Рішення

від 18.11.2020 по справі 922/2320/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р.Справа № 922/2320/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

При секретарі Лепенець К.В.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" (вх.№26135) щодо вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" (04073, м.Київ, вул.Куренівська,18,офіс 420) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Альянс" (61070, Харківська область, м.Харків, вул. Академіка Проскури,буд.1) про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Альянс", в якій просить суд стягнути з останнього 33 190,0грн. основного боргу, пені в сумі 21 392,21грн., інфляційні збитки в сумі 3 024,90грн., 25% річних в сумі 14 639,65грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,0грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки №СТ-0020 від 22.02.2012 року.

Рішенням господарського суду від 04.11.2020 року, позовні вимоги позивача задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Альянс" (61070, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Проскури,буд.1, код 37366387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" (04073, м. Київ, вул.Куренівська,18,офіс 420, код35479841) -33 190,0грн. основного боргу, пені в сумі 21 392,21грн., інфляційні збитки в сумі 3 024,90грн., 25% річних в сумі 14 639,65грн., 3000,0грн. витрат на професійну правову допомогу, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,0грн.

09.11.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" (вх.№26135) надійшла заява щодо вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Альянс" суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,0грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2020року, заяву позивача (вх. №26135 від 09 листопада 2020 року) про розподіл витрат на правничу допомогу призначено до розгляду в судовому засіданні на "18" листопада 2020 р. 12:00 .

Позивач в судове засідання не з`явився.

Відповідач також явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, позивачем долучено до заяви щодо вирішення питання про розподіл судових витрат наступні документи:

1. Копія Додатку № 2 від 26.08.2020 р. до Договору № 01/07 про надання правової/правничої допомоги від 01.07.2020 р. на 1 арк.

2. Копія Акту приймання - передачі послуг та Звіту до нього від 05.11.2020 р. на 2 арк.

3. Копія Рахунку № 02/07-1 від 02.09.2020 р. на 1 арк.

4. Копія Рахунку № 02/07-2 від 04.11.2020 р. на 1 арк.

5. Копія платіжного доручення № 2132 від 03.09.2020 р. на 1 арк.

6. Копія платіжного доручення № 2296 від 04.11.2020 р. на 1 арк.

7. Копія банківської виписки за 03.09.2020 р. на 2 арк.

8. Копія банківської виписки за 04.11.2020 р. на 1 арк.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Слід також відзначити, що адекватність та розумність розміру вказаних витрат вбачається із їх співмірності із розміром судового збору за подання позовної заяви у даній справі.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, відповідач будь-яких заперечень стосовно розміру понесених понесених витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, відповідних доказів суду не надав, в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, заявлена до стягнення сума є адекватною .

Отже, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката Гриви В.О. в розмірі 10000,0грн. відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача, оскільки наявний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача (порушення ним договірних зобов`язань).

Керуючись ст.ст.126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" (вх.№26135) щодо вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Альянс" (61070, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Проскури,буд.1, код 37366387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальні системи та технології" (04073, м. Київ, вул.Куренівська,18,офіс 420, код35479841) -10000,0грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено - 19.11.2020

Суддя О.О. Присяжнюк