Рішення

від 05.11.2020 по справі 923/673/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року Справа № 923/673/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.,

за участю представників судового процесу:

від позивача - Янів М.В., адвокат,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "Карпати", Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4, код ЄДР 37958251

до відповідача: Приватного підприємства "Янтар і золото", м. Херсон, вул.Воронцовська, 20, код ЄДР 41267882

про стягнення 1 293 391 грн. 88 коп.

Зміст позовних вимог.

Позовну заяву подано про стягнення 1 293 391,88 грн., що становлять 1172000,00 грн. боргу, 69 566,88 грн. втрат від інфляції, 51 825,00 грн. в якості 3% річних у правовідносинах за договором поставки № 149 від 05.06.2018.

Позов обґрунтовано твердженням про порушення відповідачем умов вказаного договору в частині постачання товару.

Доводи позивача

Позивач стверджує, що між ним та ПП "Пружина Сервіс" укладено договір поставки товару, а саме: пружин.

На виконання умов договору позивачем здійснено передплату у сумі 1880000грн., проте відповідач зобов`язання за договором виконав частково - передав товар на суму 708000грн.

В подальшому відповідач змінив найменування на ПП "Янтар і золото" та місцезнаходження.

Вимогою за позовною заявою визначено стягнення з відповідача 1172000грн., перерахованих позивачем в якості попередньої оплати за товар, що не був поставлений відповідачем.

Правовими підставами вимог наведено норми ст.ст.530, 662, 663, 664, 712, ч.2 ст.693 ЦК України, ст.ст.193, ч.6 ст.265 ГК України.

Позивачем до позовних вимог включено вимоги про стягнення втрат від інфляції в сумі 69566,88грн. та 51825,00грн. річних, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України.

Позиція відповідача

Відповідач явку уповноваженого представника у засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав.

Процесуальні дії у справі

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 14.07.2020, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

З відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиненого на запит суду, з`ясовано про те, що 31.10.2019 до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію змін до установчих документів щодо зміни повного найменування, зміни місцезнаходження юридичної особи з кодом за ЄДР 41267882. Нова назва юридичної особи із кодом 41267882 Приватне підприємство "Янтар і золото", місцезнаходження - м.Херсон, вул.Воронцовська, 20.

Ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі, та співпадає із зазначеною у позовній заяві.

Процесуальні документи суду, надіслані відповідачу, повернуті до суду Укрпоштою з довідкою: "за адресою не знаходиться".

Про час та місце розгляду справи по суті відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на сайті Господарського суду Херсонської області.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", «за закінченням встановленого строку зберігання» , «відсутність адресата» , «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, судом було вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про судові засідання.

Розгляд справи відбувається за наявними у ній документами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

05.06.2018 ТОВ "Дослідно-механічний завод "Карпати" (покупець, позивач) та ПП "Пружина Сервіс" (постачальник, відповідач) уклали договір поставки, відповідно до п.1 якого постачальник передає покупцю товар, а покупець приймає товар на умовах, передбачених договором поставки, згідно рахунку-фактури та графіку.

У розділі 2 договору сторони погодили умови щодо строків та порядку поставки товару.

Відповідно до п.2.1 поставка товару здійснюється за рахунок покупця шляхом направлення повідомлення на електронну адресу постачальника, факсом або іншими засобами зв`язку.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що термін поставки товару узгоджується постачальником при підписанні специфікації (додаток №1) на конкретну партію товару.

У пункті 2.3 договору сторони погодили, що передача товару покупцю здійснюється на підставі видаткової накладної, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, узгоджену ціну за одиницю товару та загальну вартість товару.

Сторони узгодили у п.4.1 договору, що товар відвантажується покупцю за ціною, визначеною на підставі Додатку №1 (специфікації), який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.2 договору покупцем здійснюється 100% передплата шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

У п.7.1 договору сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє протягом року. Якщо по закінченні року жодна із сторін не повідомила про його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах.

У додатку №1 до договору -Специфікації сторони визначили найменування товару, що мав поставлятися, його ціну, кількість та загальну вартість.

Копія договору та додатку №1 містяться на а.с.6-9.

Відповідачем - постачальником видано рахунок-фактуру №ПС-0000051 від 13.06.2018 відповідно до специфікації на 3 600 000грн. (з ПДВ).

Позивач здійснив наступні перерахування коштів відповідачу за платіжними дорученнями:

- від 15.06.2018 № 5460 на суму 700 000грн.,

- від 27.05.2018 №5785 на суму 500000грн.,

- від 03.07.2018 №5859 на суму 400000грн.,

- від 25.09.2018 №7884 на суму 280000грн.

За твердженням позивача, відповідач здійснив постачання товару на суму 708000грн.

Норми права, що підлягають до застосування

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За нормами ст.ст.526, 525 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оцінка доводів позивача, доказів, наданих у підтвердження підстав вимог, та застосовані норми права

Як свідчать матеріали справи, позивачем здійснено попередню оплату за товар у розмірі 1880000грн., відповідачем поставлено товар на суму 708000грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 172 000грн. попередньої оплати, на яку не поставлений товар, визначений у специфікації.

Аналізуючи умови укладеного сторонами договору поставки, слід дійти висновку про наступний порядок здійснення поставки товару, за умови проведення 100% передплати його вартості:

- покупець зобов`язаний направити повідомлення постачальнику (п.2.1 договору);

- узгодження терміну поставки товару постачальником у специфікації (п.2.2 договору).

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем (покупцем) відповідачу (постачальнику) повідомлення у будь-який спосіб, передбачений умовами п.2.1 договору.

Специфікація, що є додатком №1 до договору, не містить погодженого постачальником строку поставки товару.

Таким чином, слід дійти висновку, що сторонами не узгоджено строк (термін) поставки товару.

Відтак, до спірних правовідносин слід застосовувати норми ч.2 ст.530 ЦК України.

Проте, позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогою виконати умови договору - поставити товар, який передплачений за умовами договору.

За наведеного аналізу умов договору та з`ясованих обставин слідує висновок про те, що відповідач має зобов`язання із постачання передплаченого та обумовленого у специфікації товару, проте строк його виконання не сплив, отже відсутні підстави для твердження про порушення зобов`язання з боку відповідача.

Тому, застосування до спірних правовідносин норм ч.2 ст.693 ЦК України, відповідно до якої якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк , покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, на яку посилається позивач у позовній заяві як на правову підставу позову, помилкове, а звернення із цим позовом - передчасне.

За наведених обставин та застосованих норм права позовні вимоги про стягнення попередньої оплати в сумі 1 172 000грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 1172000грн. попередньої оплати, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення втрат від інфляції в сумі 69 566,88грн. та річних в сумі 51825грн., нарахованих на суму 1172000грн.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до ст.129 ГПК України з огляду на відмову у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 35000грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 ст.126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 4 ст.129 ГПК України встановлено, що у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Відтак, витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги у цій справі відносяться на позивача, та за рахунок відповідача не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 06.11.2020

Суддя Н.А. Павленко