яких складає 14639,65 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки, судом встановлено, що вони відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, здійснені арифметично вірно, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 25% річних підлягають стягненню з відповідача.

Щодо позиції відповідача про скасування додаткових витрат по позову та визначення реального господарського боргу відповідача в розмірі 33100,0грн., то чинним ГПК України не передбачено права суду на скасування додаткових витрат, відповідно відсутні підстави для розгляду такого клопотання.

Щодо позиції відповідача про прийняття та затвердження графіку погашення реальної заборгованості по 1000,0грн., регулярно щомісячно до повної виплати суми боргу, господарський суд враховує наступне.

За приписами ст.331 ГПК України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, серед іншого, враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також визначаються господарським судом.

Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому, рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України, встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником (відповідачем) не подано жодних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність доказів на підтвердження виняткових обставин для надання розстрочки, правові підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду відсутні.

Проте, суд зазначає, що заявник не позбавлений права повторно звернутись до суду з заявою про розстрочення виконання рішення в порядку та за наявності підстав, передбачених ст.331 ГПК України.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п. п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України)

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвоката Гриви Вікторії Олександрівни, з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту інтересів в суді, про що було укладено відповідний договір про надання правничої допомоги у господарському провадженні від 01.07.2020 р.

Факт надання юридичних послуг адвокатом Грива Вікторією Олександрівною підтверджують наявні в матеріалах справи документи :

Копія Договору № 01/07 про надання правової/правничої допомоги від 01.07.2020 р. та Додатку № 1 до нього на 6 аркушах.

Копія Акту приймання - передачі послуг від 21.07.2020р. та Звіту про надану правову/правничу допомогу станом на 21.07.2020р. до нього на 2 аркушах.

Копія рахунку на оплату № 01/07 від 21.07.2020 р. на 1 аркуші.

Копія платіжного доручення № 2039 від 30.07.2020 р. на 1 аркуші.

Копія виписки банку за період з 27.07.2020 р. по 31.07.2020 р. на 1 аркуші.

Копія Довідки про взяття на облік платника податків форми 34-ОПП ФОП, адвоката Гриви В.О. на 1 аркуші.

Копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Гриви В.О. серія ЧК № 001092, видане 01.03.2019 р. на 1 аркуші.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, а відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача, шляхом стягнення з останнього на користь позивача 3000,00 грн. витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Альянс" (61070, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Проскури,буд.1, код 37366387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" (04073, м. Київ, вул.Куренівська,18,офіс 420, код35479841) -33 190,0грн. основного боргу, пені в сумі 21 392,21грн., інфляційні збитки в сумі 3 024,90грн., 25% річних в сумі 14 639,65грн., 3000,0грн. витрат на професійну правову допомогу, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,0грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" (04073, м. Київ, вул.Куренівська,18,офіс 420, код35479841)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Альянс" (61070, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Проскури,буд.1, код 37366387).

Повне рішення складено "06" листопада 2020 р.

Суддя О.О. Присяжнюк